На початку квітня проросійські канали у Telegram почали поширювати відео, на якому чоловіки, одягнені в форму, схожу на форму українських військових, нібито розстріляли поранених чоловіків, вбраних у форму, яку використовує російська армія.
Цей запис набув широкого розголосу.
Чи є він справжнім? Як реагує на нього міжнародна спільнота, а також українська влада і правозахисники?
Звідки взялося відео?
Відео з начебто розстрілом поранених чоловіків у військовій формі армії Росії почали поширювати проросійські Telegram-канали 4 квітня.
Спершу вони оприлюднили коротку версію запису.
«Докази звірств ЗСУ, які розстріляли полонених росіян. У одного із загиблих зв’язані руки. Це свідчить про те, що російські військові вже були військовополоненими і не могли чинити опір», – йшлося у одному з таких дописів.
Згодом повну версію запису виклав інший Telegram-канал, який у підписі до відео наголосив на тому, що «стріляють у ще живого».
Чи намагався хтось верифікувати це відео?
Так. Наприклад, американське видання The New York Times.
6 квітня журналісти заявили, що «перевірили відеозапис» і дійшли висновку, що він був зроблений «приблизно 30 березня», коли українські військові «влаштували засідку для російської колони».
Щодо місця подій, то, за даними NYT, це сталося дорогою на північ від села Дмитрівка (неподалік від міста Буча), що на Київщині.
Подібного висновку дійшли і журналісти ВВС.
«Сцени, показані на відео, збігаються з пейзажем у Google Street View цього району. На супутниковому знімку, зробленому на тій же дорозі 31 березня, ви можете побачити плями крові на землі та бронетехніку, які є на відео. Ми не можемо бути впевнені, в який день було зняте відео», – пояснюють вони.
І The New York Times, і ВВС роблять висновок, що стріляють на відео саме українські військові. Хоча жодне з видань не ідентифікувало поіменно учасників цих подій.
«Українських воїнів можна впізнати за шевронами, синіми пов’язками на руках і багаторазовим повтором «Слава Україні». Їхній підрозділ невідомий, але на відео вбивства один із чоловіків називає деяких з них «хлопцями з Белгравії», ймовірно, маючи на увазі житловий комплекс під назвою «Белгравія», розташований за кілька сотень ярдів від інциденту», – зазначають журналісти The New York Times.
Подібний висновок на основі цих самих даних (шевронів, форми, пов’язок) роблять і журналісти ВВС.
«Із того, що ми чуємо на відео, всі солдати розмовляють російською, яка широко розповсюджена в Україні», – також додають вони.
Водночас, на відміну від The New York Times, у BBC додали, що їм недостатньо наявних даних для остаточного висновку і вони продовжать дослідження цього відео.
Чи була реакція міжнародної спільноти?
7 квітня російські ЗМІ масово поширили цитату, яка нібито належала речнику генерального секретаря ООН Стефану Дюжарріку і стосувалась вищезгаданого відео.
У ній йшлося про те, що «всі повідомлення про можливі порушення прав людини повинні бути розслідувані».
Однак Радіо Свобода не знайшло підтвердження тому, що Дюжаррік справді робив таку заяву саме у контексті відео з начебто розстрілом поранених російських військових.
Що каже українська влада?
7 квітня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, відповідаючи на запитання журналістів у Брюсселі, зазначив, що чув про це відео, але особисто його не бачив.
Він не виключив, що з боку українських військових можуть бути «поодинокі випадки» порушення правил ведення війни – і, якщо це так, то вони «обов’язково будуть розслідувані».
Водночас Кулеба наголосив, що перш ніж обговорювати відео з ймовірним розстрілом начебто поранених російських військових, він хотів би ще раз перевірити його дату.
«Ви маєте зрозуміти одну річ. Хоча ви не зрозумієте, вибачте... Ви не зрозумієте, що відчуваєш після перегляду фотографій з Бучі; розмовляючи з людьми, які втекли; знаючи, що знайому тобі людину ґвалтували чотири дні поспіль, і коли вона нарешті дісталась Києва, то потрапила безпосередньо до психіатра. Ви не зрозумієте, що відчуваєш, коли російські військові ґвалтують дітей... Є речі, яких ви просто не зможете зрозуміти. Вибачте», – наголосив Кулеба.
Подібну тезу озвучив дещо пізніше того дня і радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк. За його словами, після побаченого у Бучі емоційний стан української армії набув зовсім іншого забарвлення.
«Якщо раніше це була конвенційна війна двох армій (можна було принаймні так сказати), то зараз це абсолютно виправдана ненависть з українського боку. На жаль. Так сталось. Тому що це (злочини у Бучі – ред.) було сплановане, масштабне, масове дійство з боку російської армії... Будь ласка, поверніть армію свою до правил і звичаїв ведення війни. Припиніть масово вбивати людей у наших містах. Тоді, можливо, наші військові теж будуть ставитись до війни як до війни, а не як до особистої вендетти», – зазначив Подоляк.
При цьому він наголосив: Україна намагається дотримуватись усіх етично-правових норм, а також правил і звичаїв ведення війни та поводження з військовополоненими.
Тож у разі, якщо будуть «докази будь-яких неправомірних дій Збройних сил», їх, за словами Михайла Подоляка, будуть «повертати у правове поле».
Що кажуть правозахисники?
Україна уже працює над тим, аби встановити, чи були події, оприлюднені на вищезгаданому відео, справжніми, чи були постановкою. Про це у коментарі Радіо Свобода заявила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
«Кожна країна, яка перебуває у військовому конфлікті, повинна дотримуватись усіх конвенцій, які присвячені таким діям, зокрема Женевської конвенції з прав людини», – наголосила вона.
Голова правління «Центру громадянських свобод» Олександра Матвійчук вважає надзвичайно важливим проведення Україною власного розслідування щодо справжності вищезгаданого відео, адже не виключено, що воно може виявитись російською провокацією.
«Йдуть величезні інформаційно-психологічні операції: Росія намагається зруйнувати підтримку України серед західних країн. Тому нічого виключати не можна. Треба проводити ретельне розслідування. Ми як правозахисники чекаємо від української влади його результатів», – зазначила вона у коментарі Радіо Свобода.
Якщо ж виявиться, що відео справжнє і в подіях брали участь українські військові, необхідно буде встановити відповідальних, наголошує Матвійчук.
«У нас, на жаль, багато українських військових – у полоні Російської Федерації. Було вже три обміни. Тому Україна дуже зацікавлена у демонстрації усіх норм міжнародного гуманітарного права щодо військовополонених. Бо це будуть дзеркальні дії щодо наших українських полонених у Росії», – пояснює вона.
За словами правозахисниці, в умовах воєнного стану навіть слова про те, що «пощади не буде», що «ніхто не буде залишений в живих», що «ми не беремо полонених», можуть розцінюватись як воєнні злочини.
«Україна, на мій погляд, повністю дотримується умов і виконує Женевську конвенцію з дотриманням прав військовополонених», – зауважила в коментарі Радіо Свобода уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова. Водночас, за її словами, Росія грубо порушує Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими.
Денісова нагадала, що українські жінки-військові, яких визволили з російського полону, були піддані катуванню і жорстокому поводженню – полонених роздягали догола в присутності чоловіків, змушували присідати, обрізали волосся.
Також, за її словами, військових із острова Зміїний «у палатках тримали без їжі, без води на морозі, з обмороженими кінцівками, на них спускали собак».
Російська сторона заяв Денісової не коментувала, проте раніше звинувачувала Україну в нібито відмові дотримуватися Женевської конвенції щодо військовополонених. У МЗС України ці заяви назвали черговими фейками.
1 квітня внаслідок обміну полоненими вдалося звільнити 86 українських військових, серед них було 15 жінок.
Женевська конвенція про поводження з військовополоненими, яку Україна ратифікувала у 1954 році, передбачає, серед іншого, заборону насилля, засудження і застосування покарання без попереднього судового рішення.
