Трьох претендентів на посаду керівника управління із розслідування злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013–2014 роках – так званих справ Майдану, 22 вересня відібрала конкурсна комісія із відбору на керівні посади Державного бюро розслідувань. Що про них відомо? Як оцінюють проведення відбору адвокати та члени ГО «Родина Героїв Небесної Сотні»?
Напередодні засідання конкурсної комісії із відбору на керівні посади Державного бюро розслідувань (ДБР) адвокати родин Небесної сотні та потерпілі, члени громадського об'єднання родин загиблих оприлюднили свої звернення до ДБР. Вони вимагали:
- прозорого конкурсу на посаду керівника управління у справах Майдану у відповідності до закону і антикорупційної програми;
- опублікувати на офіційному вебсайті ДБР склад конкурсної комісії, усі протоколи засідань конкурсної комісії, перелік кандидатів, які подали документи, перелік кандидатів, які допущені до участі в конкурсі;
- забезпечити доступ ЗМІ та громадськості до проведення конкурсу через онлайн-трансляцію засідання конкурсної комісії.
Чи прозорий конкурс?
Підставами для такого звернення було те, що усі попередні засідання конкурсної комісії проходили в закритому режимі, а представникам ГО «Родина Героїв Небесної Сотні» після завершення терміну подачі документів і затвердження переліку допущених кандидатів не надали інформації про тих, хто братиме участь у конкурсі.
«Така таємничість дуже насторожує», – написала адвокатка сімей Небесної сотні Євгенія Закревська.
«Цікаво – чому досі не оприлюднено і не надано відповідь на запит Юрія Аксенина, який представляє у конкурсній комісії громадську організацію «Родина Героїв Небесної Сотні», перелік кандидатів, яких допустили до проходження конкурсу? Із власних джерел відомо, що двоє кандидатів раніше працювали в Департаменті спеціальних розслідувань, ще двоє – працівники поліції із Харкова і ще один прокурор, який також не має відношення до розслідування справ Майдану».
Юрій Аксенин, син героя Небесної сотні Василя Аксенина, голова Громадського об’єднання родин Героїв Небесної сотні повідомив, що після наполягань його допустили, «як спостерігача без права голосу», до участі у засідання конкурсної комісії по добору на керівні посади в Управління з розслідувань справ Майдану в ДБР.
Як написав Аксенин на своїй сторінці у фейсбуці: «Рішення туди йти було ухвалене нашою спільнотою для того, щоб розуміти, що відбувається на комісії і мати доступ до інформації».
У відповідь на ці звернення ДБР організувала онлайн-трансляцію засідання.
Сам відбір тривав майже п'ять годин. У ньому брало участь п'ять претендентів. Відібрали трьох.
Кого відібрала конкурсна комісія?
До другого етапу конкурсу на посаду керівника управління ДБР із розслідування так званих справ Майдану допущені три кандидати, повідомляє ГО «Родина Героїв Небесної Сотні»:
- Віталій Драгунов, колишній заступник начальника управління організації і процесуального керівництва досудового розслідування підтримання публічного обвинувачення – начальника першого відділу процесуального керівництва та підтримання обвинувачення Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України. В правоохоронних органах – 11 років, на керівних посадах –3,5 роки.
- Роман Крупка, слідчий першого відділу Управління розслідувань злочинів, вчинених у зв'язку з масовими протестами у 2013–2014 роках Державного бюро розслідувань. У правоохоронних органах – 23 роки. На керівних посадах – 10 років.
- Олег Пересада, заступник начальника відділу нагляду та інформаційно-аналітичної роботи у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
Якісний результат став можливим саме тому, що змогли домогтись прозоростіЄвгенія Закревська
«Відібрали трьох об'єктивно найсильніших кандидатів – двоє раніше працювали в ДСР (Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції – ред.). Драгунов – безпосередньо по насильницьких злочинах під час Майдану, Крупка – в економічному блоці. І Олег Пересада – керівник слідчої групи по «Боїнгу» (збитому у небі над підконтрольною бойовикам російських гібридних сил територією Донбасу пасажирського літака рейсу MH17 – ред.). Вважаю, що якісний результат став можливим саме тому, що змогли домогтись прозорості. Але інтрига триває, ще буде другий тур», – прокоментувала роботу комісії і результати відбору адвокатка родин Небесної сотні Євгенія Закревська.
Вона додала, що це було п'яте засідання конкурсної комісії із відбору людей на керівні посади в ДБР, але перше, яке проходило у режимі прямої трансляції онлайн.
«Прозорий конкурс – це не просто чесний конкурс, але і найкращий кандидат».
Чому тепер розслідуванням займатиметься ДБР?
- Із 20 листопада 2019 року, згідно із ухваленими змінами до законодавства, органи прокуратури втратили право проводити досудове розслідування у кримінальних провадженнях і справи про розстріли учасників Революції гідності – справи Майдану – перейшли до Державного бюро розслідувань.
- Тоді адвокати родин Небесної cотні застерігали, що через організаційні проблеми і політичні причини слідство може ще більше затягнутися, а то і зовсім зупинитися.
- 13 серпня 2020 року суддя Печерського районного суду дозволив Управлінню з розслідування злочинів проти учасників Революції гідності ДБР заочно розслідувати дії колишнього командира роти спеціального призначення «Беркуту», якого підозрюють в умисних убивствах учасників протестів 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській та в інших злочинах.
- За результатом розслідування, яке проводило управління спеціальних розслідувань ГПУ під керівництвом Сергія Горбатюка «було: повідомлено про підозру 228 особам, у тому числі 33 колишнім високопосадовцям, 154 правоохоронцям (з яких 13 слідчих органів внутрішніх справ), 8 суддям та 11 працівникам органів прокуратури», – повідомили у ДБР.
- За даними Генпрокуратури, під час Революції гідності 2013–2014 років постраждали 2,5 тисячі людей, 104 були убиті. Загиблих учасників акцій протесту проти режиму Віктора Януковича, який відмовився підписувати Угоду про асоціацію із Євросоюзом, почали називати Небесною сотнею.
