Російські війська продовжують наступ на півночі Харківщини вже четвертий день і впритул наблизилися до міста Вовчанськ, з якого нині триває евакуація місцевого населення. Повторна окупація цього міста, який звільнили восени 2022 року, знову видається реальною.
Так швидко підійти до Вовчанська армії РФ вдалося передовсім завдяки стрімкому захопленню Плетенівки та Гатища у прикордонній зоні, про що повідомляють аналітики моніторингової групи Deep State. У Генштабі ЗСУ кажуть лише про штурми військових РФ на цьому напрямку. Загалом же, за даними Deep State, армії РФ вдалося окупувати вже 9 сіл у прикордонні на Харківщині. Деякі журналісти та військові звертають увагу на те, що це стало можливим через брак фортифікацій і мінних полів.
Воєнний кореспондент Радіо Свобода Мар’ян Кушнір, який зафільмував, як відбувається евакуація з Вовчанська, в етері Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів, що стрілецькі бої відбуваються вже на околицях самого міста, а необхідних укріплень поблизу Вовчанська не було.
«Щодо Вовчанська, то там цих рубежів немає, і це дозволило російській армії просунутися… У більшості і військових, і цивільних логічне питання: чому тоді так? Чому російській армії вдалося дійти до околиць Вовчанська, не отримавши фактично опір за рахунок мінних полів? Чи за рахунок якихось перешкод? Чому там немає нічого забетонованого, наприклад? Чому бійцям доводиться в окопах по коліно стояти і захищати територію? Це ж так не годиться», – каже Кушнір.
Військовий Денис Ярославський, командир підрозділу розвідки ЗСУ, звинуватив керівництво (не очевидно, чи цивільне, чи військове) у ймовірному саботажі оборони.
«Вовчанськ… складно... Почалися вуличні бої, місто оточують. Кажу це тому, що ми можемо загинути й правду ніхто не почує. А навіщо тоді все?!... А не було навіть мін. Ми приходимо до думки, що це чи шалене злодійство, чи навмисний саботаж!» – написав військовий у Facebook.
У владі відкидають подібні закиди і звертають увагу на те, що будівництво фортифікацій у прикордонні в умовах постійних обстрілів вкрай проблематичне, натомість міцніші оборонні рубежі підготовлено далі від кордону.
Радіо Свобода зібрало думки експертів про те, чому поблизу кордону з Росією на Харківщині не були зведені фортифікації.
Сіра зона?
Військовий Денис Ярославський у своєму критичному дописі згадує про так звану «сіру зону» на кордоні з РФ.
«Ворог вільно увійшов у «сіру зону», по всій лінії кордону, яка в принципі не повинна була бути сірою!» – пише він, коментуючи стрімке просування російських військових.
Напередодні, 12 травня, «сірою зоною» назвав села у прикордонні на Харківщині, які, імовірно, захопили війська РФ, і президент України Володимир Зеленський.
«Є села, які фактично із «сірої зони» стали зоною ведення бойових дій, і окупант намагається в частині з них закріпитись, частину просто використати для подальшого просування… Зокрема, на околицях міста Вовчанськ ситуація дуже складна, місто під постійним російським вогнем, і тривають контрударні дії наших військових у місті, місцевим мешканцям допомагають», – сказав Зеленський у відеозверненні.
У той же день голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко в етері телемарафону пояснив, що ця «сіра зона» утворилась після відступу армії РФ на Харківщині: «Все одно там відбувались артилерійські бої, постійно відбувались зіткнення з ДРГ. І ворог не зміг виставити свої військові заслони ідеально по лінії фронту. І вглиб РФ там утворилась така лінія, різна по товщині 5-10 км, де по суті вона була нічийна… Росіяни і ЗСУ не могли там закріпитися чи вибудувати якісь потужні фортифікації в тому плані, що одразу завдавались удари».
Щоправда, Тимочко у коментарі телемарафону, як зазначає видання «Дзеркало тижня», говорив про «сіру зону» на території Росії, а не України.
Чи є саме місто Вовчанськ, чи його околиці у цій «сірій зоні», про яку кажуть військові і влада? І чи справді там не збудували необхідні фортифікації?
У Вовчанській міській військовій адміністрації запевняють, що «фортифікаційні споруди навколо міста на кордоні з Росією були, але через постійні обстріли зводити їх було непросто». Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) розповів Тамаз Гамбарашвілі, начальник Вовчанської міської військової адміністрації (МВА).
«Так, звичайно. Фортифікаційні споруди були побудовані. І зараз будуються, зміцнюються. Але ж ситуація була і є вкрай важка. Тому що саме місто дуже близько до кордону. І вести якісь будівельні роботи зараз прямо на кордоні дуже важко. Дякую будівельникам і всім, хто працював. Вкрай важко. Тому що працювати під обстрілами дуже небезпечно», – каже Гамбарашвілі.
Від Вовчанська до кордону – 4 кілометри. Було вкрай важко будувати фортифікаційні спорудиТамаз Гамбарашвілі
На уточнююче запитання про те, що робилося раніше, до самого наступу російських сил, у МВА відповіли: «Можливо, будівництво не було таким щільним».
«Все було побудовано. Але, можливо, не так щільно. Вовчанськ після деокупації півтора року перебуває під постійним обстрілом і мінометів, і артилерії. Тому я ще раз повторюю: від Вовчанська до кордону – 4 кілометри. Було вкрай важко будувати фортифікаційні споруди. Але ще раз наголошую: дякую всім будівельникам і військовим, які базувались на цих об’єктах. І доклали максимум зусиль, щоб зробити фортифікаційні споруди», – уточнив Гамбарашвілі.
Військовий Ярославський також пише про те, що на кордоні з РФ мали б бути серйозні укріплення з бетону: «За 2 роки на українському кордоні мали стояти бетонні укріплення в мінус три поверхи!.. Знаю, що 125 ТРО, які кинули позиції, вже дають розклад про те, що їм впарювали на підпис акти приймання-передачі фортифікацій, які навіть на 30% були не готові як завершене будівництво».
Такі серйозні звинувачення прокоментував голова Державної спеціальної служби транспорту Олександр Яковець.
«Коли це говорять експерти, які перебувають на відстані 700-1000 кілометрів до районів бойових дій, це ще можна якось зрозуміти. А коли військові, то, чесно кажучи, я цього не розумію. Інформаційні вкиди щодо можливості обладнання триповерхових бетонних споруд під вогневим впливом противника, м’яко кажучи, є абсурдними. І знецінюють ті зусилля, яких сьогодні дійсно докладають і військовослужбовці інженерних підрозділів, і цивільний персонал», – сказав Яковець в етері телемарафону.
Він наголосив, що найбільш підготовлений рубіж ЗСУ розташований далі від кордону, вочевидь, далі Вовчанська.
Як пояснював 10 травня військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко, фортифікації у прикордонні з Росією збудувати і справді було неможливо: «Кілометр від кордону з Росією – це екстремальна зона не тільки покриття дивізійною гарматою і мінометами 82-мм, а й банально – сприятлива зона для роботи снайпера з елементарною СГД (снайперською гвинтівкою Драгунова – ред.)».
У своєму зведенні для Oboz TV вже від 13 травня Коваленко каже про те, що у селах, які захопили військові РФ, було неможливо навіть і прокласти мінні поля: «У мене питання: як ви там побудуєте лінії оборони, фортифікаційні споруди, усе це заллєте бетоном, будете собі розмішувати смугу забезпечення, мінні поля, протипіхотні міни, протитанкові міни особисто?»
Експерт зазначає, що дистанційно такі міни, імовірно, і можна було, але «повноцінні фортифікаційні споруди неможливо на таких відстанях [від кордону РФ] побудувати».
Нестача ППО
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко у коментарі Радіо Свобода теж каже про те, що фортифікації поблизу кордону не можуть бути ефективними, зокрема і через брак систем ППО.
«Вони (фортифікації – ред.) будувалися, наскільки мені відомо, але не забувайте, що, на жаль, не можна було їх втримати, тому що ворог має тотальну перевагу в повітрі: будь-які фортифікації руйнуються КАБами (керованими авіабомбами – ред.). Тому, на жаль, не вдалося там їх убезпечити без прикриття системами ППО. І тому рішення, яке на цьому відтинку було ухвалене, – це створювати оборонні рубежі дещо глибше, щоб вони були недосяжні принаймні для максимально вогню артилерії, щоб їх можна було збудувати».
Експерт додає, що війська РФ змогли так стрімко дістатися Вовчанська ще й тому, що підрозділи ЗСУ швидко виснажилися, бо досі не мають у достатній кількості боєприпасів.
Про те, що нестача засобів протиповітряної оборони знижує здатність ЗСУ оборонятися на землі, аналітики писали і раніше. Зокрема, американський Інститут вивчення війни 12 квітня писав про те, що нестача ППО призводить до «повільних, але постійних успіхів» російських сил на фронті.
Нестача засобів ППО призводить до того, що ЗСУ доводиться змінювати пріоритети і використовувати ракети для ППО в першу чергу для перехоплення далекобійних ракет РФ, а тому на протидію літакам, які, зокрема, скидають КАБи, залишається менше ресурсів, про це пише видання The Wall Street Journal.
За інформацією видання, яке посилається на джерело в європейській військовій розвідці, наступні два або більше місяці покажуть, чи вдасться стримувати на нинішньому рівні російські повітряні сили до того, як в Україну прибудуть нові західні засоби протиповітряної оборони.
Форум