Ізраїльські журналісти назвали це «днем святого Путіна»: найсвіжіша наразі спроба Росії переписати історію Другої світової війни сталася на очах усього світу – на Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту в Єрусалимі. Організаторам довелося запізніло вибачатися за відеофільми, які замовчали такі вирішально важливі події, як пакт Молотова-Ріббентропа, що його уклав 1939 року Радянський Союз із нацистами задля поділу Польщі й Балтії.
Світло пригасло, понад сорок світових лідерів зайняли свої місця, і Росія почала впарювати світовій авдиторії свій ревізіоністський погляд на Другу світову війну.
Цей п’ятий Всесвітній форум пам’яті Голокосту, що відбувся в Єрусалимі 23 січня, його дружній до Кремля спонсор назвав «історичною подією», що мала на меті вшанувати пам’ять Голокосту і виступити проти антисемітизму напередодні 75-ї річниці визволення радянськими військами табору смерті «Аушвіц».
Але згадувати про цей захід будуть радше з іншої причини – через визначальні замовчування в подачі передумов початку Другої світової війни і через маніпуляції історичною правдою в виступі президента Росії Володимира Путіна.
Наприкінці більш ніж чотиригодинного заходу були показані відеофільми, які – особливо один із них, «Голокост і визволення» – викликали найбільше полеміки.
Цей фільм змусив вибачатися директора офіційного ізраїльського меморіалу пам’яті жертв Голокосту «Яд ва-Шем» – ця установа співпрацювала в організації заходу з Фондом Світового форуму пам’яті Голокосту, що його очолює один із найбагатших людей Росії В’ячеслав Кантор.
«На жаль, короткі фільми, що супроводжували захід, …містили чимало неточностей, що призвело до однобічного і незбалансованого представлення історичних фактів», – заявив у вибаченні 3 лютого професор Дан Міхман, голова Міжнародного інституту досліджень Голокосту «Яд ва-Шем».
Найбільш кричущою, кажуть критики, була повна відсутність згадок про пакт Молотова-Ріббентропа, який підписали 1939 року Радянський Союз і нацистська Німеччина. Саме цей договір – і таємний додаток до нього, який тримали в таємниці десятиліттями, – як вважають (зокрема, і в інституті «Яд ва-Шем»), проклав шлях до початку Другої світової війни, дозволивши сталінському СРСР і гітлерівській Німеччині поділити Польщу і Балтію.
Росія останніми роками твердить, що Москва тоді не мала іншого виходу, ніж підписувати пакт про ненапад, а в деяких випадках і називає цей крок мудрою дипломатією.
Німеччина, яка за цим договором забрала собі західну частину Польщі, потім порушила його і 1941 року вторглася до СРСР.
Фільм же, показаний на форумі, натомість показує мапу «нацистських завоювань 1942 року», на якій нацистська Німеччина розширює свою владу на нібито незалежні країни – хоча на той час вони вже були окуповані нацистською Німеччиною, а в випадку Польщі також частково Радянським Союзом.
Мапи також «неправильно показують кордони між Польщею й її сусідами і помилково називають концтабори таборами смерті», мовиться в вибаченні Дана Міхмана.
За його словами, фільми «не відображають, наскільки складними були Голокост і війна». «Ми повторюємо, що неухильно віддані історичній правді і дослідженням, які чинять опір спробам заплутувати і спотворювати цю правду в політичних трактуваннях різних країн», – додав він.
У вибаченні не було прямо названо виступ Путіна, який він виголосив на форумі. У залі тоді не було президента Польщі Анджея Дуди, який вирішив не їхати, бо йому не дали права виступити, – але були британський принц Чарльз, віцепрезидент США Майк Пенс, президент Франції Емманюель Макрон чи президент Ізраїлю Реувен Рівлін – апарат останнього допомагав організувати форум.
Виступ Путіна відобразив погляд на події, який останнім часом просуває Кремль – у ньому стверджується, що шлях до війни проклала, за словами російських посадовців, «змова Польщі і західних держав із нацистською Німеччиною», а не співпраця Сталіна з Гітлером.
Путін також твердив, що з 6 мільйонів євреїв, які загинули під час Голокосту, «40 відсотків були громадянами Радянського Союзу» – історики вже викрили це твердження як брехливе.
Путін назвав злочини нацистів проти євреїв «однією з найчорніших і найганебніших сторінок найновішої світової історії» і згадав маршала радянської Червоної армії Івана Конєва, війська якого визволили «Аушвіц» у січні 1945 року. Але він не згадав, що пам’ять про генерала містить і інші спогади, які стали приводом для суперечок між Москвою і такими країнами, як Чехія чи Угорщина, для яких Конєв став символом десятиліть повоєнного радянського домінування.
Не згадав Путін і про добре задокументовані радянські злочини, скоєні після окупації Польщі, – такі, як Катинська різанина – вбивство близько 22 тисяч поляків – офіцерів, релігійних діячів, представників інтелігенції й інших.
За оцінками Інституту національної пам’яті Польщі, внаслідок дій німців у країні загинули, включно з польськими євреями, від 5,4 до 5,6 мільйона людей. Але там водночас наголошують, що ще від принаймні 111 тисяч до 200 тисяч громадян країни були вбиті внаслідок переслідувань, які влаштував СРСР.
Твердячи, що найбільше євреїв було вбито на окупованій нацистами радянській території, Путін привернув увагу й до євреїв, убитих під час Голокосту у країнах Балтії, – за його словами, їх було 220 тисяч у Литві й 77 тисяч у Латвії. Але він не згадав, що ці країни не були радянськими – це були незалежні держави, які СРСР спершу окупував, а потім анексував.
І після цього всього Путін закликав присутніх «обстоювати разом із нами правду і справедливість».
Донор заходу В’ячеслав Кантор, більше відомий як Моше Кантор, очолює Європейський єврейський конгрес від 2007 року, він також є в переліку визначних донорів установи «Яд ва-Шем». Міністерство фінансів США вважає його одним із «олігархів», які мають міцні бізнесові чи політичні зв’язки з Кремлем.
Президент Польщі Дуда казав, що причетність Кантора до форуму 23 січня і його «дружба і знайомство» з Путіним стали однією з причин, які змусили його ухвалити рішення не їхати на форум.
«Як ви знаєте, відбувся серйозний обмін думками на історичні теми між польською владою і представниками Росії», – сказав він після зустрічі з ізраїльським колегою Рівліном під час вшанувань в «Аушвіці» 27 січня.
Кантор відкидає критику його заходу. Перед самим його початком він сказав журналістам: «Це не політичне зібрання. Наша головна мета – використати платформу вшанування пам’яті Голокосту для того, щоб порушити питання про кризу з антисемітизмом. І саме це ми й зробили».
Один із оглядачів, який не раз гучно критикував рішення дати на форумі слово Путінові й Макрону, але не Дуді, сказав Радіо Свобода, що захід у Єрусалимі затінив вшанування жертв «Аушвіцу» в польському Освенцимі.
«Ізраїльські журналісти за лаштунками говорили, що то був «день святого Путіна», – каже Джонні Данієлз, керівник Фонду «З глибин», який має на меті поліпшувати польсько-єврейські відносини. – По суті, Путін зміг пропхати російські погляди, і то неправдиві погляди, що стосуються Другої світової війни».
«Думаю, кожен лідер має отримати можливість відвідати Єрусалим, – сказав він. – Але для всього є свій час і місце. А для цього (вшанування пам’яті Голокосту – ред.) головним місцем був «Аушвіц», а не Єрусалим».
Пйотр Цивінський, директор Меморіалу «Аушвіц» в Освенцимі, також ставить під сумнів роль Кантора в проведенні такого заходу в Єрусалимі. На його думку, через це його друзі в інституті й меморіалі «Яд ва-Шем» ризикують стати жертвами «політичної суперечки».
Після вибачень керівника інституту Міхмана Цивінський заявив Радіо Свобода електронним листом: «Проблема, яка виникла через цю колотнечу, полягає в тому, що вперше серйозна провідна меморіальна установа відверто пов’язала збір коштів для себе з певним викладом історії».
«Після цієї суперечки, яка не була потрібна нікому, – написав він, – я сподіваюся, що інші музеї чи меморіали, – як також і донори, – не стануть думати, що часи змінилися і що гроші тепер можна брати в обмін на маніпуляції в трактуваннях. Це було б справжньою трагедією і початком кінця пам’яті».
