МЗС Литви відкликає ще шістьох дипломатів із Білорусі – медіа
Міністерство закордонних справ Литви вирішило відкликати ще шістьох дипломатів з Мінську та Гродно через ультиматум білоруської влади, повідомляє литовська інформаційна агенція BNS.
«Враховуючи ультимативні вимоги та відкликаючи ще шістьох дипломатів з Мінська та Гродно, ми намагаємося зупинити процес обмеження дипломатичних контактів», – заявила BNS речниця МЗС Литви Раса Якілайтене.
За словами представниці литовського дипломатичного відомства, Мінськ не взяв до уваги пропозиції щодо компромісу.
«Якби ми не погодилися, дипломатів, які працюють у Білорусі, мали намір оголосити персонами нон-грата, що значно обмежило б можливості дипломатів працювати в майбутньому», – додала вона.
Якілайтене звернула увагу на те, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу підтримали рішення збільшити список підсанкційних білоруських високопосадовців на 10 людей, включивши туди і Олександра Лукашенка.
2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само. 9 жовтня ці країни скоротили свої дипломатичні представництва в Білорусі.
Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.
Росія надала Білорусі перші 500 мільйонів доларів кредиту
Підконтрольна РФ Рада Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР) надала Білорусі кредит на 500 мільйонів доларів на термін до 10 років. Про це 12 жовтня повідомили у сайті Мінфіну РФ.
Зазначається, що рішення було ухвалене 9 жовтня.
У міністерстві наголосили, що кошти Мінську потрібні для фінансування «дефіциту консолідованого бюджету».
«Обмеження, пов’язані з пандемією, негативно позначаються на економічній активності Республіки Білорусь, створюють серйозні ризики: кредит дасть змогу уряду країни забезпечити якісну медичну допомогу, збалансувати бюджетну політику і забезпечити стабільність банківського сектора», – прокоментував міністр фінансів Росії Антон Сілуанов.
Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.
У МВС Білорусі заявляють про готовність застосувати бойову зброю проти протестувальників
Силовики готові застосовувати бойову зброю проти учасників протестів, заявив перший заступник міністра внутрішніх справ Білорусі Геннадій Казакевич. Про це він заявив у своєму зверненні 12 жовтня, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Представник МВС стверджує, що протестний рух у Білорусі нібито затухає, натомість протести стали «організованими і вкрай радикальними».
«Ми зіткнулися не просто з агресією, а з групами бойовиків, радикалів, анархістів, футбольних фанатів, спробами повернути Білорусь на початок серпня», — сказав Казакевич про акцію протесту в Мінську 11 жовтня.
Заступник міністра заявив, що силовики «не підуть з вулиць».
«Співробітники органів внутрішніх справ і військові внутрішніх військ в разі необхідності будуть застосувати спецзасоби і бойову зброю», – заявив Казакевич.
Раніше цього дня МВС Білорусі заявило про затримання 713 людей під час «Маршу честі» 11 жовтня.
МВС Білорусі назвало точне число затриманих учасників «Маршу честі»
У Білорусі 11 жовтня під час протестів затримали 713 людей за порушення законодавства про масові заходи, повідомляє МВС країни.
До судового розгляду в ізолятори помістили 570 людей. «Для стримування натиску мітингувальників і запобігання нападу на міліціонерів застосовувалися спецзасоби та спецтехніка, затримувалися найбільш активні учасники заворушень», – ідеться в повідомленні.
МВС напередодні зафіксувало по країні 25 акцій протесту, в яких, за підрахунками відомства, взяли участь близько 11 тисяч людей, в обласних центрах збиралися від 30 до 150 учасників.
У відомстві заявили, що порівнянні з попередніми маршами, в цій недільній акції «підвищилася агресивність натовпу, в якому були представники різних радикалізованих угруповань».
У Євросоюзі погодили запровадження санкцій проти Лукашенка
Міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка та ще кількох білоруських чиновників, повідомляє 12 жовтня кореспондент Радіо Свобода.
«Це питання розглянуть тепер робочі групи Євросоюзу», – відзначив він.
Раніше в жовтні ЄС оголосив про санкції щодо 40 білоруських чиновників за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту, а також за ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня. Лукашенка в тому списку не було.
Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.
Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада.
Білорусь: після зустрічі з Лукашенком із СІЗО випустили двох опозиціонерів
11 жовтня зі слідчого ізолятора Комітету державної безпеки Білорусі випустили двох опозиціонерів – бізнесмена та члена ініціативної групи Віктора Бабарика Юрія Воскресенського й директора мінського офісу IT-компанії PandaDoc Дмитра Рабцевича, повідомило білоруське державне телебачення.
Дружина Воскресенського Олеся розповіла в коментарі Білоруській службі Радіо Свобода, що її чоловіку змінили запобіжний захід на домашній арешт.
За даними видання TUT.by, Воскресенський заявив, що йому доручили готували пропозиції до поправок до Конституції та описати підходи до звільнення низки осіб, які «виявилися не такими суспільно небезпечними для нашої країни, якими здавалися на першому етапі».
Дмитро Рабцевич повідомив, що збирається продовжувати займатися бізнесом, тому що в структурі Парку високих технологій «створені всі умови, щоб платити нормальні зарплати, розвиватися, будувати майбутнє разом». Його теж відпустили під домашній арешт.
10 жовтня Олександр Лукашенко відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки і зустрівся із затриманими представниками опозиції.
Юрій Воскресенський був затриманий 12 серпня, Дмитро Рабцевич – 3 вересня.
Число затриманих у Білорусі зросло майже до 300
Кількість затриманих на «Марші честі» по всій Білорусі зросла до 299 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна».
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, абсолютна більшість затриманих була в Мінську, де силовики намагалися не дозволяти людям збиратися в загальній колоні.
Силовики продовжували переслідувати демонстрантів, навіть коли офіційно акція закінчилася, й учасники розійшлися невеликими групами.
На думку правозахисників, остаточне число затриманих буде значно вищим. У цьому списку – кілька десятків журналістів.
За словами очевидців, марш 11 жовтня за своїми масштабами порівнянний із застосуванням сили і спеціальних засобів з першими мітингами після основного дня президентських виборів 9-12 серпня.
Людей жорстоко били, силовики використовували світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети.
Правозахисники повідомили про майже 200 затриманих під час розгону протестів у Білорусі
У Білорусі силовики затримали 184 людей під час акції «Марш честі», повідомляє правозахисний центр «Весна».
Як пише білоруська служба Радіо Свобода, у цей список потрапили не лише безпосередні учасники демонстрацій у Мінську й інших містах, а й кілька десятків журналістів білоруських і закордонних ЗМІ.
Правозахисники заявляють, що остаточна кількість буде набагато більшою – жорстокі затримання із побиттями на центральних вулицях та у дворах тривають по всьому Мінську.
В інших містах протестувальникам не дозволяють навіть збиратися в колону.
Під час розгону мітингувальників силовики застосовують світло-шумові гранати, сльозогінний газ, водомети, стріляють у повітря, б'ють людей кийками.
У Білорусі силовики застосували водомети і світлошумові гранати, тривають затримання (трансляція)
У Мінську та інших білоруських містах відбуваються затримання учасників акції «Марш честі» і журналістів, спецпризначенці застосували водомети і світлошумові гранати пише білоруська служба Радіо Свобода.
За даними правозахисного центру «Весна» станом на 16:00, силовики вже затримали понад 80 учасників протесту.
«Інтерфакс» із посиланням на очевидців пише, що під час жорстких затримань біля стели «Мінськ – місто-герой» учасники протесту стали чинити опір. У силовиків полетіли пляшки. Співробітники правоохоронних органів використали газ, у відповідь прихильники опозиції стали закидати силовиків квітковими вазонами і вуличними меблями.
У Мінську силовики розпочали затримання ще до початку акції протесту
У Мінську відбуваються також масові затримання журналістів, які розпочалися ще до початку масових акцій. Білоруська асоціація журналістів (БАЖ) повідомляє про 17 затриманих журналістів у столиці країни. У місті Гродно, за даними БАЖ, затримали чотирьох співробітників ЗМІ, у Вітебську – чотирьох, в Могилеві – одного, в Гомелі – трьох, у Бресті – двох.
У Мінську силовики розпочали затримання ще до початку акції протесту
У столиці Білорусі 11 жовтня ще до початку чергової акції протесту силовики розпочали затримання.
За повідомленнями російської інформагенції ТАСС, затримані кілька її співробітників, хоча вони мали акредитацію нового зразка. Білоруський портал Tut.by інформує про затримання кореспондетів БелаПАН і «Новага Часу». Їх везуть до Жовтневого районного відділу внутрішніх справ «для перевірки документів».
Крім того, біля кінотеатру «Москва» до чоловіка, який їхав на велосипеді, підбігли спецпризначенці, зіштовхнули його з велосипеда і затримали, повідомляє видання. Його відвели в мікроавтобус.
Тихановська вперше за 4 місяці поговорила з ув’язненим чоловіком
Відбулася телефонна розмова Світлани та Сергія Тихановського, повідомляє офіційний телеграм-канал екскандидатки в президенти Білорусі 10 жовтня.
Це перша розмова Тихановської з чоловіком за 134 дні, тобто понад чотири місяці.
Як повідомив білоруській службі Радіо Свобода радник у міжнародних справах Тихановської Франак Вячорка, подружжя розмовляло 12 із половиною хвилин.
Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ
За словами Вячорки, Сергій Тихановський сказав Світлані «бути жорсткішою», надалі зустрічатися зі світовими лідерами та продовжувати боротьбу. Загальний висновок розмови такий, що «не можна здаватися, треба йти на більше». Він також сказав дружині, що стежить за всіма новинами.
Крім того, Тихановські говорили про дітей, сім’ю та їхню безпеку. Ув’язнений опозиціонер розповів про умови утримання у в’язниці.
Франак Вячорка зі слів Тихановської розповів, що до розмови їй писала сестра і сказала, що Сергій шукає її номер, а потім сам зателефонувв їй із прихованого номера.
Читайте також: Чи плакала Тихановська на шиї в Лукашенка? Відповідає Павло Латушко
Чоловік Світлани Тихановської - відеоблогер, автор Ютуб-каналу «Країна для життя» Сергій Тихановський перебуває у в’язниці з 29 травня. Його затримали в Гродно під час пікету зі збору підписів за висування його дружини Світлани Тихановської кандидатом у президенти.
8 червня Сергію Тихановському, а також шести іншим затриманим було пред’явлено звинувачення в порушенні громадського порядку. Згодом його також звинуватили в «перешкоджанні здійсненню виборчих прав». Наразі його утримують у слідчому ізоляторі в Жодіні.
Чехія прийняла на лікування 43 потерпілих у ході протестів з Білорусі
Станом на зараз Чехія надала допомогу 10 білорусам, постраджалим під час протестів проти режиму Олександра Лукашенка. Про це повідомило видання ČTK Česke Noviny на основі даних Міністерства внутрішніх справ Чехії.
10 жовтня чеське МВС заявило, що ці громадяни Білорусі постраждали від рук співробітників сил безпеки, деякі з них досі мають сліди тортур. Майже всім потрібна психологічна допомога.
Читайте також: Білорусь: Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ
«Ми розраховуємо, що загалом приїде близько 50 пацієнтів. Зараз наймолодшому з них 15 років, найстаршому – 56 років », – повідомили у міністерстві.
За словами міністра внутрішніх справ Яна Гамачека, травми постраждалих виявилися більшими, ніж очікувалося.
Тихановська вперше за 4 місяці поговорила з ув’язненим чоловіком
Відбулася телефонна розмова Світлани та Сергія Тихановського, повідомляє офіційний телеграм-канал екскандидатки в президенти Білорусі 10 жовтня.
Це перша розмова Тихановської з чоловіком за 134 дні, тобто понад чотири місяці.
Як повідомив білоруській службі Радіо Свобода радник у міжнародних справах Тихановської Франак Вячорка, подружжя розмовляло 12 із половиною хвилин.
За словами Вячорки, Сергій Тихановський сказав Світлані «бути жорсткішою», надалі зустрічатися зі світовими лідерами та продовжувати боротьбу. Загальний висновок розмови такий, що «не можна здаватися, треба йти на більше». Він також сказав дружині, що стежить за всіма новинами.
Крім того, Тихановські говорили про дітей, сім’ю та їхню безпеку. Ув’язнений опозиціонер розповів про умови утримання у в’язниці.
Франак Вячорка зі слів Тихановської розповів, що до розмови їй писала сестра і сказала, що Сергій шукає її номер, а потім сам зателефонувв їй із прихованого номера.
Лукашенко зустрівся з Бабариком та іншими політв’язнями в СІЗО КДБ
Олександр Лукашенко 10 жовтня відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки. Там він зустрівся з політв’язнями Віктором Бабариком і його сином Едуардом, Лілією Власовою, Юрієм Васкрасенськім та іншими, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на телеграм-канал «Пул Первого», близький до пресслужби Лукашенка.
За повідомленням, Лукашенко розмовляв із ув’язненими чотири з половиною години, але про що саме, не розголошується. Телеграм-канал стверджує, на зустрічі були присутні ув’язнені члени опозиційної Координаційної ради та Об’єднаного штабу. На фотографії видно Віктора та Едуарда Бабарико, Лілія Власова, Юрій Воскресенський.
Також присутні таблички з іменами «Віталій Шкляров» та «Ілля Салей», але обличчя людей, які сидять за ними, не видно.
Віктор Бабарико перебуває під арештом з 18 червня. Його звинувачують в економічних злочинах, хоча сам він пов’язує кримінальне переслідування з політичною діяльністю.
Польща і Литва відкликали частину дипломатів із Білорусі
Польща і Литва відкликали частину своїх дипломатів на вимогу МЗС Білорусі. Мінськ вимагав, щоб Литва скоротила число співробітників посольства в Білорусі з 25 до 14, Польща – з 50 до 18.
МЗС Польщі виконало вимогу білоруської сторони і відкликало 32 польських дипломати. «Відкликали рівно стільки, скільки нас попросила білоруська сторона», – повідомляє портал Tut.by із посиланням на посольство.
МЗС Литви відкликає лише п’ять дипломатів, «сподіваючись на те, що цей крок буде достатнім» для збереження діалогу.
«Білорусь висунула категоричну вимогу щодо скорочення числа литовських дипломатів. Щоб зменшити напругу, разом з Польщею ми ухвалили рішення викликати послів для консультацій, щоб зберегти можливість підтримання дипломатичних відносин у майбутньому», – сказала речниця міністра закордонних справ Литви зі зв’язків із громадськістю Раса Якілайтене.
Литва також попередила, що вдасться до заходів у відповідь, якщо Мінськ продовжуватиме такі дії.
2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само.
Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.
У парламенті Данії, видаючи себе за Тихановську, 40 хвилин виступала невідома людина
Парламент Данії повідомив, що невідома людина 6 жовтня виступала по відеозв’язку на засіданні комітету з питань зовнішньої політики, видаючи себе за лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську. Це вдалося зробити завдяки тому, що, коли почалася зустріч, у «Тихановської» і її співробітників нібито виникли проблеми з камерою на комп’ютері, і тому її обличчя було неможливо побачити.
На зустрічі йшлося про політичну ситуацію в Білорусі і те, як Данія може підтримати білоруський народ у його боротьбі за демократію і права людини. Зустріч тривала близько 40 хвилин.
Під час зустрічі депутати зрозуміли, що щось не так, і голова завершив засідання. Пізніше, коли представники комітету зв’язалися зі соратниками Світлани Тихановської, ті повідомили, що вона не брала участі в такій зустрічі.
Хто саме був на зв’язку з комітетом – у данському парламенті не повідомляють.
Але парламентарі наголосили, що в перебігу зустрічі «не було сказано нічого, що могло б поставити під загрозу зовнішньополітичну лінію Данії».
«Я сподіваюся, що це просто грубий жарт, але це також дає привід для роздумів», – зауважив Мартін Лідегор, голова комітету з питань зовнішньої політики парламенту Данії.
Його заступник Міхаель Оструп Єнсен заявив агенції Reuters, що наразі не знає, хто стоїть за обманом, але вказав на ознаки російського сліду.
«Це може з’явитися в сатиричному шоу в російськомовній країні, або це може бути незграбна спроба шпигунства чи поганий жарт. Я не наважуся сказати», – заявив Лідегор.
«Головуючий у майбутньому завжди буде вимагати, щоб камера була увімкнена, коли комітет віртуально зустрічається з учасниками зовнішніх зустрічей», – сказав за підсумками засідання Міхаель Оструп Єнсен.
Тихановська останні кілька днів проводить особисті й віртуальні зустрічі з лідерами країн ЄС і виступає в парламентах різних країн і органах Євросоюзу. Вона зустрічалася з канцлером Німеччини Анґелою Меркель і президентом Франції Емманюелем Макроном.
МВС Білорусі оголосив Тихановську в міждержавний розшук.
Тихановську в Братиславі підтримав уряд, президентка, політичні лідери Словаччини
Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська під час свого візиту до Братислави взяла участь у міжнародній конференції Globsec 2020, присвяченій питанню європейської безпеки.
У своєму виступі вона, зокрема, наголосила, що Олександр Лукашенко «був переконаний, що білоруси не будуть здатні протестувати».
«Тому що перед тим ми в такому масштабі цього не робили, …але зараз наші люди ведуть боротьбу за свободу. Кожний громадянин Білорусі – герой, він кожного дня виходить на вулицю протестувати проти режиму, проти диктатора… Білоруси готові боротись аж до перемоги, і влада це повинна зрозуміти», – додала Світлана Тихановська.
На конференції вона також висловила жаль з приводу того, що «деякі країни, декотрі лідери не підтримують білорусів у їхній боротьбі за свої права, за право самостійно вирішувати майбутнє Білорусі».
У Братиславі Світлану Тихановську прийняла президентка Словаччини Зузана Чапутова. Під час зустрічі 8 жовтня президентка висловила білорусам підтримку. За її словами, «побої, арешти мирних демонстрантів, примушування виїхати з країни опозиційних представників – це все дії, які вказують на те, що режим Лукашенка втратив легітимність і без насилля щодо власних громадян вже не здатний втримати владу».
Під час зустрічі Світлани Тихановської з прем’єром уряду Словаччини Ігорем Матовичем чеський політик наголосив на тому, наскільки важливо, коли люди вміють дати відсіч диктаторам, особливо коли жінки стають до боротьби проти гніту.
За словами Матовича, вибори в Білорусі «демократичними, відкритими і справедливими напевно не були». Словацький прем’єр запевнив білоруську опозиціонерку в підтримці: «Ми віримо, що так, як це колись вдалось нам у Словаччині чи в Чехословаччині, так це врешті вдасться і вам».
Також Тихановська зустрілася з міністром закордонних і європейських справ Словаччини Іваном Корчоком.
За словами словацького міністра, «ніщо не символізує краще, про що зараз ідеться в Білорусі, як саме історія про Світлану Тихановську та її чоловіка. Світлана має варту подиву рішучість іти за тим, що для нас сьогодні вже стало звичним, а для білорусів є далеким: вільно висловлювати свій погляд на те, хто і як повинен керувати суспільством. Весь наш інтерес до подій в Білорусі полягає саме в цьому».
Іван Корчок подарував білоруській опозиціонерці фотографію з часів Оксамитової революції 1989 року в Чехословаччині з приміткою: «З вулиць Братислави в листопаді 1989 року до вулиць Мінська у жовтні 2020 року».
Apple просить Telegram заблокувати кілька пов’язаних із Білоруссю каналів
Компанія Apple звернулася до сервісу Telegram із пропозицією закрити три канали з особистими даними співробітників правоохоронних органів Білорусі, а також членів виборчих комісій на виборах президента, які відбулися 9 серпня. Про це повідомив засновник Telegram Павло Дуров.
Як написав він у своєму каналі, Apple «непокоїть, що публікація персональних даних співробітників правоохоронних органів і пропагандистів може спровокувати насильство», хоча сам він вважав би за краще залишити ці канали. «Я думаю, що ситуація не чорно-біла, але зазвичай Apple не пропонує в таких випадках особливого вибору для застосунків Telegram», – зазначив Дуров.
Він припустив, що канали будуть заблоковані на пристроях, які використовують операційну систему іOS.