Доступність посилання

ТОП новини

Кринки: усе, що треба знати про плацдарм ЗСУ і українські втрати


Приблизна схема переходу через р. Дніпро та десантування бійців ЗСУ у с. Кринки восени 2023 року
Приблизна схема переходу через р. Дніпро та десантування бійців ЗСУ у с. Кринки восени 2023 року

Операція ЗСУ у Кринках і те, що відбувається на окупованому Лівобережжі, знову в фокусі уваги українських медіа та суспільства. Причина – публікація журналістів «Слідство.інфо» великого матеріалу, у якому оприлюднена цифра військових, що вважаються офіційно зниклими безвісти у селі Кринки впродовж 9 місяців важких боїв, які почалися ще минулого жовтня. Зниклих безвісти 788...

Точної цифри втрат російської армії у районі Кринок достеменно невідомо.

Радіо Свобода зібрало усі актуальні думки щодо операції у Кринках.

Що з'ясували журналісти «Слідство.інфо»

У матеріалі «Слідство.інфо» йдеться про те, що 788 українських військових зникли безвісти в селі Кринки Херсонської області на Лівому березі Дніпра. Трапилося це в період з жовтня 2023-го по червень 2024 року, пишуть журналісти з посиланням на дані поліції. При цьому кількість загиблих військових, яких вдалось звідти вивезти і врешті поховати, є значно меншою — 262 захисники за цей же період.

Оборона Кринок була з самого початку надважкою задачею з обмеженим ресурсом, розповіли журналістам «Слідство.інфо» матроси, човнярі і медики з бригад морської піхоти, з якими вдалось поспілкуватися. «Особливо важко було туди заходити в жовтні на зиму», — зазначив один з офіцерів, який брав участь у цій операції.

Радіо Свобода звернулось до правоохоронців, щоб уточнити кількість зниклих безвісти в селі Кринки. Ось відповідь: «Враховуючи викладене, надати запитувану Вами інформацію неможливо, оскільки вона становить таємницю досудового розслідування та її розголошення може спричинити негативні наслідки для держави».

Як село Кринки стало плацдармом

Офіційно українське військове командування підтвердило, що ЗСУ таки закріпилися в Кринках восени минулого року – 17 листопада 2023 року.

Командування морської піхоти ВМС ЗСУ заявило, що українські військові закріпилися на кількох плацдармах на лівобережжі Херсонщини. «Сили оборони України провели серію успішних дій на лівому березі річки Дніпро на Херсонському напрямку. Завдяки мужності та професійності українських морських піхотинців у взаємодії з іншими підрозділами Сил оборони вдалося закріпитися на декількох плацдармах», – повідомила морська піхота на своїй сторінці у фейсбуці.

Тоді ж про успіхи ЗСУ на Лівобережжі заявили і в Офісі українського президента.

Голова російської окупаційної адміністрації Володимир Сальдо у своєму телеграмі також написав про наявність українських підрозділів у селі Кринки на лівому березі Дніпра.

ЗСУ відійшли з Кринок?

Ще до публікації «Слідство.інфо» 17 липня 2024 року, низка українських медіа поширили новину про відхід українських військових з Кринок на Херсонщині. Суспільне з посиланням на свої джерела написало, що це відбулось кілька тижнів тому.

Тут треба зауважити, що членкиня парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла у своєму дописі у Facebook за 7 червня цього року також відзначала, що ЗСУ нібито вже не контролюють Кринки.

«Так ось, Роботине вже кілька тижнів не наше. І про це мовчать. І Кринки де-факто вже теж (недавно)», – написала Безугла 7 червня, звинувативши у всьому тодішнього командувача Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенанта Юрія Содоля. Його, нагадаємо, Зеленський згодом зняв із посади.

18 липня речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Таврія» Дмитро Лиховій в ефірі телемарафону заявив, що Збройні сили України продовжують тримати оборону в районі населеного пункту Кринки на лівому березі Дніпра, а ситуація на цьому напрямку є «не такою критичною», як пишуть деякі медіа.

Водночас він підтвердив, що більшість основних позицій українських військ в цьому селі «внаслідок інтенсивного комбінованого і тривалого вогневого впливу противника зруйновані вщент». За словами речника ОСУВ «Таврія», село Кринки перетворилося на груду каміння і стало місцем, в якому «фактично неможливо тримати оборону».

Якби не Кринки, то зараз ми з вами обговорювали б не Покровський і Торецький напрямок, а наступ на Слов'яно-Краматорську агломерацію
Олександр Коваленко

Російське Міноборони про Кринки за останній місяць не згадувало. Першого липня там лише повідомили, що російські солдати продовжили знищення плавзасобів ЗСУ, які прагнуть висадитися на лівому березі Дніпра.

Реакція експертів

Українські військові експерти по-різному оцінили відхід ЗСУ з Кринок. Військово-політичний оглядач групи Інформаційний спротив Олександр Коваленко в колонці для НВ написав, що Кринки вплинули на всю зону бойових дій.

«Війна — це не місце для емоцій. Війна — це матерія цифр. І якби не Кринки, то зараз ми з вами обговорювали б не Покровський і Торецький напрямок, а наступ на Слов'яно-Краматорську агломерацію. Якби не Кринки, то зараз ми б обговорювали не Липці та Вовчанськ, а Великий Бурлук. Якби не Кринки, то ми б із вами сьогодні обговорювали не захід ворога в Урожайному, а у Великій Новоселівці», – вважає він.

Аналітики проєкту DeepState у своєму звіті щодо ситуації в Кринках написали, що Операція в селі завершена. Біля Кринок є багато островів і операція на них триває досі, кажуть там.

Бої за острови – нова проблема, оскільки концентрація живої сили противника на лівому березі дуже значна
аналітики DeepState

«Бої за острови — нова проблема, оскільки концентрація живої сили противника на лівому березі дуже значна. З часом вони займуть більшість островів або ту частину, яка менше прострілюється. Дані бої з точки зору рядового бійця не сильно легші за такі ж у Кринках», – вважають аналітики.

Щодо українських втрат, про які написали журналісти, то аналітики твердять, що евакуація була вкрай великим везінням, тому більша частина втрат – це загиблі.

« Хоча є випадки, коли люди знаходилися в полоні. Зі слів медика 37 ОБрМП, він бачив на стрімах, як кацапи самоскидами навіть знищували тіла українських солдатів», – уточнюють в DeepState.

Крім того, аналітики пишуть, що плацдарм у Кринках не посилювали, а лише підтримували.

«Це означає, що рано чи пізно операція буде згорнута і ніхто далі не наступатиме на Перекоп. Власне це і трапилося у червні. Були об'єктивні причини не поспішати заявляти про зміни в Кринках», – йдеться у повідомленні DeepState.

Реакція депутатів

Питання операції в Кринках на Херсонщині, ймовірно, розгляне комітет Верховної Ради з питань безпеки, оборони і розвідки, заявила в ефірі Радіо Свобода народна депутатка України із фракції «Голос», членкиня цього

Дуже би хотілося зрозуміти ефективність, зусилля, втрати, доречність...
Соломія Бобровська

комітету Соломія Бобровська. Вона певна – рішення приймала не одна людина. Тому запитання є до усього військово-політичного керівництва, яке планувало, погоджувало і виконувало операцію.

«Я надіюся, буде що розглянути на комітеті, тому що це такий самий напрямок, як і інші – Харківський, Донецький, Луганський, Запорізький. Тим паче Херсонщина – один з можливих наших, мабуть, коридорів чи клинів до автономної республіки (Крим). Зі свого боку я порушу це питання на комітеті. Дуже би хотілося зрозуміти ефективність, зусилля, втрати, доречність... і що вона (операція – ред.) показала», – зазначила Бобровська. При цьому, за її даними, українські позиції в Кринках залишаються, українські військові повністю виведені не були, операція не завершена.

Планувати такі операції – це окреме складне питання. Воно якраз політичне
Іван Киричевський

Проти того, щоб шукати винних лише серед тих військових, які виконували операцію в Кринках, є експерт порталу Defense Express Іван Киричевський. Він вважає, що без політичного тиску такі операції не плануються. І починати розслідування потрібно з «тих, хто задавав мету» операції, а не «вішати всіх собак лише на воєначальників».

«Планувати такі операції в принципі має бути складно, навіть якби було достатньо сил та засобів. Які мотиви взагалі вкладалися в цю операцію, коли явно було видно, що нема чим форсувати, нема чим рухатися – це окреме складне питання. Воно якраз політичне», – вважає Киричевський.

Кринки – село в Олешківській громаді Херсонщини, розташоване на лівому березі Дніпра. До початку повномасштабної війни Росії проти України в селі проживала майже 1000 людей. Зараз там немає жодної вцілілої будівлі.

Українські військові змогли захопити плацдарм на лівому березі Дніпра в районі села Кринки восени 2023 року.

Відтоді, попри складність постачання та неможливість переправити через Дніпро важку техніку, бійці ЗСУ утримували ці позиції.

  • Зображення 16x9

    Олег Галів

    Кореспондент/ведучий проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок». У радійній команді – з січня 2023 року.

    До цього працював шеф-редактором новин та ведучим телеканалу НТА. Викладає на кафедрі журналістики у Національному університеті «Львівська політехніка».

Форум

XS
SM
MD
LG