Перша хвиля американських санкцій проти Ірану, які відновив президент США Дональд Трамп після виходу з «ядерної угоди» 2015 року, набули чинності.
Санкції стосуються іранських фінансових транзакцій в американських доларах, іранської автомобільної індустрії, купівлі комерційних літаків і металів, включно із золотом, а також продажів перських килимів.
«Кожен, хто має бізнес із Іраном, не матиме бізнес зі Сполученими Штатами. Я прошу про міжнародний мир, ні про що інше», – написав президент США Дональд Трамп у Twitter.
Більше санкцій проти Ірану, ціллю яких є нафтовий сектор і центральний банк, будуть відновлені в листопаді.
6 серпня Трамп наказав повернути широкі економічні й фінансові санкції проти Ірану з 7 серпня – після того, як збіжать три місяці з часу виходу США з багатосторонньої «ядерної угоди» з Тегераном.
У заяві з цього приводу Трамп повторив свою давню позицію, що угода від 2015 року – яка надала Іранові полегшення чи скасування санкцій в обмін на значні обмеження його ядерної програми – була «жахливою» і «односторонньою».
За кілька годин до оголошення Вашингтона Європейський союз, який різко критикував повернення американських санкцій щодо Ірану, ухвалив низку заходів, щоб країни Євросоюзу і компанії з ЄС могли не виконувати обмежень за санкціями США.
Президент Ірану Хасан Роугані у відповідь на рішення повернути широкі економічні санкції проти Тегерана заявив, що його країна залишиться вірною ядерній угоді.
Президент США оголосив про вихід своєї країни з «ядерної угоди» 8 травня, пообіцявши відповідно повернути всі санкції щодо Ірану, що перестали діяти після її ухвалення 14 липня 2015 року. Дональд Трамп при цьому стверджував, що Іран не виконує умов угоди. Інші учасники угоди – Франція, Німеччина, Велика Британія, Росія і Китай, а також Європейський союз – різко критикували цей крок і заявляли, що Іран повністю дотримується умов угоди, і вони теж продовжать дотримуватися її, доки її виконує Тегеран.
