Афганський рух «Талібан» призначив відлюдницького консервативного сунітського богослова своїм верховним керівником у його ще ніким не визнаній урядовій структурі. Це сталося через кілька тижнів по тому, як бойовики цього руху захопили контроль майже над усім Афганістаном іще до повного виведення з країни військ США і їхніх союзників.
Маулаві (це релігійний титул) Хайбатулла Ахундзада (його ім’я також вимовляють як Хібатулла Ахундзада), якому 55 років, уже давно є лідером самого радикального фундаменталістського руху «Талібан». Цю посаду він обійняв у травні 2016 року, через кілька днів по тому, як його попередник, другий керівник «Талібану» за чверть століття історії цього руху, мулла Ахтар Мохаммад Мансур, був убитий завдяки ударові американського безпілотника на південному заході Пакистану.
Нині ж один із речників «Талібану» Ахмадулла Васік підтвердив 7 вересня британській медіакомпанії BBC, що й на посаді голови влади талібів Ахундзада офіційно матиме той самий титул, який він нині має як чільник цього руху, – «повелитель правовірних» (амір-уль-мумінін).
Як сказав Радіо Свобода афганський журналіст Самі Юсафзай, Ахундзада – «релігійний діяч, який має величезну повагу завдяки його релігійному послужному списку». «Він був одним із чільних суддів «Талібану» і близьким соратником засновника руху мулли Мохаммада Омара», – додав журналіст.
Ахундзаду також нерідко титулують «шейх-уль-хадіс» – у релігійній течії відродження сунізму, відомій як деобанді, якої й дотримується «Талібан», цей титул позначає його статус як авторитетного знавця життя і вчення пророка Магомета. «Він – ісламський учений і написав кілька книжок» на релігійні теми, каже про Ахундзаду Юсафзай.
За словами журналіста, після того, як міжнародна операція під проводом США скинула наприкінці 2001 року режим талібів в Афганістані, Ахундзада разом із іншими лідерами руху шукав притулку в сусідньому Пакистані, в провінції Белуджистан на південному заході цієї країни.
«Він тоді керував медресе біля Кветти, – розповідає Юсафзай про час, коли Ахундзада був керівником релігійної школи у вигнанні неподалік головного міста Белуджистану. – Його тоді називали «Ахундзада з Кучлаку», і він часто виступав на випускних церемоніях у різноманітних медресе в регіоні». Кучлак – місто поблизу Кветти, де, як вважають, і переховувався багато хто з чільних провідників талібів протягом останніх двох десятиліть.
Останні заяви «Талібану» дають знати, що Ахундзада, найімовірніше, визначатиме стратегічний напрямок нової влади руху, яку таліби називають «Ісламським Еміратом Афганістан».
«Лідер Ісламського Емірату надав вичерпні вказівки і вказав кожному його обов’язки», – написав у твітері головний речник талібів Забігулла Муджагід наприкінці триденної наради керівників «Талібану» в місті Кандагарі на півдні Афганістану на початку минулого тижня.
«Талібан», схоже, радий виставити Ахундзаду як лідера-провидця.
«Після того, як із нашої країни будуть виведені всі іноземні війська, ми хотіли б встановити добрі відносини з усім світом, включно зі США, – заявляв Ахундзада ще в липні, як його слова цитували засобі інформації талібів. – Такі відносини повинні мати дипломатичний, політичний і економічний аспекти в межах взаємної вигоди»
Як і засновник руху мулла Омар, Ахундзада походить із південної афганської провінції Кандагар, де й виник рух «Талібан» 1994 року. Він піднімався все вище в лавах руху і наприкінці 1990-х був призначений виконувати обов’язки головного судді військових судів «Талібану», головно завдяки своєму авторитетові богослова.
Його зв’язки в пуштунських племенах, добрі стосунки з попереднім лідером руху Мансуром і статус релігійного авторитета гарантували його призначення заступником Мансура 2015 року, коли той був неформальним керівником «Талібану». Мансур був офіційно призначений лідером руху пізніше 2015 року після внутрішньої боротьби, але перед тим він два роки керував рухом як лідер де-факто, при цьому покриваючи вістки про смерть Омара – той, як вважають, помер іще в квітні 2013-го, але протягом двох років про це не повідомляли.
Назар Мохаммад Мутмаїн, колишній посадовець «Талібану», який живе в Кабулі, часто намагається пояснювати позиції талібів. За його словами, Ахундзада – незворушний релігійний учений, схильний до довгих промов на теми релігії.
«Він уміє контролювати свої емоції, і «Талібан» зараз бачить у ньому того, хто зможе об’єднати лави руху», – каже колишній таліб.
Під керівництвом Ахундзади «Талібан» здобув чимало дипломатичних і воєнних перемог. Завдяки його політичному заступникові муллі Абдул-Гані Барадарові рух успішно уклав визначальну угоду зі США. Ця домовленість, підписана в лютому 2020 року в столиці Катару Досі, проклала шлях до повного виведення військ США й союзників із Афганістану.
Він утримав у єдності військові лави «Талібану», призначивши старшого сина мулли Омара, муллу Мохаммада Якуба своїм заступником і віддавши під його керівництво військове крило руху, на пару з Сіраджуддіном Хаккані, ватажком мережі Хаккані.
Зараз, коли військова машина «Талібану» легко захопила Кабул і майже всю решту Афганістану з часу початку виведення західних військ у травні, Ахундзада має перед собою цілу низку викликів.
«Талібан» під його керівництвом може опинитися під серйозним тиском, намагаючись здобути міжнародну легітимність, подолати внутрішню економічну кризу і забезпечити добре урядування для приблизно 38 мільйонів афганців – які вочевидь домагатимуться добробуту й особистих свобод, а не тільки безпеки.
А коли врахувати, що «Талібан» надавав широких обіцянок реформ під пильним оком світової спільноти, для Ахундзади також буде викликом керувати цим рухом для виконання дедалі більших вимог і очікувань від його войовничого угруповання, довіра до якого перебуватиме під ретельним спостереженням в Афганістані й за його кордоном.
