З понад мільйона громадян України в Польщі українську владу обирає лише кілька тисяч 

Варшава – За різними даними, на території Польщі перебуває понад мільйон громадян України. Багато з них з тривогою спостерігають за розвитком подій на Батьківщині й хотіли б мати вплив на результати президентських виборів, що відбудуться 31 березня. Скільки українців може прийти на виборчі дільниці у Польщі і за які цінності вони збираються голосувати? Радіо Свобода запитало про це українських експертів та виборців, які мешкають у польській столиці, де є найбільше скупчення громадян України.

Польські державні установи, об’єднання працедавців, страхові компанії, а навіть банки та оператори мобільного зв’язку намагаються порахувати громадян України, які працюють і навчаються на території Польщі.

Здебільшого вони озвучують цифру більшу, ніж мільйон, а чи й два мільйони осіб. Великого резонансу набули дані нещодавно оприлюднені виданням Gazeta Wyborcza.

На замовлення цієї газети, українців спробувала порахувати компанія Selektivv, яка займається дослідженням звичок та поведінки користувачів мобільних телефонів.

Аналітики порахували, скільки власників SIM-карток польських мобільних операторів користуються у своїх смартфонах українською чи російською мовами. Обов’язковою умовою дослідження було й те, що власник телефону мусив хоча б раз на рік зателефонувати в Україну. Таким чином польські аналітики з’ясували, що на території Польщі у січні 2019 року перебував 1 млн. 270 тис. 398 таких осіб, тобто 3,5 відсотка населення Польщі. За даними цього дослідження, найбільше скупчення українців на території польської держави – у Варшаві та в прилеглих до неї регіонах.

Втім, українські дипломати та експерти у Польщі кажуть, що навіть такі дані насправді не віддзеркалюють реальної кількості їхніх співгромадян, які перебувають на польській території протягом тривалого часу. Тому, мовляв, неможливо сказати, скільки саме українських виборців перебуватиме у Польщі в день виборів президента.

Власники українських паспортів розпорошені по всій країні, а проголосувати вони можуть тільки на чотирьох виборчих дільницях, що створені при консульствах у Варшаві, Кракові, Ґданську та Любліні.

У 2014-му в президентських виборах на всіх цих дільницях проголосувало трохи більше ніж 5 тисяч осіб, тобто мізерна частина від загальної кількості українських громадян, які перебували на території польської держави.

Офіційних даних про точну кількість українських громадян немає – консул

Світлана Криса, керівник консульського відділу у посольстві України в Польщі, пояснює: «Офіційних цифр про кількість українців у Польщі ні польська, ні українська сторона не має. Цифри, які лунають, оті півтора-два мільйони, – це дані на підставі виданих віз, дозволів на проживання, декларацій роботодавців про бажання взяти громадянина України на роботу і таке інше. Треба зазначити, що неможливо порахувати, скільки саме осіб в’їхало і перебуває на території Польщі в рамках «безвізу». Водночас відомо, що офіційно на території Республіки Польща перебуває 196 тисяч громадян України, які мають так звані карти перебування».

За словами дипломатки, на консульському обліку у Варшаві перебуває 16 тисяч українських громадян.

Натомість понад 900 українців останнім часом прийшли до консульства із заявами про те, що вони хочуть проголосувати в польській столиці.

Світлана Криса каже, що з такими заявами приходять люди різного віку та з різним статусом у Польщі – як заробітчани, так і студенти. Водночас вона наголошує, що самого паспорта громадянина України для того, аби потрапити в списки виборців у Польщі, недостатньо.

Консул каже: «Закликаю наших громадян, щоб вони не користувалися дописами у фейсбуці окремих активістів, окремих громадян України про те, як саме проголосувати за кордоном, тому що офіційну інформацію можна знайти на сайті Центральної виборчої комісії – cvk.gov.ua, де детально розписано, з посиланнями нормативні акти, як можна проголосувати. Таку інформацію також можна знайти на сайтах посольств і консульських установ».

Світлана Криса нагадує, що, згідно з українським законодавством, громадянин України, який хоче голосувати на закордонній виборчій дільниці, крім паспорта, мусить представити документи, які підтверджують тимчасову зміну адреси його перебування, наприклад, угоду про оренду квартири, трудовий договір чи студентський квиток.

Явка буде невисокою – громадські активісти

Про ймовірну явку громадян України на виборчих дільницях у Польщі розмірковує полтавчанин Олександр Пустовий, директор української суботньої школи у Варшаві.

Він уже не вперше працює секретарем варшавської виборчої комісії, тож має з чим порівнювати цьогорічну активність українських виборців у Польщі.

Пустовий розмірковує: «Очевидно, з цього мільйона двохсот тисяч громадян України, які, за найновішими даними, нібито є у Польщі, голосуватиме тільки незначна частина. У мене такі відчуття, що у Варшаві, де найбільше скупчення наших співгромадян, явка буде нижчою, ніж на минулих президентських виборах. Я думаю, що якщо прийде 1,5–2 тисячі осіб, то буде добре».

За словами Пустового, в останніх українських президентських виборах у Варшаві взяли участь понад 3 тисячі громадян, а в парламентських – іще менше.

«Але то був вже зовсім інший час, інші настрої, і я не думаю, що цього разу буде така висока явка. Утім, навіть якби цього разу проголосувати прийшло 5 тисяч громадян, то це все одно крапля в морі у порівнянні з тією кількістю українців, які нині перебувають у Польщі», – каже він.

Крім цього, Пустовий зазначає, що, так би мовити, пропускна спроможність тих виборчих дільниць, які діють у Польщі, не розрахована на таку велику кількість українців, які є на території країни.

«Якби у Варшаві проголосувати прийшло 5 тисяч, то я просто не уявляю, як це можна було б зробити, у нас просто фізично немає можливості забезпечити голосування такої кількості громадян», – каже він.

За спостереженнями Пустового, виборчі симпатії тих, хто голосуватиме у Варшаві, дуже різні, і вони відповідають спектрові настроїв в Україні.

«Тут є люди, які збираються голосувати і за Порошенка, і за Тимошенко, і за Зеленського», – каже секретар виборчої комісії.

Зважаючи на те, що Пустовий керує українською суботньою школою, йому часто доводиться спілкуватися з батьками своїх учнів. За його спостереженнями, усі вони приводять дітей до школи, аби ті знали рідну мову й зберегли на чужині свою національну тотожність. Утім, серед аргументів, навіщо вивчати українську в Польщі, батьки не називають імовірного повернення в Україну.

«Протягом трьох років на посаді директора суботньої школи я не чув, аби хтось із батьків, які приводять до нас свою дитину, говорив про те, що вони це роблять, бо думають про повернення на Батьківщину», – ділиться спостереженнями Пустовий.

Про те, чому так небагато громадян України з тієї великої кількості, яка перебуває в Польщі, приходять на виборчі дільниці, розмірковує Мирослава Керик, українська громадська діячка в Польщі родом із Львівщини.

У Варшаві вона створила й очолила популярне місце зустрічі своїх співвітчизників – Український дім. Сюди провести вільний час чи отримати якісь поради приходять вихідці з різних регіонів України.

Керик ділиться почутим від співвітчизників: «Про вибори наші люди говорять багато і з тривогою. Можна почути чимало невдоволення ситуацією в Україні та нарікань на теперішнього президента, втім, я не чула, що через невдоволення ці люди не підуть голосувати. Впадає також у вічі, що на різних українських інтернет-форумах у Польщі питання президентських виборів – друге після питання про пошуки роботи. Люди запитують, де і як можна проголосувати».

Керик вважає, що відносно низька явка виборців на дільниці у Польщі – це не стільки провина тих громадян, які тут працюють і навчаються, як результат недопрацювань української держави.

За її словами, 4 виборчі дільниці на цілу Польщу – це надто мало. Керик вважає, що потрібно використовувати потенціал тих десяти почесних консульств України, які діють у різних польських регіонах. Крім цього, вважає вона, проблему малої кількості закордонних виборчих дільниць частково могло б вирішити електронне голосування.

«Нині людям доводиться долати по сотні кілометрів щонайменше двічі, спочатку щоб подати заяву на внесення у списки виборців, а потім щоб проголосувати. На мою думку, в таких державах, як у Польщі, громадяни України мусили б отримати можливість проголосувати в електронному режимі», – говорить діячка.

Крім цього, Керик вважає, що вимоги до українських громадян, які хочуть проголосувати за кордоном, – надто складні. На її думку, багатьох потенційних виборців відлякує та обставина, що вони мусять представити кілька документів, які підтверджують факт їхнього перебування на території чужої країни.

«Я вважаю, що більше людей голосувало б, якби для цього достатньо було лише українського паспорта. Участь у виборах – це конституційне право громадянина, незалежно від того, прописаний він за якоюсь адресою у Польщі, чи ні», – ділиться міркуваннями Мирослава Керик.

Громадська діячка зауважує, що її співвітчизники нерідко пов’язують своє особисте майбутнє з тим, як складеться ситуація в Україні.

«Я не сказала б, що ті заробітчани, які їздять туди-сюди, між Польщею та Україною, не бачать свого майбутнього на Батьківщині. Багато з них готові працювати вдома, якщо вони зможуть там заробити на гідне життя. Натомість ті, які приїжджають до Польщі сім’ями, особливо з малими дітьми, думають про те, як тут вкорінитися. Вони говорять про важливість не тільки вищих, ніж в Україні, заробітків, але й вищих соціальних стандартів, та й узагалі для них важливо те, що Польща – стабільніша країна, і тут краще розвинута різноманітна інфраструктура, яка полегшує щоденне життя», – підсумовує Керик.

Нераціональна поведінка виборців може вдарити по найменш захищених – кримськотатарський діяч

Спостереженнями про настрої українських громадян у Польщі з Радіо Свобода поділився кримськотатарський діяч Недім Усейнов, політолог із кафедри європейського ісламу Варшавського університету.

За його припущеннями, явка виборців на виборчих дільницях у Польщі у день цьогорічних президентських виборів навряд чи істотно відрізнятиметься від невисокої явки в 2014 році.

«Попри велику кількість українських громадян у Польщі, навряд чи варто сподіватися тут якихось винятково великих черг до виборчих урн. На жаль, українські політичні еліти не зуміли пояснити пересічним українцям, звичайним людям, чому це так важливо – взяти участь у виборах, і чому нині в Україні так важко, чому вона не є такою, як Польща», – каже Усейнов.

За його словами, настрої українських виборців у Польщі збігаються із загальноукраїнськими.

Він пояснює: «Після 2014 року в Польщі масово з’явилися представники різних регіонів України. Якщо до 2014-го тут були переважно вихідці з Західної України, які голосували передусім за національно-демократичні сили, то сьогодні я не брався б прогнозувати, за кого тут проголосують. Думаю, що не бракуватиме голосів за усіх тих кандидатів, які очолюють рейтинги в Україні».

Усейнов вболіває, що настрої розчарування серед українських заробітчан, а також недалекоглядна, на його думку, політика української держави, яка не збільшила кількість виборчих дільниць за кордоном, можуть погано вплинути як на явку закордонних виборців, так і на ситуацію в Україні після виборів. Він не виключає негативних наслідків такої ситуації для його земляків – кримських татар.

«Коли виборці керуються не так тверезим розумом, як емоціями, то страждають найменш захищені, тобто ті, хто живуть на окупованих територіях – в Криму та на Донбасі. Мене хвилює, що це може рикошетом вдарити по кримських татарах. І цей удар може бути тим сильнішим, чим сильнішим буде розчарування результатами президентських виборів», – зазначив Усейнов.

Ці вибори підвели до певної межі, помилки можуть дорого обійтися – громадські діячі

Мар’яна Кріль, українська громадська діячка і журналістка, кілька років провела у місті Любліні, одному з найбільших осередків української трудової й освітньої міграції у Польщі. За її спостереженнями, українська молодь, яка навчається у цьому університетському місті, багато й охоче дискутує про вибори президента. Частина студентів збирається проголосувати не в Польщі, а за місцем реєстрації в Україні.

«У 2014 році з 2 тисяч зареєстрованих у люблінських списках виборців проголосувало приблизно 500 осіб. Нині кількість українських громадян збільшилася, та звідкись береться інформація, що для того, аби проголосувати у Польщі, потрібно стати на консульський облік, що це складно, тому дехто вважає, що простіше проголосувати в Україні», – розповідає активістка.

За її словами, частина її друзів пов’язує своє майбутнє з Польщею. Вона зауважила, що молодь, яка навчається у Любліні, не в останню чергу свої плани на майбутнє пов’язує з результатами цьогорічних виборів в Україні.

Мар’яна Кріль зазначає: «Серед аргументів на користь життя у Польщі молоді люди називають можливість продовжувати навчання, розвивати свої компетенції, а також відсутність корупції. Проте доводиться чути й такі побоювання, що в Польщі ми завжди будемо чужими, декого лякають антиукраїнські настрої частини польського суспільства».

Киянка Олена Прусіновська у Польщі мешкає понад 20 років. Її професійна діяльність тісно пов’язана з Україною. Фонд «Лідери змін», в якому вона працює, реалізує проекти передачі досвіду польських реформ у сфері самоврядування, освіти та економіки.

Попри тривалий стаж життя за кордоном, Прусіновська бере участь у виборах української влади.

«Обов’язки громадянина треба виконувати незалежно від того, де він мешкає. Моя Батьківщина не перестала бути моєю Батьківщиною через те, що я живу у Варшаві», – каже вона.

За словами Прусіновської, кожні українські вибори, в яких вона брала участь протягом останніх 20 років, були по-своєму вирішальними для України, та цьогорічні президентські – все ж особливі.

«Ці вибори підвели нас до певної межі. Тепер кожна помилка може дуже дорого обійтися молодому поколінню, яке сьогодні входить у доросле життя. Цьогорічні вибори – це випробування для українського суспільства, випробування на зрілість і відповідальність», – каже вона.

Прусіновська розповіла Радіо Свобода, за які цінності вона голосуватиме 31 березня.

«Голосуватиму за те, щоб Україна перестала бути радянською і навіть пострадянською державою. Для мене важливо, щоб мої ровесники і діти моїх друзів, які живуть в Україні і її будують, могли розвиватися і мали можливість дивитися вперед і не мусили ідеалізувати минуле. Я вважаю, що той світ цінностей, в якому я живу 20 років, більше відповідає Україні, ніж той, який їй пропонують сусіди зі сходу», – наголосила Прусіновська.

23-річна харків’янка Ірина Коноплянко у Варшаві перебуває в рамках програми «Європейський корпус солідарності». Вона зібрала всі необхідні документи й подала заяву в консульство, аби її включили у список виборців.

Каже, що процедура була нескладною. Розібратися у тому, як, перебуваючи за кордоном, потрапити у список виборців, допомогла громадська ініціатива «Голосуй-2019».

До того ж взяти участь у виборах заохочує приклад українських колег, які також мешкають у Польщі. Українські активісти з Варшави створили відеоролик «Голосуй у Польщі», в якому закликають співгромадян прийти 31 березня на виборчі дільниці.

Ірина Коноплянко розповіла, за що вона голосуватиме у день президентських виборів.

«Буду голосувати за те, щоб Україна не поверталася туди, звідки їй вдалося вийти, аби вона поглиблювала зв’язки з ЄС, щоб досягнення незалежності були збережені і щоб не змарнувалися зусилля мільйонів українців», – сказала молода харків’янка.

Вона не відкидає можливості подальшого навчання у Польщі, проте водночас вважає, що може повернутися навчатися і працювати вдома.

«Я не ставлю хрест на Україні і не кажу, що я ніколи не повернуся на Батьківщину, що чіплятимуся за будь-яку можливість, аби залишитися в Польщі. Якщо я знайду можливості для гідної праці чи навчання в Україні, а в нас є такі можливості, то я повернуся. Зараз я думаю і про повернення в Україну, і про те щоб продовжити навчання тут, аби бути більш конкурентоспроможним на ринку праці», – підсумувала Ірина.

НА ТЕМУ ВИБОРІВ-2019:

Війна і вибори-2019. Українці мають обрати Верховного головнокомандувача ЗСУ

Як голосують українці. Сім карт, які пояснюють вибори президента

Демократія і я. Міфи маленького виборця

Каруселі та «мертві душі». Словничок виборця

Що ти маєш зробити перед виборами?