Від 200 до 400 тисяч ромів живе в Україні, за приблизними оцінками громадських організацій, хоча за офіційними данbими перепису 2001-го ця цифра значно менша – майже 48 тисяч. Найбільше їх у Харківській, Одеській та Закарпатській областях. Близько половини із них – жінки, яких правозахисні організації називають однією із найбільш дискримінованих соціальних груп в Україні. 17 жовтня у Верховній Раді говорили про права людини для ромських жінок, тож Радіо Свобода зібрало для вас 5 ключових проблем, з якими вони стикаються.
1. Відсутність документів, що посвідчують особу
Тільки 15% ромів (1,5 тисячі серед 10 тисяч), що живуть у Мукачеві на Закарпатті, мають паспорти, а в Одесі, Кропивницькому та Ужгороді близько третини ромів заявляють, що їм не вистачає щонайменше одного із документів для отримання соціальних послуг. Це – дані дослідження міжнародного фонду «Чіріклі», проведеного цього року (міська влада Мукачева притримується іншої думки).
«Якщо ці люди не мають документів, ми розуміємо, що вони не отримують соціальних послуг, їхнє право на освіту не реалізовується, їхнє право на отримання медичних послуг не реалізовується, і взагалі, вони не мають фактично жодних прав», – зауважує депутат від «Самопомочі» Ірина Суслова, що очолює підкомітет з питань гендерної рівності і недискримінації комітету Верховної Ради з прав людини.
Відсутність паспортів ускладнюють і оформлення документів для ромів-переселенців, тож не можуть отримувати допомогу від держави, а їхню кількість також офіційно неможливо порахувати, кажуть у «Чіріклі».
2. Раннє заміжжя і вагітність
Про проблему ранніх шлюбів, зокрема дівчат-підлітків із ромських таборів, говорила раніше у коментарі Радіо Свобода представниця офісу Уповноваженого з прав людини Верховної Ради Аксана Філіпішина.
Про це розповідає й Ірина Суслова: «Ми у березні мали виїзне засідання підкомітету в Одеській області, в одному із ромських поселень. І після цього засідання ми могли спілкуватися із керівниками усіх департаментів області. І от заступник керівника департаменту охорони здоров’я говорить, що дівчатка у 12 років приходять до лікаря-гінеколога із питанням: лікарю, що зі мною не так, я вже рік не можу завагітніти. Це – катастрофічна проблема, яку потрібно вирішувати: діти, що народжують у 13-14-15 років, у них немає документів, немає освіти».
Дослідження фонду «Чіріклі» показало, що серед 300 опитаних ними ромських жінок 240 мають неповну середню освіту, у 90 випадках – через заміжжя.
3. Припинення навчання
Ситуація із доступом до навчання ромських дітей часто залежить від керівництва навчального закладу, розповідає директор благодійного фонду «Планета добрих людей» Максим Джум. Він працює в Одесі як ромський медіатор – посередник між державними структурами і ромськими громадами. Джум розповідає: одні директори погоджуються приймати дітей і без повного пакета документів, інші намагаються знайти якийсь привід для відмови – наприклад, формально переводять дитину на дистанційне навчання.
Часто батьки й самі ухвалюють рішення забрати дитину зі школи, особливо це стосується дівчат, зауважує він.
Дівчаток забирають зі школи, щоб вони доглядали за малими братами і сестрамиМаксим Джум
«Дівчаток найперше забирають зі школи після 4-5 класу, щоб вони доглядали за малими братами і сестрами, і вони не отримують середню освіту. Потім вони не можуть працевлаштуватись, бо центри зайнятості пропонують різні курси перекваліфікації тільки, коли у людини є атестат про середню освіту», – каже Максим Джум.
За словами Ірини Суслової, зараз розглядається питання про відновлення в Україні вечірніх шкіл, які могли би стати шансом для дорослих, у яких немає атестату, здобути середню освіту.
4. Безробіття
За оцінками ромських громадських організацій, трохи більше третини українських ромів працевлаштовані. Для ромських жінок це часто ускладнюється тим, що вони є багатодітними матерями, тому стикаються із дискримінацією ще й за цією ознакою.
Активістка львівської організації «Рома України. Терніпе» Галина Юрченко взагалі переконана, що проблема із працевлаштуванням є основною для її підопічних.
Ми говоримо, що нам потрібна паспортизація, але перше нам потрібно донести потребу у тому паспортіГалина Юрченко
«Ми виявили поселення (у Львівські області – ред.), що складається виключно із жінок, які об’єднуються за принципом, що у них немає чоловіків: або їхні чоловіки померли, тобто це – вдови, або їхні чоловіки перебувають в ув’язненні. Коли вони заробляють якусь копійку, то складаючи її докупи, їм легше вижити. Це – нам сигнал до того, що нам потрібно допомагати жінкам виконувати якісь нескладні роботи, які не потребують освіти чи якихось умінь, аби вони могли забезпечити свої первинні фізіологічні потреби. Ми так часто говоримо, що нам потрібна паспортизація, але спершу нам потрібно донести потребу у тому паспорті», – зазначає активістка.
5. Насильство
Про напади радикалів на ромські табори у Києві, Львівщині та Тернопільщині говорить депутатка Ірина Суслова. Від такої агресії страждають як жінки, так і чоловіки.
«Найгірше, що нападники у більшості випадків не ховаються. Більше того, вони пишаються тим, що роблять», – зауважує вона.
Зокрема, як раніше повідомляли у Нацполіції, внаслідок нападу на ромський табір на околиці Львова загинув 24-річний ром, а 10-річному хлопчикові, 30-річній жінці і 19-річному юнакові завдали поранень ножем. Пізніше поліція затримала вісьмох осіб, підозрюваних у нападі: семеро з них – неповнолітні.
