У Франції у середу, 2 вересня, почався суд над 14 особами, звинуваченими у причетності до нападу понад п’ять років тому на редакцію сатиричного журналу Charlie Hebdo.
Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі.
Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а тепер перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.
На судовий процес, що був відкладений на майже чотири місяці у зв’язку з епідемією коронавірусу, відведено 10 тижнів.
Напад на Charlie Hebdo 7 січня 2015 року був початком хвилі ісламістських атак у Франції, в результаті яких загинули понад 250 людей.
Мільйони французів тоді вийшли на демонстрації з судом ісламського екстремізму та на знак підтримки свободи преси.
Приводом для нападу ісламістів стала публікація у журналі карикатур, частина з яких могла сприйматися як зображення пророка Магомета.
В день початку судового процесу журнал Charlie Hebdo знову надрукував карикатури, що викликало протести у кількох мусульманських країнах.
Пакистанське Міністерство закордонних справ засудило рішення, написавши у твітері: «Така навмисна образа почуттів мільярдів мусульман не може бути виправдана як вияв свободи преси чи свободи висловлювань. Такі дії підривають прагнення світу до мирного співіснування та соціальної і міжрелігійної гармонії».
Французький президент Емманюель Макрон заявив, що він як посадовець не має права оцінювати, чи правильно чинить видання, поширюючи певні матеріали.
«Президент ніколи не повинен оцінювати редакційних рішень журналіста або редакції, ніколи. Бо у нас є свобода преси», – наголосив він.
Макрон, перебуваючи в Лівані, сказав також, що у Франції рівно важливі і свобода віросповідання, і свобода слова.
«Сатира не є проявом ненависті», – доводив Макрон у Бейруті.
