Ухвалення декларації на другий день саміту БРІКС у Казані (Татарстан, Росія) продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативну структуру безпеки, якої прагне Кремль, заявляє у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Зокрема, у Казанській декларації війна Росії в Україні згадувалася лише один раз. У декларації йдеться про те, що всі підписанти повинні діяти відповідно до принципів Статуту ООН – включаючи положення про повагу до територіальної цілісності – і що країни БРІКС вітають «прийнятні» пропозиції посередництва, спрямовані на забезпечення мирного врегулювання війни шляхом діалогу й дипломатії», – йдеться в повідомленні.
Напередодні в Міністерстві закордонних справ України зазначили, що декларація саміту БРІКС показала, що організація не має єдиної позиції щодо війни Росії проти України, і що «Росії не вдалося «експортувати» учасникам саміту БРІКС свої неоімперіалістичні погляди на зміну світового правопорядку і глобальної архітектури безпеки через агресію проти України».
«Спроби Москви навʼязати уявлення про нібито альтернативну позицію т.зв. «Глобального Півдня» щодо російської агресії проти України зазнали чергового фіаско», – йдеться у заяві.
У МЗС переконані, що це повʼязано з підтримкою абсолютної більшості цих країн цілей і принципів Статуту ООН, про що також йдеться в заяві, а «така підтримка несумісна з підтримкою агресії чи зміни кордонів силою».
36 світових лідерів прибули до столиці російського регіону Татарстан Казані на 16-й щорічний саміт БРІКС, який стартував 22 жовтня і триває до 24 жовтня. Серед учасників – як лідери важливих світових держав, Китаю та Індії, Сі Цзіньпін і Нарендра Моді, так і представники нижчого рівня – міністр торгівлі та промисловості «Талібану» Нуруддін Азізі, віцепрем’єр Сербії Александар Вулін.
22 жовтня до Казані також прибув генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш, який у червні не приїхав на організований Україною і Швейцарією Саміт миру (із окремим коментарем з цього приводу виступило Міністерство закордонних справ України).
Читайте також: ISW: Моді прибув на саміт БРІКС для повернення індійців з війни, Путін – для пом’якшення впливу санкцій
Назва БРІКС – в англійській мові абревіатура назв країн – перших п’яти учасниць організації (Бразилія, Росія, Індія, Китай, ПАР). Організація створювалася насамперед для зміцнення економічного співробітництва, проте зараз про неї дедалі більше говорять як про «геополітичний блок». При цьому об’єднання, як і раніше, носить багато в чому неформальний характер. Вона не має статуту, загального бюджету, секретаріату чи якихось наднаціональних структур.
Зараз у БРІКС, окрім першої п’ятірки, входять Єгипет, Іран, ОАЕ й Ефіопія. Декілька країн, у тому числі Білорусь, Азербайджан і Малайзія, а також, за неформальними повідомленнями, Туреччина, подали заявки на вступ. Водночас, низка країн, які раніше заявляли про готовність вступити до БРІКС, наразі відмовилися від таких планів. Серед них Аргентина і Саудівська Аравія. Казахстан також заявив, що поки не має наміру вступати в організацію.
Форум