З Одеси до Антарктиди в свій перший рейс під українським прапором вирушив криголам «Ноосфера». Декілька тижнів він проходив технічне обслуговування на «Іллічівському судноремонтному заводі», а 28 січня криголам вийшов у море, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
Капітаном судна став український спеціаліст Павло Панасюк, три механіки на криголамі залишилися з попередніх екіпажів судна, вони – громадяни Латвії і Великої Британії.
Спочатку судно дійде до найпівденнішої точки Південної Америки, міста Пунта-Аренас, де прийме на борт команду 27-ї української антарктичної експедиції та ще одну групу вчених, заявив директор Українського антарктичного центру Євген Дикий.
«Перша експедиція відносно скромна, нам потрібно засвоїтись із цим судном. По дорозі із України до Антарктики виконуватиметься невеличка кількість досліджень, в першу чергу так звана обкатка. Але дорога не буде вхолосту – шляхом туди будуть працювати вчені радіоастрономічного інституту НАН України. Вони будуть вивчати морські хвилі за допомогою радіохвиль – нормальної моделі задля розрахування і прогнозування хвиль залежно від погодних умов досі немає. І другий комплекс робіт – це дослідження грозових фронтів і грозової активності, ми будемо проходити через деякі райони найвищої грозової активності на планеті», – розповів Дикий.
Український криголам: судно британської побудови зберегло англійський комфорт (фото зсередини)
Наразі екіпаж криголаму – 26 українських та іноземних фахівців, деякі з яких вже працювали на «Ноосфері», коли вона носила назву «Джеймс Кларк Росс», а судно належало Великій Британії.
Після Пунта-Аренасу криголам вирушить до української антарктичної станції «Академік Вернадський» – замінити 26-у експедицію і доставити на станцію наукове обладнання, провізію, будівельні матеріали й інші вантажі, в тому числі, два снігоходи і два моторні човни для українських полярників.
Основна наукова програма розпочнеться безпосередньо в Антарктиді – вона триватиме декілька тижнів. Члени експедиції планують відтворити і продовжити океанографічні дослідження, розпочаті Україною у березні-квітні 1997 та 1998 років на науково-дослідному судні «Ернст Кренкель». Це дозволить зрозуміти, як впродовж 25 років змінилися океанографічні характеристики в тих районах.
«У районі, куди ми йдемо, дуже швидко відбуваються зміни клімату. Саме в Антарктиці глобальне потепління проходить набагато швидше ніж в Європі, швидше тільки в Арктиці. Ми зможемо побачити, як внаслідок змін клімату змінились океанографічні характеристики. Буде також біологічна програма досліджень і вивчення глобального поширення стійких забруднювачів», – повідомив Дикий.
Дослідження вмісту глобальних забруднювальних речовин, зокрема ртуті, в донних відкладеннях будуть аналізувати не тільки на криголамі, а і в лабораторіях України та країн Євросоюзу.
Після завершення наукової програми судно забере учасників 26-ї української антарктичної експедиції, які майже рік працюють на станції, і через Чилі та Фолклендські острови вирушить до України.
У серпні Україна придбала британський криголам James Clark Ross. У МОН зазначили, що завдяки криголаму українські науковці зможуть не тільки повернутися до досліджень Світового океану, але й розв’язати логістичні проблеми на антарктичній станції «Академік Вернадський» та розширити можливості сезонних експедицій.
