Доступність посилання

ТОП новини
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року
Біля народного меморіалу в пам’ять про вбитого Романа Бондаренка. Мінськ, «Площа змін». 15 листопада 2020 року

Пів року протестів у Білорусі в Живому блозі

Ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях

Коротко про головне:

  • 9 серпня 2020 року, у день президентських виборів у Білорусі, коли перші офіційні екзитполи повідомили, що Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менш ніж 7%, у Мінську й інших містах Білорусі люди вийшли на вулиці, висловлюючи недовіру цим результатам;
  • ОМОН і внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, стріляли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
  • за різними даними, силовики затримали тисячі людей; затриманих били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги;
  • опозиційна кандидатка Світлана Тихановська була змушена виїхати до Литви;
  • 8 серпня опозиція створила Координаційну раду для передачі влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн;
  • 23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка, її легітимність не визнали багато країн світу;
  • Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту;
  • також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США; в санкції ЄС прізвище Лукашенка внесли дещо пізніше, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року;
  • сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів і узурпації влади відкидає, він шукає підтримки у президента Росії Володимира Путіна;
  • тим часом протести тривають, як і затримання, а також катування затриманих силовиками. За оцінками правозахисників, число тих, хто пройшов через затримання з часу початку нинішніх протестів, становить уже понад 32 тисячі.

Цей Живий блог, який Українська редакція Радіо Свобода вела близько пів року, вже закритий. Але ми продовжуємо інформувати про політичне протистояння в Білорусі в наших новинах, журналістських матеріалах та аналітичних статтях. Залишайтеся з нами!

Білорусь: адвоката Колесникової і Бабарика позбавили ліцензії

У Білорусі Олександра Пильченка, який захищає експретендента на посаду президента Віктора Бабарика й опозиціонерку Марію Колесникову, позбавили ліцензії адвоката. Рішення ухвалили на засіданні Кваліфікаційної комісії з питань адвокатської діяльності при Міністерстві юстиції Білорусі 15 жовтня, повідомляє сайт TUT.BY.

Ліцензія адвоката діє до отримання ним письмового рішення Мін’юсту. Там же буде вказана дата, з якої ліцензія перестане діяти.

Причиною розгляду питання про припинення ліцензії стало інтерв’ю порталові TUT.BY, в якому Пильченко розповів про те, до яких дій має за законом вдатися генпрокурор після побиття затриманих в ізоляторах 9–12 серпня.

Пізніше в Мін’юсті прокоментували рішення кваліфікаційної комісії. За повідомленням, адвокат Пильченко «допустив у ЗМІ некомпетентні коментарі і фактично закликав до протиправних дій, у тому числі до блокування і роззброєння військових підрозділів». Крім того, Мін’юст вважає, що заяви адвоката «вводять громадськість в оману щодо повноважень державних органів і не узгоджуються з процесуальними нормами».

Повідомлення про розгляд питання про припинення дії ліцензії Олександр Пильченко отримав 7 жовтня. В інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», 13 жовтня він розповідав, що ситуація виникла після репортажу на державному телеканалі ОНТ, де розкритикували його коментар порталові TUT.BY.

Тихановська дякує за позицію України і планує поїздку до Києва

Білоруська опозиціонерка, кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська висловила вдячність Україні за її позицію щодо подій у її країні. Про це вона сказала в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.

Тихановська звернула увагу на готовність Києва підтримати санкції проти білоруської влади, запроваджені Євросоюзом за фальсифікацію виборів та жорстоке придушення протестів.

«Ми дуже раді, що Україна зайняла потужну позицію щодо Білорусі, особливо міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Вони готові підтримати санкції. Можливо, це буде свій перелік, можливо, підтримають запроваджені санкції ЄС. Це очевидний знак підтримки білоруських людей у боротьбі», – сказала опозиціонерка.

Тихановська, яка не визнала своєї поразки на президентських виборах у Білорусі, додала, що хотіла б вибудовувати партнерські відносини з Україною.

«Вони (українці – ред.) близькі нам історично і культурно. У мене часто на Заході питають: «чи розуміють росіяни білоруську мову, коли ви починаєте говорити?». Я відповідаю: «ні, не розуміють, але українці нас зрозуміють. Ми українську розуміємо, вони – нас. Наші мови дещо ближчі». Плануємо найближчим часом поїздку до Києва. Після місцевих виборів вже», – повідомила вона.

У Білорусі понад два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

Генпрокурор Білорусі: за участь в акціях протесту порушили 400 кримінальних справ

У Білорусі з 9 серпня відкрили понад 400 кримінальних справ за порушення громадського порядку, повідомив державному телеканалу «Білорусь 1» генеральний прокурор країни Андрій Швед.

За його словами, багато з цих справ вже на стадії завершення попереднього розслідування. Швед також зазначив, що відзначається «радикалізація протестних настроїв».

«Йдеться, наприклад, про факти блокування дорожнього руху, перш за все – в столиці. Прокурори орієнтували органи дізнання, правоохоронців на те, щоб максимально підвищити оперативність затримання таких осіб, в кожному разі негайно порушувати кримінальні справи, вирішувати питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, – сказав генпрокурор.

Він додав, що державні обвинувачі «по цих справах й інших справах, пов’язаних із порушенням громадського порядку», проситимуть суди «призначати максимальні покарання».

Коментуючи подачу заяв від громадян, які постраждали від дій силовиків, Швед зазначив, що Білорусь – «правова держава».

«Немає жодного факту, щоб заяву-повідомлення громадянина про скоєння стосовно нього протиправних дій не було зареєстровано і розглянуто в установленому порядку. Всьому свій час, є процесуальні строки, будуть ухвалені законні рішення по кожному з повідомлень», – зазначив він.

Експертам ООН і правозахисникам відомо про 450 задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження з людьми, затриманими в Білорусі в ході протестних акцій після президентських виборів 9 серпня. Поки що жодної кримінальної справи за цими фактами відкрито не було.

Тим часом, міліція Білорусі вкотре заявляє, що готова застосовувати на протестах зброю.

Як заявив в ефірі телеканалу ОНТ начальник ГУВС Мінського міськвиконкому Іван Кубрак, силовики мають «досить спеціальних засобів, табельної зброї на озброєнні, яку готові застосувати».

Кубрак уточнив, що застосування зброї – це «крайній захід, якщо вже неможливо виконати поставлене завдання – захистити наших громадян, у тому числі і під час нападу на співробітників ОВС, іншим способом».

У МВС Росії назвали статтю, за якою Мінськ оголосив Тихановську в міждержавний розшук

Білорусь оголосила лідерку опозиції Світлану Тихановську в міждержавний розшук за статтею про заклики до повалення конституційного ладу. Російське державне агентство «РИА Новости» отримало відповідь від Міністерства внутрішніх справ Росії на відповідний запит.

«У розшукових обліках Міждержавного інформаційного банку є відомості щодо Тихановської С.Г., оголошеної в міждержавний розшук МВС Республіки Білорусь за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 361. Це «заклики до повалення або зміни конституційного ладу Республіки Білорусь або до вчинення злочинів проти держави», – наводить агентство відповідь МВС Росії.

7 жовтня МВС Росії оголосило Світлану Тихановську в розшук. У відомстві тоді пояснили, що російські правоохоронні органи не порушували жодних кримінальних справ проти Тихановської, а в базу розшукуваних осіб вона внесена з ініціативи іншої держави, найімовірніше, Білорусі.

У МВС Білорусі тоді підтвердили, що опозиціонерку оголосили в міждержавний розшук, але подробиць не повідомили.

13 жовтня Світлана Тихановська оголосила «народний ультиматум» Олександрові Лукашенку: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. Вона вказала, що якщо до цього терміну вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня почнеться національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

Жіночі марші і студентські протести в Білорусі: силовики затримали щонайменше 36 людей

У білоруських містах 17 жовтня проходять жіночі марші і студентські акції протесту, силовики затримують учасників.

Правозахисний центр «Весна» повідомляє про затримання щонайменше 36 людей.

За повідомленням, більшість затриманих брали участь у марші студентів у Мінську. Акцію розігнали співробітники ОМОНу. Під час жіночих маршів про затримання не повідомляли.

Також були затримані фотограф і кореспондент TUT.BY і БелаПАН – Вадим Замировський і Всеволод Зарубін, кореспондент Onliner Дарина Спєвак. Кореспондента «РИА Новости» відпустили незабаром після затримання.

У МВС Білорусі заявили, що про затримання журналістів не йдеться, їх нібито доправили до територіального РУВС для перевірки документів.

Тим часом, у Гродненській області пройшов провладний автопробіг. У Могильові – провладна хода «За мирну Білорусь», в якій взяли участь кілька сотень людей.

У Білорусі сьогодні очікуються нові акції протесту

У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.

Зокрема має відбутися марш у Мінську.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди сходяться на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.

У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

Тихановська, Колеснікова та Цепкало висунуті на Нобелівську премію миру

Зліва – направо: Вероніка Цепкало, Світлана Тихановська та Марія Колеснікова
Зліва – направо: Вероніка Цепкало, Світлана Тихановська та Марія Колеснікова

Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року, повідомляє норвезьке видання Vart Land.

Номінацію пояснюють тим, що три жінки заслуговують високої оцінки «за боротьбу за чесні вибори і натхнення для мирної опозиції до нелегітимного режиму в Білорусі».

Тоскедаль висловив сподівання, що висування на премію «притягне ще більше уваги до мирної опозиційної боротьби проти останнього диктатора Європи».

Білорусь: «Партизанський марш» зібрав десятки тисяч людей у Мінську

Мінськ, 18 жовтня 2020 року
Мінськ, 18 жовтня 2020 року

Антиурядовий «Партизанський марш» зібрав десятки тисяч людей у столиці Білорусі Мінську, передає Білоруська служба Радіо Свобода.

Це був перший марш, який відбувався на віддалі від центру міста – на Партизанському проспекті.

Приблизно за годину до початку акції неподалік від загального місця збору закрили станції метро. Туди прибула велика кількість силовиків та військової спецтехніки. Однак учасники маршу з різних мікрорайонів все одно змогли дістатися Партизанського проспекту й об’єднатися в колону.

Попри поодинокі затримання, марш дійшов до універмагу «Білорусь», де міліція через мегафон попереджала людей про незаконність проведення акції.

Громадяни рушили далі, але в районі станції метро «Автозаводська» проспект перекрили силовики з водометами. У результаті демонстранти повернули й пішли назад.

Основна частина демонстрантів дійшла до перехрестя проспекту Рокосовського й вулиці Малиніна. Після цього вони почали розходитися.

Аналогічні акції відбулися й в інших містах. Правозахисний центр «Весна» заявляє про більш як 100 затриманих у Мінську, Вітебську, Дзержинську й Світлогорську.

Правозахисники повідомляють про щонайменше 230 затриманих під час акцій у Білорусі

Під час «Партизанського маршу», який відбувся 18 жовтня на 71-ий день протестів, по всій Білорусі затримали щонайменше 230 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».

Більшість затримали в Мінську, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. Також силовики затримували людей у Світлогорську, Бресті, Гомелі, Жодіно, Вітебську. Серед затриманих – четверо журналістів.

Правозахисники вказують, що перелік оновлюється і доповнюється.

Третій місяць протестів у Білорусі. Живий блог

17 жовтня в білоруських містах пройшли Жіночі марші і студентські акції протесту. За інформацією МВС Білорусі, на них за «порушення законодавства про масові заходи» затримали 58 людей.

Голова КДБ Білорусі Іван Тертель в ефірі державного телеканалу «Білорусь 1» заявив про підготовку провокацій у країні, а начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі Микола Карпенков заявив, що силовики готові «гуманно застосувати зброю» щодо учасників акцій, в тому числі і вогнепальну.

Політтехнолога Віталія Шклярова випустили з білоруського СІЗО

У Білорусі звільнили з СІЗО політтехнолога Віталія Шклярова, повідомив виданню «МБХ медіа» адвокат Антон Гашинський.

«Він звільнений із СІЗО, йому змінено запобіжний захід, зараз будемо з’ясовувати на що», – сказав він.

Як пише російська «Нова газета», Шклярова відпустили з СІЗО під особисту поруку бізнесмена Юрія Воскресенського. Запобіжний захід змінили на домашній арешт.

Віталій Шкляров був серед учасників зустрічі з Олександром Лукашенком, яка проходила в СІЗО КДБ 10 жовтня.

Після цієї зустрічі з СІЗО звільнили бізнесмена та члена ініціативної групи Віктора Бабарика Юрія Воскресенського й директора мінського офісу IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича.

17 жовтня стало відомо, що з СІЗО також випустили адвоката з команди Віктора Бабарика Іллю Салея, заарештованого у кримінальній справі про заклики до дій, спрямованих на завдання шкоди національній безпеці Білорусі.

Як повідомляє TUT.BY, 13 жовтня під підписку про невиїзд звільнили ще двох фігурантів справи PandaDoc – головного бухгалтера Юлію Шардико і HR Владислава Михолапа.

Шклярова затримали 29 липня в Гомелі, куди він приїхав відвідати свою матір. Політтехнолога звинувачують у підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.

За даними білоруських ЗМІ, затримання Шклярова пов’язано з роботою на арештованого блогера Сергія Тихановського, чоловіка екскандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона відкидає, що Шкляров будь-коли співпрацював із її чоловіком.

Шкляров є громадянином США, його дружина – американська дипломатка. Вашингтон закликав білоруську владу звільнити заарештованого.

Тихановська, Колеснікова та Цепкало висунуті на Нобелівську премію миру

Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року, повідомляє норвезьке видання Vart Land.

Номінацію пояснюють тим, що три жінки заслуговують високої оцінки «за боротьбу за чесні вибори і натхнення для мирної опозиції до нелегітимного режиму в Білорусі».

Тоскедаль висловив сподівання, що висування на премію «притягне ще більше уваги до мирної опозиційної боротьби проти останнього диктатора Європи».

МВС Білорусі: під час недільних протестів затримали 280 громадян

Під час недільних протестів у Білорусі затримали 280 громадян, повідомило місцеве Міністерство внутрішніх справ. При цьому в Мінську затримали 215 людей.

237 із затриманих залишаються під арештом до розгляду судами справ про адміністративні правопорушення.

18 жовтня в Мінську відбувся антиурядовий «Партизанський марш», у якому взяли участь десятки тисяч людей. Акції протесту відбулися й в інших містах.

У Білорусі з СІЗО випустили ще двох учасників зустрічі з Лукашенком

У Білорусі з СІЗО під домашній арешт перевели ще двох політв’язнів, які брали участь у недавній зустрічі з Олександром Лукашенком.

Це член президії опозиційної Координаційної ради Лілія Власова і адвокат Ілля Салей, повідомляє Tut.by з посиланням на адвокатів і раніше звільненого політолога Юрія Воскресенського.

Раніше 19 жовтня стало відомо, що з СІЗО відпустили ще одного учасника зустрічі, політтехнолога Віталія Шклярова.

Протести у Білорусі: «Партизанський марш» у Мінську (відео)

18 жовтня у Мінську десятки тисяч людей приєдналися до мирного антиурядового маршу, незважаючи на нещодавні погрозу влади Білорусі застосувати бойові набої проти учасників протесту. Це був перший марш, який відбувався на віддалі від центру міста – на Партизанському проспекті. Демонстрації у Білорусі тривають із 9 серпня через недовіру до оголошення шостої поспіль перемоги авторитарного лідера країни Олександра Лукашенка на президентських виборах. Країни Євросоюзу, США, Канада та інші країни не визнали перемоги Лукашенка.

Дивіться тут

У Мінську суд заарештував затриманих в суботу журналістів

У Мінську суд Жовтневого району заарештував на 13 діб журналістку видання Onliner.by Дарину Спевак, пише TUT.BY.

Її звинуватили в участі в несанкціонованому заході і непокорі співробітникам міліції. Вона отримала сім діб за першою статтею і шість – за другою.

Судове засідання відбулося без участі свідків, двох співробітників міліції, які затримували журналістку. Сама Спевак розповіла, що двоє силовиків підійшли, взяли її за лікті і відвели в машину. За її словами, 17 жовтня вона займалася своєю роботою – висвітлювала протести.

Свідок Тетяна розповіла, що вперше бачила таке масове затримання, тому вирішила записати це на відео. За її словами, вона бачила момент затримання журналістки, і Дарина не намагалася втекти або чинити опір співробітникам міліції.

Затримані фотожурналіст Вадим Заміровський і кореспондент Всеволод Зарубін (видання TUT.BY і БелаПАН) отримали по 15 діб арешту: їх звинувачували за тими ж статтями, що і Дарину Спевак.

У білоруських містах 17 жовтня відбулися жіночі марші і студентські акції протесту. Всього того дня силовики затримали 58 людей.

Протести в Білорусі тривають третій місяць. Вони почалися після оголошення результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня він провів таємну інавгурацію.

«Дивіться у вікно, а не в телевізор»: багатотисячний марш у Мінську (фотогалерея)

Тисячі громадян Білорусі вийшли на вулиці 18 жовтня на знак протесту проти авторитарного правління Олександра Лукашенка, незважаючи на погрози влади відкрити вогонь по демонстрантах.

Попри велику кількість міліції, учасники акції мирно пройшли маршем Партизанським проспектом Мінська із заборонним червоно-білим прапором білоруської опозиції. Цим маршем розпочався 11-й тиждень протестів у Білорусі.

«Дивіться у вікно, а не в телевізор», – скандували протестувальники, посилаючись на контрольовані державою ЗМІ, які применшують розмах акцій та спотворюють інформацію про їхній мирний характер.​

Дивіться фото тут

Тихановська закликала білоруських силовиків до 25 жовтня «перейти на бік народу»

Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».

«Народний ультиматум – це ваш шанс стати на бік білорусів. Якщо ви не згодні виконувати злочинні накази – не робіть цього», – йдеться в зверненні Тихановської в її телеграм-каналі.

Вона пообіцяла, що «відповідальність понесуть персонально ті, хто скоював злочини», і «поголовної люстрації не буде».

Тихановська сказала, що новій Білорусі потрібна система силових відомств, запропонувавши їхнім співробітникам зв’язатися з опозицією і фондами, а також зробити «публічне звернення з підтримкою свого народу».

13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.

За її словами, режим повинен виконати три вимоги:

  • Лукашенко має оголосити про відхід;
  • насильство на вулицях має зупинитися повністю;
  • всі політв’язні повинні бути звільнені.

Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.

У Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту проти підсумків виборів президента, переможцем яких офіційно був оголошений Олександр Лукашенко, який обіймає посаду голови держави з 1994 року. Демонстранти не визнають оголошені владою підсумки виборів і вважають їх сфальсифікованими.

Головна суперниця Лукашенка на виборах Тихановська через кілька днів після виборів поїхала в Литву через тиск силовиків. 16 жовтня білоруська влада повідомила, що Тихановську оголосили в міждержавний розшук за статтею про заклики до заподіяння шкоди національній безпеці.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG