Американський часопис The Washington Post розмірковує над підсумками 20-річного перебування при владі у Росії Володимира Путіна. Іспанське періодичне видання El Pais пише про неймовірний успіх британсько-американського телесеріалу «Чорнобиль», називаючи його справжнім витвором мистецтва. Британський часопис The Times повідомляє про проєкт британських науковців, згідно з яким у Чорнобильській зоні вироблятиметься горілка із зерна, вирощеного у зоні відчуження.
Американське видання The Washington Post містить матеріал «У 20-у річницю свого перебування при владі Володимир Путін виглядає, як ніколи, слабким». Автор статті – один із редакторів часопису Крістіан Карил пише, що термін «сильний керівник» використовується у наш час практично без критичних нот, і все це лише грає на руку диктаторам, тому що сила – це те, що вони хочуть випромінювати. Але, як це і відбувається на багатьох шкільних ігрових майданчиках, той, хто знущається з інших дітей, ховає за цим свою слабкість. Той, хто знущається, не здобуває поваги любов’ю чи ж важкою працею, все це приходить через страх. І, власне, тут автор проектує все це на сьогоднішню Росію. За словами Карила, нинішнє російське керівництво може зовні виглядати сильним, проте насправді воно переповнене страхом.
The Washington Post пише, що тут можна доволі просто зрозуміти, чому так відбувається. У двадцяту річницю перебування Володимира Путіна при владі у Росії спостерігається стале збільшення суспільного невдоволення, пояснює часопис, і тут не обов’язково йдеться про якесь невдоволення з політичних причин. За словами дослідника Московського центру Карнеґі Андрія Перцева, росіяни, які колись боялися наслідків масових протестів, демонструють дедалі більше бажання висловлювати своє невдоволення. Жорсткий розгін липневих протестів у Москві не став на заваді проведенню подальших велелюдних демонстрацій у наступні дні. Далі вашингтонське видання пише, що реальні доходи росіян зменшувалися впродовж останніх шести років і нині становлять на 10% менше, ніж було в 2013 році, власне, за рік до того, як Путін анексував український Крим і прийшов із війною в Україну. За ці два десятиліття при владі путінський режим не спромігся провести дуже необхідних реформ, продовжує автор, корупція у Росії залишається всюдисущою, громадяни не можуть покладатися на органи судової влади, олігархи зі зв’язками у владі придушують конкуренцію і запровадження інновацій, а тим часом «путінська війна в Україні і надалі триває, тоді як націоналістичне піднесення від захоплення Криму вже помітно зменшилось». Навіть за умов того, що показники популярності Путіна дещо збільшились протягом останніх тижнів, йдеться у статті, вони й надалі залишаються на історично низькій позначці. Все це відбувається у країні, додає автор, де уряд тримає під жорстким контролем те, що люди можуть бачити і чути. Згідно з даними останніх опитувань, 44% молодих росіян хотіли б виїхати зі своєї країни. Відтак, не дивно, як завершує видання, що Путіна вже порівнюють з Брежнєвим (був на чолі СРСР впродовж 18 років). Насамкінець вашингтонський часопис ставить запитання: «Як довго ще росіяни матимуть бажання, аби над ними знущалися?».
«Велике запитання: «Як довго ще росіяни матимуть бажання, аби над ними знущалися?» Обов’язково прочитайте»
Популярний часопис Іспанії El Pais публікує статтю «Чорнобиль…Це неможливо!». У матеріалі обговорюється успіх британсько-американського телевізійного серіалу «Чоронобиль» і видання зазначає, що ця робота вже піднялась на Олімп справжніх шедеврів, а майстерність режисера-постановника розкривається у поданні деталей того, що сталося в Україні 1986 року. Газета пише, що початок серіалу визначається однією фразою, яка лунає від різних співробітників Чорнобильської АЕС, фахівців і представників тодішньої радянської влади – «Це неможливо!». Мадридський часопис додає, що автор сценарію серіалу Крейґ Мейзін подає свою роботу як таку собі апокаліптичну історію з минулого, яка ґрунтується на реальних подіях і фактах. Власне, режисер нагромаджує картини жаху і розпачу, які у певний спосіб перетворюються на окремий жанр. Цілий серіал «Чорнобиль», за словами видання, постає зловісним попередженням того, що являє собою атомна енергія.
El Pais пише, що переглядаючи серіал «Чорнобиль», глядача не полишає думка про те, що те, що сталося у Чорнобилі 1986 року, може статися знов будь-де у світі. Газета вказує, що вибух на ЧАЕС став справжнім ударом «у саме черево» тодішнього Радянського Союзу і був у 40 разів потужнішим за атомні бомби, які впали 1945 року на японські міста Хіросіму і Нагасакі. Останній президент колишнього СРСР Михайло Горбачов у своїх мемуарах визнав, що саме катастрофа у Чорнобилі стала початком кінця Радянського Союзу і у ширшому контексті цілого комуністичного блоку, який очолювався, а радше пригноблювався тим таки Радянським Союзом. Мадридський часопис підсумовує, що телевізійний серіал «Чорнобиль» увійшов до елітного клубу серіалів, які стали більш ніж просто телевізійною розвагою, набувши всіх ознак справжнього витвору мистецтва.
«Чорнобиль…Це неможливо!»
Чорнобильську тему зачіпає також британський часопис The Times у статті «Горілка «Атомік» приносить радість до Чорнобиля». У матеріалі зазначається, що Шотландія відома своїм віскі, тоді як любителі бренді знайомі з французьким містом Коньяк, а зараз команда британських науковців сподівається нанести ще один міцний алкогольний напій на мапу. Йдеться про горілку з Чорнобиля, яку назвали «Атомік». Ця горілка, як пише британське видання, виробляється із зерна, вирощеного на території України, звідки евакуювали населення у 1986 році після вибуху ядерного реактора. Випробування показали, що цю горілку цілком безпечно пити, власне, як і будь-яку іншу. Далі газета розповідає про професора Портсмутського університету Джима Сміта, який очолює цей проєкт. Професор Сміт вважає, що комерційне виробництво горілки може надати чорнобильському регіону необхідний економічний поштовх. Але головною метою, за словами лондонської газети, постає загоєння психологічної травми, яка заподіяла місцевому населенню навіть більше шкоди, аніж виток радіації у Чорнобилі.
The Times пише, що професор Сміт планує спрямувати 75% прибутків, отриманих від продажу «чорнобильської горілки», до місцевої громади. Як говорить Сміт, тут йдеться про найважливішу у всьому світі пляшку алкогольного напою, тому що ця пляшка може допомогти економічному одужанню громад, які живуть навколо Чорнобильської зони відчуження. Часопис додає, що спирт, вироблений з «чорнобильського зерна» розчинено водою з джерела, яке розташоване за 10 кілометрів на південь від зруйнованого реактора ЧАЕС. Видання вказує, що хімічний склад цієї води подібний до води з французького регіону Шампань і не є забрудненою. Лондонська газета також посилається на дослідження наукових доказів, оприлюднених 2017 року Оксфордським університетом, згідно з яким найпомітнішим наслідком вибуху у Чорнобилі для людей постає вплив трагедії на суспільне і психологічне здоров’я, зокрема з огляду на депресію. Видання завершує, повідомляючи, що проєкт виробництва горілки у Чорнобильській зоні був схвалений українською владою.
«Горілка «Атомік» із зони відчуження для всіх моїх ядерних друзів»
