Цього року традиційна хода на захист прав ЛГБТ+ проходить онлайн. Як пояснюють організатори, «це може бути небезпечно. У світі пандемія коронавірусу, а у країні – карантин та неадекватні праворадикальні угруповання».
Справді, у 2020 році щорічний Марш рівності у Києві вперше обійшовся без нападів на його учасників та залучення тисяч правоохоронців для його захисту.
Традиційно поліцейські оточували ходу, щоб не дати представникам ультраправих організацій атакувати її учасників. З метою безпеки також зачиняли метро, аби активісти могли безпечно дістатися додому. Але і цього інколи недостатньо: праві радикали часто практикують так зване «сафарі», коли вони полюють на учасників Маршу та б’ють їх.
Розповідаємо про те, як відбувався Марш рівності в онлайн-форматі, хто з великих компаній його підтримав, та як в Україні досі утискають права ЛГБТ+.
Противники проведення «Київ Прайд» (щорічний ЛГБТ-фестиваль, який традиційно завершується Маршем рівності) часто кажуть, що у ЛГБТ-людей є всі права, що і у гетеросексуальних українців. Але це не так.
Зокрема, гей-пари досі не можуть укласти офіційний шлюб та усиновити дитину. Наприклад, такі права вже є у громадян США, Данії, Південної Африки, Мексики та інших країн.
Також представники ЛГБТ-спільноти часто зазнають дискримінації на роботі, місці навчання, в магазинах тощо. Через можливе цькування, втрату роботи та насилля українці не гетеросексуальної орієнтації часто змушені приховувати свою. Тому ЛГБТ-активісти влаштовують правозахисні акції та освітні проєкти: аби підвищити обізнаність про порушення прав ЛГБТ в Україні.
Як відбувався Марш рівності у 2020 році?
Цього року, аби провести Марш рівності у Києві онлайн, організатори створили інтерактивну мапу у сервісі Google Maps. Для цього вони створили 14 міток різного кольору вздовж вулиці Хрещатик. З 14-тої години 21 червня учасники отримали змогу створювати власні мітки зі слоганами і прикріплювати фото зі своїми плакатами.
Ось деякі зі слоганів: «Кохання понад ненависть», «Права не дають – права беруть», «Різні! Рівні!» та інші. Усього учасники залишили понад 1200 міток.
«Київ Прайд 2020» підтримали також і великі компанії, такі як «Приватбанк» та UKLON. Обидві компанії змінили фото своїх профілів у соцмережах на «райдужні».
Але ненависть лишилась
Незважаючи на те, що Марш рівності цьогоріч відбувався онлайн, противники ЛГБТ все одно знайшли можливість висловити свій протест.
«Під час проведення Маршу Рівності Онлайн ми фіксували спроби використати нацистську та неонацистську символіку, разом із закликами до насилля на віртуальній мапі маршу. Звичайно, ми фіксували ріст хейтерської комунікації зі сторони праворадикальних угруповань «Традиція і порядок», «Національний спротив» та інших», – розповіла Радіо Свобода одна з організаторок Руслана Панухник.
Вона також зазначила, що напади на людей через їх сексуальну орієнтацію або підтримку ЛГБТ продовжуються.
Будь-який прайд щороку працює як мішень. І так буде доти, доки бути геєм в Україні не стане такою ж буденною річчю, як у Німеччині чи ІзраїліСвятослав Шеремет
Про це може свідчити нещодавній конфлікт між представниками організації «Традиція і порядок» та двома феміністками 12 червня, який стався у Києві 12 червня. Останні стверджують, що їх штовхали і кілька разів вдарили. У «Традиція і порядку» побиття заперечили.
«Фізична на вуличних прайдах та кібербезпека на онлайн-прайді мають різні виміри. За останні кілька тижнів сталося чимало інцидентів у кіберпросторі: хакерами було заблоковано сайти гей-організацій, в закритих пабліках поширено персональні дані низки активістів з командою «фас!» тощо. Будь-який прайд – онлайн чи офлайн – щороку працює як мішень. І так буде доти, доки бути геєм в Україні не стане такою ж буденною річчю, як у Німеччині чи Ізраїлі», – каже у коментарі Радіо Свобода Святослав Шеремет, координатор з політики та законодавства Національного ЧСЧ-консорціуму.
Навіщо потрібні прайди?
Марші рівності у Києві відбувається щороку від 2014 року. Згодом заходи почали проводити і в інших містах. За цей час, ситуація з правами для ЛГБТ+ спільноти дещо покращилась, вважає Руслана Панухник.
Щороку я бачу, невеликий, але поступ... Росте підтримка, росте рівень толерантності та прийняттяРуслана Панухлик
«Щороку я бачу, невеликий, але поступ... Росте підтримка, росте рівень толерантності та прийняття, росте свідомість нашої влади щодо її обов’язку захисту усіх громадян та громадянок, не залежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності», – каже вона.
У прайдах беруть участь не лише представники ЛГБТ-спільноти або ті, хто стикнувся із ненавистю чи дискримінацію через сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність. Їх називають союзниками – ті, хто підтримують боротьбу за права ЛГБТ.
Катерина Костіна – одна з таких.
Неможливо збудувати сильну європейську державу без поняття рівностіКатерина Костіна
«Неможливо збудувати сильну європейську державу, в якій ми всі захочемо жити, без поняття рівності. Це неможливо зробити, якщо буде в нас ненависть одних громадян до інших. Тому «Київ Прайд» – це дуже важливо. Важливо показувати людей з ЛГБТ-спільноти, що це нормальні звичайні українці, які не кусаються. І для мене те, що хтось не має права одружуватися, заводити дітей і мати інші привілеї, які мають гетеросексуальні люди, – це обурливо», – каже вона.
