«Комфортні часи скінчилися»: війна в Україні веде до енергетичної кризи чи трансформації галузі?

Стан Прибилов

Із 2016 року, тобто через два роки після окупації Криму та військових дій на Сході України, вашингтонський аналітичний центр «Атлантична рада» проводить щорічну Конференцію з енергетичної безпеки Центральної та Східної Європи. Проблему порятунку енергетики України та відновлення її постачання давно розглядають в контексті загрози, яку Росія становить для енергетичної безпеки всієї Європи, особливо країн у центральній та східній частині континенту.

Про що говорили на дев'ятому засіданні форуму, яке відбулося цього тижня – дізнавалася російська служба Голосу Америки.

Практично з самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у зведеннях новин з фронтів світ чує та бачить свідчення послідовного знищення Кремлем цивільних об'єктів України, і насамперед її критично важливої енергетичної інфраструктури.

Варварський підрив Каховської ГЕС, який призвів не лише до втрат в електропостачанні великої частини України, а й до екологічної катастрофи в регіоні, окупація Запорізької області, під час якої російські сили взяли під контроль найбільшу в Європі ЗАЕС, спроби захопити сумнозвісну Чорнобильську АЕС на початку російського вторгнення та численні удари з повітря по українських електропідстанціях та пунктах розподілу електроенергії – все це призвело до того, що українці, окрім втрат у результаті військових дій на фронтах, переживають ще й перебої в електропостачанні. У холодний сезон основною проблемою стає опалення помешкань.

Учасники форуму говорили про політичний ландшафт Європи, що швидко змінюється, і посилення глобального геополітичного напруження, яке вже вплинуло і впливатиме на енергетичний сектор Європи в майбутньому.

Енергетика: політичний розворот Європи

Чи можуть нещодавні вибори до Європейського парламенту та майбутні президентські вибори в США змінити трансатлантичний підхід до енергетичної та кліматичної співпраці?

Річард Морнінгстар, голова та засновник Глобального енергетичного центру «Атлантичної ради» (Amb. Richard L. Morningstar, Founding Chairman, Global Energy Center, Atlantic Council), відкриваючи Конференцію 2024 року сказав слова, які, можливо, від нього очікували в Україні та в багатьох інших країнах, що її підтримують:

«Хто б не переміг на майбутніх виборах у Сполучених Штатах, Центральна та Східна Європа продовжуватимуть відігравати важливу роль, а проблема України, війна в ній, очевидно, відіграватиме ключову роль у зовнішній політиці США», – запевнив колишній посол.

Мілослав Сташек, Посол Чеської Республіки в США, нагадав присутнім, що «комфортні часи, коли багато європейських країн отримували енергоресурси трубопроводом з Росії – закінчилися».

За словами дипломата, «відтепер європейським лідерам стало очевидним те, як Москва може використовувати свій енергетичний ресурс як зброю, намагаючись зруйнувати демократію та економіку сусідніх держав».

Він також пояснив, що низці країн, що перебувають в особливій залежності від постачання енергоресурсів з Росії, таких як Чехія, Словаччина, Угорщина та Австрія, було «дуже важко диверсифікувати енергетичні ресурси практично за одну ніч, коли все стало остаточно зрозуміло після російської агресії проти України».

Проте, як розповів Посол Сташек, вже 2022 року чеський уряд оперативно підписав угоду з урядом Нідерландів на використання морського терміналу, через який Чехія почала отримувати американський ЗПГ із Луїзіани.

Сташек з гордістю зазначив, що Чехія зараз повністю звільнилася від залежності від російського газу і сподівається до літа наступного року вийти із залежності від російської нафти. Отримуючи ЗПГ зі США, країна також розвиває альтернативні джерела енергії, з огляду на свої кліматичні умови робить ставку на ядерну енергетику.

Схожу стратегію переорієнтації своїх країн на споживання американського ЗПГ підтвердили Саня Божиновська (Sanja Bozinovska), міністр енергетики, гірничодобувної промисловості та мінеральних ресурсів Північної Македонії, Урбан Руснак (Urban Rusnák), посол з особливих доручень з питань енергетичної безпеки та зв'язку. Audra Plepytė), Посол Литви у Сполучених Штатах Америки та Крістян Прікк (Kristjan Prikk), Посол Естонії у Сполучених Штатах.

Кшиштоф Болеста (Krzysztof Bolesta), державний секретар, який представляє Міністерство клімату та довкілля Польщі, заінтригував усіх тим, що попросив почекати близько двох місяців, щоб «побачити амбітну і, по-своєму, унікальну програму Польщі з перетворення енергетики країни з найнижчих рівнів викидів, яка забезпечуватиме польську промисловість доступною, низьковуглецевою енергією, підвищуючи її конкурентну перевагу».

Особлива думка Угорщини щодо енергетики

Чаба Марошварі, заступник державного секретаря з енергетичної безпеки Угорщини, виступив на форумі, вказавши на проблеми, що виникли у зв'язку з війною в Україні.

Він нагадав про диверсію, яка знищила частину газопроводу «Північний потік», і поскаржився на те, що, на його думку, сам Євросоюз «гальмує заходи в галузі, політизувавши процес енергетичної трансформації» на континенті.

«Зусилля щодо диверсифікації поставок і маршрутів газу стримуються відмовою Європейської комісії від таких необхідних коштів на проєкти з підтримки інфраструктури поставок… Роль найдешевшого, масштабного та безвуглецевого джерела енергії – ядерної енергетики – постійно піддається сумніву через ідеологічні дебати…», – зачитував претензії угорський чиновник.

Він також назвав «політизацією постачання енергії» санкції, запроваджені Україною щодо транзиту нафти.

«Це не тільки створює негативний прецедент, а й несе пряму загрозу постачанню нафти до регіону, оскільки хорватський трубопровід не має достатньої потужності для покриття всіх потоків нафти, що йдуть через Україну. Крім того, Хорватія проводить недружню тарифну політику на весь транзит. Ми також зіткнулися з політично мотивованими односторонніми діями, коли Болгарія запровадила каральне мито на транзит російського газу для відправки нам. Що стосується нафти, то через різний характер постачання нафти у нас більш обмежений простір для маневру, оскільки існує лише два маршрути постачання», – скаржився Марошварі.

Угорський міністр пояснив, що його країна «розуміє складнощі України і завжди готова до технічної співпраці з нею».

Примітно, що представник однієї з найбільших європейських нафтогазових компаній – австро-угорської MOL GROUP – Андраш Бачі-Надь (András Bácsi-Nagy), не лише не критикував ЄС, а, навпаки, говорив про нові шляхи співпраці та енергетичну трансформацію. Російський «Сургутнафтогаз», який деякі аналітики вважають «активом, близьким до Путіна», у 2010 році здійснила спірну, на думку MOL GROUP, угоду, в результаті якої в руках російської компанії опинилося близько п'ятої частини акцій MOL.

Україна: енергопостачання та майбутня зима

Йовіта Нелюпшене, посол Європейського Союзу в Сполучених Штатах, розповідаючи про допомогу ЄС у підтримці енергетики України і зіткнувшись у зв'язку з цим з енергетичними проблемами Молдови, зазначила, що «енергетична стійкість цих країн тримається зараз на аварійній синхронізації енергосистем цих двох країн та Євросоюзу».

Вона також розповіла про те, що якщо Росія на початку вторгнення знищувала мережі розподілу енергії, то зараз вона безпосередньо націлилася на українські електростанції та підземні газові сховища.

«Незважаючи на наші величезні зусилля, енергетична ситуація в Україні все ще погіршується. А наближається зима», – заявила представник ЄС у США.

Оксана Маркарова, Посол України в США, підбиваючи підсумок протистояння України російській агресії вже протягом 930 днів, заявила, що, незважаючи на те, що Москва знищила 9 гігаватт виробництва енергії в країні, що становить 50% всього виробництва енергії в Україні, Київ та не думає здаватися.

«Історія безпеки енергетичного сектору України – це не лише історія жахливих російських атак та руйнувань інфраструктури, – нагадала вона, – Енергетика необхідна щоб підтримувати нашу економіку, бізнес, промисловість. Зараз бізнес оплачує військові витрати в Україні і підтримує наші збройні сили, які захищають нас від російських агресорів, від російської терористичної держави».

Маркарова впевнена, що з відновленням країни та її енергоресурсів Україна в майбутньому зможе допомогти з вирішенням багатьох глобальних енергетичних проблем, тому що «навіть з урахуванням вторгнення, у перший рік Україна все ще продовжувала експортувати електроенергію, і продовжуватиме робити це в майбутньому, враховуючи свій ядерний сектор».

Міністр енергетики України Герман Галущенко перерахував проблеми, на яких зараз фокусується уряд у Києві: перше – це ППО, пасивні системи оборони об'єктів енергоструктури країни, друге – система швидкого ремонту та відновлення енергетичної інфраструктури, і третє – децентралізація енергетики та мереж.

Джеффрі Пайєтт, помічник Держсекретаря США з енергетики, на тлі інформації про передачу балістичних ракет малої дальності Іраном Росії, передбачив «важку зиму в Україні, з погляду енергії».

При цьому він нагадав, що Сполучені Штати виділили Києву понад 500 мільйонів доларів на енергетичний сектор, його ремонт та реконструкцію.

«Ми працюємо з USAID, Міністерством енергетики США, працюємо з партнерами над довгостроковими інвестиціями, щоб нарощувати потужності та будувати майбутнє України. Ми сподіваємося, що Україна цієї зими зможе отримати близько 15 гігават потужності, що на 3 гігават менше очікуваного попиту, а це означає, що відключення електроенергії все одно будуть», - розповів він.

Особливе занепокоєння Джеффрі Пайєтта викликає Харків, де сталася масова руйнація опалювальних потужностей.

«Я багато разів бував у Харкові посеред зими. Там дуже холодно. Тому нам потрібний підхід, коли ми працюємо з нашими союзниками по G7 Plus, щоб ремонтувати обладнання, одночасно надаючи гуманітарну підтримку. Ми також працюємо над наданням мобільної енергії та лізингу енергії, що я обговорював учора в Х'юстоні з нашими американськими компаніями, що спеціалізуються в цій галузі, тому що ми хочемо зробити все можливе, щоб допомогти українцям підвищити енергостійкість країни та забезпечити їхню перемогу», – додав дипломат.

Роберт Пендер (Robert Pender), виконавчий співголова та засновник Venture Global LNG (компанії з транспортування ЗПГ), розповів про те, як спочатку їхня компанія стратегічно націлювалася тільки на ринок споживання зрідженого газу в Азії, але перебудувалася на Східну Європу.

«Поки ми виходили на ринок із нашим першим проектом та першими пусконалагоджувальними роботами, Путін вторгся в Україну. Однак ми змогли поставити до Європи близько 70% наших можливостей і намагаємося розробити рішення щодо постачання як короткострокового, так і довгострокового для українського народу. Ми поставимо ЗПГ цієї осені та цієї зими в Україну. Надія полягає не лише у забезпеченні енергетичної безпеки України, а й у допомозі в стабілізації ринку всієї Східної Європи», - пояснив він.

Роберт Пендер розповів також, що у довгостроковій перспективі його та іншим компаніям доведеться вирішити кілька складних завдань щодо забезпечення транспортування ЗПГ. Оскільки Україна не має ЗПГ-термінала, швидше за все, на думку бізнесмена, у найближчому майбутньому доведеться розпочати вирішення питань логістики ЗПГ з використанням терміналу в Греції.

Енергетична трансформація: ЗПГ, АЕС та інше

Андраш Сімоні, старший науковий співробітник-нерезидент «Атлантичної ради» (Ambassador Andras Simonyi, Atlantic Council), вважає, що «Холодна війна в енергетиці» і породила «гарячу війну в Україні».

«Я не можу назвати вам дату, але можу точно сказати, що усвідомлення того, що Європа рухається до енергетичної кризи, прийшло десять років тому, коли Росія вперше напала на Україну, анексувавши Крим, – заявив він. – Це збіглося за часом із рішенням Німеччини побудувати трубопровід «Північний потік» із Росії. Але закінчиться це не раніше, ніж Європа повністю інтегрує свої енергетичні системи, перебудує і модернізує мережі чистої енергії, не раніше, ніж, коли Україна буде звільнена і зможе зробити свій внесок у європейську енергетику, і після того, як Сполучені Штати забезпечать довгострокові поставки ЗПГ до Європи».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Енергетична зброя Росії: як перемогти агресора на глобальному ринку та забезпечити сталий мир

Сімоні високо цінує роботу, яку провів Європейський Союз з відходу від співпраці з Росією.

«Однак ми все ще маємо побоювання, що деякі країни Європи хотіли б повернутися до постачання з Росії. Я не думаю, що Європа має «повернутися до росіян», хоча я можу собі уявити, що колись у далекому майбутньому до Росії можна буде ставитися як до нормальної країни. Ось тоді ми зможемо вирішити, чи хочемо ми мати справу з росіянами, оскільки єдиний спосіб зробити Європу енергонезалежною – не дозволити їй залежати від Росії», – заявив він.

Симоні розповів також, що дуже часто чує від європейців питання: чи не замінюють вони одну залежність на іншу, купуючи американський ЗПГ?

«І я відповідаю їм, що є кардинальна різниця: є прапор США – прапор Свободи, і не забувайте, що Сполучені Штати – ваш союзник щодо НАТО», – додав він.

Андрій Коватаріу (Andrei Covatariu), науковий співробітник Центру регулювання в Європі та Кеті Стренджіс (Katie Strangis), віце-президент з державних та міжнародних справ компанії Westinghouse (проєктування та будівництво АЕС) говорили про перспективи ядерної енергетики та про фактичне «друге дихання мирного атома » у 21-му столітті.

Коватаріу нагадав про щойно опубліковану «Доповідь Драгі», на основі якої Європейська комісія будуватиме свою нову стратегію на наступні 25 років (йдеться про доповідь колишнього прем'єр-міністра Італії Маріо Драгі про майбутнє Європи, в якій він пропонує європейцям кредитуватися колективно, виробити єдину промислову стратегію ЄС, спростити прийняття рішень та позбутися бюрократичних перепон, більше уваги приділяти інноваціям, протистояти натиску Китаю – ред.)

Експерт наголосив, що «у доповіді 52 рази, і більш-менш нарівні з вітровою та сонячною енергетикою, згадується ядерна, яка й визначить розвиток галузі аж до 2050 року.

«Саме ядерна енергетика вирішує багато проблем, з якими країни Центральної та Східної Європи стикаються на даний час», – зазначив аналітик.

Анхель Батіста (Ángel Bautista), директор з інституційних зв'язків та зв'язків з громадськістю компанії Repsol, критично відгукнувся про реалізацію міжнародних програм з переходу до чистої енергетики.

На його думку, в той час, як у Європі та США через вимоги скорочення викидів закриваються багато виробництв, «такі ж виробництва відкриваються в Азії, зокрема, в Китаї». В результаті, вважає Батіста, людство не скорочує викиди, а іноді збільшує їх у кілька разів на інших континентах.

«Вартість енергії в Європі сильно зросла, тому ми імпортуємо сталь з Китаю, у вартість якої включається виробництво, що забруднює довкілля, на китайських підприємствах і вартість транспортування», – пояснив він.

Марко Маргері (Marco Margheri), голова відділу зв'язків із США компанії Eni New Energies US Inc., погоджується з цим. Він пояснив, що для багатьох європейців та американців «декарбонізація стала проблемою».

За його словами, процес енергетичної трансформації побудований так, що створює перешкоди для розвитку промисловості, і все це відбувається на тлі таких світових проблем, як війна Росії в Україні.

По-перше, у багатьох регіонах Європи немає інфраструктури для транспортування нової енергії. Німеччина, провідна європейська економіка-виробник енергії, не займалася інфраструктурною диверсифікацією, десятиліттями покладаючись на російські джерела. Друге: нам не вистачає чіткої визначеності щодо ролі газу. Не буде жодної енергетичної безпеки, якщо Європейський Союз не визначить дорожню карту щодо переходу до нової енергетики, не повертаючи роль газу до розмови. Маріо Драгі закликає сьогодні до довгострокової відмови від газових ринків Сходу. Ми можемо відмовитися від них, але ми не знаємо, яку роль газ відіграватиме у майбутньому. І третє. Термоядерна енергія показала вражаючі можливості у США. Є ще уловлювання та зберігання вуглецю, передове біопаливо, передові відновлювані джерела енергії. Це всі ті галузі, в яких Брюссель не зможе працювати поодинці», – пояснив топ-менеджер.

Джошуа Фольц, заступник помічника секретаря у справах Європи, Євразії, Африки та Близького Сходу Міністерства енергетики США (Joshua Volz, Department of Energy), а також Роджер Мартелла (Roger Martella), директор зі сталого розвитку та керівник відділу зв'язків з державними органами. GE Vernova, підкреслили роль США, «у процесі енергетичної трансформації та декарбонізації європейської енергетики, наголосивши на важливості державно-приватного партнерства в цій галузі».

Аліса Ньюман Худ (Alisa Newman Hood), виконавчий віце-президент і головний юрисконсульт Excelerate Energy, запропонувала «уважніше придивитися до досвіду Бразилії та Фінляндії, які будують термінали ЗПГ».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Bloomberg: Європа обговорює з Києвом варіанти збереження транзиту газу через Україну

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Німеччина та Чехія пропонують ЄС обговорити відмову від палива з РФ

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Енергетична зброя Росії: як перемогти агресора на глобальному ринку та забезпечити сталий мир