Центральна виборча комісія Казахстану назвала остаточне число претендентів стати кандидатами на посаду президента країни на позачергових президентських виборах, призначених на 9 червня.
Після того, як раніше 29 квітня один із претендентів зняв свою кандидатуру, їх лишилося вісім. Термін висування претендентів збіг 28 квітня.
Тепер до 11 травня в ЦВК триватиме процес реєстрації кандидатів; можливо, хтось із претендентів не буде зареєстрований.
Як очікують, жоден із висуванців не складе хоч скількись серйозної противаги чинному президентові Касим-Жомартові Токаєву, який пішов і на нові вибори як висуванець владної партії «Нур Отан» («Світло Вітчизни»). Всі інші претенденти – переважно мало відомі діячі, яких висунули провладні партії і громадські організації (самовисування в Казахстані немає).
Єдина зареєстрована партія, яка називає себе опозиційною до влади, Загальнонаціональна соціал-демократична партія, оголосила про бойкот цих виборів. Партія заявила, що інші висуванці – «маріонетки», що мають допомогти обранню Токаєва, і висування свого претендента за таких умов пошкодило б репутацію партії.
Попередній президент Нурсултан Назарбаєв, який незмінно прокерував Казахстаном майже 30 років, несподівано пішов у відставку 19 березня. Відтак Касим-Жомарт Токаєв, на той час голова Сенату, верхньої палати парламенту Казахстану, відповідно до Конституції країни, став новим президентом автоматично, без виборів, – на термін, що лишався до чергових президентських виборів 2020 року. Але вже 9 квітня він оголосив позачергові президентські вибори на 9 червня – майже на рік раніше від планованого терміну.
Як вважають, цей крок мав на меті скоротити період політичного переходу влади і зменшити небезпеку нестабільності після відставки Назарбаєва. Крім того, оголошення дострокових виборів «без попередження» залишило потенційним суперникам кандидата від владної партії мало часу, щоб розгорнути повноцінні кампанії. Це ще зменшило їхні й так невисокі, як вважають, шанси у країні, де опозиція загнана на узбіччя політики, в якій і далі домінує Назарбаєв. Адже колишній керівник залишив за собою головування в партії «Нур Отан», як і посаду голови Ради безпеки країни, і почесний титул «лідера нації» («єлбаси», дослівно «голови народу»), і особливий статус «першого президента Казахстану» з низкою привілеїв.
