Правозахисники повідомляють про щонайменше 230 затриманих під час акцій у Білорусі
Під час «Партизанського маршу», який відбувся 18 жовтня на 71-ий день протестів, по всій Білорусі затримали щонайменше 230 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».
Більшість затримали в Мінську, де на вулиці вийшли десятки тисяч людей. Також силовики затримували людей у Світлогорську, Бресті, Гомелі, Жодіно, Вітебську. Серед затриманих – четверо журналістів.
Правозахисники вказують, що перелік оновлюється і доповнюється.
Третій місяць протестів у Білорусі. Живий блог
17 жовтня в білоруських містах пройшли Жіночі марші і студентські акції протесту. За інформацією МВС Білорусі, на них за «порушення законодавства про масові заходи» затримали 58 людей.
Голова КДБ Білорусі Іван Тертель в ефірі державного телеканалу «Білорусь 1» заявив про підготовку провокацій у країні, а начальник Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією МВС Білорусі Микола Карпенков заявив, що силовики готові «гуманно застосувати зброю» щодо учасників акцій, в тому числі і вогнепальну.
Білорусь: «Партизанський марш» зібрав десятки тисяч людей у Мінську
Антиурядовий «Партизанський марш» зібрав десятки тисяч людей у столиці Білорусі Мінську, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
Це був перший марш, який відбувався на віддалі від центру міста – на Партизанському проспекті.
Приблизно за годину до початку акції неподалік від загального місця збору закрили станції метро. Туди прибула велика кількість силовиків та військової спецтехніки. Однак учасники маршу з різних мікрорайонів все одно змогли дістатися Партизанського проспекту й об’єднатися в колону.
Попри поодинокі затримання, марш дійшов до універмагу «Білорусь», де міліція через мегафон попереджала людей про незаконність проведення акції.
Громадяни рушили далі, але в районі станції метро «Автозаводська» проспект перекрили силовики з водометами. У результаті демонстранти повернули й пішли назад.
Основна частина демонстрантів дійшла до перехрестя проспекту Рокосовського й вулиці Малиніна. Після цього вони почали розходитися.
Аналогічні акції відбулися й в інших містах. Правозахисний центр «Весна» заявляє про більш як 100 затриманих у Мінську, Вітебську, Дзержинську й Світлогорську.
Тихановська, Колеснікова та Цепкало висунуті на Нобелівську премію миру
Депутат норвезького парламенту від Християнсько-демократичної партії Гейр Тоскедаль висунув білоруських опозиціонерок Світлану Тихановську, Марію Колеснікову та Вероніку Цепкало на Нобелівську премію миру 2021 року, повідомляє норвезьке видання Vart Land.
Номінацію пояснюють тим, що три жінки заслуговують високої оцінки «за боротьбу за чесні вибори і натхнення для мирної опозиції до нелегітимного режиму в Білорусі».
Тоскедаль висловив сподівання, що висування на премію «притягне ще більше уваги до мирної опозиційної боротьби проти останнього диктатора Європи».
У Білорусі сьогодні очікуються нові акції протесту
У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.
Зокрема має відбутися марш у Мінську.
Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди сходяться на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.
У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.
У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.
Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
Жіночі марші і студентські протести в Білорусі: силовики затримали щонайменше 36 людей
У білоруських містах 17 жовтня проходять жіночі марші і студентські акції протесту, силовики затримують учасників.
Правозахисний центр «Весна» повідомляє про затримання щонайменше 36 людей.
За повідомленням, більшість затриманих брали участь у марші студентів у Мінську. Акцію розігнали співробітники ОМОНу. Під час жіночих маршів про затримання не повідомляли.
Також були затримані фотограф і кореспондент TUT.BY і БелаПАН – Вадим Замировський і Всеволод Зарубін, кореспондент Onliner Дарина Спєвак. Кореспондента «РИА Новости» відпустили незабаром після затримання.
У МВС Білорусі заявили, що про затримання журналістів не йдеться, їх нібито доправили до територіального РУВС для перевірки документів.
Тим часом, у Гродненській області пройшов провладний автопробіг. У Могильові – провладна хода «За мирну Білорусь», в якій взяли участь кілька сотень людей.
У МВС Росії назвали статтю, за якою Мінськ оголосив Тихановську в міждержавний розшук
Білорусь оголосила лідерку опозиції Світлану Тихановську в міждержавний розшук за статтею про заклики до повалення конституційного ладу. Російське державне агентство «РИА Новости» отримало відповідь від Міністерства внутрішніх справ Росії на відповідний запит.
«У розшукових обліках Міждержавного інформаційного банку є відомості щодо Тихановської С.Г., оголошеної в міждержавний розшук МВС Республіки Білорусь за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 361. Це «заклики до повалення або зміни конституційного ладу Республіки Білорусь або до вчинення злочинів проти держави», – наводить агентство відповідь МВС Росії.
7 жовтня МВС Росії оголосило Світлану Тихановську в розшук. У відомстві тоді пояснили, що російські правоохоронні органи не порушували жодних кримінальних справ проти Тихановської, а в базу розшукуваних осіб вона внесена з ініціативи іншої держави, найімовірніше, Білорусі.
У МВС Білорусі тоді підтвердили, що опозиціонерку оголосили в міждержавний розшук, але подробиць не повідомили.
13 жовтня Світлана Тихановська оголосила «народний ультиматум» Олександрові Лукашенку: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. Вона вказала, що якщо до цього терміну вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня почнеться національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах.
Генпрокурор Білорусі: за участь в акціях протесту порушили 400 кримінальних справ
У Білорусі з 9 серпня відкрили понад 400 кримінальних справ за порушення громадського порядку, повідомив державному телеканалу «Білорусь 1» генеральний прокурор країни Андрій Швед.
За його словами, багато з цих справ вже на стадії завершення попереднього розслідування. Швед також зазначив, що відзначається «радикалізація протестних настроїв».
«Йдеться, наприклад, про факти блокування дорожнього руху, перш за все – в столиці. Прокурори орієнтували органи дізнання, правоохоронців на те, щоб максимально підвищити оперативність затримання таких осіб, в кожному разі негайно порушувати кримінальні справи, вирішувати питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, – сказав генпрокурор.
Він додав, що державні обвинувачі «по цих справах й інших справах, пов’язаних із порушенням громадського порядку», проситимуть суди «призначати максимальні покарання».
Коментуючи подачу заяв від громадян, які постраждали від дій силовиків, Швед зазначив, що Білорусь – «правова держава».
«Немає жодного факту, щоб заяву-повідомлення громадянина про скоєння стосовно нього протиправних дій не було зареєстровано і розглянуто в установленому порядку. Всьому свій час, є процесуальні строки, будуть ухвалені законні рішення по кожному з повідомлень», – зазначив він.
Експертам ООН і правозахисникам відомо про 450 задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження з людьми, затриманими в Білорусі в ході протестних акцій після президентських виборів 9 серпня. Поки що жодної кримінальної справи за цими фактами відкрито не було.
Тим часом, міліція Білорусі вкотре заявляє, що готова застосовувати на протестах зброю.
Як заявив в ефірі телеканалу ОНТ начальник ГУВС Мінського міськвиконкому Іван Кубрак, силовики мають «досить спеціальних засобів, табельної зброї на озброєнні, яку готові застосувати».
Кубрак уточнив, що застосування зброї – це «крайній захід, якщо вже неможливо виконати поставлене завдання – захистити наших громадян, у тому числі і під час нападу на співробітників ОВС, іншим способом».
Тихановська дякує за позицію України і планує поїздку до Києва
Білоруська опозиціонерка, кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська висловила вдячність Україні за її позицію щодо подій у її країні. Про це вона сказала в інтерв’ю білоруській службі Радіо Свобода.
Тихановська звернула увагу на готовність Києва підтримати санкції проти білоруської влади, запроваджені Євросоюзом за фальсифікацію виборів та жорстоке придушення протестів.
«Ми дуже раді, що Україна зайняла потужну позицію щодо Білорусі, особливо міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Вони готові підтримати санкції. Можливо, це буде свій перелік, можливо, підтримають запроваджені санкції ЄС. Це очевидний знак підтримки білоруських людей у боротьбі», – сказала опозиціонерка.
Тихановська, яка не визнала своєї поразки на президентських виборах у Білорусі, додала, що хотіла б вибудовувати партнерські відносини з Україною.
«Вони (українці – ред.) близькі нам історично і культурно. У мене часто на Заході питають: «чи розуміють росіяни білоруську мову, коли ви починаєте говорити?». Я відповідаю: «ні, не розуміють, але українці нас зрозуміють. Ми українську розуміємо, вони – нас. Наші мови дещо ближчі». Плануємо найближчим часом поїздку до Києва. Після місцевих виборів вже», – повідомила вона.
У Білорусі понад два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.
Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
Білорусь: адвоката Колесникової і Бабарика позбавили ліцензії
У Білорусі Олександра Пильченка, який захищає експретендента на посаду президента Віктора Бабарика й опозиціонерку Марію Колесникову, позбавили ліцензії адвоката. Рішення ухвалили на засіданні Кваліфікаційної комісії з питань адвокатської діяльності при Міністерстві юстиції Білорусі 15 жовтня, повідомляє сайт TUT.BY.
Ліцензія адвоката діє до отримання ним письмового рішення Мін’юсту. Там же буде вказана дата, з якої ліцензія перестане діяти.
Причиною розгляду питання про припинення ліцензії стало інтерв’ю порталові TUT.BY, в якому Пильченко розповів про те, до яких дій має за законом вдатися генпрокурор після побиття затриманих в ізоляторах 9–12 серпня.
Пізніше в Мін’юсті прокоментували рішення кваліфікаційної комісії. За повідомленням, адвокат Пильченко «допустив у ЗМІ некомпетентні коментарі і фактично закликав до протиправних дій, у тому числі до блокування і роззброєння військових підрозділів». Крім того, Мін’юст вважає, що заяви адвоката «вводять громадськість в оману щодо повноважень державних органів і не узгоджуються з процесуальними нормами».
Повідомлення про розгляд питання про припинення дії ліцензії Олександр Пильченко отримав 7 жовтня. В інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», 13 жовтня він розповідав, що ситуація виникла після репортажу на державному телеканалі ОНТ, де розкритикували його коментар порталові TUT.BY.
Посла України в Білорусі Ігоря Кизима викликали 14 жовтня в Міністерство закордонних справ у Мінську через указ президента Володимира Зеленського про залучення до України білоруських IT-фахівців.
Як заявили в міністерстві, українському дипломатові вручили ноту, в якій білоруська сторона висловила стурбованість тим указом. На думку офіційного Мінська, цей указ «на порушення загальноприйнятих правових норм поширює свою дію винятково на громадян сусідньої держави».
«Згаданий правовий акт не можна трактувати по-іншому, як явно недружній і дискримінаційний крок української сторони, що межує з втручанням у внутрішні справи Республіки Білорусь. Ухвалення зазначеного указу підриває довіру в двосторонніх відносинах і суперечить положенням Договору про дружбу, добросусідство і співробітництво між Україною та Республікою Білорусь, а також міжурядових угод про торговельно-економічне співробітництво, про безвізові поїздки громадян і про трудову діяльність і соціальний захист громадян Республіки Білорусь і України, які працюють за межами своїх держав. У зв’язку з цим українській стороні наполегливо рекомендовано вжити заходів щодо дотримання взятих на себе договірних зобов’язань у відносинах з Білоруссю», – заявили в Мінську.
При цьому, мовиться в повідомленні, білоруська сторона «не має наміру переходити «червоні риси» в стосунках з Україною, але залишає за собою право на застосування, в разі виправданої необхідності, відповідних заходів щодо захисту національних інтересів відповідно до міжнародних норм».
Сам посол Ігор Кизим теж прокоментував цей виклик у фейсбуці, зазначивши, що перелічені в ноті посилання про нібито порушення Україною окремих базових двосторонніх міждержавних і міжурядових угод важко піддаються логіці.
«Адже указ був ухвалений у зв’язку зі зверненнями тих самих білоруських фахівців, які висловили бажання працювати в Україні, і їхніми проханнями створити для цього більш прийнятні умови їхнього перебування. При цьому очевидно, що якщо таке прохання було висловлене, значить, їх щось не влаштовує у себе вдома, в Білорусі. Вони захотіли поїхати в іншу країну, і очевидно, що, в силу багатьох обставин, Україна для них дуже привабливий вибір… І Україна готова таких людей прийняти. Так у чому ж тут «не дружність»? Як мені здається, це радше акт допомоги тим людям, яким зараз нелегко в Білорусі (хоча б тимчасово)», – наголосив посол.
При цьому Кизим нагадав про указ президента Білорусі 2014 року, який, за збігом обставин, мав той самий номер 420, що й згаданий нині указ Зеленського – той указ «стосувався надання допомоги українцям, які були змушені через розв’язану Росією війну на українському Донбасі втікати, в тому числі, і в Білорусь».
«І мова зараз не про чисельність українців, яких прийняв братній білоруський народ (дякую йому за кожного українця), а про готовність у важкий період надати допомогу тим, хто її потребує. А бізнес, якої б сфери він не стосувався, буде залишатися і працювати там, де створені умови для його розвитку, чесної конкуренції і отримання прибутку. І винятків, як мені здається, тут немає», – написав посол України в Мінську.
Про згаданий указ Володимира Зеленського стало відомо ще 4 жовтня. В ньому йдеться про низку заходів для залучення ІТ-фахівців із Білорусі. Для них і членів їхніх родин, зокрема, має бути продовжений термін тимчасового перебування в Україні до 180 днів на рік, їм мають спростити отримання посвідки на проживання і дозволу на працевлаштування в Україні, також український уряд має забезпечити роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну, і має бути вдосконалена процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців.
Перед тим, на початку вересня, Міністерство цифрової трансформації України створило спеціальний портал, який має допомогти працівникам білоруських ІТ-компаній переїжджати на роботу в Україну.
А про те, що уряд України пропонує переїзд і працевлаштування білоруським IT-фахівцям, які відчули проблеми в роботі через дії влади Білорусі під час масових протестів у цій країні, віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявляв іще в середині серпня.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких, за офіційними твердженнями, ушосте поспіль переміг Олександр Лукашенко. Значне число громадян країни, як і політиків і державних керівників інших країн світу, не погодилися з озвученими ЦВК результатами, які вважають сфальсифікованими. Акції протесту проти оголошених результатів і з вимогами відходу Лукашенка тривають у Білорусі з самого дня виборів щодня. Силові органи вдаються до репресій проти незгодних.
Країни світу, серед них Україна, і міждержавні об’єднання заявляють, що надалі не вважають Лукашенка за легітимного президента країни.
Білорусь: у Мінську відбулися противладний «Марш матерів» і провладна хода
У Мінську, столиці Білорусі, де 14 жовтня, в день свята Покрови Богородиці за юліанським календарем, також вшановують День матері (цей день не є вихідним), відбулися «Марш матерів» на підтримку опозиції до нинішньої влади, а пізніше провладна хода.
Учасниці «Маршу матерів», понад сотня жінок, під дощем пройшли містом, не перешкоджаючи рухові, з квітами й символікою біло-червоно-білих кольорів національного прапора, який після фактичної заборони з боку нинішньої влади став символом опозиції. Вони скандували традиційні останнім часом опозиційні гасла, такі, як «Віримо, можемо, переможемо!», і заклики до фактичного керівника країни Олександра Лукашенка йти геть.
Пізніше містом пройшов і провладний марш на підтримку Лукашенка. Його учасники, під нині офіційними прапорами Білорусі, висловлювали подяку міліції за її дії проти опозиції і на закінчення акції заспівали нинішній державний гімн.
Тим часом у різних районах Мінська протягом дня і головним чином увечері відбулася ще низка менш численних акцій: люди в багатьох місцях ставали в імпровізовані ланцюги солідарності з опозицією, тримаючи біло-червоно-білі прапори.
Про нечисленні акції цього дня, 14 жовтня, повідомляють і з деяких інших міст Білорусі.
«Коли не буде Путіна, то не буде проблем у Сирії, у Білорусі і в Україні» – Гаррі Каспаров
Гаррі Каспаров, 13-й чемпіон світу з шахів, російський опозиціонер, голова «Фонду захисту прав людини» в Нью-Йорку сказав, що Росія сьогодні є клептократичною диктатурою, на чолі якої стоїть «найнебезпечніша людина на планеті». Таку заяву Каспаров зробив днями, виступаючи в режимі онлайн у Національному прес-клубі США. Детально про тези виступу Каспарова повідомляє Валерія Єгісман.
Більшість проблем, з якими світ має справу зараз, «безпосередньо пов'язані з Володимиром Путіним і його злочинним режимом».
«Коли не буде Путіна – не буде проблем у Сирії, не буде збереження режиму Мадуро, не буде при владі білоруського диктатора Лукашенка проти волі 80% громадян його країни. Ви побачите кінець окупації українських територій», – упевнений Гаррі Каспаров.
На думку Каспарова, Путіна слід вважати «найнебезпечнішою людиною на планеті», оскільки той володіє величезними ресурсами, в тому числі і ядерною зброєю, і «вважає себе вищим від закону і будь-яких зобов'язань, які брала на себе Росія».
Більше читайте тут
Тихановська вимагає від Лукашенка до 25 жовтня оголосити про відставку
Кандидатка на посаду президента Білорусі Світлана Тихановська заявила, що учасники акцій протесту проти Олександра Лукашенка оголошують йому так званий Народний ультиматум з терміном виконання вимог до 25 жовтня.
Як сказано в телеграм-каналі Тихановської, до цієї дати Лукашенко, офіційно проголошений президентом за підсумками виборів 9 серпня, має оголосити про відставку. Ще дві вимоги – припинення насильства проти учасників акцій протесту і звільнення всіх політв’язнів.
Якщо ці вимоги не будуть виконані, то 26 жовтня «розпочнеться національний страйк усіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах».
Тихановська відкинула твердження влади про «діалог», назвавши дії лояльних Лукашенку сил «державним терором». Вона також знову закликала співробітників правоохоронних органів «перейти на бік народу».
Бабарико про зустріч із Лукашенком у СІЗО: жодних домовленостей не досягнули
Експретендент на посаду президента Білорусі Віктор Бабариков не вважає зустріч із Олександром Лукашенком у слідчому ізоляторі КДБ діалогом. Про це він сказав адвокатом Олекандру Пильчанку, Наталії Мацкевіч та Дмитрові Лаєвському, передає білоруське видання Tut.by.
За словами Бабарика, він вважає діалог із Лукашенко можливим, але лише за дотримання умов, першою з яких є звільнення опозиціонерів, які були присутні на зустрічі, з в’язниці.
Крім того, додав політик, діалог повинен супроводжуватися рівним доступом його учасників до інформаційного поля, що також неможливо, коли особа перебуває під вартою. І третє – за столом має бути значно ширше коло представників громадянського суспільства, зазначив Віктор Бабарика. Відтак під час зустрічі домовленостей не було досягнуто, стверджує він.
Що відомо про білоруських кіберпартизанів
Анонімні хакери почали зі зламування державних сайтів. Наприклад, на початку вересня вони атакували сайт Управління справами президента, сайт МВС і Білоруської торгово-промислової палати. Зламувачі залишали послання: біло-червоно-білий прапор протесту, фото Олександра Лукашенка в розділі «Розшук» на сайті МВС і оголошення партизанської війни владі.
Журналісти російської служби BBC зв’язалися з хакерами і з’ясували, що існує мінімум дві групи, які діють незалежно одна від одної. У кожної є свій телеграм-канал.
Перший був створений 8 вересня. Гасло каналу – «Саботаж, опір, тиша». Ці партизани оголосили про створення цифрового фронту опору. У фронту є маніфест: «Ми не прагнемо помсти, але вибираємо ті ж шляхи боротьби, які використовуються проти нас. Ми не йдемо на поступки і компроміси, поки наші вимоги не будуть виконані на 100%. Ми слухаємо і чуємо волю народу і чесно обраного президента – Світлану Тихановську». У маніфесті сказано, що хакери будуть шукати матеріали, що зачіпають інтереси чиновників і силових відомств.
Ця група дуже активна: вона безпосередньо звертається до Лукашенка і вимагає його відставки, закликає до своїх лав нових прихильників, створює анонімну мережу хакерів і навіть обіцяє платити учасникам за виконання завдань.
У своєму телеграм-каналі кіберпартизани попереджають, які ресурси вони обрали своєю наступною ціллю, щоб білоруси могли підготуватися. Наприклад, просять людей утриматися від онлайн-ігор на гроші. А 12 вересня був зламаний сайт «Білоруські лотереї». На головній сторінці привітали з днем народження Світлану Тихановську.
Читайте більше тут
Україна діятиме «за узгодженим алгоритмом», якщо Європейський союз запровадить нові санкції проти Білорусі, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Наша позиція щодо Білорусі є з першого дня початку цієї кризи послідовною і чіткою. Ми приєдналися до відповідних заяв Європейського союзу. Що стосується тих санкцій, які вже були запроваджені, – ми приєднаємося до них. Що стосується будь-яких нових санкцій, ми діятимемо за узгодженим алгоритмом, тобто спочатку ЄС ухвалює санкції, а потім ми розглядаємо питання про приєднання до них», – сказав Кулеба.
2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив санкції проти 40 чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У санкційному списку наразі немає Олександра Лукашенка. Втім, 12 жовтня міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти нього і ще кількох білоруських чиновників.
У Білорусі понад два місяці тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська була змушена виїхати з країни через кілька днів після виборів.
Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.
Мінськ: силовики застосували сльозогінний газ проти учасників «Маршу пенсіонерів»
Після жорстокого розгону недільної акції протесту в Мінську 12 жовтня пенсіонери зібралися на акцію протесту. Колона учасників «Маршу пенсіонерів» рушила центральними вулицями. Силовики під'їхали до учасників маршу в автобусах біля міської лікарні. Невідомі в балаклавах почали затримувати людей у білих халатах, які стояли по той бік проспекту, біля клінічної лікарні №1, і вітали учасників маршу. Пенсіонери кинулись відбивати затриманих, перекривши проїжджу частину проспекту. Після цього силовики застосували спецзасоби. Пролунали постріли, вибухнули петарди, застосували перцевий газ. «Марші пенсіонерів» пройшли і в інших містах Білорусі – Бресті, Гомелі, Гродно, Могилеві, Ліді. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
