Екологія
Російські ракети та кораблі знищують Крим і Чорне море – екологи
Екологічна ситуація в Причорномор’ї близька до катастрофи, вважають українські фахівці-екологи. Російські військові кораблі, підводні човни та регулярний запуск ракет по території материкової частини України знищують Чорне море й унікальні природні рекреації Криму. Такого висновку дійшли експерти «Української природоохоронної групи», які досліджували стан моря та суші біля берегів Кримського півострова. Особливо погіршилася екологічна ситуація в Криму та біля його узбережжя під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зазначають вони. Що відбувається? Читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Профільні фахівці вважають, що нині стан екології Криму та Чорного моря біля його берегів об'єктивно оцінити неможливо. Незалежні авторитетні організації не мають доступу до Кримського півострова, поки він контролюється Росією. Водночас українські дослідники дистанційно за допомогою супутників вивчили ситуацію та виявили низку негативних змін. Згідно з їхніми висновками, найбільш активне знищення кримської природи та забруднення Чорного моря відбувається зараз, коли Росія продовжує повномасштабне вторгнення в Україну. Регулярні ракетні атаки з території Криму не тільки завдають шкоди материковій частині України, але й шкодять самому півострову. Погіршує ситуацію Чорноморський флот Росії, стверджують дослідники.
«Керченський міст продовжує зиму»
У новітній історії Криму його природні території ще ніколи не були «настільки поганими, а природа так не страждала від негативних антропогенних факторів», йдеться у дослідженні «Довкілля Криму: зміни та втрати в період повномасштабної війни», представленому громадською організацією «КримSOS». Дослідження стану кримської екології провели експерти громадської організації «Українська природоохоронна група», яка об'єднує українських біологів заради охорони дикої природи України.
Вони стверджують, що російська влада завдала істотних збитків екології Криму ще до повномасштабного військового вторгнення в Україну – регулярними військовими навчаннями на природоохоронних територіях, будівництвом Керченського мосту, траси «Таврида» та інших об'єктів, зведених ціною знищення унікальних природних територій.
Тепер зима в Азовському морі триває довшеОлексій Василюк
«Керченська протока дуже важлива для дельфінів та багатьох видів риб, які розмножуються в Азовському морі та виходять потім у Чорне море. Ця протока і без того була дуже вузькою, а після появи російського мосту і насипної греблі в морі стала ще вужчою. Тому взимку там затримується лід, що виходить з Азовського моря у Чорне. І тепер зима в Азовському морі триває довше. Це дуже принципові, фундаментальні зміни», – каже експерт природоохоронних територій, голова правління громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.
Ще більш глобальних збитків кримській природі завдають бойові дії Росії проти України. Найбільш згубний вплив вони мають на Чорне море, упевнені автори дослідження. Найбільше екології Чорного моря біля берегів Криму та його суші, за словами вчених, шкодить присутність російських військових кораблів та озброєння.
Токсичний Чорноморський флот РФ
На стан Чорного моря негативно впливає присутність російських військових кораблів – як затоплених, так і діючих.
Ракетне паливо дуже токсичне. Частина ракет падала в мореВіктор Пархоменко
«Можна довго перераховувати згубні наслідки російських кораблів. Це велика кількість палива, снарядів. Саме з моря 2022 року запускалася значна кількість ракет по Україні. Ракетне паливо дуже токсичне. Частина ракет падала в море. Негативне значення мають паливо та масла на російських військових суднах і літаках. Підводні човни під час запуску ракет відпрацьоване ракетне паливо скидають у воду», – каже експерт «Української природоохоронної групи» Віктор Пархоменко.
Крім того, базуючись біля берегів Криму, російські кораблі знищують глибоководні скиди, призначені для утилізації стічних вод із приморських населених пунктів Криму, стверджують автори дослідження.
«Ще з радянських часів найбільші скидання стічних вод у Криму здійснюються в море. Але це робиться в глибоководній частині Чорного моря в межах сірководневої кулі, де фактично немає життя. Ці стоки з великих кримських міст йдуть довгими трубами в найглибші ділянки Чорного моря. Нині ж ці труби знищили. І навіть «Росприроднагляд» заборонив у багатьох місцях на південному узбережжі Криму користуватися пляжами. Я не уявляю, що має бути у цій воді, щоб навіть людей, яких вони самі покликали відпочивати у Криму, не пускати у воду», – пояснює експерт «Української природоохоронної групи» Олексій Василюк.
У розпал курортного сезону російська влада тимчасово закривала міські пляжі Феодосії через забруднення води в морі стічними водами. У попередні роки в Криму фіксували пориви на стічних трубах у морі біля південного узбережжя Криму, а також у Балаклавській бухті та Алушті.
Російська влада обіцяла збудувати в Криму очисні споруди. Але проблема стоків, що стікають у море, залишається актуальною навіть після десятиліття контролю Росії над Кримом.
Забруднюють море біля узбережжя Криму російські паливо та боєприпаси, що опиняються у воді та містять важкі метали. Експерти впевнені, що наслідки цього вимагатимуть тривалого періоду відновлення.
Російські ракети та ЗРК знищують Крим
В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну значної шкоди кримській природі завдають пожежі. Більшість із них замовчуються російською стороною, оскільки безпосередньо пов'язані з війною, стверджує Віктор Пархоменко.
«Часто пожежі утворюються в результаті запуску ракет, особливо установками С-300, С-400. Ця інформація засекречена, і про це взагалі не повідомляється. Пожежі, про які можна зібрати інформацію, – це або масштабні пожежі, або пожежі у містах та околицях», – каже він.
За даними Мінприроди російського уряду Криму, починаючи з 2022 року в межах кримських лісів було зафіксовано 14 пожеж на загальній площі 19,5 га. Ці дані, на думку Віктора Пархоменка, суттєво занижені та не відповідають дійсності.
Тільки цього року в Криму, як повідомляли раніше Крим.Реалії, вигоріли сотні гектарів заповідних територій, які російська влада безуспішно намагалася загасити.
РЕБ та кілометри фортифікацій
Масштабних збитків природі Криму завдають російські фортифікації, заявляють автори дослідження. Перші фортифікаційні споруди в регіоні з’явилися у 2022 році, коли ЗСУ розпочали успішний контрнаступ у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Російські війська риють окопи на кримському узбережжі, встановлюють «зуби дракона» та інші технічні споруди.
Фортифікації є одним із найнегативніших впливів на природуВіктор Пархоменко
«Часто це не просто окопи, а цілі величезні підземні споруди. І велика проблема – що з ними робити далі. Відомо, що довжина російських траншей у Криму – понад 70 кілометрів. І їхні наслідки є катастрофічними для природи. Зокрема, знищено території Смарагдової мережі (природоохоронні території, які відповідно до Бернської конвенції створюють по всій Європі для збереження видів і поселень, розташованих на межі зникнення – ред.). Найбільше страждають степи та солончаки. І саме фортифікації є одним із найнегативніших впливів на природу», – каже експерт «Української природоохоронної групи» Віктор Пархоменко.
Найбільш укріпленими російськими фортифікаціями в Криму є регіони північної частини півострова, з'ясували раніше Крим.Реалії за допомогою супутникових знімків.
В умовах російської анексії площа природно-заповідного фонду Криму скоротилася на 16,9 тисячі гектарів, стверджують автори дослідження.
Вони виявили, що часто ліси у Криму знищують задля освоєння бюджетних коштів. Зокрема, вирубки проводять для розчищення доріг у військових цілях та будівництва доріг, призначених для потреб російських військових.
Низка територій Криму перебуває під впливом російських засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), від яких страждають місцеві флора і фауна. Але повноцінні зміни та наслідки неможливо виявити, поки Крим контролює Росія, зазначають дослідники.
«Усі роки російської анексії Криму росіяни ставляться до його природних багатств як загарбники, які не планують залишатися надовго. Найгірше стало на морі біля берегів Криму. Біля морського узбережжя – екологічна катастрофа, якої раніше не було. А на суші стало набагато гірше на окремих ділянках – там, де будують фортифікації, де розпочалася рекреаційна забудова та сміттєзвалища», – вважає Олексій Василюк.
«Очиститься саме»?
Російська сторона має власні дані про екологічну ситуацію в Криму. Частина з них отримана під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Так, вчені трьох наукових інститутів Росії досліджували 2023 року акваторію Чорного моря біля узбережжя Криму. Найсуттєвішим чинником забруднення Чорного моря вони називають нафтові скиди та стічні води з населених пунктів Криму.
За даними наукового керівника федерального дослідницького центру Інституту біології південних морів імені Ковалевського Російської академії наук Віктора Єгорова, кожні 10 хвилин через Керченську протоку проходить одне судно, а за рік – 50 тисяч суден.
Він відзначає вторинне забруднення моря стронцієм та цезієм після 2020 року. Причини, за словами Віктора Єгорова, «до кінця ще не відомі», але «на 150 років забезпечений негативний фактор».
У Чорному морі повністю втрачено запаси особливо цінних осетрових видів риб (султанки, мерланки та шпротів), заявляють в Інституті біології південних морів. Говорячи про причини того, що відбувається, вчені не згадують про військовий фактор, а посилаються на людське втручання та «проблеми всього світового океану».
При цьому у федеральному дослідному центрі «Морський гідрофізичний інститут РАН» вважають, що Чорне море здатне очиститися самостійно, «якщо йому не заважати».
Стратегії відновлення екологічного стану Чорного моря поки що не мають й українські науковці. Для цього їм не вистачає повноцінних досліджень.
Крим – це неймовірна перлина УкраїниОлексій Василюк
«Я дуже щиро бажаю, щоб деокупація Криму відбулася не військовим шляхом. Тому що Крим – це неймовірна перлина України. І якщо там залишиться те, що є зараз, він все одно залишатиметься перлиною. Так, це катастрофа в морі, так, знищені цінні території. Окопи російські доведеться закопувати колись. Але все одно Крим – це місце на мапі України, де найбільше рідкісних видів (флори та фауни), яких більше немає ніде у світі», – каже Олексій Василюк.
Від формату деокупації Криму, за словами експертів, залежатимуть і стратегія відновлення його природних територій, і майбутнє півострова для найближчих поколінь.
Переглянути всі оновлення за день
Окупований Крим як «виклик екології». Як російська війна проти України впливає на глобальний клімат
Військова діяльність Росії в окупованому та анексованому РФ Криму руйнує його екосистему та створює загрози глобальному клімату. Таких висновків дійшли експерти різних українських природоохоронних та екологічних інституцій, вивчивши процеси на Кримському півострові під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Журналісти Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) дослідили, які екологічні зміни запустила Росія в Причорномор'ї та як цей регіон може вплинути на кліматичну ситуацію у світі.
У питанні вивчення ситуації на Кримському півострові проблемною залишається його недоступність для незалежних учених та дослідників через російську анексію. Не так багато фахівців сьогодні системно стежать за ситуацією в Криму, і це не дає повної і достовірної картини того, що відбувається. Окремі дослідження проводяться на основі відкритих джерел інформації, ретроспективних знань авторів про проблематику та супутникових даних. Але навіть ці фрагменти свідчать про масштабні зміни в екосистемі Криму за десятиліття його перебування в російських реаліях.
«Приклад руйнування Росією кримських екосистем не лише наголошує на вразливості глобального кліматичного балансу, а й нагадує про необхідність повної міжнародної відповідальності за екоцид. Ми повинні зберегти нашу природу разом для наступних поколінь», – каже голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв, який досліджував вплив російської агресії у Криму на глобальний клімат.
Водний фактор, згідно з експертними висновками, впливає не лише на життя всередині Криму, а й на світовий клімат.
«В Азовському морі зима триває довше»
Стан екології морів біля берегів Криму об'єктивно оцінити неможливо, допоки цю територію де-факто контролює Росія. Дистанційні дослідження виявили там низку негативних змін, у тому числі пов'язаних із повномасштабним вторгненням Росії в Україну.
Важливі зміни дослідники фіксують в Азовському морі після того, як російська влада всупереч протестам України та міжнародної спільноти збудувала міст через Керченську протоку. На цей момент він служить засобом цивільної та військової логістики Росії в напрямку Криму та окупованих її військами південних областей України.
Поява мосту призвела до змін клімату в цій акваторії, оскільки блокує вільне просування морських вод та їх мешканців, заявляє голова правління громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.
«Керченська протока дуже важлива для дельфінів та багатьох видів риб, які розмножуються в Азовському морі й виходять потім у Чорне море. Ця протока і без того була дуже вузькою, а після появи російського мосту і насипної греблі в морі стала ще вужчою. Тому взимку там затримується лід, що виходить з Азовського моря у Чорне. І тепер зима в Азовському морі триває довше. Це дуже принципові, фундаментальні зміни», – каже експерт.
Ситуація для екосистем моря ускладнюється ще й боновими загородженнями, які російська влада встановлює біля Керченського мосту, щоб захистити його від атак ЗСУ.
«Акваторія війни»
Військові чинники мають згубний вплив на Чорне море, впевнені автори дослідження, презентованого «Українською природоохоронною групою» та громадською організацією «КримSOS».
Найбільше екології Чорного моря біля берегів Криму, за словами вчених, шкодить присутність російських військових кораблів та озброєння, а також їхні токсичні відходи.
Російські військові кораблі, підводні човни та регулярний запуск ракет по території материкової частини України знищують Чорне море та унікальні природні території Криму, стверджують експерти «Української природоохоронної групи». До масштабного забруднення вод біля берегів Криму призводять ракетне паливо і боєприпаси РФ, які містять важкі метали.
«Лише у перші шість місяців повномасштабного вторгнення Росії з Криму по цілях на материковій Україні було випущено 750 крилатих ракет. З 2022 року саме в Чорному морі базувалися та ремонтувалися кораблі й підводні човни, які обстрілювали материкову Україну», – йдеться у дослідженні.
Постійне перебування російських військових кораблів в акваторії Чорного моря, окрім прямої військової загрози, небезпечним тим, що ніхто не контролює скидання з них у воду, які потім поширюються в інші морські басейни, заявляють в «Українській природоохоронній групі».
Вплив на глобальний клімат можуть мати наслідки руйнування дамби Каховської ГЕС у Херсонській області влітку 2023 року, стверджують у Кримськотатарському ресурсному центрі (КРЦ). Ця організація представила власні дослідження впливу екологічної ситуації в Криму на світовий клімат у межах Конференції ООН зі зміни клімату в Баку у листопаді.
|
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ. |
Морська агресія Росії в Чорному та Азовському морях, масове застосування мін і ракет, скидання палива та інших реагентів, а також акустичне забруднення акваторії вже призвели до масової загибелі морської фауни, а також викидів метану і сіро-водню, що різко зросли, «надзвичайно негативно» впливають на рівень глобальної температури, каже голова КРЦ Ескендер Барієв.
«Реальна загроза опустелювання Криму посилилася після підриву російськими військами Каховської ГЕС у 2023 році. Внаслідок цього в море було викинуто понад 18 кубічних кілометрів прісної води. Це завдало катастрофічних збитків понад 40 екологічним об'єктам і територіям. І складно переоцінити негативний вплив цього воєнного злочину на глобальне потепління. Російський імперіалізм навмисне робить із Криму мілітаризовану базу для створення військової загрози не лише в Чорноморському регіоні, а й у всій Європі», – зазначає він.
Вододефіцит
Негативним фактором для екологічної ситуації у Криму є вододефіцит. Ця проблема роками була актуальною на півострові у російських реаліях. До 2014 року підтримувати водний баланс півострова допомагали підземні та поверхневі води, а також Північно-Кримський канал, що постачав регіон водою з Дніпра.
Дніпровська вода забезпечувала до 80% потреб Криму. Її використовували для розвитку сільського господарства, промисловості та інших галузей, а також наповнювали місцеві водосховища – джерела централізованого господарсько-питного водопостачання населених пунктів.
Після російської анексії Криму в 2014 році влада України припинила водопостачання Криму Північно-Кримським каналом, встановивши дамбу в Херсонській області.
Відтоді на півострові почався період хронічного вододефіциту, що негативно впливає на його екологію та благополуччя. Без дніпровської води, за розповідями місцевих жителів, клімат на півострові став більш спекотним і посушливим. Виснаження підземних джерел води призвело до засолювання ґрунтів та збільшення площ солончаків. У степах почали фіксувати нашестя комарів і сарани.
Російська влада неодноразово обіцяла вирішити проблему водозабезпечення Криму за рахунок опріснення морської води, створення штучних опадів і поставок води Керченським мостом.
Єдиним способом вирішити проблему було силове захоплення армією РФ Каховської ГЕС у Херсонській області та відновлення подачі дніпровської води до Криму на початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році.
Крим сьогодні є дуже вразливою територією, він перебуває у постійному, потенційному чи фактичному вододефіцитіЄвген Хлобистов
Але вже у червні 2023 року була зруйнована дамба Каховської ГЕС, що повністю позбавило Крим дніпровської води. Це повністю зруйнувало меліоративну систему півдня України та унеможливило водозабезпечення півострова з Дніпра.
Крим знову повернувся до проблеми вододефіциту, але тепер уже, можливо, назавжди.
Якщо у Криму не буде масштабних опадів, обсягу води у водосховищах вистачить до 1 квітня 2025 року, визнає директор російського ДУП «Водоканал Південного узбережжя Криму» Олексій Григор'єв.
«Крим сьогодні є дуже вразливою територією. Одним із факторів його вразливості є водозабезпечення. До анексії Криму 2014 року основним джерелом забезпечення Криму водою був Північно-Кримський канал. Тепер ситуація кардинально змінилася. Населення Криму фактично побільшало, за різними оцінками, майже на мільйон осіб. Північно-Кримський канал не працює і не запрацює. Водність кримських річок зменшується. Ці чинники впливають на зміну клімату. Крим перебуває у постійному, потенційному чи фактичному вододефіциті», – каже професор кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», член експертної ради з охорони навколишнього середовища та сталого розвитку Криму Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов.
«Негативний фактор на 150 років»
Російська влада визнає зміни в екологічній сфері в Криму лише частково. Вчені трьох наукових інститутів Росії за результатами досліджень акваторії Чорного моря біля узбережжя Криму в 2023 році назвали найважливішим чинником його забруднення нафтові скиди та стічні води з населених пунктів півострова.
Науковий керівник федерального дослідницького центру Інституту біології південних морів імені Ковалевського Російської академії наук Віктор Єгоров говорить про забруднення Чорного моря біля кримських берегів стронцієм та цезієм, починаючи з 2020 року. Причини, як він стверджує, «до кінця ще не відомі», але «на 150 років забезпечений негативний фактор».
У підконтрольному Росії Інституті біології південних морів заявляють, що в Чорному морі останніми роками повністю втрачені запаси особливо цінних осетрових видів риб (султанки, мерланки і шпрот). Але серед причин в інституті не згадують військовий фактор, а посилаються на «людське втручання» та «проблеми всього світового океану».
Український професор Євген Хлобистов вважає, що ситуація біля берегів Криму набагато складніша та глобальніша.
«Загалом ми бачимо майбутнє Криму з дуже складними обставинами, серйозними викликами не лише екологічного, а й соціального характеру. Вони можуть бути подолані лише через повернення Криму під юрисдикцію України, його реінтеграцію, створення спеціальних програм щодо відтворення водних ресурсів Криму та їх раціонального використання за допомогою наших міжнародних партнерів», – каже Хлобистов.
В Україні поки що немає стратегії відновлення екологічного стану Чорного моря внаслідок впливу російської агресії. Для цього не вистачає повноцінних досліджень у Криму. Створення такої стратегії багато в чому залежатиме від формату й наслідків деокупації Криму.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Російський авіаудар, який перетворив українські «Святі гори» на пустку
Ви можете прослухати цей текст. Ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:
Вчителька молодших класів Лідія Прокопенко вийшла на пенсію у лютому 2022 року. Пропрацювавши 34 роки у сільській школі, 64-річна жінка не встигла випустити своїх останніх «першачків» – через російське повномасштабне вторгнення. Через два роки війна Росії відібрала у Лідії і домівку.
«Мій 64-й день народження був із тортиком, що називається «палаюча хата», – каже жінка, чий будинок згорів через пожежу, яку спровокували російські обстріли. – Ліси сильно горіли. Небо було чорне і сонце було чорне. Ми бачили, як їздять пожежні машини, що гасили пожежу, і не думали, що вогонь дійде сюди».
Зараз Лідія живе у сусідів. Її будинок – у селі Студенок, що розташоване поблизу межі Харківської і Донецької областей, згорів внаслідок наймасштабнішої пожежі у національному природному парку «Святі гори».
Після звільнення від окупаційних військ наприкінці 2022 року ліси заповідника вже були значною мірою пошкоджені через бойові дії, артилерійські обстріли та авіаудари. Сьогодні російські війська знову наблизилися впритул, і лінія фронту вже проходить у східних кордонах «Святих гір».
Проте вересневий авіаудар Росії спричинив найбільшу пожежу в історії національного парку, фактично перетворивши його на вигорілу пустку. Ще до пожежі у вересні Міністерство захисту довкілля України оцінювало, що 80% лісових насаджень у парку вигоріли. Експерти, з якими спілкувалося Радіо Свобода, сходяться на тому, що на відновлення лісу у «Святих горах» підуть десятки років.
Від пожежі постраждали і прилеглі села, як-от Студенок.
«Вогонь розповсюдився настільки швидко, такі величезні клубки вогню в повітрі літали, що, як сказали потім сусіди, нашу хату неможливо було врятувати. А від нашої почали загорятися сусідські хати», – пригадує Лідія Прокопенко.
Пожежа зруйнувала хату пенсіонерки у селі Студенок
У серпні, ще до змін керівництва Міндовкілля, у відомстві анонсували, що розробляють план відновлення парку. Але, як зазначила перша заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олена Крамаренко у коментарі Радіо Свобода, про справжнє відновлення можна буде говорити лише після завершення бойових дій.
Сьогодні ж, коли темпи наступу російської армії на Донбасі є найвищими за останні два роки війни, про завершення бойових дій найближчим часом говорити не доводиться. То ж що це означає для лісів «Святих гір» і дикої природи, яка в них живе? Та чи можливо відновити національний парк?
Найбільш руйнівна пожежа в історії
Згідно із повідомленням ДСНС, російський авіаудар 1 серпня 2024 року спричинив масштабну лісову пожежу в національному парку «Святі гори», що у Святогірську Донецької області.
Ще до того, як пожежу ліквідували після 8 днів гасіння, директор парку Сергій Приймачук заявив, що пожежа була найбільшою в історії парку і матиме руйнівний вплив на його екосистему. За його словами, для повного відновлення екосистеми «Святих гір» може знадобитися до декількох десятиліть.
І хоча для того, щоб нищівна пожежа розпочалась, було достатньо одного конкретного удару Росії, то його стрімке поширення пов’язане з тим, що після деокупації парку на початку вересня 2022 року ліси залишилися забрудненими мінами та нерозірваними боєприпасами.
Насправді вереснева пожежа, як кажуть військові, – крайня із серії пожеж, які почастішали саме у 2024 році, каже Радіо Свобода керівник державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько.
«Цьогоріч вогонь тільки в «Святих горах» знищив близько семи тисяч гектарів лісу. Таких руйнівних пожеж раніше тут не було», – каже він.
Згідно з оцінкою Міндовкілля, внаслідок пожеж і бойових дій на території парку «Святим горам» було завдано збитків на суму понад 16 млрд гривень. У відомстві зазначили, що йдеться лише про приблизну оцінку, оскільки точний обсяг збитків до завершення війни і розмінування території вирахувати неможливо.
В інтерв’ю Радіо Свобода перша заступниця міністра довкілля Олена Крамаренко каже, що національний парк зазнав критичної шкоди.
«Це дуже жахлива ситуація, коли ти стоїш на горі, на правому березі [Cіверського Донця], і дивишся з гори на ліс, він мені здається більше чорний, ніж зелений», – пригадує Крамаренко останній раз, коли особисто була у «Святих горах» у серпні.
Найбільша пожежа у лісі розпочалась уже після візиту чиновниці і, ймовірно, знищила ще більше насаджень. З огляду на те, що російські авіаудари тривають, а лінія фронту проходить вже по східних кордонах лісу, майбутнє існування парку «Святі гори» залишається невизначеним.
«Помах крил» війни
Пожежі й бойові дії спричинили одразу низку довготривалих негативних наслідків для екології України, і для нацпарку «Святі гори» зокрема.
За словами директора парку, пожежа завдала незворотної шкоди його екосистемі: «Забруднена земля, повітря, немає місця для проживання комах і птахів».
Без певних представників фауни ліс може страждати, це також створює загрозу і для людей, каже науковий співробітник Національного природного парку «Кремінські ліси» Володимир Яроцький.
Наприклад, найімовірніше – у лісах «Святих гір» вже не залишилося кажанів, які раніше там жили.
«Вони виконували важливу функцію лісу: їли тих самих комах, які можуть бути небезпечними для дерев при їхньому масовому розмноженні. Вони вразливі, потребують спеціальних схованок, наприклад, дерев із дуплами. Під час пожежі, припускаю, частина з них взагалі могла згоріти разом з деревами», – каже Яроцький.
Науковець пояснює, що великі тварини пішли із лісу ще на початку 2022 року, оскільки бойові дії неподалік – фактор, що їх турбує: «робота артилерії, вибухи, для них це недобре. Наприклад, у Дніпровсько-Орільському заповіднику писали, що у них побільшало лосів, оленів через те, що відбулася якась міграція зі сходу країни», і, напевно, зі «Святих гір» також.
Відсутність великих хижаків руйнує баланс екосистеми, через що шкоди можуть зазнати навіть люди, які живуть неподалік. Володимир Яроцький у коментарі Радіо Свобода пояснює, як працює цей ланцюжок наслідків: «Зникає рослинність – зникають мишоподібні гризуни. Немає гризунів – немає кормової бази для хижаків. Починає відновлюватися рослинність – починає стрімко відновлюватися чисельність гризунів, бо немає хижаків, які б їх стабілізували. Багато гризунів – спалахи небезпечних хвороб, в тому числі і для людини».
Але якщо деякі популяції дикої природи та рослинності відновити просто складно, то деякі, імовірно, були втрачені назавжди. Наприклад, червонокнижна сосна крейдова була поширена саме у крейдових горах на правому березі річки Сіверський Донець.
Як каже у розмові з Радіо Свобода Олена Крамаренко, ці дерева практично повністю знищені внаслідок пожеж.
«В червні 2024 року стало зрозуміло, що ділянки Крейдового лісу ще не розміновані і забруднені вибухонебезпечними предметами. Тому дослідження проводилося лише візуально. Як показали результати, насадження сосни [крейдової] практично повністю знищені. А природне відновлення рослинності на зруйнованих схилах майже не відбувається. Тому теж це питання залишається відкритим», – каже Крамаренко.
А еколог Володимир Яроцький наводить цитату кліматолога Едварда Лоренца: «Помах крил метелика в Бразилії може спричинити торнадо у Техасі». Тому спрогнозувати усі наслідки впливу пожеж у Святогір’ї важко, каже Яроцький: «Це вже не «помах крил», це справді досить значний вплив на довкілля».
Чи можливо відновити ліс?
У серпні 2024 року у Міндовкіллі, яке тоді очолював Руслан Стрілець, заявили про план відновлення пошкоджених лісів національного парку. Зараз, після вересневої нищівної пожежі, і в момент, коли російська армія наступає рекордними темпами, цей план доведеться, очевидно, коригувати.
Якщо, наприклад, завтра бої припиняться, то для повного відновлення лісів у тому вигляді, який був до пожеж, знадобиться 50-70 років, прогнозує керівник державного підприємства «Лиманське лісове господарство» Олексій Приходько.
Але перед цим необхідно розв’язати основну проблему – тотальне забруднення мінами, кажуть екологи і посадовці, з якими спілкувалося Радіо Свобода.
«На сьогодні силами ДСНС України розміновано близько 2% території парку.
І хоча цей показник невеликий, однак це вже досягнення, тому що ворог лишив після себе дуже багато вибухонебезпечних предметів, які доведеться знешкоджувати десятиліттями», – каже перша заступниця міністра довкілля Олена Крамаренко.
Посадовиця додає, що розмінування у Святогір’ї виявилося особливо небезпечним і вже призвело до підривів як людей, так і тварин. За інформацією Міндовкілля, яку наводить агентство Reuters, за час повномасштабного вторгнення від обстрілів та підривів на мінах загинули 14 лісівників. Актуальних цифр щодо загиблих та постраждалих від мін у «Святих горах» на запит Радіо Свобода у Міндовкіллі надати відмовились, посилаючись на військову таємницю.
Якщо уявити, що бойові дії припиняться невдовзі, то до розмінування лісів черга може дійти лише через кілька років, зауважує директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.
«Згідно із заявами того ж Міндовкілля і Міноборони, розмінування лісів через 10 років почнеться. Бо, скажімо, на 10 років у нас є роботи на полях і у населених пунктах, і на дорогах. За 10 років ті місця, які відновилися насадженням після пожежі, вони заростуть вже так, що це будуть хащі практично», – каже Зібцев у коментарі Радіо Свобода.
Експерт не виключає, що ліси «Святих гір» повністю не розмінують ніколи, оскільки таких технологій практично не існує. У коментарі для Радіо Свобода Зібцев вказує на те, що ділянки, які з плином часу заростуть, можна було б теоретично розчистити за допомогою контрольованого відпалу – коли шар рослинності, яка заважає розмінуванню, спалюють, але так, щоб запобігти поширенню пожежі. Однак у національному парку отримати дозвіл на проведення відпалу може бути проблематично, якщо не неможливо, каже Зібцев.
«Практика балканських країн, де була громадянська війна, Хорватія, Македонія, Боснія, то вони просто огородили ці ліси, які досі заміновані. Огородили ці ліси, і на цьому все», – Зібцев не виключає, що подібне може чекати і на «Святі гори».
Попри те, що територія нацпарку може залишитися небезпечною для відвідування ще десятиліття через міни, природа може відновитися сама.
«Завдання міністерства – не ігнорувати природний відбір. Якщо ви спитаєте дуже багато людей, керівників, чи відновиться цей ліс, то в більшості випадків скажуть, що ні, не відновиться, треба саджати лісові культури. Це неправда. Він відновиться. Просто на це піде більше часу. Нічого страшного», – каже Зібцев.
У Міндовкіллі у коментарі Радіо Свобода також запевнили, що деякі лісові культури відновляться самостійно, однак червонокнижні рослини, які знищила пожежа, на жаль, можуть бути втрачені назавжди.
«Війна знищила українських лісів як 75% площі Швейцарії»
Після початку повномасштабного російського вторгнення загальна площа лісових пожеж в Україні збільшилася у 30 разів, за оцінкою Всеукраїнської екологічної ліги. Серед ключових факторів, що провокують безпрецедентні лісові пожежі, – авіаудари, артилерійські обстріли та детонація мін, що залишилися в ґрунті лісів після бойових дій.
За інформацією Міндовкілля, станом на сьогодні в Україні 800 тисяч гектарів лісу «захоплені» війною, з них під окупацією – 2400 гектарів. На цих територіях ліс знищується не лише через окопи, які риють російські окупанти, але і через його вирубку – для Росії окуповані українські ліси, кажуть фахівці, стали ресурсом для заробітку.
«При загальній площі лісів України 10,4 мільйона гектарів майже 3 мільйони гектарів лісу постраждали від бойових дій. Тільки уявіть, що спалили і зруйнували окопами майже 75% площі Швейцарії», – каже Олена Крамаренко.
Держава Україна працює над тим, щоб притягнути Росію до відповідальності, зокрема і за дії, які Київ вважає екоцидом. Саме за цією статтею Кримінального кодексу України – екоцид – Офіс генпрокурора вже проводить розслідування у 14 провадженнях. Імовірно, найбільш кричущим випадком екологічного злочину стало руйнування дамби Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Кожний наступний день російської війни завдає все нової шкоди українській екології.
Над матеріалом також працювала Рійн Альяс
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Не всі «протести» на кліматичній конференції в Азербайджані рівні
Під надихаючий саундтрек у відеоролику, опублікованому на офіційному акаунті X Конференції ООН зі зміни клімату COP29 в Баку, показують протестувальників, повідомляючи: «COP29 в Азербайджані – це справді інклюзивна конференція, де почуті всі голоси». Коментарі до посту вимкнені.
Двома днями раніше активіст із захисту прав тварин Камран Мамедлі виявив, що деякі протести на COP29 вітаються більше, ніж інші.
Мені вдалося утримати протест протягом двох хвилинКамран Мамедлі
Мамедлі увійшов у «зелену зону» (простір, де відбувалися презентації, панельні дискусії та інтерактивні заходи) COP29 15 листопада, а потім витягнув зі свого рюкзака плакат, який засуджував сумнозвісну практику вбивства вуличних собак в Азербайджані.
«Мені вдалося утримати протест протягом двох хвилин, – розповів Мамедлі в інтерв'ю Радіо Свобода. – Охоронці не знали, що робити».
Після того, як через рації охоронців пролунав наказ діяти, Мамедлі забрали. «Після того, як мене затримали, я почув голоси, що лунали з рації охоронця прямо над моєю головою. Вони панікували», – розповів він.
Як відомий дисидент в авторитарній державі Мамедлі сказав, що «один з голосів кричав на охоронців за те, що вони не пішли за мною, як тільки я увійшов на територію COP29».
Молодого активіста протягли по килимовій доріжці, а потім, за його словами, замкнули в туалетній кабінці з охоронцем більш ніж на годину, поки влада вирішувала, що з ним робити далі. Зрештою його звільнили, але спостерігачі за правами людини закликали звернути увагу на те, що буде з ним далі.
Насильницьке поводження з Мамедлі різко контрастує з тим, як приймають групи іноземних протестувальників в інших місцях на COP29.
У «блакитній зоні» конференції, яка знаходиться під юрисдикцією ООН, а не місцевої влади, дозволені численні протести на різні теми – від викопного палива до війни в Газі.
Азербайджан дозволяє протести, тому що вони не спрямовані проти ньогоЖала Байрамова
Жала Байрамова, чий батько, громадський активіст Губад Ібадоглу зараз перебуває у в’язниці в Азербайджані, каже, що протести на COP29 використовуються Баку як «інструмент». За її словами, такі протести ретельно відфільтровуються, щоб заборонити будь-яку пряму критику азербайджанського уряду, в той же час дозволяючи вказувати пальцем на інші країни.
«Азербайджан дозволяє протести, тому що вони не спрямовані проти нього, – сказала вона в інтерв'ю Радіо Свобода. У деяких випадках, за словами Байрамової, корінні жителі, які мають справжні претензії, використовуються Баку. – Вони використовують їхній біль як інструмент, і це дуже сумно».
Інші протести навколо COP29, як стверджується, були організовані самим азербайджанським урядом. Представника США Френка Паллоне (демократа від штату Нью-Джерсі) заштовхав натовп протестувальників і журналістів державних ЗМІ після прибуття в аеропорт Баку. Незабаром після цього конгресмен залишив країну.
Паллоне широко відомий своєю провірменською позицією щодо Нагірного Карабаху та інших питань. Відтоді Паллоне звинувачує Баку в «організації насильницьких протестів з метою перешкодити сенатору від штату Массачусетс Еду Маркі та іншим взяти участь у COP29».
На конференціях COP публікуються суворі правила для учасників і забороняються «несанкціоновані демонстрації». Реєстрація на заходах вимагає, щоб люди були пов’язані з організаціями, а в ООН є розділ із переліком «відповідальності» для людей, які вважають порушниками кодексу поведінки COP. Потенційні наслідки містять подання ООН звітів роботодавцям або організаціям «для вжиття відповідних подальших заходів».
За словами Байрамової, азербайджанцям не дозволили протестувати на конференції, і навіть такі організації, як Amnesty International, боролися за дозвіл на протест. «Amnesty мала протестувати сьогодні (19 листопада) щодо ситуації з правами людини, в тому числі в Азербайджані, і їм важко отримати зелене світло для цього».
Для протестувальника Камрана Мамедлі – його одиночний протест зміг привернути увагу як до захисту тварин, так і до того, що активісти називають шарадою відкритості на конференції.
«Насильство, застосоване проти мого протесту, показує, що твердження про те, що COP29 проводиться в інклюзивний спосіб, є неправдивим», – сказав він.
1000 днів війни: Міндовікілля назвало приблизну оцінку екологічної шкоди
За 1000 днів війни екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 млрд доларів, заявила міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час Конференції ООН з питань зміни клімату (COP29), яка триває в Баку.
«За час повномасштабного вторгнення РФ вчинила проти довкілля понад 6500 злочинів. Понад шістьом мільйонам українців довелося шукати тимчасовий захист у різних країнах Європи, що призвело до додаткових 3,3 млн тонн викидів СО2. Загальний обсяг викидів парникових газів, спричинених війною, становить 180 млн тонн», – сказала Гринчук.
За її словами, через бойові дії та лісові пожежі за майже три роки війни потенціал поглинання парникових газів українськими лісами зменшився на 1,7 млн тонн. Загалом через війну вже знищено 3 млн гектарів лісів, а забруднена вибухонебезпечними предметами територія України становить 139 000 кв. км — це у два рази більше за площу Азербайджану.
«Навіть у мирному європейському місті повітря може містити сліди вибуху російської ракети. Продукти горіння, викинуті в повітря внаслідок ракетних ударів Росії, вже потрапили до Румунії, Молдови, Болгарії, Угорщини, Латвії, Литви, Естонії, Сербії, Хорватії та Польщі», – наголосила міністр.
Україна втретє представляє свій павільйон на Конференції ООН зі зміни клімату (СОР29), у фокусі уваги цьогоріч – «ключові екологічні ініціативи держави, бізнесу та громадськості».
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що збитки, яких Україна зазнала внаслідок російської агресії,сягнули близько 800 мільярдів доларів.
«Наслідки як після Чорнобильської катастрофи»: як війна впливає на стан Чорного та Азовського морів
- «Майже 50 тисяч дельфінів загинули».
- «Токсичні речовини, що потрапили до моря, будуть розкладатися десятиліттями».
- «Чорне море почервоніло через велику кількість токсичних речовин і цвітіння водоростей».
- «Азовське море буде мертвим, якщо світ не допоможе його відновити»
Росія завдала Чорному морю екологічних збитків на 345 мільйонів євро, заявила нещодавно міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук. Посадовиця зазначила, що російські військові, крім того, що окупували частину акваторії Чорного моря, завдають значних збитків, проводячи звідти пуски ракет і маневруючи військовими кораблями. Постійні бойові дії суттєво впливають на екосистему акваторії Чорного моря, особливо, на ситуацію з живими істотами, які в ньому живуть, зазначила міністерка.
Що відбувається у Чорному морі через війну, наскільки вплинуло на його екосистему руйнування Каховської ГЕС та в якому стані наразі перебуває Азовське море, і що про це відомо – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
У Міндовкілля повідомляли, що російська військова агресія, підводна активність, вибухи та мінування забруднюють моря та отруюють життя їхніх мешканців.
Можливості дослідження узбережжя Чорного та Азовського морів обмежені, але природоохоронці фіксують та обчислюють збитки, завдані внаслідок забруднення та засмічення морів і прибережних зон, для включення їх до матеріалів кримінальних проваджень проти Росії.
Українські екологи також б'ють на сполох з приводу того, що спека, забруднення та руйнування Каховської ГЕС завдали Чорному морю серйозних екологічних збитків.
Цього літа море почервоніло через масове цвітіння водоростей. Також фахівці попереджають про небезпечні техногенні наслідки.
«Гинуть морські тварини»
Зокрема, хімік та біолог, керівник громадської організації «Зелений лист» Владислав Балінський зазначив, що найбільш масштабного впливу на стан акваторії Чорного моря завдало руйнування Каховської ГЕС. Але і до цієї події збитки завдавалися величезні.
«До цього науковці фіксували такі наслідки, як загибель дельфінів, такі системні процеси, які не спостерігалися до активних військових дій. Тоді вже, у середині 2022 року, прокуратура відкрила кримінальне провадження по екоциду якраз внаслідок загибелі ссавців морських дельфінів і китоподібних. Масштаби цього явища доволі величезні були. Профільні фахівці кажуть, що десь до 50 тисяч дельфінів загинули. Можна про це казати тільки по таких непрямих даних, бо їх немає, а фіксуючи загальну кількість загиблих тварин на узбережжі. Бо не вся частина дельфінів взагалі дістається узбережжя», – сказав він «Новинам Приазовʼя».
«Стан Чорного моря суттєво погіршився»
За його словами, після руйнування Каховської ГЕС і витоку водосховища «стан Чорного моря суттєво погіршився». Експерт називає ці дії екоцидом і як він висловився «можна порівняти по силі впливу на довкілля з Чорнобильською трагедією».
Зафіксували потрапляння від 400 до 600 тонн паливно-мастильних матеріалівВладислав Балінський
«Дуже величезна площа була під впливом цих процесів. Це не тільки акваторія Чорного моря, і саме, як мінімум, вся північно-західна частина – шельфова зона. Мова йде про зону вздовж узбережжя і території Румунії, Болгарії. Об'єм водосховища дуже величезний. Об'єм води десь приблизно 20 кубічних кілометрів. Тобто, якщо порівняти з об'ємом, наприклад, Одеської затоки, то це в десять разів більше. Стався вплив у вигляді залпового опріснення спочатку, а потім відбувався вплив у вигляді потрапляння різних забруднювачів, в тому числі токсичних речовин, мастильних матеріалів, бо тоді зафіксували потрапляння від 400 до 600 тонн паливно-мастильних матеріалів в акваторію Чорного моря», – зауважив він.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
Цвітіння і відновлення
Після руйнування Каховської ГЕС науковці спостерігають поступове відновлення стану акваторії Чорного моря, розповідає Балінський. Втім, деякі процеси є незворотними через наслідки.
За його словами частина Чорного моря, яка розташована між Одесою і фактично до дельти Дунаю уздовж берега – найбільш цінна для біорізноманіття всього Чорного моря, тому що саме ця шельфова частина відіграє важливішу роль для відтворення водних організмів.
Це майже прісна водойма була і звісно, що це дуже і дуже погано вплинуло на стан гідробіонтівВладислав Балінський
«До неї примикає дуже велика кількість мілководних чорноморських лиманів. Цю територію називають колискою Чорного моря. І ось ця північно-західна частина і потрапила під максимальний вплив. Зараз ми фіксуємо поступово відновлення, але відбулися такі незворотні процеси, які стосуються якраз співвідношення кількості різних видів гідробіонтів. В нас взагалі нормальної солоності десь 14-15 проміле, і тоді водні організми: ракоподібні, молюски, риби нормально себе почувають. А от коли оця хвиля забрудненою прісною водою була, то солоність опускалася до 4 проміле. Тобто, розумієте, в нас питна вода, яку ми споживаємо, може доходити до 1,5-2 проміле, а тут 4. Це майже прісна водойма була і звісно, що це дуже і дуже погано вплинуло на стан гідробіонтів»
Цвітіння Чорного моря також свідчить про те, що до його акваторії потрапила велика кількість токсичних речовин, додав експерт. Він каже, що у світі таке відоме явище називають «червоний приплив».
«Бо розмножуються дуже сильно дінофлагеляти – одноклітинні водорості, які викликають забарвлення моря в червоний колір. Інтенсивність цього процесу була дуже-дуже висока, море набуло червоного кольору, а вночі воно ще і світилося. Тобто це процес, який називається біолюмінісценція. Крім цих одноклітинних організмів також фіксувалося цвітіння ціанобактерії. Це теж такий загрозливий стан, бо така кількість одноклітинних організмів і бактерій може викликати задуху, тобто заморні процеси, коли інші гідробіонти просто вмирають, вони не витримують, бо кисню недостатньо», – зазначив Балінський.
Загрози для людей
Стан Чорного моря досліджує також екологічна організація Let’s Do It Ukraine. Лідерка цього руху Юлія Мархель розповіла «Новинам Приазов’я», що деякі токсичні речовини, котрі потрапили до моря, будуть розкладатися десятиліттями. Вона зауважила, що на це плинула війна та руйнація греблі Каховської ГЕС.
«Чорне море забруднено токсичними речовинами, нафтовими продуктами, нафтовими вуглеводами, і хлорорганіка потрапила, тяжкі метали, тобто і зараз у Чорному морі вони в межах припустимих норм. Але вони ніколи нікуди не діваються. Все сміття, всі токсичні речовини, тяжкі метали, які потрапили в Чорне море через війну і катастрофу на Каховській ГЕС, залягають на дно, і зі штормами, з хвилями, постійно підіймаються, приходять до берегів і повертаються назад. Самі всі ці речовини будуть розкладатися від 12 до 70 років. Тому ми не можемо сказати, що це на один рік. Це буде на багато років», – пояснила вона.
Забруднення може становити загрозу і для людського організму, зазначила екологиня. У невеликій концентрації токсичні речовини можуть і не вплинути на здоров'я людини, але з часом вони можуть накопичитися.
Чим більше ми їх накопичуємо в організмі, тим більше ми починаємо хворіти, тим більше ми починаємо собі вкорочувати вікуЮлія Мархель
«Токсичні важкі метали навіть з водою елементарно на шкіру потрапили, або проковтнули випадково, воно потрапляє до людського організму і нікуди не дівається. Я як дослідник, як екоактивістка, як людина, яка живе в Україні, на превеликий жаль, прийняла для себе рішення, що ані я, ані моя родина, купатися в Чорному морі за нашого життя не будемо. Я точно не доживу до того часу, коли воно саме очиститься. Далі – це вибір кожного. І можна сказати, що дійсно, в маленькій концентрації всі ці речовини, які потрапляють до нашого організму через воду і харчовий ланцюжок, вони не складають такої загрози. Але, чим більше ми їх накопичуємо в організмі, тим більше ми починаємо хворіти, тим більше ми починаємо собі вкорочувати віку. Тому, що рано чи пізно той же самий миш'як, який потрапив у води Чорного моря, і дуже-дуже багато інших речовин, вони просто дійдуть до своєї кінцевої граничної норми, і людина помирає. Вибачте, якщо дельфіни померли, мідії помирають, то це знак», – застерігає Мархель.
Екологія Азовського моря
Також на стан Чорного моря впливає Азовське море, яке дослідити наразі неможливо, зауважила Мархель. За її словами, до повномасштабного вторгнення це море страждало від скидів з металургійних заводів.
«Якщо брати ситуацію зараз, то війна пошкодила всі очищувальні системи на цих заводах, всі ці накопичувачі, вони в будь-якому випадку зруйновані, і вони вже потрапили в Азовське море. Тобто сказати, що там будуть живі організми, або ми зможемо відновити екосистему в цьому столітті, я не впевнена. По-перше, нам треба відвоювати ті території, по-друге – дослідити, а по-третє – потім приймати рішення і просити допомоги всього світу для того, щоб відновити екосистему і якось її запустити, або воно просто буде мертвим», – зазначила екологиня.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Маріуполь: «табу на тему екології»
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів «Новинам Приазов’я», що окупаційна влада не поширює жодної інформації про екологічний стан міста та Азовського моря, яке РФ теж окупувала.
«Якщо я просто періодично передивляюсь різні джерела інформації звідти, можна сказати, що взагалі тема екології – табу. Тобто нічого про екологію – ні про стан землі, ні про стан води, ні про стан повітря. Просто вакуум повний. Зараз заводів немає, контролю немає, тобто ми не знаємо, в якому стані об'єкти. Якщо контролю немає, то рівень забруднення може бути просто колосальний, і моря, і повітря», – зазначив він.
Основна проблема для екології Маріуполя наразі полягає у забрудненні через завод «Азовсталь» і промислових майданчиків, які розташовані поряд із ним, каже депутат. Що з цими об'єктами зараз – невідомо.
«Шлакова гора і той хімічний відстійник, який завжди зі супутників люди бачили і казали: «Он дивіться, яка красива водичка». Там от дамба створена, і в цій дамбі завжди була вода такого специфічного окрасу, дуже-дуже яскрава. Це перша історія. Друга історія – це шламонакопичувач. Це величезна територія, тобто велике таке озеро, фактично, яке теж вдавалося в море і відгороджене спеціальною захисною дамбою, в яку фактично зливалося з мокрих систем газоочищення, які очищали повітря, мокрий шлам. Шлам – це металеві відходи того, що перегоряє, але змочене. Катер постійно по цьому озеру курсував і перемішував це все. І те, що осідало, воно потім вигрібалося, а вода за рахунок того, що усідало, за рахунок осаджувального озера, воно очищувалось і зливалось в море. І третя історія – це золонакопичувач. Це величезна територія, на якій зберігаються вже дуже давно залишки золи. Але ця зола теж постійно змочена. Бо вона сама по собі, якщо не змочена, дуже легко розлітається», – пояснив Бородін.
Крім того, на стан Азовського моря можуть впливати зливові стоки, які потрапляють до нього через дощі, додав він. В цьому випадку небезпеку несуть саме ґрунтові води через хаотичні поховання маріупольців під час блокади міста.
«Тобто все, що в ґрунтах – люди, де були поховані і їх потім не викопали, а таких поховань ще дуже багато, воно все зливається з ґрунтовими водами прямо в море. На жаль, немає зараз доступу до моря, а не маючи результатів, сказати, в якому стані зараз знаходиться Азовське море, особливо біля Маріуполя, дуже складно», – наголосив депутат.
Маріуполь був окупований російськими військами навесні 2022 року після тривалої облоги та вуличних боїв. Місто було сильно зруйноване.
«Я підповзла ближче і побачила, що тюлень ледве дихає»: боротьба за порятунок каспійських тюленів
Мадіна Куанова
Радіо Свобода друкує цей матеріал в серії публікацій про довкілля з огляду на конференцію ООН зі зміни клімату
Асель Баймуканова провела десять років, намагаючись дізнатися більше про каспійських тюленів і причини різкого скорочення їхньої чисельності – пошук, який почався із особистої зустрічі, що змусила її не спати ночами.
«Я підповзла ближче і побачила тюленя, який ледве дихав, його шия заплуталася в рибальській сітці, яка прорізала шкіру», – розповідає казахстанська вчена.
Я була така щаслива, що вони, можливо, сприйняли мене за своюАсель Баймуканова
Баймуканова приєдналася до міжнародних дослідників, які спостерігають за тюленями. Відтоді вона побувала в десятках експедицій, часто проводячи години, нерухомо лежачи в суворих умовах.
«Якщо ти тихо лежиш на березі, вони можуть підпустити тебе ближче. На метр. Одного разу, коли я лежала, кілька тюленів намагалися лягти поруч зі мною. Я була така щаслива, що вони, можливо, сприйняли мене за свою. А іноді вони проводять власну «розвідку». Не тільки тобі цікаво, вони теж за тобою спостерігають, – каже Баймуканова.
«Ви встановлюєте комунікацію, зв’язок. Це надзвичайне відчуття, з яким погодиться будь-який біолог: коли ти зустрічаєшся з чимось дивовижним».
Каспійські тюлені – єдині морські ссавці в Каспійському морі, які більше ніде не живуть. На початку 20-го століття їхня популяція налічувала понад мільйон, а зараз, за оцінками, скоротилася до 70-300 тисяч. Ці цифри не є точними, оскільки вони не були ретельно вивчені.
Баймуканова працює в Інституті гідробіології та екології, некомерційній організації, яка вивчає, чи можуть каспійські тюлені адаптуватися до мінливого середовища. Свою роль відіграє комплекс факторів – людська діяльність, забруднення, зміна клімату та висихання Каспійського моря – всі вони відіграють певну роль.
Зменшення площі моря призводить до того, що острови зникають, зміщуються або зливаються, змушуючи тюленів шукати нові місця для відпочинку.
Через падіння рівня моря острови обміліли, і тюлені почали шукати інші місцяАсель Баймуканова
«У 2009-2011 роках на північному Каспії були острови Дурнева. Там відпочивали до 25 тисяч тюленів одночасно. У 2016 році залишилося близько 200. До 2019 року – лише 69. Через падіння рівня моря острови обміліли, і тюлені почали шукати інші місця, – каже Баймуканова.
«Крім того, Каспій переживає цикли, коли рівень води змінюється під впливом вітрів. Така ситуація, коли місця відпочинку пересихають, існувала завжди. Можливо, тюлені мають здатність пристосовуватися до коливань і виживатимуть і надалі».
Він токсичний, накопичується в організмі, послаблює імунітет і може спричинити захворюванняАсель Баймуканова
Забруднення – ще одна серйозна загроза. Риба, яку споживають і люди, і тюлені, містить макро- та мікропластик.
«У п’яти представників цього виду ми знайшли цей пластик у шлунках. Він токсичний, накопичується в організмі, послаблює імунітет і може спричинити захворювання», – пояснила вона.
У північно-східній частині Каспію, де тюлені збираються навесні та восени, вплив людини відносно низький. Однак, оскільки море регресує, місця відпочинку можуть зміститися на північ, ближче до населених пунктів.
Щовесни екологи відстежують смертність тюленів на півострові Тупкараган. Там шторми викидають на берег тварин, які загинули взимку з різних причин. Баймуканова розповідає, що з року в рік вони знаходять тюленів з серйозними механічними травмами: зламаними щелепами, відірваними ластами.
«Ми можемо лише припускати, але, можливо, взимку тюлені потрапляють під гвинти криголамів», – каже вона.
Нещодавно в казахстанській частині Каспію зафіксували чергову масову загибель тюленів. Наприкінці жовтня вздовж узбережжя Мангистауської області знайшли 289 мертвих тюленів. Причини загибелі ще не встановлені.
Подібна трагедія у 2017 році, коли в Казахстані знайшли 247 мертвих тюленів, змусила Баймуканову серйозно замислитися над тим, щоб залишити роботу.
На це було важко дивитися. Ти завжди бачиш їх живими, цікавими, милими. А тут їх сотнями викидає на берегАсель Баймуканова
«На це було важко дивитися. Ти завжди бачиш їх живими, цікавими, милими. А тут їх сотнями викидає на берег. Сморід розкладання просто нестерпний».
Її батько, який зараз очолює її організацію, підтримав її.
«Він сказав: «Якщо ти справді цим захоплюєшся, тобі потрібно звикнути не тільки до живих тварин, але й до мертвих. Тому що потрібно розуміти причини».
Уряд Казахстану планує створити природний заповідник площею 109 500 гектарів у Мангистауській та Атирауській областях для захисту виду, реабілітації хворих тварин і проведення досліджень.
Баймуканова та її команда виступають за розширення цієї території і два роки тому розробили детальний план збереження тюленів, але він не був затверджений владою.
Просвітницька робота також є ключовою частиною її роботи. На своїй сторінці в Instagram Баймуканова ділиться історіями про свої експедиції та тюленів.
«Кожен має свій характер. Одному взагалі не сподобалося, що ми брали у нього зразки. Коли ми його випустили, він почав з нами «сваритися», ставши в центрі групи дослідників, гарчачи. Він не заспокоювався, поки не зіткнувся з кожним з нас обличчям до обличчя. Потім він відвернувся від моря і поповз до нашого обладнання. Я почала вибачатися, намагаючись переконати його повернутися в море», – з посмішкою розповідає Баймуканова.
Сидиш на табуретці біля моря, п'єш каву, їси пряники – це ідеальноАсель Баймуканова
Вона намагається не втрачати оптимізму і знаходить позитивні моменти навіть у труднощах експедицій.
«Якщо холодно, я варю суп з перцем. Ми беремо з собою солодощі та каву. Я – не ласунка, але в таких умовах цього хочеться. Сидиш на табуретці біля моря, п'єш каву, їси пряники – це ідеально», – каже вона.
Баймуканова підкреслює, що казахстанське узбережжя має вирішальне значення для цих тварин: до 98 відсотків з них перебувають там навесні та восени. Ця близькість, на її думку, покладає на Казахстан особливу відповідальність за їхнє виживання.
Дослідниця про зникнення унікальних каспійських тюленів (відео)
Каспійські тюлені є унікальними, їх немає більше ніде у світі, але їхня чисельність різко зменшується.
Мертва риба та нищення екології: як Каспій став полем битви
Російські військові сили в Каспійському морі та навколо нього, схоже, ведуть вогонь по Україні – з поки що невизначеним впливом на місцеве довкілля, а також незліченними смертями та руйнуваннями в результаті влучання в їхні цілі. Представники влади України повідомляли про російські літаки, які запускали ракети з моря в перші дні повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році, і відтоді робили це не раз.
Люди, які живуть на узбережжі Каспію, також повідомляли про запуски ракет, в одному з випадків цього року вони опублікували відео, на якому, ймовірно, показано запуск крилатої ракети «Калібр».
Деякі місцеві жителі стверджують, що військова діяльність спричиняє забруднення, а деякі журналісти припускають зв'язок між запусками і вимиранням каспійських тюленів.
Росія не підтвердила використання Каспію для атак по Україні, але вона не завжди була такою сором'язливою. У жовтні 2015 року офіційні ЗМІ процитували тодішнього міністра оборони Сергія Шойгу, який заявив, що Каспійський флот вразив цілі в Сирії ракетами «Калібр». Наступного року з'явилося ще одне подібне повідомлення.
Атаки, про які повідомлялося з 2022 року, здебільшого здійснювалися з бомбардувальників, що курсували над Каспієм і стріляли крилатими ракетами Х-55.
Ймовірно, Каспійський флот стріляв ракетами «Калібр», але українські збройні сили заявили, що чітких доказів цього немає.
На відео, опублікованому місцевими рибалками в червні, видно дві ракети. Поведінка хвостової частини більше схожа на «Калібр», ніж на крилату ракету повітряного базування.
Але занепокоєння місцевих жителів щодо впливу Каспійського флоту Росії на навколишнє середовище виникло ще до повномасштабного вторгнення. Москва вже будувала нову базу для флоту в Каспійську, в Дагестані, і в червні 2020 року провела там парад кораблів.
Місцевий житель розповів Радіо Свобода, що після цього заходу, який відтоді проводиться щорічно, море вкривається нафтою, а на березі накопичується мертва риба.
«Близько 30 років тому море було повне життя. Тепер – ні. Влітку я підплив до кораблів і побачив, що відбувається. Каспійський флот – один з факторів», – сказав він.
Корпорація Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода оголошена Кремлем «небажаною організацією», тому ім'я того чоловіка не може бути розголошене. За це він може потрапити до в'язниці.
Місцева жителька, яка також побажала залишитися невідомою, розповіла, що переїхала до Каспійська з обласного центру, Махачкали дев'ять років тому, сподіваючись, що вода тут буде чистішою.
Вона сказала, що за цей час ситуація «дуже змінилася», і описала вплив щорічних військово-морських парадів.
«[Кораблі] не в порту, вони пришвартовані в морі. Вони цілодобово спалюють паливо, стоїть постійний рев двигунів, і, звичайно, всі викиди потрапляють у море, – сказала вона.
«Потім кораблі починають стріляти. Там жахлива атмосфера. Запах гару проникає навіть через зачинені вікна... неможливо дихати», – наголошує місцева жителька.
Кожного вересня флот також проводить навчання. Цього року в них взяли участь понад 30 кораблів.
Навчання проходять далеко в морі, але наші джерела розповіли, що на березі накопичуються відкладення пального і мертва риба.
Журналісти пов'язують як навчання, так і реальну бойову діяльність із забрудненням і, можливо, масовою загибеллю тюленів.
Крилаті ракети «Калібр» і Х-55 використовують токсичне ракетне паливо, яке може потрапити в море.
Але на Каспії не було зібрано жодних незалежних наукових даних для оцінки впливу військової діяльності Росії на навколишнє середовище.
Президент Польщі відмовився бути на «сімейному фото» з Лукашенком на саміті COP29 у Баку
Президент Польщі Анджей Дуда не прийшов на офіційне групове фотографування на кліматичному саміті COP29 у Баку, а польська телекомпанія Polsat заявила, що це рішення зумовлено присутністю авторитарного правителя Білорусі Олександра Лукашенка.
Багато західних лідерів засуджували Лукашенка за його репресивну внутрішню політику та слідування у фарватері Росії.
«Це символічний момент так званого сімейного фото, коли лідери країн-учасниць саміту стоять пліч-о-пліч і позують для спільного фото. Президент бойкотував цей момент через те, що там був і Олександр Лукашенко. Це символічне розмежування, у тому числі через причетність Білорусі до подій в Україні. Це символічне розмежування, у тому числі через причетність Білорусі до подій в Україні», – повідомило Polsat джерело, близьке до делегації Дуди.
На попередньому кліматичному саміті в Дубаї лідери Польщі, Литви та Латвії так само вирішили відмовитися від появи на одній фотографії з Лукашенком.
Цей інцидент підкреслює позицію Польщі як стійкого критика політики Білорусі та держави, яка підтримує Україну на тлі повномасштабного вторгнення Росії.
Саміт COP29, який розпочався в столиці Азербайджану 11 листопада, є зібранням для розв’язання проблеми зміни клімату, але ця подія також відображає ширші геополітичні розбіжності.
Присутність Лукашенка контрастує з помітною відсутністю провідних західних лідерів, зокрема президента США Джо Байдена, президента Франції Емманюеля Макрона та канцлера Німеччини Олафа Шольца, а також голови Китаю Сі Цзіньпіна та президента Росії Володимира Путіна.
В Азербайджані відкрилася Конференція ООН з клімату COP29
29-та конференція ООН зі зміни клімату (COP29) стартувала в столиці Азербайджану Баку 11 листопада з наміром досягти прогресу в глобальній боротьбі зі зміною клімату.
За даними кількох ЗМІ, переговори натрапили на перешкоду, коли деякі країни хотіли більше зосередитися на просуванні вперед у переході від викопного палива, тоді як інші, в основному країни-виробники нафти й газу, хотіли обмежити обговорення угоди COP28, досягнутої минулого року, в основному фінансами.
«Давайте відмовимося від ідеї, що кліматичне фінансування – це благодійність, – сказав у своїй промові виконавчий секретар ООН із питань зміни клімату Саймон Стілл. – Нова амбітна ціль кліматичного фінансування відповідає інтересам кожної країни, включаючи найбільшу й найбагатшу».
У той час, як Всесвітня метеорологічна організація ООН прогнозує, що 2015-2024 роки стануть найспекотнішим десятиліттям за всю історію спостережень, а екстремальні кліматичні явища виникають по всьому світу, переговори в Баку, які триватимуть до 22 листопада, вважаються вирішальними для досягнення прогресу, поки не занадто пізно.
Затьмарює зустріч обрання минулого тижня Дональда Трампа президентом США, який виступав за підвищення видобутку викопного палива в Сполучених Штатах, що вже є рекордним.
Посланник США з клімату Джон Подеста не приховував свого занепокоєння щодо того, як нова адміністрація вирішить проблему зміни клімату, враховуючи часті заяви Трампа про намір вивести країну з міжнародних угод про кліматичну співпрацю.
«У тих із нас, хто відданий боротьбі з кліматом, результати минулого тижня в Сполучених Штатах, очевидно, викликають гірке розчарування», – сказав Подеста на саміті.
«Але сьогодні я хочу сказати вам, що хоча федеральний уряд Сполучених Штатів під керівництвом Дональда Трампа може відкласти кліматичні заходи на другий план, робота зі стримування кліматичних змін у Сполучених Штатах продовжиться», – додав він.
Ще до початку COP29 поставало питання щодо прагнення до реального прогресу, враховуючи вибір господарем заходу багатого на нафту Азербайджану.
Авторитарному президенту Ільгаму Алієву дорікали за неспроможність розробити і реалізувати достатні плани щодо зміни клімату в своїй країні, де його також звинувачують у порушеннях прав людини, зокрема затриманні незалежних медіа-персон. Серед таких осіб – журналіст і економіст Фарід Мехралізада, пов’язаний з Радіо Свобода, який п’ять місяців перебуває в ув’язненні за звинуваченнями, які він і його прихильники вважають сфабрикованими.
«Азербайджан, використовуючи COP29 як фасад, нарощує контроль під фальшивою «зеленою» програмою, зміцнює контроль над владою і посилює регіональну напруженість», – заявила шведська екологічна активістка Ґрета ТунберҐ у дописі на X.
Тунберґ очолила акцію протесту в сусідній Грузії 11 листопада після того, як заявила, що не буде відвідувати COP29 через ставлення Азербайджану до клімату і дотримання прав людини.
Азербайджан давно розглядає проведення масштабних заходів як шлях до здобуття міжнародного авторитету. Він прийняв пісенний конкурс Євробачення в 2012 році, неодноразово, хоча й безуспішно, подавав заявку на проведення Літніх Олімпійських ігор і прийняв дві схожі події: Європейські ігри в 2015 році та Ігри ісламської солідарності в 2017 році.
Конференція ООН зі змін клімату як шанс для Азербайджану підвищити свій статус на тлі критики
Джошуа Кучера
Азербайджан у минулому отримував негативні відгуки через проведення великих подій. Але проблема може загостритися цього місяця під час проведення в Баку Конференції ООН зі змін клімату, враховуючи його планетарну важливість та ймовірне приховування інформації, що відзначалося під час попередніх конференцій у Єгипті та Об’єднаних Арабських Еміратах.
Азербайджан готується до проведення глобального кліматичного саміту, який відбудеться цього місяця, і привертає до себе багато уваги. Однак, як це часто буває, коли багата на нафту авторитарна країна стає домівкою для міжнародної події високого рівня, значна частина публічної уваги є не зовсім приємною для її влади.
Азербайджан, безумовно, очікував критики з боку таких організацій, як Amnesty International та Human Rights Watch (HRW), коли минулого року виграв тендер на проведення 29-ї Конференції ООН з питань зміни клімату (КС-29). Однак країна також зазнала критики з боку ділових та фінансових кіл.
Негативні статті у Financial Times та The Economist звинувачували Азербайджан у використанні кредиту, пов’язаного із кліматичним самітом, щоб відволіктися від власних «критично недостатніх» кліматичних планів, «відмити» репутацію авторитарного президента Ільхама Алієва та загалом «відмити» режим, відвернувши увагу від поганого стану справ із правами людини та інших проблем в країні.
«Не можу не торкнутися наклепницької кампанії деяких ЗМІ, спрямованої на те, щоб під фальшивим приводом заплямувати імідж Азербайджану, – публічно заявив Алієв на зустрічі, що передувала Конференції ООН з навколишнього середовища, 10 жовтня. – Такі марні спроби не можуть відвернути нас від виконання нашої благородної місії боротьби з негативними наслідками зміни клімату».
Це практика, яку Азербайджан вже проходив раніше. Він давно розглядає проведення масштабних заходів як шлях до міжнародного престижу.
У 2012 році країна приймала пісенний конкурс «Євробачення». Азербайджан неодноразово, хоча й безуспішно, подавав заявку на проведення літніх Олімпійських ігор і провів два подібних до Олімпіади заходи – Європейські ігри у 2015 році та Ігри ісламської солідарності у 2017 році.
Із 2017 року він приймає Гран-прі Азербайджану з автоперегонів «Формули-1», що проходить через центр Баку.
За словами Наджміна Камільсоя, аналітика і докторанта з публічної політики Карлового університету в Празі, азербайджанський уряд приваблюють такі можливості з метою «створення бренду».
Разом з тим «уряд дуже чутливий до негативної уваги міжнародних ЗМІ напередодні заходу, – сказав він в інтерв'ю Радіо Свобода. – Вони хочуть, щоб якомога більше західних зацікавлених сторін відвідали кліматичний саміт, і вони хочуть, щоб їхня організація заходу вважалася успішною».
У минулому Азербайджан отримував погані відгуки за проведення великих заходів. Однак проблема може посилитися у випадку з КС-29, враховуючи її планетарні ставки і ймовірну плутанину навколо її попередників в Єгипті та Об'єднаних Арабських Еміратах.
«Я не думаю, що уряд повністю усвідомлював, що КС – це не «Формула-1» чи «Євробачення», що вона має глобальні наслідки», – сказала Арзу Гейбулла, азербайджанська журналістка і співавторка нового звіту британського аналітичного центру Chatham House.
Азербайджанські організатори КС-29 заплатили PR-фірмі Teneo 4,7 мільйона доларів за організацію публічного висвітлення заходу. У поданій Teneo декларації, відповідно до закону США про реєстрацію іноземних агентів, йдеться про сотні спроб налагодити зв'язок із пресою, з чітким акцентом на провідні англомовні ЗМІ.
Одним із ключових наративів організаторів конференції є те, що вона буде присвячена «миру». Вони просувають ідею «перемир’я КС-29», закликаючи воюючі сторони по всьому світу призупинити бойові дії на час проведення заходу.
Chatham House назвав цю ідею «непослідовною» і «неправдоподібною» у світлі нещодавнього військового наступу Азербайджану з метою повернення Нагірного Карабаху і його постійного тиску на сусідню Вірменію.
Там також стверджується, що проголошений «мирний підхід» ризикує відволікти увагу від ключових кліматичних викликів КС-29, таким чином призвести до її провалу.
«Поганий результат КС-29 може призвести до звинувачень, у найкращому випадку, у «відмиванні грошей». У найгіршому випадку, це може призвести до звинувачень у невиконанні обов’язків, – пишуть автори Chatham House. – Звинувачення на адресу Азербайджану, швидше за все, зашкодять його міжнародній репутації і підірвуть доброзичливе ставлення до його уряду, а не зміцнять або перезавантажать міжнародні відносини країни, на що могло б сподіватися керівництво у випадку, якщо КС29 буде сприйнята як успішна».
У своїй боротьбі з негативною пресою азербайджанські чиновники і проурядові ЗМІ покладаються на добре відпрацьовану схему, в тому числі звинувачуючи в усьому світове «вірменське лобі».
Автори Chatham House також стверджують, що нелогічним є те, що Азербайджан намагається «відмитися», привертаючи до себе увагу. «Це абсолютно нелогічно, тому що те, що відбувається зараз, – це набагато більша увага до Азербайджану, – сказав Елін Сулейманов, посол Азербайджану у Великій Британії, в інтерв’ю радіо «Таймс». – Хто б міг це зробити? Хто б намагався уникнути пильної уваги, привертаючи до себе увагу?»
Міністр екології та природних ресурсів Азербайджану Мухтар Бабаєв, багаторічний державний нафтовий чиновник, який також є президентом COP29, звинуватив неназваних недоброзичливців. «Азербайджан досяг значних успіхів: відновлення територіальної цілісності, економічні досягнення, сильні позиції на міжнародній арені. Деякі країни цього не сприймають, їм важко це справедливо оцінити. Однак ми на це очікували», – сказав він. Але він похвалив піарників країни за те, що вони дали відсіч.
Зрештою, за словами Камільсоя, аудиторією таких мега-подій є не стільки міжнародні неурядові організації та преса, скільки міжнародні політики. «Для азербайджанської еліти КС – це міжурядова платформа, а вимір громадянського суспільства в ній незначний», – сказав він.
Як наслідок – уряд Азербайджану може дедалі більше не звертати уваги на критику.
«Він почувається самовпевненим і абсолютно байдужим на фронті підзвітності, як всередині країни, так і за її межами», – сказав Гейбулла.
Нищать Хортицю і все живе. Якої шкоди російські ракети, дрони і КАБи завдають довкіллю Запоріжжя
«Кожна ракета несе забруднення повітря токсичними речовинами. Кожна балістична ракета – це крім ракетного палива, також ртуть».
«Не все те, що вирощується у Запорізькій області, наразі є безпечним».
«На всіх тих територіях, які мають водозабір нижче Дніпра, ситуація просто катастрофічна»
У Запорізькій області через війну сума збитків за забруднення повітря сягнула понад 208 млн грн, повідомила у жовтні пресслужба Державної екологічної інспекції Південного округу. У відомстві зазначили, що збитки пораховані з 24 лютого 2022 року і включають майже 200 фактів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок обстрілів та пожеж, які пов'язані з війною.
Докладніше про те, як війна впливає на екосистему Запорізької області, як у регіоні обраховують збитки, завдані довкіллю та скільки часу потрібно буде для подолання наслідків війни – читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У Запорізькому обласному Центрі контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я на початку жовтня повідомляли, що з атаками окупантів кількість шкідливих речовин у повітря міста зростає в десятки разів. Тож його стан атмосферного переважно незадовільний. Лабораторні дослідження показують перевищення забруднюючих речовин, таких як пил, сірководень, формальдегід, фенол та багато інших. Перевищення фіксують майже в кожному п’ятому дослідженні, зазначили в Центрі контролю та профілактики хвороб.
- Там також повідомили, що більшої шкоди завдають пожежі, які часто виникають після вибухів. Досить суттєво додає також відключення електроенергії, особливо в центрі міста, де через кожні декілька метрів працюють генератори. Один генератор викидає шкідливих речовин у 100 разів більше, ніж звичайний автомобіль.
Начальник управління державного екологічного нагляду природних ресурсів та промислового забруднення Запорізької області Держекоінспекції Південного округу Павло Касілов розповів «Новинам Приазов’я» про збитки, завдані регіону внаслідок російської агресії. Вони стосуються атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та природно-заповідного фонду.
«У нас вже розраховано 457 збитків на загальну суму 18 мільярдів 218 мільйонів 533 тисячі 949 гривень. Всі ці матеріали збитків ми скеровуємо до Запорізької обласної прокуратури й відповідними листами для долучення до кримінальної справи. Це тільки ті збитки, які розраховані на підконтрольній владі України території. Ті збитки, які завдані на іншій території області, будуть розраховуватися вже після деокупації та проведення всіх безпекових заходів. Тобто, сума буде значно більшою», – сказав він.
Як шкода завдається атмосфері та землі
Як обрахувати шкоду, яку військова агресія Росії завдає атмосферному повітрю?
Є три складові для обчислення збитків, пояснює посадовець Держінспекції:
- від горіння нафтопродуктів;
- від горіння будівель, матеріалів та інших речовин;
- від пожеж в екосистемах – горіння трави, лісової підстилки і дерев .
«У нас вже опрацьовано 199 розрахунків збитків, які виникають унаслідок пожеж за результатами ворожих обстрілів. Це по різних промислових, сільськогосподарських, енергетичних об'єктах, також господарські споруди, житлові будинки і пожежі в екосистемах. У нас на даний час розрахована загальна сума за забруднення атмосферного повітря на суму 208 мільйонів 220 тисяч гривень. Це та сума, яка спричинена неорганізованими викидами в атмосферного повітря внаслідок пожеж», – повідомив експерт.
Збитки, завдані земельним ресурсам у Запорізькій області, перевищують 16 з половиною мільярдів гривень, зазначив начальник управління Держеконагляду.
За забруднення земельних ресурсів вже розраховано збитків на суму 1 мільярд 541 мільйон 8 тис. 856 гривень. Загальна площа забруднених земельних ділянок становить 132 390 квадратних метрів.
«Це та площа забруднення, яка спричинена внаслідок збройної агресії, влучання цих боєприпасів, ракет, бомб та інших озброєнь. Засмічення земельних ресурсів складає 307 525 квадратних метрів. Загальна сума розрахованих збитків становить 14 мільярдів 956 мільйонів 199 тис. 227 гривень. Взагалі, по земельних ресурсах у нас здійснені розрахунки по 254 об'єктам, загальна сума розрахованих збитків за засмічення та забруднення земельних ресурсів внаслідок агресії становить 16 мільярдів 500 мільйонів 208 тисяч гривень», – розповів Касілов.
«Нафтопродукти у Дніпрі»
Через війну збитків зазнають і водні об'єкти, каже Павло Касілов. Загальна сума становить 1 мільйон 636 тисяч гривень. В області зафіксовано три такі випадки.
Відбулися пошкодження та знищення донної рослинності внаслідок втрати водиПавло Касілов
«Найбільші збитки завдаються річці Дніпро, внаслідок потрапляння туди нафтопродуктів, коли були обстріли Дніпрогесу. По природнозаповідному фонду збитки були унаслідок обстрілу заповідника «Хортиця» на острові Хортиця. Це територія геологічного заказника загальнодержавного значення. Там відбулися пошкодження та знищення донної рослинності внаслідок втрати води. Також є пошкодження і дерев, і водних живих ресурсів. Загальна сума розрахованої шкоди становить 1 мільярд 508 мільйонів 468 тисяч гривень», – повідомив посадовець.
«Страждає екосистема острова»
Острів Хортицю російські військові обстрілюють ракетами, безпілотниками і навіть керованими авіабомбами. Всього він зазнав понад 40 влучань, розповів «Новинам Приазовʼя» виконувач обов'язків завідувача відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника «Хортиця» Михайло Муленко.
Відбуваються масштабне забруднення ґрунтів.Михайло Муленко
«Страждає в першу чергу природа, бо відбуваються масштабне забруднення ґрунтів. Ми знаємо, що, по-перше, це забруднення цими вибуховими речовинами, залишками горіння, ракетного палива, будь-що, що прилітає, воно залишає сліди. І ще це механічне забруднення ґрунту уламками цих засобів ураження. Тому що, на жаль, в українському законодавстві не передбачене прибирання оцих маленьких сковочок, які розлітаються на дуже значені території. Наприклад, якщо ми візьмемо от останнє влучання КАБів по території острова, то розліт уламків відбувається на територію радіусом близько 150-200 метрів. Це, насправді, величезна територія. Крім того, страждають, звісно, екосистеми острова. Не всі влучання відбулися у природні комплекси. Були влучання і у забудову, коли відбувалося руйнування саме будівель», – розповів він.
«Під загрозою рідкісні птахи»
Геологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», розташований на острові Хортиця, зазнав різноманітної шкоди через російські обстріли, каже Муленко. Збитки, завдані заказнику, також обраховуються.
За його словами, через авіаудари відбулося руйнування природних комплексів, а уламками зносяться цілі дерева, часто після влучань виникають пожежі природних комплексів, через це вигоряють території трав'янистої рослинності.
Саме через влучання різноманітних боєприпасів нараховано шкоди близько 2 мільйонів гривеньМихайло Муленко
«Там, звісно, що живуть якісь тварини. Руйнуються дерева, на яких особливо часто в заказнику є гнізда тварин або птахів. У нас на території заказника є три гнізда Орлана-білохвоста, які охороняються на міжнародному рівні. І от одне влучання було недалеко від цього гнізда. Зараз ми ще цього птаха фіксуємо, але чи повернеться він на гніздо навесні, коли вони будуть саме гніздуватися, ми не знаємо. Саме через влучання різноманітних боєприпасів нараховано шкоди близько 2 мільйонів гривень. Внаслідок підриву Каховської ГЕС завдано шкоди заказнику «Дніпровські пороги» через засушення заплавин, бо знаємо, що південна частина острова Хортиця це була мережа озер і проток, які зараз висохли. На сьогодні шкода, яка обрахована за цим фактом складає 1,5 мільярда гривень», – поділився він.
Водночас на Хортицю прилітають птахи з більш небезпечних територій, зокрема з архіпелагу «Великі і Малі Кучугури» та з «Асканії Нова», додав Муленко.
«Ми фіксуємо приліт, в тому числі раритетної компоненти фауни, птахів, які занесені до міжнародних охоронних документів і до Червоної книги України. Якщо раніше ми їх фіксували лише на прольоті, одиничні випадки, одну особину на два роки, то зараз ми їх фіксуємо постійно, тому що в їхньому середовищі, де вони зустрічалися зазвичай, зараз ведуться активні бойові дії. Там шумове навантаження, пожежі, для них це несприятливі умови. Тобто вони перекочували північніше і оселилися саме на Хортиці», – пояснив експерт.
«Небезпечні врожаї»
Голова громадської організації «Екосенс» із Запоріжжя Тетяна Жавжарова розповіла «Новинам Приазов'я», що у цій області, яка є прифронтовою, вплив війни на довкілля не припиняє накопичуватися.
Кожна ця ракета несе забруднення повітря токсичними речовинамиТетяна Жавжарова
«Кожна ракета, кожен снаряд, який розривається, кожен дрон, навіть якщо їх знищили, вони не нанесли безпосередню фізичну шкоду людям чи будівлям, а просто були збиті. Кожна ця ракета несе забруднення повітря токсичними речовинами, які утворюються внаслідок згорання, в першу чергу ракетного палива. Далі через згорання електронних компонентів, які є в ракеті, і відповідно під час вибуху забруднюється повітря, токсичні сполуки накопичуються в ґрунтах. Кожна ракета, зокрема балістична, це крім ракетного палива, також ртуть. Ртуть, як відомо, це важкий токсичний метал, який накопичується в ґрунтах. Разом з ґрунтами, рослинами, тваринами, рибою, через харчові ланцюжки потрапляє до організму людини й, на жаль, накопичуються протягом усього життя. Тобто, відповідно якщо фермери Запорізької області зараз героїчно продовжують працювати, вирощувати врожаї, то далеко не все те, що вирощується, наразі є безпечним», – наголосила вона.
«Повернулися буревії та смерчі»
Великої шкоди екосистемі Запоріжжя завдало руйнування Каховської ГЕС, зазначила екологиня. Вона вказує на зростання концентрації забруднювальних речовин у дніпровській воді.
У всіх тих територіях, які мають водозабір нижче Дніпра, ситуація просто катастрофічнаТетяна Жавжарова
«Зокрема, ми зараз працюємо активно із Кушугумською громадою, водозабір який лежить в районі Запоріжжя, нижче Дніпровської греблі. І от там, у всіх тих територіях, які мають водозабір, нижче Дніпра, ситуація просто катастрофічна. Там знижується рівень води в малих річках, в артезіанських свердловинах. З цим намагаються впоратися місцеві громади. Оця посуха, яка теж є наслідком руйнування Каховського водосховища, посилила кліматичні зміни, які були руйнівними для Запорізького регіону. До нас повертаються вітровії, з'явилися навіть смерчі, якісь буревії, яких не було багато років», – зауважила експертка.
Вплив війни на довкілля може мати довгострокові наслідки, але з ними держава поки не має можливості працювати, додала Жавжарова. За її словами, зараз природа по можливості самовідновлюється.
Вже не пустеля: як змінюється територія, яка раніше була під водою Каховського водосховища (фотогалерея)
Так, ті ліси, які виросли на осушеному дні Каховського водосховища, зараз певним чином переробляють накопичені забруднені ґрунти, відбувається зміна екосистем.
Водночас громади намагаються боротися із проблемами водопостачання – бурять артезіанські свердловини, що вже є економічною проблематикою через екологічні наслідки спричинені війною, зазначила екологіня.
На світанку 6 червня 2023 року стало відомо про часткове руйнування дамби Каховської ГЕС. Українська влада звинуватила у підриві дамби російські окупаційні сили, які захопили, замінували і контролювали гідроелектростанцію від 24 лютого 2022 року. Російська окупаційна влада натомість стверджувала, що це ЗСУ вночі обстріляли і пошкодили дамбу Каховської ГЕС. Численні експерти заявляли, що руйнування дамби відбулося, найімовірніше, через закладення великої кількості вибухівки на ГЕС, яку контролювали війська РФ.
Форум