У Білорусі суд визнав екстремістськими телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta
Суд Центрального району Мінська визнав телеграм-канал Nexta Live і логотип Nexta екстремістськими матеріалами, пише білоруське державне агентство БелТА з посиланням на Верховний суд.
«Таке рішення ухвалили у зв’язку зі наявністю інформаційної продукції (відеороликів, закликів і публікацій як від імені самої редакції каналу, так і підписників) з ознаками екстремістської діяльності. Йдеться про організацію та публічні заклики до здійснення масових заворушень», – йдеться в повідомленні.
Міністерство інформації за рішенням суду має внести канал і логотип Nexta в список екстремістських матеріалів, обмежити доступ до інформаційних ресурсів, що містять аналогічні найменування, і їхнє поширення в білоруському сегменті. Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Справу в суді розглянули за заявою Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією Міністерства внутрішніх справ Білорусі.
Суд вирішив, що продукція Nexta Live, розміщена за 9 по 11 серпня 2020 року, містить ознаки екстремістської діяльності, а саме: організацію і публічні заклики до здійснення масових заворушень.
Телеграм-канал вже відреагував на це рішення: «Ну, ми б із задоволенням перегорнули цю сторінку, але оскільки ми працюємо суворо в рамках білоруського законодавства, то задумаємося про ребрендинг».
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, телеграм-канал NEXTA-Live є найбільшим каналом слов’янською мовою, у нього майже два мільйони підписників.
У серпні проти 22-річного засновника телеграм-каналу Nexta Степана Путила (Свєтлова) відкрили кримінальну справу за підозрою в організації масових заворушень. Покарання за цією статтею передбачає до 15 років позбавлення волі.
В умовах обмеження інтернету в Білорусі після оголошення результатів президентських виборів і початку протестів ЗМІ країни перейшли на висвітлення подій у телеграм.
Мудрість проти Лукашенка: опозиційний та провладний марші у Мінську (фоторепортаж)
19 жовтня центром Мінська пройшли дві ходи: «Марш мудрості» за участю пенсіонерів, прихильників змін, і ще один марш – прихильників Лукашенка.
Учасники обох маршів зібралися на площі Незалежності в Мінську. Звідси обидві ходи пройшли проспектом Незалежності.
Прихильники Лукашенка підійшли до площі Перемоги, поклали там квіти і попрямували до автобусів, що чекали на них неподалік. Учасники опозиційного «Маршу мудрості» пройшли маршем до площі Якуба Коласа. Там їх зустріли волонтери, які пригощали пенсіонерів чаєм з печивом. Наприкінці акції протестувальники співали пісні «Купалінка» і «Мура».
Протести у Білорусі тривають із 9 серпня через недовіру до оголошення шостої поспіль перемоги авторитарного лідера країни Олександра Лукашенка на президентських виборах. Країни Євросоюзу, США, Канада та інші країни не визнали перемоги Лукашенка.
Більше світлин у фоторепортажі Білоруської служби Радіо Свобода.
Лукашенко змінив ректорів трьох вишів, де протестували студенти
У Білорусі Олександр Лукашенко змінив ректорів Мінського державного лінгвістичного університету, Білоруського державного університету культури і мистецтв і Брестського державного технічного університету, студенти яких брали участь у противладних протестах.
«Останнім часом до життя вишів прикуто чимало уваги. І, мабуть, кадрові рішення президент ухвалив з метою навести там порядок», – йдеться в повідомленні близького до Лукашенка телеграм-каналу «Пул первого».
Ректором Московського державного лінгвістичного університету 20 жовтня призначили Наталію Лаптєву. Вона очолювала факультет німецької мови в університеті.
Білоруський державний університет культури і мистецтв очолила ексзаступник міністра культури Наталія Карчевська.
Ректором Брестського державного технічного університету став Олександр Баханович, який раніше працював проректором із навчальної роботи в Білоруському національному технічному університеті.
Тихановська пообіцяла «гарантії» тим, хто підтримає національний страйк у Білорусі
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська пообіцяла надати гарантії тим, хто підтримає національний страйк у країні, який буде оголошений у разі невиконання Олександром Лукашенком «народного ультиматуму». Така заява опублікована в її телеграм-каналі.
У повідомленні сказано, що «кінець режиму все одно прийде», однак «кожен день його існування коштує білоруському народу дуже дорого».
Тихановська пообіцяла, що ті, хто підтримає страйк і зіткнеться з «економічними репресіями» або втратою роботи, отримає «всю можливу підтримку» від фонду BySol, створеного білоруськими підприємцями для допомоги таким громадянам.
А коли в Білорусі «відновиться законність», то всі судимості і штрафи, отримані в ході протестів, будуть анульовані, тих, хто втратив роботу через страйк, відновлять на посаді, а ті, кого утримували на роботі виплатами за контрактами, отримають фінансові амністії, написала Тихановська.
Крім того, вона пообіцяла анулювати всі штрафи за несплату комунальних платежів.
«Не приходьте на роботу і навчання з 26 жовтня – це теж страйк. Виходьте на марші – це теж страйк. Закрийте свої заклади та офіси – це теж страйк. Перестаньте користуватися і співпрацювати з державними послугами і сервісами – це теж страйк. Зніміть всі гроші з рахунків банків – це теж страйк. Не мовчіть. Говоріть про свою незгоду жити в тюрмі», – йдеться в заяві Тихановської.
До закінчення терміну «народного ультиматуму» залишилося чотири дні. Тихановська оголосила його 13 жовтня. Згідно висунутим умовам, до 25 жовтня Олександр Лукашенко повинен виконати три вимоги: піти у відставку, повністю зупинити насильство на вулицях і звільнити всіх політв’язнів.
Напередодні, 20 жовтня, Тихановська закликала співробітників силових структур до 25 жовтня «перейти на бік народу».
Лукашенко відкидав заклики піти у відставку.
Про білоруські протести, тиск на омонівців, «ультиматум Тихановської» розмірковує Едвард Лукас, колишній редактор британського журналу «Економіст», науковий працівник американського Центру аналізу європейської політики.
Деякі поради Едварда Лукаса, коротко:
- Щоб підтримувати ініціативу і настрій протестів, варто мати добру організацію і страйкові фонди.
- Важливо працювати з низовими структурами режиму. Це добра ідея – знімати маски з омонівців та інших працівників силових структур і влаштовувати на них суспільний тиск.
- Не досить сказати: демократія – це добре, а Лукашенко – погано. Варто поглянути на білоруську історію, подивитися на коріння в 1918-му, в 1863 році і ще раніше – у Великому Князівстві Литовському. І сказати, що ідея, ніби Білорусь – просто колишня радянська республіка, яка майже випадково стала незалежною 1991 року, – це неправильне прочитання історії. Білорусь у серці Європи і має дуже глибоке коріння в європейській культурі і цивілізації.
У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями 102 людей
У Білорусі правозахисники визнали політв’язнями ще дев’ятьох людей, всього в список політв’язнів внесені 102 прізвища, пише правозахисний центр «Весна».
Вісьмох осіб – Сергія Бриля, Андрія Попова, Павла Недбайла, Сергія Леженка, Дмитра Івашкова, Юрія Белька, Дмитра Ластовського, Ярослава Зборовського – звинуватили за статтею «масові заворушення».
Денисові Болтутю висунули звинувачення за статтею «групові дії, що грубо порушують громадський порядок».
Правозахисники вважають переслідування цих людей політично мотивованим у зв’язку з реалізацією ними свободи мирних зібрань і висловлення своєї думки щодо виборів президента Білорусі.
Вони вимагають негайно звільнити заарештованих з-під варти, припинити кримінальне переслідування, а також звільнити всіх політв’язнів і зупинити політичні репресії в країні.
Голова служби зовнішньої розвідки Росії прилетів до Мінська на зустріч із Лукашенком
До Мінська 22 жовтня прибув голова служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, повідомляє білоруське держагентство «Белта».
«Я впевнений в тому, що спецслужби можуть зробити ще багато, щоб забезпечити інтереси наших держав, наших громадян, захистити від тих загроз, які з певною періодичністю виникають», – цитує «Белта» слова Наришкіна під час зустрічі з Лукашенком.
Лукашенко також наголосив на важливості спільної роботи спецслужб Білорусі й Росії з урахуванням зовнішніх обставин.
«Не секрет, що наша зустріч зробить зараз якийсь вибух у ЗМІ, особливо в інтернеті. Так ми і не приховуємо, ситуація навколо нас непроста, я маю на увазі Союзної держави. Дякую вам за ту інформацію, яку ви регулярно доводите до наших спецслужб і до мене в тому числі», – сказав Олександр Лукашенко.
Раніше Наришкін заявляв, що до антиурядових акцій у Білорусі причетні Пентагон і ЦРУ США. Лукашенко теж вказував на втручання Заходу в справи країни.
США й інші держави ці заяви заперечували.
Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.
Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.
Премію імені Сахарова Європарламент присудив білоруській опозиції
Демократичній опозиції в Білорусі Європарламент присудив премію імені Андрія Сахарова 2020 року.
Нагороду тепер отримають кілька опозиційних діячів, серед яких Світлана Тихановська, Марія Колесникова, Вероніка Цепкало, Ольга Кавалкова та Сергій Дилевський, нобелівський лауреат Світлана Олексієвич, ув'язнений чоловік Тихановської Сергій Тихановський, засновник телеграм-каналу NEXTA Степан Путило, Олесь Бєляцький із правозахисної організації «Весна» та політв’язень Микола Статкевич, який був кандидатом у президенти на виборах 2010 року.
Церемонія нагородження має відбутися в Європарламенті 16 грудня, хоча поки не ясно, відбудеться вона в Брюсселі чи в Страсбурзі через пандемію COVID-19.
Двома іншими кандидатами, що потрапили в шорт-лист, були група екологічних активістів із Гондурасу та архієпископ іракського міста Мосул Наджеб Майкл.
Щорічна премія з прав людини названа на честь радянського фізика та дисидента Андрія Сахарова. Вона була заснована в 1988 році Європейським парламентом для вшанування осіб та організацій, які захищають права людини та основні свободи.
Білоруська асоціація журналістів та колишній кандидат у президенти Білорусі Олександр Мілінкевич були нагороджені премією у 2004 та 2006 роках відповідно.
«Репортери без кордонів» звернулися до ООН через становище журналістів у Білорусі
Правозахисна організація «Репортери без кордонів» 22 жовтня формально звернулася до Організації об’єднаних націй із проханням засудити «безпрецедентно жорстокий тиск» на журналістів та цензуру в Білорусі на тлі подій після президентських виборів у серпні.
За повідомленням організації, вона просить правозахисних експертів ООН «докласти всіх можливих зусиль, аби змусити білоруську владу гарантувати, що всі зловживання проти журналістів та медіа, а також перешкоджання свободі інформування будуть негайно припинені».
Медійне об’єднання також закликало розслідувати порушення прав журналістів, у тому числі – на міжнародному рівні, та покарати винних.
«Білоруська влада жорстоко та невпинно придушує свободу інформування протягом більш ніж трьох місяців, хоча це є ключовим елементом демократії та верховенства права в Білорусі. Є критично важливим, щоб ООН доклала всіх зусиль, аби забезпечити журналістам можливість вільно, безперешкодно і в повній безпеці висвітлювати подальші демонстрації та інші події, що становлять суспільний інтерес», – цитує «РБК» голову свого юридичного відділу Пола Коппіна.
Організація повідомляла про сотні випадків порушень прав журналістів у Білорусі з моменту виборів, у тому числі 290 затримань.
Наразі семеро працівників медіа перебувають під вартою.
Білорусь перебуває на 153 місці зі 180-ти в Світовомоу індексі свободи преси за 2020 рік.
Білоруська опозиціонерка Цепкало відмовилася озвучити свою позицію щодо Криму
Білоруська опозиціонерка Вероніка Цепкало, дружина білоруського опозиціонера Валерія Цепкала, відмовилася озвучувати свою позицію щодо визнання або невизнання анексії українського Криму Росією.
«Давайте щодо цього питання поговоримо пізніше. У нас головне питання – звільнити країну від окупації Лукашенка», – сказала вона в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» 23 жовтня.
Віцепрем'єр-міністр України, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков відповів Цепкало, що якщо опозиція Білорусі не зможе чітко визначитися з приводу того, що Крим і Донбас – українські території, то «демократії не буде».
«Якщо ви не визначилися, що біля вас є країна, яка так само окупована вашим північним сусідом, як у нас – повірте, у вас демократії не буде. Будьте готові, що ви повинні чітко сказати: Крим український, весь Донбас український», – підкреслив в ефірі програми Резніков.
У відповідь Цепкало повідомила, що Білорусь «готова бути майданчиком для переговорів», і підкреслила, що для неї головне – це добросусідські відносини з обома країнами.
«Якби думка білоруського народу хоч якимось чином допомогла вирішити вам проблему між Україною і Росією, ми б, звичайно, обов’язково висловилися. Білорусь готова бути майданчиком для переговорів між Росією і Україною. Ми цінуємо відносини як з Україною, так і з Росією. У нас величезна кількість родичів, друзів, сусідів, партнерів – як в Україні, так і в Росії. І для нас вкрай важливо вибудувати добросусідські відносини як з Україною, так і з Росією», – заявила вона.
Після цього Резніков подякував Вероніці Цепкало за згадку про відносини між Україною і Росією в контексті Донбасу.
«Ви абсолютно чітко зараз сказали, що війна на Донбасі – це відносини України і Росії, що підтримує вся міжнародна спільнота. Цього вже достатньо. Це сміливий висновок з ваших слів, але це добре», – резюмував Резніков.
Раніше ще одна білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська назвала анексію Криму Росією такою, що «суперечить міжнародному закону».
У липні, перебуваючи в Білорусі, Тихановська ухилилася від прямої відповіді на запитання, що стосується статусу Криму. Пізніше в ефірі «Єврорадіо» вона заявила, що «юридично Крим є українським, але фактично він російський».
Дональд Туск: «ЄС продовжить підтримувати Білорусь»
Дональд Туск, голова Європейської народної партії, який впродовж п’яти років очолював Європейську раду (у 2014–2019 роках), в інтерв’ю Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода розповів про допомогу, яку Європа може надати Білорусі.
Впродовж останніх місяців, за словами Туска, Європа зайнята подоланням пандемії, що стало головною турботою європейців. Проте, вважає Туск, для підтримки Білорусі можна зробити більше, ніж вже зроблено. Головне, за його словами, об’єднати устремління ЄС в цілому, зусилля урядів країн ЄС і громадську думку.
«Я продовжую перебувати під враженням від недавньої зустрічі зі Світланою Тихановською і іншими лідерами білоруської опозиції. До певної міри вони дуже романтично налаштовані, це дуже сміливі і навіть героїчні люди. У той же час вони – реалісти. Вони знають, що реально, а що нереально, коли мова йде про сприяння з боку ЄС. Вони усвідомлюють, що у нас є свої обмеження, враховуючи і певні відмінності між державами-членами ЄС. Тому дуже важливо, щоб ніхто не опускав руки, тому що перемога не за горами», – сказав кореспонденту Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дональд Туск.
Дональд Туск, який народився в 1957 році в Гданську (на батьківщині незалежної профспілки «Солідарність») і був прем'єр-міністром Польщі (з 2007-го до 2014 року), розповів про свій особистий досвід: «Коли я був ще молодим борцем проти комуністів у Польщі, я пам’ятаю, що люди виходили на вулиці, а спецназ їх бив. Але ще я пам’ятаю, наскільки ефективним може бути ненасильницький рух опору. І саме такий спротив режиму притаманний тепер Білорусі».
Дональд Туск сказав, що оптимістично налаштований щодо продовження підтримки Білорусі з боку Європейського союзу.
У Білорусі третій місяць тривають протести, які розпочалися після президентських виборів. Опозиція і протестувальники вимагають відставки Олександра Лукашенка і проведення нових виборів президента. Багато хто вважає, що ці вибори були проведені з порушеннями і фальсифікаціями.
Велика Британія, Канада і країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка й інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі і жорстокого придушення акцій протесту.
Також аналогічні санкції запровадили Європейський союз і США. У санкціях ЄС прізвища Лукашенка на цей момент іще немає, хоча вже узгоджене його внесення в санкційний список ЄС наступними днями, у США ж він перебуває під санкціями ще з 2006 року.
Білорусь: в Мінську відбувся «Жіночий марш», правозахисники кажуть про 4 затриманих
У столиці Білорусі 24 жовтня відбувся «Жіночий марш», який проводять щосуботи протягом декількох тижнів, інформує Білоруська служба Радіо Свобода.
Кілька сотень людей, за даними Білорусьї служби Радіо Свобода, пройшли маршем від вулиці Першотравневої до площі Перемоги, а потім проспектом Незалежності до Академії наук, звідки повернулися на площу Якуба Коласа.
Деякі інші видання повідомляли, що на вулиці могли вийти до п’яти тисяч людей, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки».
Під час акції затримань не було, але до її початку, за даними правозахисників центру «Весна», затримали чотирьох жінок.
Жінки скандували «Йди геть, ти і твій ОМОН» і «Страйк».
Марш жінок у Києві. Кілька десятків людей підтримали акції у Білорусі
У Києві 24 жовтня пройшов марш на підтримку жінок Білорусі. Акція мала на меті показати свою солідарність із жінками Білорусі, які щосуботи протягом кількох тижнів збираються у центрі Мінська. Кілька десятків людей із біло-червоними стягами крокували від михайлівської площі через «скляний» пішохідний міст до майдану Незалежності. Акція анонсувалася як «Жіночий марш без квітів». Утім протягом акції у людей в рука таки були білі троянди.
Тим часом у Мінську, Білорусь, кілька сотень людей, за даними Білоруської служби Радіо Свобода, пройшли маршем від вулиці Першотравневої до площі Перемоги, а потім проспектом Незалежності до Академії наук, звідки повернулися на площу Якуба Коласа.
Під час акції затримань не було, але до її початку, за даними правозахисників центру «Весна», затримали чотирьох жінок.
Протести в Білорусі тривають третій місяць. Вони почалися після оголошення результатів президентських виборів, на яких, за офіційними даними, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня він провів таємну інавгурацію.
Визнати легітимним президентом Лукашенка відмовилися країни ЄС, США та Україна. Євросоюз заявив, що запроваджує санкції проти 40 чиновників, також міністри закордонних справ країн ЄС узгодили спільну позицію щодо запровадження санкцій стосовно особисто Лукашенка.
До вашої уваги – фоторепортаж з місця події.
Помпео провів телефонну розмову із Лукашенком
Держсекретар США Майк Помпео провів телефонну розмову із Олександром Лукашенком, який утримує владу в країні, попри протести громадян з вимогою визнати неправдивими результати останніх президентських виборів в країні.
У Держдепартаменті США Радіо Свобода 24 жовтня повідомили, що Майк Помпео зажадав звільнення білорусько-американського політтехнолога Віталія Шклярова, затримання якого уряд США вважає «несправедливим».
«Держсекретар закликав до повного звільнення і негайного виїзду з Білорусі незаконно затриманого громадянина США Віталія Шклярова і підтвердив підтримку США демократичних прагнень народу Білорусі», – заявив представник Держдепартаменту.
Шкляров, який працював над кампаніями колишнього президента США Барака Обами і сенатора Берні Сандерса, був затриманий наприкінці липня під час відвідин родини в Білорусі. Нещодавно він був звільнений під домашній арешт і обмежений в поїздках – до суду – за звинуваченнями у буцімто підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.
24 жовтня білоруське державне інформаційне агентство БЕЛТА надало іншу версію телефонної розмови Лукашенка і Помпео. Лукашенко, згідно з цим повідомленням, нібито сказав Помпео, що в Білорусі відбувається «національний діалог».
Білорусь: правозахисники повідомляють принаймні про 16 затриманих у Мінську в день чергового «Жіночого маршу»
«Глава держави підкреслив, що Росія є головним союзником, особливо відзначивши підтримку, яку вона надає в нинішній період. Разом з тим, як зазначалося, Росія не втручається у внутрішні справи Білорусі. При цьому країни готові спільно реагувати при виникненні на зовнішні загрози», – цитує БЕЛТА пресслужбу президента Білорусі.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.
Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.
78-й день протесту: у Білорусі на підтримку «народного ультиматуму» люди виходять на марші
У столиці Білорусі Мінську та інших містах країни у неділю, на 78-й день протесту, люди виходять на вулиці на підтримку так званого «народного ультиматуму».
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, до анонсованого недільного маршу протесту люди вивісили біло-червоно-білі прапори на будівлях в різних містах Білорусі. Повідомляється, що зранку 25 жовтня в різних районах Мінська було помічено військову техніку, у столиці Білорусі закриті 12 станцій метро. До центру міста рухаються великі колони спецтехніки та автобуси із спецпризначенцями та невідомими у балаклавах.
Також є повідомлення, що почалися проблеми з мобільним інтернетом.
У Білорусі вже третій місяць не припиняються масові протести, які почалися відразу після оголошення офіційних підсумків голосування, згідно з якими в президентських перегонах вшосте поспіль переміг Олександр Лукашенко.
Помпео провів телефонну розмову із Лукашенком
13 жовтня Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту оголошують Олександрові Лукашенку «народний ультиматум»: до 25 жовтня він повинен піти у відставку.
За її словами, режим повинен виконати три вимоги:
- Лукашенко має оголосити про відхід;
- насильство на вулицях має зупинитися повністю;
- всі політв’язні повинні бути звільнені.
Тихановська вказала, що якщо до 25 жовтня вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня буде розпочато національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.
Білорусь: Тихановська оголосила про початок з 26 жовтня загальнонаціонального страйку
Колишня кандидатка в президенти Білорусі Світлана Тихановська ввечері в неділю заявила, що з 26 жовтня в країні почнеться загальнонаціональний страйк. У телеграм-каналі Тихановська підбила підсумки недільних акцій протесту.
«Режим сьогодні знову показав білорусам, що насильство – єдине, на що він здатний. Але підривати світлошумові гранати в натовпі людей і під вікнами пологових будинків – це не сила. Режим не готовий говорити правду, відповідати за свої слова і виконувати вимоги людей. Значить, цей режим не гідний білоруського народу», – написала вона.
Марші в Мінську та інших містах Білорусі були присвячені закінченню терміну так званого народного ультиматуму, який Тихановська висунула Олександру Лукашенку. Опозиційна лідерка зажадала від Лукашенка оголосити про відмову від влади і звільнити політв’язнів.
В іншому випадку, як говорила Тихановська, в країні розпочнеться загальнонаціональний страйк, перекриття доріг і бойкот продукції державних підприємств.
У Мінську 25 жовтня проти учасників акції протесту силовики застосували світлошумові гранати і гумові кулі, є постраждалі.
Вуличні акції в Білорусі тривають із 9 серпня, коли переможцем президентських виборів був оголошений Лукашенко. Його противники вважають результати сфальсифікованими, Європейський союз, Україна та інші країни їх не визнали. Тисячі учасників акцій постраждали від насильства з боку співробітників правоохоронних органів, є загиблі.
Білорусь: силовики застосовують проти протестувальників світлошумові гранати
Білоруські силовики розганяють протестувальників, які підійшли до Палацу незалежності в Мінську, світлошумовими гранатами. Про це повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
За даними журналістів, вибухи чутно одразу в кількох місцях на вулиці Орловській в білорській столиці. Міліція виставила кордон біля будівлі Центрального районного управління внутрішніх справ. Коли протестувальники спробували його обійти, їх закидали світлошумовими гранатами.
Видання «Наша Нива» з місця подій повідомляє про одного потерпілого, якому осколками гранати пошкодило ногу. Йому допомогли вийти з небезпечної зони.
Читайте також: Білорусь: правозахисники публікують імена десятків затриманих на недільному марші
Також потужні вибухи та яскраві спалахи помітили біля Республіканського науково-практичного центру «Мати та дитина». Люди розбігаються по сусідніх подвір’ях, за ними переслідують силовики.
Свідки повідомляють, що невідомі в балаклавах кинули з мікроавтобусу невідомий снаряд в колону людей. Він не вибухнув, а лише задимився.
Крім того, кореспондент російської «Нової газети» зафіксував використання гумових куль і щонайменше одного постраждалого від них.
Поліція Мінська підтвердила використання світлошумових гранат, заявивши, що спеціальні засоби використовувалися для «припинення незаконних дій» протестуючих.
На великих підприємствах Білорусі проходять акції протесту
На низці великих промислових підприємств Білорусі вранці понеділка почалися акції протесту робітників, повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода. Це відбувається після оголошення білоруською опозицією із 26 жовтня першого дня загальнонаціонального страйку з політичними вимогами, серед яких – усунення від влади Олександра Лукашенка і нові вибори.
Поки немає точної інформації про те, чи зупинили якісь великі підприємства свою роботу. Влада стверджує, що всі працюють в звичайному режимі.
Повідомляється, що на кількох заводах у Мінську та інших містах робітники збиралися на прохідних або організовували ходи із закликами до страйку. Опозиційні телеграм-канали та незалежні засоби масової інформації з посиланням на активістів повідомляють про участь в страйках частини працівників підприємств.
Близько 100 осіб, за повідомленнями, відмовилися приймати ранкову зміну на заводі «Гродно-Азот». Вони влаштували акцію протесту на прохідній, кілька людей були затримані.
Мітинги пройшли також і на Мінському тракторному заводі, Мінськом електротехнічному заводі, Мінському заводі колісних тягачів, підприємстві «Білоруськалій».
Страйкують також студенти кількох вишів. Кілька колон студентів вийшли на вулиці Мінська. У соцмережах є відео студентських протестів і дискусій студентів з представниками адміністрації освітніх закладів.
Також повідомляється, що сьогодні не вийшли на роботу окремі підприємства малого бізнесу і сфери послуг.
Під час недільних акцій у Білорусі затримали понад 500 людей – МВС
Під час недільних акцій у Білорусі затримали 523 людини, повідомила речниця Міністерства внутрішніх справ Білорусі в телеграмі. Зокрема, 160 людей затримали в Мінську.
До розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення затримані 352 людини.
У відомстві нарахували 19 протестних акцій у Білорусі 25 жовтня.
Після недільних акцій опозиціонерка Світлана Тихановська оголосила про загальнонаціональний страйк з 26 жовтня з вимогою усунення від влади Олександра Лукашенка. Сьогодні на низці великих промислових підприємств Білорусі почалися акції протесту робітників.
