Фермери зможуть продавати зерно державі за фіксованою ціною, але не нижчою за ту, що пропонують трейдери. Скуповуватиме зерно та експортуватиме його державне підприємство-регулятор. Такі зміни на ринку зерна містить законопроект від провладної більшості, який очікує першого читання у парламенті.
Окрім того, продавати зерно за кордон зможуть самі виробники та трейдери, які викупили врожай наперед, авансувавши щонайменше половину його вартості.
Аванс – інвестиція в наступний урожай
Значна частина фермерів вбачає в цьому шанс уникнути збитків та вкласти кошти у виробництво, вважає президент Аграрного союзу України, керівник агропідприємства на Запоріжжі Геннадій Новиков.
«Чомусь за кордоном одні й ті ж компанії роблять форвардні закупівлі, а в Україні протестують, заявляючи, що це невластиві для них функції. За різними підрахунками, аграрний сектор України потребує 60 мільярдів доларів інвестицій. Ці кошти фермери зможуть отримувати, продаючи свій врожай наперед. Таким чином, вони матимуть кошти для правильної агротехніки, і вже цьогорічний врожай зросте на третину», – вважає аграрій.
Подібну позицію висловили і представники Асоціації фермерів та приватних землевласників. Її представники зазначають, що така схема діє у Бразилії, де за рахунок форвардних закупівель фермери щороку отримують понад 50 мільярдів доларів. Тоді як у Франції три чверті експорту здійснюють самі аграрії, поділився підсумками зустрічей із закордонними колегами віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Стрижак.
Україні потрібні простіші способи регулювання зернового ринку?
Що ж до зернотрейдерів, то вони здебільшого негативно оцінюють спроби регулювати експорт за допомогою авансових закупівель зерна. Це призведе до істотного падіння виробництва, прогнозує керівник компанії «НьюУорлд Грейн» Микола Горбачов.
«Те, що пропонують у законопроекті, викличе втрати у сільгоспвиробників, бо це обмежить їхню можливість продавати свою продукцію більшій кількості покупців, – говорить трейдер. – Ті, хто займається реальним виробництвом, не здатні утримувати такий штат фахівців, які б вирішували, у який момент треба продавати. Частина трейдерів не буде купувати зерно через те, що діятимуть такі обмеження».
Про недосконалість такої схеми регулювання ринку говорить керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Він наголошує, що для уникнення махінацій регулятором має бути лише підприємство, контрольним державним пакетом, і цей регулятор повинен купувати зерно лише у виробника, вважає експерт. Крім того, у світі є кращі способи стимулювати виробництво, аніж авансові закупівлі врожаю, пояснює Володимир Лапа.
«Отримати гроші до врожаю – це плюс. Але ціни на зерно щороку підвищуються, а це – втрати для виробника. Як працюватиме цей інструмент на практиці, у країні, де нерозвинене страхування, дає збої судова система, немає надійних механізмів гарантування контрактів? Замість цього, держава може запропонувати ефективніший інструмент: ф’ючерсні кредити, тобто недорогі позики під заставу майбутнього врожаю», – пропонує експерт.
Нині щорічний врожай зернових в Україні складає близько сорока мільйонів тонн, і світові аналітики вважають, що за рахунок стимулювання аграрного сектору держава за кілька років може його подвоїти.
Окрім того, продавати зерно за кордон зможуть самі виробники та трейдери, які викупили врожай наперед, авансувавши щонайменше половину його вартості.
Аванс – інвестиція в наступний урожай
Значна частина фермерів вбачає в цьому шанс уникнути збитків та вкласти кошти у виробництво, вважає президент Аграрного союзу України, керівник агропідприємства на Запоріжжі Геннадій Новиков.
«Чомусь за кордоном одні й ті ж компанії роблять форвардні закупівлі, а в Україні протестують, заявляючи, що це невластиві для них функції. За різними підрахунками, аграрний сектор України потребує 60 мільярдів доларів інвестицій. Ці кошти фермери зможуть отримувати, продаючи свій врожай наперед. Таким чином, вони матимуть кошти для правильної агротехніки, і вже цьогорічний врожай зросте на третину», – вважає аграрій.
Подібну позицію висловили і представники Асоціації фермерів та приватних землевласників. Її представники зазначають, що така схема діє у Бразилії, де за рахунок форвардних закупівель фермери щороку отримують понад 50 мільярдів доларів. Тоді як у Франції три чверті експорту здійснюють самі аграрії, поділився підсумками зустрічей із закордонними колегами віце-президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Микола Стрижак.
Україні потрібні простіші способи регулювання зернового ринку?
Що ж до зернотрейдерів, то вони здебільшого негативно оцінюють спроби регулювати експорт за допомогою авансових закупівель зерна. Це призведе до істотного падіння виробництва, прогнозує керівник компанії «НьюУорлд Грейн» Микола Горбачов.
«Те, що пропонують у законопроекті, викличе втрати у сільгоспвиробників, бо це обмежить їхню можливість продавати свою продукцію більшій кількості покупців, – говорить трейдер. – Ті, хто займається реальним виробництвом, не здатні утримувати такий штат фахівців, які б вирішували, у який момент треба продавати. Частина трейдерів не буде купувати зерно через те, що діятимуть такі обмеження».
Про недосконалість такої схеми регулювання ринку говорить керівник групи експертів Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа. Він наголошує, що для уникнення махінацій регулятором має бути лише підприємство, контрольним державним пакетом, і цей регулятор повинен купувати зерно лише у виробника, вважає експерт. Крім того, у світі є кращі способи стимулювати виробництво, аніж авансові закупівлі врожаю, пояснює Володимир Лапа.
«Отримати гроші до врожаю – це плюс. Але ціни на зерно щороку підвищуються, а це – втрати для виробника. Як працюватиме цей інструмент на практиці, у країні, де нерозвинене страхування, дає збої судова система, немає надійних механізмів гарантування контрактів? Замість цього, держава може запропонувати ефективніший інструмент: ф’ючерсні кредити, тобто недорогі позики під заставу майбутнього врожаю», – пропонує експерт.
Нині щорічний врожай зернових в Україні складає близько сорока мільйонів тонн, і світові аналітики вважають, що за рахунок стимулювання аграрного сектору держава за кілька років може його подвоїти.
