У столиці Чехії Празі відбулася символічна акція вшанування пам’яті українського дисидента Василя Макуха, який 51 рік тому у Києві вчинив акт самоспалення на знак протесту проти окупації Чехословаччини радянськими військами та русифікації України.
У церемонії покладання квітів на вулиці Українська до дощечки імені Василя Макуха взяли участь посольство України в Чехії, представники муніципалітету Праги 10, члени Сенату, Палата депутатів парламенту Чехії, члени офісу уряду Чехії та представники української громади у Празі.
«Історія буде для нас корисною книгою лише тоді, коли ми усвідомимо, що певні історії минулого відбуваються в нових декораціях сьогодення за нашої присутності. Я впевнена, що жертва Василя Макуха була внеском у відродження українського громадянського суспільства, політики та України як непереборної і самостійної країни. Жертва Макуха залишається чітким вигуком «Ні!» радянській окупації, який залишається актуальним і сьогодні», – сказала сенаторка Праги 10 Рената Хмеларжова.
17 травня 2018 року Муніципалітет міста Праги вирішив назвати новий місток, який виходить на вулицю Українська на честь Василя Макуха. Переговори щодо присвоєння містку через річку Ботіч імені українського дисидента тривали майже рік.
«Я як член закордонного комітету Сенату парламенту Чехії із занепокоєнням слідкую за спробами Росії оновити свій вплив у країнах колишнього Радянського Союзу, включно з Чехією, де [президент Росії Володимир] Путін веде свою гібридну війну», – додала Рената Хмеларжова.
На містку пролунали український і чеський гімни.
«Я дуже радий та безмежно вдячний, що в такому милому та приємному районі на Празі 10 місток несе від минулого року ім’я українця Василя Макуха, людини, яка обрала ціною власного життя показати всім, що людська свобода є найбільшою цінністю», – сказав у своїй промові посол України Євген Перебийніс.
5 листопада 1968 року Макух на Хрещатику в Києві вчинив акт самоспалення, вигукуючи «Геть окупантів!», «Хай живе вільна Україна!», «Геть з окупованої Чехословаччини!».
Василь Макух народився у 1927 році на Львівщині у селянській родині. Юнаком підтримував зв’язок із членами «Просвіти» та ОУН, а під час Другої світової війни воював у лавах УПА, за що був засуджений радянською владою до 10 років каторжних робіт.
