Європейський суд з прав людини у Страсбурзі 25 червня виніс остаточне рішення у позові України проти РФ щодо Криму і встановив численні порушення Росією прав людини на окупованому півострові.
Зокрема, ЄСПЛ постановив, що Росія порушила статті Європейської конвенції з прав людини, які стосуються:
- права на життя
- заборони нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження
- права на свободу і недоторканність
- права на справедливий суд
- відсутності покарання без закону
- права на повагу до приватного і сімейного життя
- свободи віросповідання
- свободи вираження поглядів
- свободи зібрань
- заборони дискримінації
- обмеження використання обмежень прав.
Суд зазначив, що мав достатні докази, зокрема звіти міжурядових і неурядових організацій, підтверджені даними свідків й іншими матеріалами, щодо того, що інциденти були достатньо численними і взаємопов’язаними для визнання їх системними.
Суд встановив, що «існувала схема судового переслідування у відповідь і зловживання кримінальним законодавством, а також загальне придушення політичної опозиції російській політиці в Криму, яка була розроблена і публічно пропагована видними представниками російської влади».
«Суд одноголосно постановив, що Росія повинна якомога швидше вжити заходів для безпечного повернення відповідних ув’язнених, переведених із Криму до пенітенціарних установ, розташованих на території Російської Федерації», – йдеться у постанові суду.
Суть позову
Першу скаргу в цій справі до ЄСПЛ Україна подала 13 березня 2014 року, через три тижні після початку захоплення Росією півострова. Додаткові скарги були подані в серпні 2015 і 2018 років. Уряд України просив ЄСПЛ визнати Росію відповідальною за порушення прав людини, гарантованих Конвенцією, що розглядаються у цій міждержавній справі.
Зокрема, українська сторона наполягала, що в анексованому Криму існує системна адміністративна практика порушення прав людини з боку Росії, зокрема, проти етнічних і релігійних меншин, проукраїнських активістів і журналістів, а також військовослужбовців українських Збройних сил.
Українська сторона нагадувала під час судових слухань у грудні 2023-го, що 27 лютого 2014 року Росія силою взяла під контроль територію Криму. З того часу вона зберігає фізичний контроль над півостровом, але Крим був і залишається суверенною територією України. Жодних переговорів із нинішнім керівництвом держави-агресора по території Криму бути не може, адже будь-які поступки незаконному військовому експансіонізму Росії завжди будуть означати умиротворення агресора, наполягала українська сторона.
Інші позови
Україна має чотири міждержавні справи проти Росії, в тому числі одну спільно з Нідерландами, і на розгляді Суду перебуває приблизно 7400 індивідуальних заяв щодо подій у Криму, на сході України і в Азовському морі, а також військових операцій Росії на території України з 24 лютого 2022 року.
Притягти Росію до відповідальності за порушення прав людини в окупованому Криму Україна намагалася також через Міжнародний суд ООН у Гаазі, юрисдикцію якого Росія визнає, оскільки є дійсним членом ООН. Зокрема, у 2017 році Україна поскаржилась у Суд ООН, що Росія порушила кілька статей Конвенції щодо запобігання расовій дискримінації, утискаючи і переслідуючи кримських татар й україномовне населення.
Проте, після семи років вивчення доказів і судових слухань, 31 лютого 2024 року Суд ООН відкинув більшість скарг України про утиски кримськотатарського населення на території окупованого Криму, кваліфікувавши їх як політичні, а не расові утиски, таким чином вирішивши, що Міжнародної конвенції про запобігання расовій дискримінації вони не стосуються. Водночас Росія була визнана винною у різкому зменшенні вивчення української мови у школах окупованого Криму.
Росія не визнає рішень ЄСПЛ
Росія теж позивалася проти України до ЄСПЛ через Крим і Донбас, проте не довела її до кінця. У липні 2021 року Москва подала скаргу, в якій поклала відповідальність на владу України «за загибель мирного населення», «придушення свободи слова», «блокування Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова», «політику дискримінації російськомовного населення» тощо, а також за збитий малайзійський Boeing MH17 на Донбасі.
Проте вже у березні 2022 року, незабаром після повномасштабного вторгнення в Україну, Росію виключили з Ради Європи. 16 вересня вона офіційно перестала бути країною-учасницею Європейської конвенції з прав людини. Російська влада ухвалила закон про невиконання рішень ЄСПЛ.
Влітку у 2023 році Європейський суд з прав людини відмовився розглядати позов Росії, оскільки вона не відповідала на запити суду перекласти і необхідною мовою подані Москвою 2 тисячі наборів документів зі своїми претензіями. Суд дійшов висновку, що російський уряд більше не має бажання підтримувати цей позов.
Форум