Слова російського посла в Мінську Михайла Бабича викликали різкий коментар прес-секретаря МЗС Білорусі Анатолія Глаза. Напередодні в інтерв’ю російському державному агенству «РИА-Новости» посол Бабич заявив, що Росія «готова допомогти» Білорусі при загрозі суверенітету, а також заочно подискутував із президентом Олександром Лукашенком. На що речник білоруського МЗС Анатолій Глаз 15 березня відреагував так: «На мій погляд, за короткий час роботи в Білорусі він просто не зрозумів різниці між федеральним округом і незалежною державою. Думаю, найближчим часом нашим партнерам будуть надані детальні відповіді на заяви пана посла» . Він наголосив, що відносини між двома «країнами і народами набагато глибші і більш всеосяжні, ніж штучний, підтасований набір цифр, за які регулярно хапається російський дипломат».
Кореспонденти Білоруської служби Радіо Свобода розпитали експертів із обох країн – як може вплинути цей скандал на відносини офіційного Мінська і Москви.
«Щось нове у двосторонніх відносинах»
Євген Прейгерман, який очолює у Білорусі експертну ініціативу «Мінський діалог», назвав білорусько-російський дипломатичний скандал «певною мірою ескалацією тих суперечок, які існують між Москвою і Мінськом».
«Це не перше загострення. Подібне було й раніше. Але тоді російські посли поводили себе скромніше. Бабич і раніше робив різні заяви. Однак вони не були такими «пекучими», як та, що з’явилася вчора (14.03 - ред.). Тепер не президент, не прем’єр, а посол перетворюється в головного ньюзмейкера білорусько-російських відносин. І це щось нове у двосторонніх відносинах», – наголошує Євген Прейгерман.
Він також звертає увагу на те, що новий посол Росії у порівнянні зі своїм попередником Олександром Суриковим поводитися інакше:
«Навряд чи такий стиль поведінки піде на користь відносинам Білорусі і Росії», – сказав Радіо Свобода Прейгерман.
«Бабич висловлює точку зору Кремля»
Московський експерт у білорусько-російських відносинах Кирило Коктиш згадує, що ці відносини часто супроводжує градус напруги. Однак до сих пір право на «емоційність» мали вищі керівники. Тепер же до словесного шпигання підключилися й нижчі представники владної вертикалі.
«Поки посол дотримувався етикету, ці норми зберігав і МЗС, – каже Коктиш. – Але так збіглося, що і Бабич відкрито про певні моменти заявив, і прес-секретар [МЗС Білорусі] доволі різко відкоментував. Не беруся судити, наскільки виваженою була позиція пана Бабича, адже кожне слово має бути оцінене з різних сторін. Я легко припускаю, що традиційні формати були порушені, але це не кадровий дипломат, а політичний призначенець, тож у принципі це можна пробачити».
У будь-якому випадку, каже Коктиш, це маркер того, що кожна зі сторін декларує власну позицію – це те, що в переговорній теорії називають «торгівлею дій».
«Поки все на такій стадії, не думаю, що будуть доленосні повороти, – веде далі Коктиш. – Однак це маркер того, що між країнами певні речі необхідно переформатувати по-новому. Наприклад, Мінську варто просувати доволі очевидну тезу: якщо є податковий маневр, то повинна бути і компенсація – нехай і непряма. Скажімо, преференції для білоруської промислової продукції. Це створило б такий контекст, у якому проблема так чи інакше, але вирішується. У будь-якому випадку, це краще, ніж коли жодна зі сторін не поступається своєю позицією».
Кирило Коктиш не сумнівається, що російський посол висловлює точку зору Кремля, і що в керівництва Росії назбиралося достатньо питань до свого союзника. Але при цьому є нюанси.
«Москва має багато глобальних проблем: США, Євросоюз, Близький і Далекий Схід, – говорить російський експерт. – На цьому тлі ще виробляти новий формат відносин із Білоруссю не доводиться. Адже коли це [ініціатива] йде від Москви – одразу [виникає реакція про] імперіалізм, великодержавний шовінізм. А ось коли пропозиція нового формату буде з Мінська, – це вихід навіть для Росії. Перепалка між послом [Росії] і МЗС [Білорусі] лише підкреслює, що питання лежать у традиційній парадигмі, а вирішувати їх не виходить. Значить, потрібно будувати паралельну парадигму, оскільки позиція кожної сторони має свої недоліки».
«Бабич – не дипломат, а чиновник»
Лідер громадянської кампанії «Говори правду» Андрій Дмитрієв за два дні до публікації скандального інтерв’ю російського посла Михайла Бабича російському РИА-Новости був гостем згаданого дипломата.
Раніше в інтерв’ю Радіо Свобода Дмитрієв розповів, як і навіщо зустрічався з російським послом і що чув від спеціального представника Володимира Путіна в Білорусі.
Нині Радіо Свобода знову звернулося до Андрія Дмитрієва з проханням порівняти висловлювання дипломата 12 і 14 березня. Лідер кампанії «Говори правду» зазначив, що це були зустрічі «різного жанру»:
«Ми з ним розмовляли. А другий випадок – це було інтерв’ю. Але багато що збігається. […] По-перше, це дуже прагматичний підхід Бабича до нинішнього становища. По-друге, чітке формулювання питання на адресу білоруської сторони: що ви хочете і які ваші пропозиції? По-третє, прив’язка російських преференцій до майбутнього. Про все це Бабич говорив і нам. Однак в інтерв’ю його висновки були сформульовані набагато жорсткіше», – зазначає Дмитрієв.
Як він вважає, на ситуацію істотно впливає те, що Бабич – не є професійним дипломатом.
«Він чиновник, якому, як я розумію, поставили низку дуже конкретних завдань. І він, загострюючи ситуацію, шукає їхнього вирішення. А у нас до такого стилю поведінки не звикли. У нас інші традиції. Тому гостра публічна полеміка тут сприймається дуже болісно. Звідси й така сильна реакція МЗС Білорусі», – вважає лідер білоруської громадянської кампанії «Говори правду».
Позиція довкола України
Аналітик Білоруської служби Радіо Свобода Валерій Карбалевич звертає увагу на ще один важливий аспект діяльності посла Росії Бабича, який, на думку експерта, інші оминають.
«Він [Бабич] намагається апелювати до тієї частини білоруського суспільства, яка лояльна до Росії, підтримує позицію РФ у конфлікті зі Заходом і Україною (таких близько 65%) через голову офіційного Мінська, прагне консолідувати прихильників «русского мира» в Білорусі. Поява в білоруських регіонах російських інформаційних ресурсів, про які з тривогою говорив Лукашенко під час «Великої розмови», – одна з ознак цього явища», – вважає Карбалевич.
Карбалевич також зауважує, що на 18 березня посол Бабич «запланував прес-конференцію, приурочену до 5-річчя приєднання Криму до Росії». У будь-якій іншій країні такий крок російського посла спричинив би скандал, переконаний експерт.
Президент Росії Володимир Путін призначив Михайла Бабича послом у Білорусі в серпні 2018 року.
Над перекладом і адаптацією низки матеріалів Білоруської служби Радіо Свобода працювала Людмила Ваннек
