УЛЬЯНОВСЬК, Росія – Китайсько-російські відносини досягли нових висот. Це відбулося завдяки великим газовим проєктам та пожвавленню двосторонньої торгівлі, яка у 2019 році досягла рекордних 110 мільярдів доларів.
Але достатньо від’їхати 850 кілометрів на схід від Москви – в Ульяновську область, і китайсько-російські відносини справлятимуть інше враження.
У цьому місті, яке є центром однойменної області, проживає 1,2 мільйона людей. Там є низка локальних ініціатив, які пов’язують дві країни. Їх просувають на тлі покращення двосторонніх відносин.
На місцевому рівні вони займаються торговельними зв’язками, зростаючим туристичним сектором та потенційними інфраструктурними угодами, зокрема, проєктом автобану, який планують прокласти через Росію та з’єднати ним Європу та Західний Китай. За китайські гроші.
Місцева влада робила багато гучних заяв про розширення зв’язків з Китаєм і про китайських інвесторів, які завзято шукають по всій Росії проєкти для вкладення грошей.
Але чимала частина співпраці в Ульяновську існує суто на папері. Її заморозили через проблеми з бюджетом та викликані пандемією обмеження.
Нещодавно у серії репортажів Татарсько-Башкирська служба Радіо Свобода дослідила ці складні і динамічні відносини. У них йдеться про те, якими російсько-китайські відносини є на практиці.
Місцева влада, активісти та експерти стверджують, що Китай може використати Ульяновську область для збільшення своєї економічної присутності в Росії.
Китай – це локомотив світової економіки, нам потрібно поглиблювати відносиниВіталій Кузін
У місцевих ця перспектива викликає спротив. Крім того, хоч двосторонні відносини підтримують на найвищому рівні, під час виконання підписаних угод виникають проблеми.
«Відносини з Європою та Заходом – у напруженому стані, російська економіка слабко розвинута, тож, на мою думку, ми потребуємо співпраці», – сказав Віталій Кузін, депутат законодавчих зборів Ульяновської області шостого скликання від Комуністичної партії РФ.
«Китай – це локомотив світової економіки, нам потрібно поглиблювати відносини», – додав Кузін.
Усі дороги ведуть до Китаю
Відносини між Китаєм та Росією помітно покращилися після 2014 року, коли Кремль заявив про рух до Азії після економічних санкцій Заходу через анексію Москвою Криму та роль Росії у війні на сході України.
Поглиблення відносин між країнами найкраще можна побачити у взаємодіях між лідерами: Володимиром Путіним та Сі Цзіньпінем.
Із 2013 року відбулося понад 30 зустрічей, Сі навіть назвав президента Росії своїм «найкращим другом» на саміті в 2019 році.
Ці зв’язки уможливили шквал різних угод, більшість з яких стосувалася китайських інвестицій у російські видобувні ресурси, зокрема в прибутковий нафтогазовий сектор.
Останнім часом Пекін також почав обережно розглядати й інші сектори економіки. Інвестують у високотехнологічні галузі, а також використовують територію Росії для транспортування товарів у Європу та у зворотному напрямку.
В Уляновську, який розташований в європейській частині Росії, місцева влада намагалася поглиблювати відносини з Китаєм.
У 2020-му вперше з Китаю в цю область прибув прямий потяг. В Росію привезли 53 контейнери, в яких містилися автомобільні запчастини та промислове обладнання, а назад потяг попрямував навантажений зерном та соняшниковою олією.
До того ж, у цій області є Китайсько-російська спеціальна економічна зона (СЕЗ). Її заснували у 2019-му. Інвестовано не надто багато – 1,5 мільйона доларів, які використають для закладання підвалин технологічного центру.
Втім, представники місцевої влади розповіли Татарсько-Башкирській службі Радіо Свобода, що спричинені пандемією обмеження спинили співпрацю на місцевому рівні.
Від початку пандемії залізничного сполучення немаєТетяна Фадєєва
У лютому 2020 року Росія жорстко обмежила перетин китайського кордону для стримування коронавірусу. Пекін теж обмежив в’їзд: декілька спалахів недуги у Китаї відбулися через людей, які прибули з Росії.
«Від початку пандемії залізничного сполучення немає, – розповіла Татарсько-Башкирській службі Радіо Свобода речниця «Корпорації розвитку Ульяновської області» Тетяна Фадєєва. – Ми не знаємо, коли сполучення відновлять».
Володимир Казанцев, незалежний соціолог з Ульяновська стверджує, що скасовані транспортні сполучення та митні обмеження на ввезення великих сум демонструють асиметрію між поглибленням російсько-китайських політичних та військових зв’язків та реальним станом справ у віддалених регіонах.
«Навіщо в Росії будувати підприємства, якщо готову продукцію завозитимуть із Китаю? Економічно це не має сенсу», – сказав Казанцев Радіо Свобода.
«Червоний туризм»
Туризм – одна зі сфер китайської економічної присутності в Ульяновську, яка активно розвивалася протягом останніх років. Збільшується кількість гостей з Китаю, які відвідують місто-батьківщину Леніна.
Це так званий «червоний туризм», який Пекін просував протягом останніх десятиліть всередині Китаю, коли туристи відвідують місця, які відіграли важливу роль в історії китайської компартії.
У 2014-му Китай та Росія формально розпочали співпрацю для залучення більшої кількості туристів у Росію.
Через свою «ленінську історію» Ульяновськ став ключовим місцем для такого туризму.
У 2013 році місто відвідав Шао Цівей, який на той час очолював Державне управління з питань туризму, і назвав Ульяновськ «місцем, де почалася китайська червона історія».
За даними місцевої туристичної індустрії, з 2015 року кількість китайських туристів, які відвідують Ульяновськ, щорічно збільшується на 20-30 відсотків.
Загальна кількість китайських туристів залишається відносно невеликою, орієнтовно 7 000 китайських відвідувачів проходять через Ульяновськ під час подорожі «червоним маршрутом» Росії, куди входять історичні місця Казані, Санкт-Петербурга та Москви. Очікують, що в майбутньому маршрут проходитиме також через Єкатеринбург, Перм, Самару, Уфу та Красноярськ.
Через пандемію це розширення здійснити складно. Коронавірус зупинив зростання китайського туризму в цьому регіоні. У 2020 році кількість туристів знизилась на 86%.
Туристичній індустрії не вистачає інвестицій, залучають недостатньо туристів. Туризм може стати головною сферою співпраці з КитаємОлексій Курінний
Попри ці перешкоди, місцева влада вважає, що «комуністичний» туризм з Китаю має великий потенціал. Вони хочуть домогтися інвестицій у цей сектор.
Олексій Курінний, депутат-комуніст російської Держдуми сьомого скликання з Уляновська, стверджує у розмові з Радіо Свобода, що хоч такі інвестиції залучити дуже важко, втім, туристичний сектор в області має невикористаний потенціал.
«Туристичній індустрії не вистачає інвестицій, залучають недостатньо туристів, – каже Курінний. – Туризм може стати головною сферою співпраці з Китаєм, ми розглядаєм таку можливість».
Нова ера, старі проблеми
Хоч відносини між Пекіном та Москвою процвітають, співпраця з Китаєм в Ульяновській області застрягла на складному перехресті.
Область зацікавлена у високотехнологічному виробництві. Ми не хочемо просто щось викопувати із земліОлексій Курінний
Курінний із сумнівами ставиться щодо об’ємів китайських інвестицій у його область.
Він хоче знайти такі проєкти, які вироблятимуть більш завершену продукцію. Зокрема, його партія виступала проти побудови китайського цементного заводу в Ульяновську. Вони пояснили це піклуванням про природу.
«Область зацікавлена у високотехнологічному виробництві, у чомусь, що сприятиме розвитку. Ми не хочемо просто щось викопувати із землі», – каже Курінний.
Із цих причин правозахисник з Ульяновська Ігор Торопков скептично ставиться до слів про те, що область може стати регіональним хабом китайського економічного зростання.
Навряд буде якесь велике розширення китайської економічної присутностіІгор Торопков
«Є якісь окремі проєкти, але навряд буде якесь велике розширення китайської економічної присутності», – сказав Торопков Радіо Свобода.
Все ж сторони намагаються просунути великі проєкти.
У листопаді 2020 року було заявлено про плани побудови автобану, який дозволить транспортувати Росією товари з Європи в Китай та навпаки. Ця дорога має проходити через Ульяновськ.
Проєкт підтримали на високому рівні. Втім, Радіо Свобода дізналося, що публічно цей проєкт майже не обговорювали. До того ж, його ухвалили, не виконавши декілька передбачених законодавством кроків.
Через це є побоювання того, що цей автобан може завдати шкоди навколишньому середовищу. Непокоїть і вплив на людей, які проживають поблизу запланованої дороги.
«Не було громадських обговорень, що порушує права людей в населених пунктах, які розташовані на шляху цього проєкту», – стверджує чуваський юрист Олександр Ніколаєв, який спеціалізується на транспортних питаннях.
