У вівторок, 9 квітня, чинний президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв у зверненні до народу оголосив дату позачергових виборів голови держави – 9 червня 2019 року. Згідно з Конституцією і законом «Про вибори в Республіці Казахстан», позачергові президентські вибори призначаються рішенням президента і проводяться протягом двох місяців із дня їхнього призначення.
У своєму зверненні на телебаченні президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що вважає вибори «абсолютно необхідними». Він повідомив, що в період свого президентства, який почався 20 березня 2019 року, «виїжджав у регіони» і «знає настрої людей», а позачергові президентські вибори потрібні, щоб «зняти будь-яку невизначеність» і «підтвердити спадкоємність і передбачуваність» політики Казахстану в світі, в якому обстановка, на думку Токаєва, змінюється «не в кращий» для Казахстану бік.
Щодо процедури проведення позачергових президентських виборів Токаєв повідомив, що «радився з цього приводу з «єлбаси» (Нурсултан Назарбаєв – «лідер нації», перший президент Казахстану – ред.), спікерами палат парламенту, прем’єр-міністром, представниками партій, а також погодив це рішення з Конституційною радою».
Токаєв повідомив, що «верховна влада [в Казахстані] була передана в спокійній обстановці» (від екс-президента Нурсултана Назарбаєва йому як спікерові сенату 20 березня – ред.) і «відповідно до Конституції» (яка передбачає саме такий порядок переходу влади в разі відставки президента – ред.). Він назвав Казахстан «демократичною державою», заявив, що «президент буде обраний відповідно до волі народу», а вибори пройдуть «чесно, відкрито і справедливо», повідомивши, що це його «принципове завдання».
Наприкінці звернення Токаєв закликав народ до єдності і попросив «підійти до майбутніх виборів з усією відповідальністю». Чи буде він сам балотуватися на посаду, чинний президент не повідомив.
Президентство Токаєва
Увечері 19 березня президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв у зверненні до народу Казахстану, що транслювалося на державних телеканалах, оголосив про складення повноважень. Він повідомив, що Токаєв як спікер сенату перейме президентські обов’язки і буде президентом «до завершення дії поточного мандата», який закінчується у грудні 2020 року.
Назарбаєв заявив, що залишається з народом «як громадянин країни», зазначив, що наділений статусом «лідер нації», зберігає посади голови Ради безпеки Казахстану, голови партії «Нур Отан», якій належить більшість у парламенті, і члена Конституційної ради.
Голова Сенату парламенту Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 20 березня у столиці Астані склав урочисту присягу і офіційно взяв на себе повноваження президента Казахстану.
Серед перших ініціатив Токаєва на посаді були висунення члена Сенату і старшої дочки Назарбаєва Даріги на посаду спікера верхньої палати, яку він сам обіймав до вступу на президентську посаду, а також перейменування столиці країни на честь екс-президента в Нур-Султан. Парламент одностайно підтримав обидві пропозиції.
23 березня президент підписав указ, яким перейменував Астану в Нур-Султан. Тоді це спричинило хвилю протестів у великих містах країни. Токаєв також виступив із ідеєю перейменування центральних вулиць в обласних центрах країни на честь Назарбаєва.
Як президент Казахстану Токаєв зробив один закордонний візит – 3 і 4 квітня він побував у Росії, де, зокрема, зустрівся з тамтешнім президентом Володимиром Путіним, який у перебігу переговорів вніс пропозицію допомогти Казахстанові в будівництві АЕС «за російськими технологіями».
Позачергові вибори
Деякі експерти раніше висловлювали думку про ймовірність проведення позачергових президентських виборів у 2019 році.
Ще як спікер Сенату казахстанського парламенту Касим-Жомарт Токаєв у червні минулого року в інтерв’ю британській телерадіокомпанії «Бі-бі-сі» заявляв, що президентські вибори у 2020 році можуть пройти без участі чинного на той час голови держави Нурсултана Назарбаєва.
Запис інтерв’ю програмі HARDtalk Касима-Жомарта Токаєва, в якому тодішній спікер верхньої палати казахстанського парламенту міркує про політичний лад країни і відповідає на критику на адресу Астани, озвучувану міжнародними організаціями, був опублікований на сайті «Бі-бі-сі» 20 червня.
Даріга Назарбаєва не знає, чи йде на вибори
Експерти називають старшу дочку Назарбаєва Дарігу однією з основних претендентів на посаду президента Казахстану.
Але, як повідомило 9 квітня місцеве видання Tengrinews.kz., спікер сенату Даріга Назарбаєва не планує балотуватися на посаду президента Казахстану на виборах 9 червня 2019 року. Видання посилається на помічницю Назарбаєвої Саулі Мустафаєву.
«Ні, Даріга Нурсултанівна не збирається балотуватися», – повідомила помічниця телефоном.
Але сама Назарбаєва через деякий час оприлюднила роз’яснення, з якого випливає, що остаточне рішення про її участь у виборах поки не ухвалене.
«Балотуватися може будь-який громадянин країни, відповідно до Конституції та законів. Але рішення про кандидатів на висунення ухвалюватимуть політичні партії», – заявила Даріга Назарбаєва. Вона не повідомила, чи прийме пропозицію, якщо владна партія «Нур Отан» запропонує їй висунути свою кандидатуру на виборах.
Останні позачергові вибори президента Казахстану пройшли 26 квітня 2015 року.
Згідно з Конституцією, президент країни обирається строком на п’ять років.
Хто може претендувати на посаду президента Казахстану? У відео російськомовного сайту Радіо Азаттик, Казахської редакції Радіо Свобода, яке можна побачити нижче, мовиться, зокрема, що кандидат, окрім іншого, має скласти іспит на знання державної (казахської) мови і пройти медогляд.
Матеріали Радіо Азаттик, Казахської служби Радіо Свобода, опрацювала Людмила Ваннек.
