Незважаючи на те, що ситуація із безпекою на сході України значно покращилась, в державі відбувається порушення прав людини. Частина з них пов’язана із збройним конфліктом, але низка порушень фіксується в інших сферах життя. Про це йдеться у доповіді Моніторингової Місії ООН з прав людини, яка охоплює період від серпня 2020 по січень 2021 року. Радіо Свобода сфокусувалося на семи основних ділянках.
Ситуація на Донбасі
Після підписання угоди про припинення вогню влітку 2020 року ситуація з безпекою в зоні бойових дій значно покращилася. За сім місяців роботи Моніторингової місії вдвічі зменшилася кількість жертв серед мирних мешканців у порівнянні з попереднім періодом. Водночас спостерігачі зафіксували 8 смертей і 28 поранень від вибухів мін. Загалом від початку збройного конфлікту на Донбасі загинули 3375 цивільних осіб, а кількість поранених перевалила 7000.
Вплив пандемії
Пандемія коронавірусу, а також наслідки збройного конфлікту суттєво обмежили свободу пересування мирного населення у Донецькій і Луганській областях. З 1 серпня 2020 по 31 січня 2021 кількість перетинів лінії зіткнення в обох напрямках скоротилася на 96 % у порівнянні з аналогічним періодом 2019-2020 років. Особливо потерпали від цього жінки та пенсіонери, адже вони найчастіше перетинали лінію розмежувань.
Криза, спричинена COVID-19, боляче вдарила по незахищених верствах населення, посилюючи нерівність, порушуючи соціально-економічні права людини.
Жінки, представники ромської громади, безхатченки, особи з інвалідністю та люди похилого віку, особливо ті, що перебувають у геріатричних установах, є найбільш незахищеними прошарками населення. Вони постраждали від пандемії в першу чергу. Ці люди були обмежені в доступі до здійснення прав на охорону здоров’я, працю, освіту, соціальний захист та достатній життєвий рівень.
Катування і жорстоке поводження
Впродовж останніх років кількість зафіксованих фактів катувань і нелюдського поводження, повֹ’язаних з конфліктом на сході України, зменшилась. Це пояснюється зменшенням випадків тримання під вартою, пов’язаних з конфліктом. Проте члени моніторингової групи відзначають стійку тенденцію щодо зростання випадків застосування катувань у правоохоронних органах. Ці випадки не були повֹֹ’ֹязані з воєнними діями. Викликає стурбованість те, що за подібні злочини особи, що їх скоюють, не несуть відповідальності.
Міжнародні правозахисники назвали позитивним зрушенням створення в офісі Генерального прокурора спеціального департаменту протидії катуванням.
В окупованих регіонах Донбасу членів моніторингової групи не пускали у місця несвободи, незважаючи на численні запити. На території, яка контролюється так званою «ДНР», спостерігачі зафіксувало 12 випадків свавільних затримань, пов'язаних з конфліктом. Затриманим закидали «шпигунство», «державну зраду», «організацію незаконної озброєної групи або участі в ній».
Відповідальність за порушення прав людини
Правозахисники відзначили незначний прогрес у справах, пов’язаних із вбивствами на Майдані, водночас вони констатували затягування справи проти 19 активістів руху «за федералізм» в Одесі.
Значним досягненням є ухвалення у першому читанні законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права». Цей документ передбачає кримінальну відповідальність за геноцид, злочини проти людяності, а також воєнні злочини.
Свобода зібрань і вираження поглядів
Напередодні місцевих виборів у жовтні 2020 року сталося кілька нападів на представників політичних партій «проросійського» спрямування. Правозахисники фіксували також прояви насильства проти учасників мирних зібрань перед будівлями судів, що розглядали гучні справи, а також проти активістів Маршів рівності, які організовували ЛГБТ- спільнота. В усіх цих випадках правоохоронці не захищали потерпілих.
8 журналістів зазнали погроз і нападів через свою професійну діяльність.
Крім цього, міжнародні спостерігачі висловили занепокоєність рішенням влади закрити так звані «канали Медведчука». Вони побачили в цьому наступ на свободу слова.
Дискримінація і мова ворожнечі
Представники національних меншин, зокрема, угорці, роми, а також особи, які сприймаються як проросійські через використання ними російської мови, були обֹֹֹ'єктами погроз і негативних висловлювань, зокрема, через соціальні мережі.
Критиці піддавалися і члени сексуальних меншин. У Києві стався напад на 16-річного представника ЛГБТ-спільноти.
Права людини в Криму
В Автономній республіці Крим продовжують фіксувати порушення норм міжнародного права.
Протягом 2020 року щонайменше 178 осіб отримали рішення судів про депортацію та примусове переміщення.
Ув’язнені кримські татари, які утримувалися під вартою в Криму, а також в Російській Федерації, куди їх було депортовано для відбування покарання, скаржилися на неналежні умови. Їм не дозволяли телефонувати рідним, відмовляли у медичній допомозі, до них не допускали адвоката.
Є підстави говорити також про порушення релігійних прав на півострові. Православна церква України може втратити дві найбільші культові споруди в Криму. А представникам релігійної організації «Свідки Єгови» висунуто звинувачення у екстремізмі.
