Україна включила до позову, поданого до Росії в Європейський суд із прав людини, лише ті випадки замахів або політичних убивств, щодо яких є докази зв’язку зі спецслужбами Російської Федерації. Про це в ефірі телеканалу «Настоящее время» заявив заступник міністра юстиції України, уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.
«Ми мали великі сумніви щодо справи Бабченка (ідеться про планування замаху на журналіста, а згодом блогера Аркадія Бабченка – ред.), вона поки не там (тобто не включена до заяви), тому що по матеріалах ми дивимося, і в нас немає прямих доказів того, що замовники з Росії були представниками спецслужб, це один із прикладів. Ми матеріали поки дооглядаємо, можливо, ще щось знайдемо, але на цей момент у нас він (Бабченко) не в списку. Хтось інший, ми не називатимемо зараз прізвище, ми спершу відмовилися, але от зараз підняли матеріали і бачимо підтвердження, що все-таки російські спецслужби були задіяні, і ми доповнимо заяву. Поки що список ще рано розкривати», – сказав Ліщина, наголосивши, що зараз у заяві фігурує близько 20 епізодів, шість із яких стосується випадків на території України.
23 лютого уповноважений з питань Європейського суду з прав людини Іван Ліщина повідомив, що Україна в позові до ЄСПЛ намагалася «охопити всі випадки» політичних убивств, «щодо яких є тверді докази участі РФ».
Як повідомила цього тижня пресслужба ЄСПЛ, 19 лютого 2021 року уряд України подав нову міждержавну заяву проти Російської Федерації відповідно до статті 33 (міждержавні заяви) Європейської конвенції з прав людини. Заява стосується тверджень уряду України щодо адміністративної практики Російської Федерації, що наразі продовжується, стосовно цілеспрямованих операцій з убивств опонентів Російської Федерації в Росії та на території інших країн, включно з членами Ради Європи, поза ситуацією збройного конфлікту.
