Президент США Дональд Трамп, як і передбачалося, наказав повернути широкі економічні й фінансові санкції проти Ірану з 7 серпня – після того, як збіжать три місяці з часу виходу США з багатосторонньої «ядерної угоди» з Тегераном.
У заяві з цього приводу Трамп повторив свою давню позицію, що та угода від 2015 року – яка надала Іранові полегшення чи скасування санкцій в обмін на значні обмеження його ядерної програми – була «жахливою» і «односторонньою».
Нинішні санкції стосуються автомобільного сектора, торгівлі золотом і коштовними металами, а також операцій із іранською валютою ріалом. Решта анонсованих раніше санкцій США – щодо енергетичного сектора, включно з торгівлею нафтою, а також щодо операцій іноземних фінансових інституцій із Центральним банком Ірану – набуде чинності 5 листопада.
Повідомляючи про свій указ про повернення санкцій, Трамп закликав усі компанії і країни вийти з іранського ринку, припинити закупівлі іранської нафти тощо. При цьому він наголосив: «Сполучені Штати твердо налаштовані домогтися виконання всіх своїх санкцій, і ми будемо тісно працювати з тими країнами, які ведуть ділові справи з Іраном, щоб домогтися повного виконання. Фізичні чи юридичні особи, які не припинять свої справи з Іраном, ризикують зазнати суворих наслідків».
Коментуючи цей крок, в Ірані міністр закордонних справ країни Могаммад Джавад Заріф заявив, що хоча «залякування і політичний тиск» із боку США можуть призвести до «певних перебоїв», але, за його словами, «Америка опинилася в ізоляції».
За кілька годин до оголошення Вашингтона Європейський союз, який різко критикував повернення американських санкцій щодо Ірану, ухвалив низку заходів, щоб країни Євросоюзу і компанії з ЄС могли не виконувати обмежень за санкціями США.
Відповідно до рішення Європейської комісії, так званий «блокувальний статут» ЄС набуде чинності одночасно з санкціями США – це станеться 7 серпня, за київським часом о 7-й годині 01 хвилині.
Цей пакет юридичних заходів має на меті захистити європейських ринкових діячів від санкцій США, які мають екстратериторіальний характер, тобто стосуються країн, юридичних і фізичних осіб у всьому світі, а не лише американців. Блокувальний статут дозволяє європейським ринковим діячам відшкодовувати втрати, зазнані внаслідок американських санкцій, і скасовує на території ЄС чинність ухвал будь-яких іноземних судів, що ґрунтуються на цих санкціях.
Блокувальний статут також прямо забороняє юридичним і фізичним особам із ЄС дотримуватися санкцій США щодо Ірану без дозволу Європейської комісії, який може бути наданий тільки як виняток у разі, якщо невиконання санкцій завдасть надто значної шкоди інтересам цих осіб чи всього Євросоюзу.
А верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Моґеріні разом із міністрами закордонних справ Франції, Німеччини і Великої Британії вкотре виступила 6 серпня з критикою санкцій США, висловивши «глибокий жаль» через них. «Ядерна угода» з Іраном, мовиться в заяві, «вирішально важлива для безпеки Європи, регіону і всього світу».
Президент США оголосив про вихід своєї країни з «ядерної угоди» 8 травня, пообіцявши відповідно повернути всі санкції щодо Ірану, що перестали діяти після її ухвалення 14 липня 2015 року. Дональд Трамп при цьому стверджував, що Іран не виконує умов угоди. Інші учасники угоди – Франція, Німеччина, Велика Британія, Росія і Китай, а також Європейський союз – різко критикували цей крок і заявляли, що Іран повністю дотримується умов угоди, і вони теж продовжать дотримуватися її, доки її виконує Тегеран.
