Владна в Казахстані партія «Нур Отан» («Світло вітчизни») колишнього президента Нурсултана Назарбаєва на його пропозицію затвердила кандидатом на посаду голови держави на дострокових виборах нинішнього президента Касим-Жомарта Токаєва, який став головою держави без виборів після несподіваної відставки попередника. Це практично гарантує йому перемогу на виборах 9 червня.
Оголошення пролунало на з’їзді партії, головування в якій – як і посаду голови Ради безпеки країни, і почесний титул «лідера нації» («єлбаси», дослівно «голови народу»), і особливий статус «першого президента Казахстану» з низкою привілеїв – залишив за собою Нурсултан Назарбаєв, який до відставки 19 березня прокерував країною майже 30 років. «Прошу всіх підтримати його кандидатуру», – сказав він про Касим-Жомарта Токаєва – і тим, на думку коментаторів, наперед гарантував його перемогу в цій країні, де вказівки авторитарної влади не заведено обговорювати. Принаймні, партія проголосувала за висунення кандидатури Токаєва одноголосно.
Після відставки Назарбаєва Токаєв, на той час голова Сенату, верхньої палати парламенту Казахстану, відповідно до Конституції країни, став новим президентом автоматично, без виборів, – на термін, що лишався до чергових президентських виборів 2020 року. Але вже 9 квітня він оголосив позачергові президентські вибори на 9 червня – майже на рік раніше від планованого терміну. Як вважають, цей крок мав на меті скоротити період політичного переходу влади і зменшити небезпеку нестабільності після відставки Назарбаєва.
Крім того, оголошення дострокових виборів «без попередження» залишило потенційним суперникам кандидата від владної партії мало часу, щоб розгорнути повноцінні кампанії, і тим іще зменшило їхні й так невисокі, як вважають, шанси у країні, де опозиція загнана на узбіччя політики, в якій досі домінує Назарбаєв.
У Казахстані висувати кандидатів на посаду президента можуть тільки зареєстровані партії і громадські об’єднання. Їхні з’їзди мають відбутися найближчим часом.
Культ особи Назарбаєва триває
Іще до відставки Назарбаєва одним із найімовірніших його наступників вважали його старшу дочку Дарігу Назарбаєву. А тим часом одним із перших кроків Токаєва як президента стало висування Назарбаєвої на посаду, яку обіймав він сам, – голови Сенату. Цю посаду в Казахстані називають другою в країні після президента. Його пропозицію Сенат підтримав одноголосно.
Іще одним таким кроком Токаєва стало перейменування столиці Астани на честь іще живого першого президента – на Нур-Султан, – і його ініціатива назвати в усіх обласних центрах вулиці його ж іменем. Це продовжило традицію фактичного культу особи Назарбаєва – який уже має проспект свого імені в найбільшому місті Алмати, присвячений йому музей і названий його іменем університет у столиці, державне свято на честь його першого всенародного обрання на посаду президента Казахстану, День першого президента 1 грудня, чи свій портрет на банкноті в 10 тисяч тенґе (близько 700 гривень).
Тепер же, після висунення кандидатом від владної партії, Касим-Жомарт Токаєв пообіцяв і далі продовжити курс Нурсултана Назарбаєва.
Політика не змінюється
Із такими ж заявами він уже виступав, коли обійняв посаду голови держави вперше, 20 березня.
Нинішнє висунення Токаєва відбулося через два дні по тому, як в Алмати поліція затримала кількох учасників протесту, які вимагали чесних виборів. Двох із затриманих визнали винними в порушенні законодавства, що забороняє публічні акції без офіційного дозволу, і дали по 15 діб адмінарешту; ще трьох за тими ж звинуваченнями засудили до штрафів.
Останнім часом у Казахстані відбулася небачена раніше низка протестів: демонстранти в кількох містах звинувачували владу в тому, що вона ігнорує потреби і вимоги простих людей. Але, як і раніше, за влади Назарбаєва, реакція влади на мирні акції людей не змінилася: людей так само притягають до адміністративної відповідальності не лише за самі акції протесту, але й за спробу їх організувати.
Токаєв довів знання державної мови
Відразу ж після з’їзду партії «Нур Отан» Касим-Жомарт Токаєв подав до Центральної виборчої комісії Казахстану документи для реєстрації як кандидата.
Також, як вимагає законодавство країни, він відразу ж склав у лінгвістичній комісії ЦВК іспит на знання державної – казахської – мови. Як повідомили в Центрвиборчкомі, Токаєв написав твір на тему про поезію і прозу відомого казахського письменника і поета Абая Кунанбаєва, прочитав уривок тексту з твору художньої літератури і провів співбесіду на тему «Геополітика сучасного Казахстану». Як сказали в ЦВК, іспит засвідчив, що Токаєв «досконало володіє державною мовою».
Російська в Казахстані, за Конституцією, далі вважається «офіційною» мовою поруч із державною казахською, але обсяг її офіційного вживання постійно скорочується, хоча чимала частка населення країни досі нею користується. Казахська мова також нині перебуває у процесі переходу на латинську графіку, відмовляючись від дотеперішньої, на базі російської кирилиці – це стане ще одним кроком до подальшого відходу від російської.
«Відлиги» не буде
Касим-Жомарт Токаєв, якому зараз 65 років, – досвідчений казахстанський політик. Перед тим, як двічі побути спікером Сенату, він також двічі бував міністром закордонних справ Казахстану, а у проміжку між цими призначеннями – і прем’єр-міністром країни, – а також понад два роки, у 2011–2013-му, працював одним із заступників генерального секретаря ООН і генеральним директором відділення ООН у Женеві. Ця остання посада викликала сумніви в його придатності до президентства – адже Конституція вимагає, щоб президентом можна було обрати тільки людину, що останні 15 років прожила на території Казахстану. Але Міністерство юстиції країни пояснило, що направлення на роботу за кордоном за службовою необхідністю прирівнюється до проживання в країні.
Як нагадує Радіо Азаттик, Казахстанська служба Радіо Свобода, в час прем’єрства, на початку 2000-х, Токаєв привернув увагу своїм виступом проти молодих бізнесменів і посадовців, які об’єдналися в рух «Демократичний вибір Казахстану» і виступили за політичні реформи. «Демократія – це не іграшка «кіндер-сюрпризів» від політики», – заявив тоді прем’єр-міністр Токаєв і закликав президента Назарбаєва «захистити порядок і дисципліну в країні» «задля стабільності і спокою». Невдовзі невдоволені посадовці були змушені подати у відставку, кількох учасників руху судили за кримінальними обвинуваченнями, і рух розколовся і припинив існування.
Саме з того часу опозиційна діяльність у Казахстані значно скоротилася, опозицію вичавили на узбіччя політичного життя, а правозахисникам лишається заявляти про недемократичну і репресивну владу, яка придушує інакодумство й переслідує опозиційних лідерів, активістів і журналістів.
І, як кажуть казахстанські оглядачі, враховуючи, що Касим-Жомарт Токаєв завжди орієнтувався тільки на Нурсултана Назарбаєва і захищав його інтереси, та ще й за життя першого президента, від обрання нового голови держави не варто чекати на якусь «відлигу».
