Керівник штабу партії «Слуга народу» Корнієнко про себе, кандидатів, люстрацію і Зеленського

Він розповідає про агітаційну боротьбу, каже, що «політичні аферисти розгулялися», тому – як начальник штабу – третину свого часу займається «клонами». Він проти того, «щоб представники старих еліт поверталися у владу, навіть якщо вони супер-пупер» і вважає, що загальному принципу у випадку ухвалення рішення щодо люстрації доведеться підкоритися й членам їхньої команди Абромавичусу, Данилюку, Пристайку, адже, коли рубають ліс, то друзки летять. А ще говорить про те, коли очікується перше засідання новообраного парламенту і про те, чи давав психотерапевтичні поради президенту Зеленському перед телефонною розмовою з Путіним. Він – керівник передвиборчого штабу, номер сім у списку партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

Інна Кузнецова: Якщо вас попросили б охарактеризувати себе, трьома словами, трьома іменниками?

– Чоловік, патріот і, мабуть, діяч. Якось так.

– А тепер трьома прикметниками.

– Кмітливий, оптимістичний і допитливий.

– Тепер говоритимемо про те, чим займаються кмітливі і допитливі чоловіки-патріоти у «Слузі народу»? Ви є керівником штабу. Що входить безпосередньо у ваші обов’язки? Як розподілені обов’язки? Що маєте робити ви, що – лідер партії, що – пан Стефанчук?

– У нас є досить чітке розмежування, хто і чим займається. Дійсно, це пов’язано з нашою, так би мовити, спеціалізацією. Зрозуміло, що Руслан Стефанчук опікується ідеологічними питання. Є програма. Вона прийшла з президентської кампанії. Він завершував її підготовку. І зараз, так як він контактує найбільше з Верховною Радою, опікується вже підготовчим процесом до запуску роботи законотворчої. Наші кандидати по списку, в першу чергу, зараз багато працюють у профільних групах, які потім , трансформуються вже в комітети.

Дмитро Разумков, звичайно, є лідером партії. Він виконує задачу, пов’язану з публічною діяльністю, з представленням, з агітацією. Він найбільше з усіх нас подорожує. За ці два тижні буквально три дні буде в Києві. І дуже важко його «піймати» для вирішення якихось ділових питань.

А я, власне, координую як менеджер всю оргчастину, всі підрозділи, які працюють зараз у штабі. Намагаємося працювати, як одна команда.

– Ви координуєте регіональні штаби?

– Я координую все: і регіональні штаби, і... Але в нас більше акцент на окружні штаби. У нас є ціла підструктура, яка займається окружними штабами і 199 мажоритарними кампаніями. Так само в нас є обласні штаби. Вони роблять роботу, пов’язану в першу чергу з агітаційним туром нашим, який дуже класно йде. У нас зараз паралельно три групи наших кандидатів у різних частинах України займаються різною агітацією. Окремо ще Дмитро їздить. Інколи я ще виїжджаю. Був у Черкасах на цьому тижні.

Так само у нас є велика медійна група. Треба їх координувати. Так само є digital. Є юридичний блок. Є якісь адміністративні питання, якісь організаторські моменти. Це все ми зводимо до купи. Я та мої помічники робимо так, щоб воно працювало, звучало разом.

– До прикладу. Беремо умовно мене. Я – кандидат від «Зе» в якомусь енному окрузі. Що ви мені можете дати?

– Найголовніше те, що ми даємо, ми даємо можливість балотуватися від нас.

– Що я вам можу дати?

– Ви нам можете дати так само приріст рейтингу в конкретному окрузі і захист результатів, наприклад, в день виборів. Тому що мажоритарник, як ніхто інший, зацікавлений, щоб все вдень і в ніч виборів пройшло максимально чесно, відкрито, без махінацій і без маніпуляцій. Крім цього, насправді мажоритарники нас дуже сильно збагачують зараз змістовно. Тому що ми отримуємо і аналізуємо дуже великий масив звернень до них, які зараз через сайт можна зробити. У нас є доступ до цього. У нас є спеціалісти з big data, які зараз будуть аналізувати це все і робити перші прикидки щодо проблематики. Вона є на кожному окрузі своя, але є якісь спільні точки.

– Мої колеги, які їздять зараз регіонами, кажуть, що, наприклад, на Луганщині у місцевих виникло таке відчуття, що до них прийшли люди від «Слуги народу», яких там ніхто не знає. Вони нібито народилися у Луганську, але зараз у Сєверодонецьку чи ще десь балотуються. Вони раніше у місто не приїжджали. А тепер, мовляв, ми будемо вам допомагати. Водночас там є кандидати з «Опозиційної платформи – За життя», які з міста, яких всіх добре знають. У людей складається таке враження, що «Слуга народу» нібито «по договірняку» віддає округи іншій політичній силі.

– Якщо ми беремо якусь знану на території людину, з якимось ще, не дай Боже, політичним досвідом або з якимись капіталами, то 8 з 10-и, що до неї будуть репутаційні питання. І коли ми підбирали кандидатів особливо в таких регіонах непростих, як Луганщина, Донеччина, як центр, Запоріжжя і так далі, Дніпро, Харків, то ми зважали на це. Тому що, якщо ти береш людину з певним її бекграундом, то ти береш весь її бекграунд: і позитивний, і негативний.

У нас ключова ідея, яку, до речі, президент чітко окреслив своїм майбутнім законопроектом про люстрацію, що треба докорінно змінити владу, повністю на нових людей. Зрозуміло, що вони будуть маловідомі широкому загалу. І суть нашої передвиборчої кампанії в тому, щоб познайомити виборців з нашими кандидатами. Не зважаючи на високий рейтинг партії, який нібито має давати відразу зі старту сподівання на перемогу, особливо в тих регіонах, де він у нас дуже високий, а це якраз південь і схід, наші кандидати проводять дуже багато зустрічей і намагаються донести свою позицію до виборців.

– Але чи не вийде так, що все-таки у цих регіонах люди проголосують за відомих їм колишніх регіоналів?

– В якихось регіонах проголосують люди за відомих їм колишніх регіоналів. На це треба зважати.

– Тобто ви йшли на це свідомо?

– Ми йшли свідомо на боротьбу з цими кандидатами, які є для нас уособленням цієї старої системи. Тобто ми розуміли, що будуть округи, на яких, умовно (є такий термін «прикормка»), ця «прикормка» відбувалася не один рік.

Я колись досить глибоко займався цією темою. У нас 30% населення готові продавати свій голос і голосувати за того, кому продали, з почуття відповідальності, з почуття вини і так далі. Тобто це досить висока кількість. Якщо врахувати, що парламентські вибори, навіть не зважаючи на те, що ці велику увагу привертають, явка буде більшою, ніж зазвичай, але все одно парламентські вибори менш цікаві, ніж, наприклад, президентські.

– Ви набрали «різношерстних» кандидатів. Ви не виключаєте, що можуть початися конфлікти, як тільки вони дійдуть до парламенту?

– Поки немає таких підстав. Повторюся, що у нас йде активна робота по робочих групах тематичних. І дуже толерантно, і дуже ефективно зараз всередині цих груп процеси відбуваються. У нас близько 20 груп. І там немає жодного великого скандалу.

– А що вже напрацювали ці групи?

– Вони всі напрацьовують базовий пакет законопроектів, пов’язаних з якоюсь візією політичною, яку вони бачать в цілому у своїй сфері.

– Чи є якийсь варіант, скажімо, змін до Конституції в частині місцевого самоврядування?

– Ми вважаємо реформу децентралізації однією з вдалих. Ми про це завжди говоримо. Але її треба довести до пуття. У нас в програмі написана позиція, що децентралізацію ми будемо продовжувати і з заміною адміністрацій на префектури в сучасному європейському значенні. Зрозуміло, що це потребуватиме змін до Конституції. Тому, якщо потребуватиме, їх будемо робити.

– Якщо ви будете проводити ці зміни до Конституції, то коли?

– Там же ж є певна процедура. Там потрібне перше голосування, КСУ, висновок, потім друге голосування. Тобто це не можна робити в одну сесію.

– 21-го числа відбулися вибори. Ви набрали енну кількість голосів. Коли буде перше засідання?

– Ми плануємо раніше, ніж закон це визначає. Це точно.

– Це буде в серпні?

– Сподіваємося, що так.

– Тобто ви хочете провести одну сесію в серпні, а потім наступну у вересні?

– Ні. Чому ж? Це ж буде відкриватися одна сесія. Вона триватиме якийсь час.

​– Тобто вона починатиметься в серпні, десь числа 15 серпня...?

– Дай Боже! 15-е – це так, може, ще рано.

– Це я оптимістично? Чи в День Незалежності?

– До речі, гарна ідея, прив’язати це до Дня Незалежності.

–А на коли плануєте вибори мерів?

– Місцеві? У нас зараз немає такої позиції, що їх (місцеві вибори – ред.) треба терміново проводити.

– Тобто вони відбудуться у 2020 році, як і планувалося?

– Поки що так. Поки що ми дивимося, що є якісь окремі випадки, де... Почнемо з того, що поки що законодавчо немає підстав, щоб Верховна Рада призначила всі місцеві вибори. Немає такого. В цілому ми поки що орієнтуємося в графіку їх провести. І за цей час довести адміністративно-територіальну реформу до її логічного завершення.

–Зараз активно обговорюється питання розділення повноважень міського голови і голови КМДА, мова йде про те, щоб прийшов новий глава адміністрації від нової влади?

– Певно, що так. Але ці розмови поки що веде мер Києва. Це цікавий такий момент. Я сьогодні (розмова відбувалась у четвер- ред.) це бачив у його відео. Але я не бачив цього в коментарях, наприклад, від Сергія Трофимова, який є першим заступником керівника офісу, який займається питаннями саме регіонального розвитку.

– Сьогодні я бачила банер: «Юлія Тимошенко – прем’єр-міністр, якого потребує Україна і новий президент».

– Так. Мабуть, цей банер вона...

– Мабуть, так. Але наскільки ця її думка збігається з думкою вашої політичної сили?

– Думка нашої політичної сили збігається з думкою президента в першу чергу. Президент сьогодні чітко запропонував колишніх депутатів попросити відпочити якийсь час. І міністрів також. Юлія Володимирівна з 2014 року, здається, не була міністром, а депутатом точно була.

– Якщо він попросив відпочити, але народ її обере, то відпочити...?

– Ні, народ обере її в депутати. Заради Бога! Ця ж люстрація на виборні посади... не буде впливати. Але на призначальні посади – це так. Насправді що за цим кроком президента сьогоднішнім? Просто сигнал, що ми проти того, щоб представники старих еліт поверталися у владу, навіть якщо вони супер-пупер себе вважають найкращою кандидатурою на прем’єра, абощо.

– А як тоді бути з Абромавичусом, Данилюком, Пристайком?

– Ну, тут «ліс рубають – летять друзки». Тут якби... Якщо ми приймемо загальний принцип, то я думаю, що наші учасники команди зрозуміють, що це командна історія. Треба буде цьому загальному принципу підкоритися.

– Але ж це буде якось не дуже по-людськи, так?

– Ну, чому ж не по-людськи? По-людськи.

– Ну, використали – викинули, грубо кажучи.

– Закон треба спочатку написати. Я впевнений, що в офісі президента цим вже займаються. Далі нам треба буде його прочитати, зрозуміти...

– За цей час і каденція закінчиться...

– ...будуть, можливо, правки якісь. Зрозуміло, що ми будемо його якнайшвидше приймати і писати такі перехідні положення, щоб він якнайшвидше працював.

– Я до того, чи не є це просто такою передвиборчою обіцянкою президента для того, щоб підтримати політичну силу зараз, перед виборами?

– Якщо ви звернули увагу, то всі обіцянки, які даються, потім починають так чи інакше виконуватися. Тобто президент за місяць вніс більшість законодавчих ініціатив, які він обіцяв внести. Президент почав по митниці серйозну роботу. Президент подав на звільнення всіх тих, хто по його лінії, міністри можуть бути звільнені. Тобто сьогодні навіть по тарифах була нарада, в результаті якої буде зниження ціни на газ для населення на 10%. Хоча ми ніколи не обіцяли знизити тарифи на відміну від інших сил, але ми цим займаємося також.

– Коли йшла мова про виборчі списки, і люди розглядали... 7 людей ви виключили. Але дехто був незадоволений тим, що його виключили. Наприклад, пані Коробкова висловлювалася, що вона не подавала заяву на виключення. Що там відбулося?

– Ми дали можливість за спільною згодою сторін пані Коробковій зробити цю заяву, щоб іміджево для неї не виглядало, що її виключили. Але вона чомусь вирішила після того, як це рішення з’їзд прийняв, сказати, що вона нічого не писала. З нею була домовленість, що вона там...

​– А за що ви її все-таки виключили?

– Всі, хто потрапив під постпраймеріз. Це була спільна процедура. Ми досліджували ті матеріали, які надали люди через інтернет-сайт, дивилися на розслідування колег-журналістів і робили якісь для себе висновки.

– Але колеги-журналісти говорили про кандидата в депутати Холодова... Так?

– Так.

– А його не виключили?

– Такі, навіть не родинні, а релігійні-традиційні зв’язки, і вони не між паном Андрієм і паном Медведчуком, а вони між дружиною пана Андрія і дружиною пана Медведчука.

– А я не питала б вас взагалі про родинні зв’язки пана Медведчука і пана Холодова. Я запитувала б про його «тіньовий» бізнес у Києві, наприклад.

– Це взагалі інформація, яку треба дуже ретельно перевіряти і дуже...

– Ну, розслідувачі мають інформацію.

– Ну, розслідувачі щось про якісь вілли казали закордоном. Якщо у нас це вже проблема, що вілла закордоном?

– Є і вілли закордоном.

Але є й «тіньовий» бізнес цигарковий. Є контракти в Києві.

– Нам з того розслідування не було зрозуміло, чи це правда, чи це знову якісь махінації.

– Якщо вам буде надане підтвердження, то він буде вилучений?

– Ми вже не можемо вилучати. Вже процедура скінчилася. Тобто до 8-го можна було.

– Якщо говорити про «клонів». Як ви потерпаєте від цього?

– Можна багато про це говорити.

– Що з ними робити?

– Я третину часу як начальник штабу займаюся «клонами». Політичні аферисти просто розгулялися. У нас немає законодавчої регуляції цього якісної. ЦВК не має ніяких повноважень щодо перевірки місць роботи чи ще чогось. І просто все, що людина на віру пише в автобіографії, на віру ЦВК сприймає. Таким чином ми спіймали 12 «клонів». Ми називаємо їх «клонами» першого рівня» чи «нульового», які просто збрехали в автобіографії, що вони є членами партії «Слуга народу». Ми їх вичислили. Подали до суду. І суд зобов’язав ЦВК викреслити цю інформацію з їхньої автобіографії, з бюлетеню. Тому що це брехня. Їх немає в членах партії «Слуга народу».

Щодо представників підприємств з назвами «Слуга народу», «Зекоманда», «КомандаЗе» і так далі, то близько 70 цих підприємств. І близько 80 «клонів» на 70 округах. Ми з ними боремося в медійній площині. Ми з ними боремося в площині заяв до поліції. Подаються заяви. Їх подають кандидати на округах. Ми подали їх центрально. Поліція проводить слідчі дії. Викликала нас на допити. Ми надавали всю інформацію. Вважаємо це введенням виборців в оману. Це кримінальна стаття.

– Вочевидь, ви знаєте заяви пана Разумкова стосовно російської мови, заяви пана Богдана, і пана Стефанчука. Останній сказав, що заява пана Богдана – це його особиста думка. Разумков каже, що захищає російську мову, аби її не захищали сторонні люди. Яка ваша позиція?

– Я скажу особисту позицію, якщо у нас так вже прийнято. Я думаю, що треба створювати умови для того, щоб українська мова розвивалася і мала більше можливостей для використання. Треба дискутувати: наскільки вони мають бути обмежуючі чи стимулюючі, або переходити від обмежуючих до стимулюючих. Тому що, наприклад, в історії з квотами, я, як людина, яка колись була в шоу-бізнесі, вважаю, якби ці квоти ввели ще в 2005 році, було б ще краще.

Але як слухач радіо я розумію, що зараз треба переходити до стимулюючої частини цієї історії, наприклад, робити якусь систему, яка допоможе радіостанціям більш якісно підходити до контенту. І той, в кого, наприклад, вищі рейтинг чи оцінка слухачів має отримувати якісь додаткові можливості – можливо з оподаткування чи щось таке.

– Маєте на увазі рейтинг слухабельності? А якщо там буде російська попса?

– Через квоти її там не буде, а далі ми почнемо конкурувати контентом. Тому що деякі радіостанції вмикають таке, що краще б була російська попса. Я був дуже здивований, що така кількість низькоякісної україномовної музики взагалі існує.

– Очевидно, стільки і російськомовної.

– Так. Її якість сумнівна, але я впевнений, що у такого радіо буде високий рейтинг в регіонах. Але, наприклад, є радіо, де є класний україномовний контент. І я впевнений, що в нього теж буде високий рейтинг.

– Тобто ви не буде виступати за зміни до закону про мову?

– Я буду, як депутат, читати кожен закон. Їх багато – я буду помічників залучати. Але такі принципові речі я точно буду читати, буду визначатися, будемо дискутувати на фракції з президентом, якщо він буде вносити закон, чи з його представниками, чи з Кабміном. Тобто це все буде обговорюватися і визначатися конкретні правила.

– Якою мовою співають «Два Саші»?

– У нас є пісні українськомовні, російськомовні і англомовні.

– А хто другий Саша?

– Мій колега, соратник по боротьбі – Олександр Савченко, він також пройшов наш відбір і є кандидатом № 133 від нашого списку.

​– Проходить?

– Ще не знаю. Подивимося.

– Якщо говорити про Мустафу Найєма. Ви з ним співпрацювали...

– Так. Ми знайомі добре.

– Зараз Мустафа не балотується. Хоча він був дуже близький і до вас, і до...

– Це моя оцінка його рішення. Я йому писав навіть десь, що в принципі я жалкую. Тому що він (Найєм – ред.), наприклад, з «єврооптимістів» міг би далі продовжувати кар’єру і бути корисним країні з того, що він робив і в Раді, і поза Радою.

– А міг би він претендувати на посаду у виконавчій владі, якщо ви вважаєте, що він корисний...

– Ну от, виконавча влада – це питання. Тому що цей принцип люстрації не виник просто. Це не примха президента. Тут питання, що виконавча влада і такі посади серйозні – можливо, зараз треба зробити паузу для того, щоб звільнити місце для нового покоління.

– Але якби той же Мустафа пішов на округ, скажімо, а ви проти нього виставили б якогось сильного претендента, так як зробили по Лещенку, який так само пішов на округ, хоча допомагав партії, а зараз проти нього там ведеться серйозна боротьба.

– Я не сказав би, що вона там проти нього (Лещенка – ред.) ведеться серйозна. Просто ведеться агітаційна боротьба. Наш кандидат Ганна Бондар веде там агітаційну боротьбу. Вона зверталася із скаргою до ЦВК щодо використання його назви «Слуга народу» і так далі. Наскільки я знаю, ЦВК не відреагувала на цю скаргу повноцінно.

ЦВК – знов-таки у них немає інструментарію, вони не можуть перевірити, чи є ця назва наша чи вона належить комусь, партії, чи комусь там. Тобто вони не можуть навіть на це толком реагувати.

​– А якщо, наприклад, кандидати від вашої партії ведуть «брудну» кампанію, то як ви на це реагуєте?

– Звичайно. Ми їм робимо внутрішнє попередження. У нас насправді, на щастя, небагато таких випадків. Я знаю про один-два тільки по країні. І вони стосуються більше порушення ведення агітації. Наприклад, випускається якась продукція, яка не реєструється в ОВК або якось некоректно оплачена. Ми про це попереджаємо.

– Після виборів ви підрахували всіх обраних. Як і з ким будете об’єднуватись?

– Подивимося, хто дійде. Бо зараз опитування почали стрибати. Тому сказати, хто 21-го...? Ми покроково рухаємося. Тобто чекаємо до 21-го. 21-го бачимо екзит-поли, бачимо паралельний свій підрахунок, бо ми довіряємо собі також трохи більше, ніж соціологам, бачимо результати, тоді бачимо, скільки у нас мажоритарників (це буде десь на понеділок на обід), бачимо свої можливості, бачимо, хто ще є, з якими можливостями вони, і починаємо тоді або вести, або не вести переговори. Може самі впораємося.

– На скільки ви мажоритарних округів розраховуєте?

– Звичайно, хотілося б побільше, щоб більше 100 їх було.

– Чи консультували ви президента Зеленського перед розмовою з президентом Путіним з точки зору психотерапії?

– Ні, поки таких не було у нас зв’язків з Зеленським на цю тему. Володимир – дуже цілісна людина. Це вже термінологія психотерапевтів, є така якість чи інтелектуальна здібність, яка називається «цілісністю». Він дуже цілісний. І такі люди якраз відрізняються тим, що розуміють: що у них виходить, що вони хочуть зробити і це потім перетворюють в дії. І насправді, цілісним людям не потрібна якась «накачка» чи особлива підготовка, можливо, інколи їм потрібно відпочивати, щоб відновлювати баланс.

Я це всій нашій команді завжди кажу, щоб ми знаходилися в життєвій гармоній, треба відпочивати, проводити час з родиною, не тільки концентруватися на роботі. Хоча, звичайно, робота політика, особливо в умовах нашої країни, це дуже відповідально і треба цьому якомога більше часу приділяти, енергії. І ми так і робимо.

ПОВНІСТЮ РОЗМОВА З ОЛЕКСАНДРОМ КОРНІЄНКОМ – У ВІДЕОВАРІАНТІ ІНТЕРВ’Ю