14 серпня у Львові в приміщенні Американського дому відбулася презентація виставки світлин «Говорить Радіо Свобода», присвячена 70-річчю першого виходу в етер Української служби Радіо Свобода, яке спершу мало назву Радіо Визволення.
23 світлини показують історію Радіо Свобода і дають розуміння місії, яка була протягом цих семи десятиліть. А це сприяє розвиткові демократичних цінностей та інституцій через поширення незаангажованої, правдивої інформації та ідей.
16 серпня 1954 року тоді ще Радіо Визволення о 17-й годині за європейським часом вперше промовило до слухачів українською мовою.
На світлинах можна побачити колектив редакції того часу, технічну кімнату, звідки велось мовлення у Мюнхені, будівлю Радіо Свобода після теракту, який був здійснений 21 лютого 1981 року. На одній зі світлин українські дисиденти Михайло Горинь і В’ячеслав Чорновіл, у Львові слухають Радіо Свобода.
Фотографії, зроблені під час Революції гідності, коли бійці спепідрозділу «Беркуту» побили двох стрімерів Радіо Свобода.
Радіо Свобода серед перших ЗМІ розпочало вести цілодобові стріми подій на Майдані незалежності у Києві, і глядачі в Україні і цілому світі на власні очі могли бачити, що відбувається у центрі української столиці.
Участь у постійному висвітленні подій Майдану взяла практично вся українська редакція Радіо Свобода.
Серед стрімерів Майдану Левко Стек, Андрій Дубчак, Дмитро Джулай, Микола Закалюжний, Євген Солонина, Дмитро Шурхало та інші.
Так само кореспонденти Радіо Свобода з перших днів почали висвітлювати війну, яку розпочала Росія проти України із захоплення Криму у 2014-році.
На виставці у Львові є світлини, які показують роботу кореспондентів Радіо Свобода на фронті вже під час повномасштабної війни Росії проти України.
«Історія Радіо Свобода – це відображення історії України. Залежно від того, як змінювалась ситуація в Україні, такі виклики поставали перед працівниками Української служби Радіо Свобода. Тема релігії, Голодомору, дисидентства, порушення прав людини були пріоритетними темами Радіо Свобода. Незаангажованість і об’єктивність – головні засади для Радіо Свобода», – зазначає журналістка Радіо Свобода Галина Терещук.
На виставці, окрім світлин, були представлені радіоприймачі, з яких слухали передачі Радіо Свобода. Вони з колекції митрополита ПЦУ Димитрія Рудюка.
«Мене найбільше цікавили релігійні передачі. Я слухав божественні літургії. Слухав поруч із бабусею. Для мене світ радіо – дуже близький. У моїй колекції ті приймачі, через які ми могли слухати Радіо Свобода у 70-80-х роках. Найкраще слухалось по приймачах, які були зроблені у Балтії. Дістати їх було важко, були обмежені короткі хвилі», – наголосив митрополит ПЦУ Димитрій.
У 70-х роках ХХ століття почався підпільний рух за відновлення статусу УГКЦ і тоді Радіо Свобода повідомляло звернення католицьких священників про право на свободу релігії.
«Я пам’ятаю приймач «Родіна», радіо на лампах, яке крутив мій тато. Ми слухали літургії з Ватикану. Слухали ввечері передачі. Були такі потужні глушники, що не все можна було почути. Але люди старались вишукати і зробити для себе висновки. Ті, хто слухали, жодному радянському радіо не вірили. Тому що знали, що там говорять неправду і я на такому тлі і зростав», – каже митрополит Львівський УГКЦ Ігор Возьняк.
Своїми спогадами поділився і народний депутат України шести скликань Верховної Ради, соратник В'ячеслава Чорновола, Ярослав Кендзьор, який співпрацював з Радіо Свобода, займався самвидавом.
Виставка «Говорить Радіо Свобода. 70 років» триватиме протягом місяця.
У рубриці «Історія Радіо Свобода» можна ознайомитись з численними матеріалами, присвяченими 70-річчю Радіо Свобода.
Історія Радіо Свобода: 70 років у світлинах
Форум