Лідери Вірменії та Азербайджану – Нікол Пашинян та Ільгам Алієв –провели тристоронню зустріч із президентом Росії Володимиром Путіним у Кремлі. Це сталося майже через два місяці після укладеної за посередництва Москви угоди про припинення вогню, що поклала край шеститижневим жорстоким боям за самопроголошений регіон Нагірний Карабах.
Як повідомляє сайт Кремля, на зустрічі ухвалили спільну заяву про розвиток Нагірного Карабаху, під якою підписалися усі троє учасників зустрічі.
За словами Путіна, в заяві вказані конкретні кроки щодо будівництва економічних зв’язків і розвитку інфраструктурних проєктів. З цією метою буде створена робоча група, яку очолять віце-прем’єри Азербайджану, Вірменії та Росії.
Ільгам Алієв заявив, що Азербайджан налаштований на результат і на те, щоб «підвести риску» під торішніми подіями. За його словами, розблокування транспортних комунікацій відповідає інтересам народів Азербайджану, Вірменії та Росії, а також сусідів, які можуть активно включитися в створення транспортних коридорів.
«Для нас це має велику важливість, оскільки таким чином після більш ніж 30 років Азербайджан за допомогою транспортних комунікацій через територію Вірменії буде мати сполучення з Нахічеванською автономною республікою Азербайджанської Республіки. Вірменія буде через територію Азербайджану мати залізничний вихід на Росію, на Іран», – цитує Алієва агентство «Інтерфакс».
За його словами, також з’явиться вихід на турецький ринок і на турецькі та російські залізничні артерії.
Нікол Пашинян при цьому заявив, що конфлікт у Карабасі «до цих пір не врегульований».
«Звичайно, нам вдалося забезпечити режим припинення вогню, але ще залишається дуже багато питань, які повинні вирішуватися. Одне з таких – статус Нагірного Карабаху, – сказав він. – На жаль, сьогодні нам не вдалося вирішити питання військовополонених. І це найчутливіше і найболюче питання, тому що це гуманітарне питання. Ми домовилися, що будемо продовжувати роботу в цьому напрямку».
У заяві йдеться про створення тристоронньої робочої групи, яка повинна провести перше засідання до 30 січня 2021 року. За підсумками цієї зустрічі сторони повинні сформувати перелік основних напрямків роботи, встановивши в якості пріоритетів залізничне і автомобільне сполучення.
Співголови робочої групи затвердять склад експертних підгруп: вони в місячний термін після першого засідання представлять перелік проектів з обґрунтуванням необхідних ресурсів і заходів.
У документі зазначено, що для розв’язання проблем економіки Нагірного Карабаху до кінця січня 2021 року сторони створять робочу групу під керівництвом віце-прем’єрів Росії, Вірменії та Азербайджану.
Відповідно до угоди про припинення вогню, досягнутої 9 листопада 2020 року, частина Нагірного Карабаху та всі сім районів навколо нього були передані під адміністрацію Азербайджану після майже 30-річного контролю з боку Вірменії.
В результаті спалаху насильства було вбито більше ніж 4700 людей.
Близько 2000 російських миротворців розмістилися вздовж прифронтових районів для захисту сухопутного зв’язку, що з’єднує Нагірний Карабах із Вірменією. Вони також займаються розмінуванням, поверненням переселених вірмен та відновленням пошкодженої інфраструктури.
Багато деталей угоди залишаються незрозумілими, включно з остаточним політичним статусом Нагірного Карабаху, точними контурами кордону, що розділяють дві сторони вздовж усе ще мілітаризованої лінії фронту, та економічним питаннями.
Томас де Ваал, експерт із питань Кавказького регіону, у грудні сказав Радіо Свобода, що для вірмен буде «неймовірно важко» сприяти створенню такого коридору через свою територію.
Тристороння зустріч у Москві відбулася у той час, коли прем’єр-міністр Вірменії Пашинян перебуває під посиленим тиском опозиції щодо угоди про припинення вогню та втрати території на користь Азербайджану у війні з ним.
В Єревані перед від’їздом прем’єр-міністра до Москви пройшла акція протесту. Опозиційні активісти, незадоволені умовами угоди щодо Карабаху, намагалися перекрити кортежу Пашиняна дорогу в аеропорт.
Вірменська опозиція наполягає на відставці Пашиняна, оскільки не згодна з умовами врегулювання воєнного конфлікту, на які погодилася Вірменія в самопроголошеному Нагірному Карабасі.
Конфлікт у Нагірному Карабасі загострився у вересні минулого року. Баку і Єреван звинуватили один одного в ескалації обстановки. Сторони кілька разів намагалися домовитися про перемир’я, але режим припинення вогню постійно порушувався.
У листопаді Вірменія й Азербайджан за посередництва Росії уклали мирну угоду, яка поклала кінець шеститижневому збройному конфлікту в Нагірному Карабасі.
Азербайджанська і вірменська сторони зупинилися на фактично контрольованих позиціях, в регіоні з’явилися російські військові в статусі миротворців.
Азербайджан повернув контроль над усіма районами по периметру Нагірного Карабаху, а також частиною власне Нагірного Карабаху разом із містом Шуша. При цьому Вірменії гарантується створення транспортного коридору в Карабах, а Азербайджану – в Нахічевань, яка межує з Туреччиною.
Держсекретар США Майк Помпео привітав тоді укладення перемир’я, але наголосив:
«Припинення бойових дій – лише перший крок до мирного врегулювання Нагірно-Карабахського конфлікту шляхом переговорів».
«Ми закликаємо сторони якнайшвидше відновити взаємодію зі співголовами Мінської групи Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) для пошуку міцного і стійкого політичного вирішення Нагірно-Карабахського конфлікту», – додав він.
Нагірний Карабах є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але етнічні вірмени, які складають більшу частину населення регіону, відкидають владу Азербайджану.
Вони управляли своїми справами за підтримки Вірменії, оскільки азербайджанські війська та азербайджанське цивільне населення були витіснені з регіону та семи прилеглих районів у війні, яка закінчилася припиненням вогню в 1994 році.
Нагірний Карабах: як Степанакерт (Ханкенді) повертається до життя (фотогалерея)
