(Рубрика «Точка зору»)
Про це свідчить заява, зроблена під час візиту до Мінська, заступника держсекретаря США Девіда Гейла. Він оголосив, що США повертають свого посла в Білорусь.
Насправді США Білорусь і не залишали, і не забували. Ексдержсекретар США Кондоліза Райс свого часу пояснила, чому в розпал гострого дипломатичного конфлікту в 2008 році Америка не призупинила дипломатичні відносини – щоб американський прапор не спускався в Білорусі.
З іншого боку, ініціатором зниження рівня дипломатичного представництва була саме білоруська сторона, і білоруська ж сторона вустами міністра закордонних справ Володимира Макея в січні цього року висловила готовність зняти обмеження на кількість персоналу американського посольства в Мінську, тоді ж офіційний Мінськ запропонував повернути дипломатичні відносини на рівень послів, а не тимчасових повірених.
Тож не минуло й 9 місяців після пропозиції Макея, як надійшла офіційна відповідь – Вашингтон приймає пропозицію і готовий відновити повноцінні дипломатичні відносини.
Помічник президента США з питань національної безпеки (звільнений минулого тижня) Джон Болтон, який відвідував Мінськ, перебуваючи на посаді, підкреслював, що питання посольств – не питання його візиту. Іншими словами, що це вже фактично технічне питання. Ось деталі цього технічного питання і приїхав вирішувати Девід Гейл.
Про це свідчить і протокольна тонкість – гість передав президентові Білорусі Олександру Лукашенку вітання не від президента США Дональда Трампа, а від держсекретаря Майка Помпео. Мета місії, зокрема формально, була неполітичною, на політичному рівні все вирішено було раніше.
Гейл, як і Болтон, заявив про підтримку Америкою незалежності і суверенітету Білорусі, але, на відміну від Болтона, назвав традиційні сфери, в яких США очікують прогресу від Білорусі – політичний розвиток, поліпшення в сфері прав людини, демократії, економічне зростання. Болтон, нагадаємо, одним із головних питань у двосторонніх відносинах назвав нерозповсюдження зброї.
Чи то з відходом Болтона з посади трохи помінялися пріоритети, чи то рівень заступника держсекретаря і його нинішня місія – не такі, щоб навіть згадувати таку делікатну тему.
Візит Девіда Гейла планувався давно. Однак стався цікавий збіг – він приїхав наступного дня після того, як російський «Комерсант» опублікував інформацію про зміст програми поглибленої інтеграції Білорусі та Росії. Збіг виявився доречним: не те, що Америка може в досяжній перспективі стати альтернативою Росії, але противагою деяким її занадто амбітним проєктам щодо Білорусі може і стати.
Щоправда, американський гість від подібних декларацій утримався із зазначених вище причин. Якщо його попередник Вес Мітчелл минулого року говорив про Білорусь як про форпост проти російського неоімеріалізму, то Девід Гейл якраз підкреслював, що Вашингтон приймає і поважає геополітичний вибір Білорусі: «Ми не вимагаємо від Білорусі вибирати між Сходом і Заходом».
Дивно було б вимагати і навіть пропонувати інше під час фактично технічної місії.
Важливу політичну заяву зробив під час переговорів Лукашенко, висловившись з приводу ракет середньої та малої дальності. Він висловив в значній мірі білоруську радість із приводу заяв Росії і Північноатлантичного альянсу, що сторони не мають намірів розміщувати ракети цього типу в Європі. Аби війни не було. І додав: «Ми ніколи не будемо такі ракети розміщувати на території Білорусі, щоб не ускладнювати обстановку». І ще додав: «Якщо це не загрожує нашій безпеці». Тим самим давши можливість як Вашингтону, так і Москві оцінювати сказане як завгодно.
Все ніби взагалі віртуально, коли (і поки що) ні Захід, ні Схід не збираються розміщувати ракети в Європі. Але рішення можуть бути і переглянуті. І тоді це «ніколи» можна прочитати як справді ніколи – в сенсі, що навіть якщо Захід такі ракети розмістить, а Росія захоче розмістити також, і саме в Білорусі, так ось на це – ніколи, навіть у цьому випадку.
Ну а можна прочитати і додаток – що загрожує безпеці Білорусі, її визначає відомо хто. Тому це такий легкий пас країні, яку представляв Гейл, і нагадування дорогому союзникові, що все має свою ціну.
Оцінюючи візит Девіда Гейла, не варто ні применшувати, ні перебільшувати його значення. Хороший символ, Америка повноцінно повертається в Білорусь. Коли це відбудеться на практиці, заявлено не було. Можливо, до наступного візиту високого гостя з Вашингтона.
Юрій Дракахруст – оглядач Білоруської редакції Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Оригінал – на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
