У статті для аналітичного центру Atlantic Council український журналіст Микола Воробйов пояснює, як минуле голови проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука переслідуватиме його під час виборів наступного року. Видання Financial Times пише про те, що конфлікт на Сході України «вислизнув» з політичного порядку денного Заходу. А німецьке новинне агентство Deutsche Welle публікує матеріал про проблеми у сфері послуг сурогатного материнства в Україні.
В статті для американського аналітичного центру Atlantic Council український журналіст Микола Воробйов пояснює, як минуле голови проросійської організації «Український вибір» Віктора Медведчука переслідуватиме його під час виборів наступного року.
«Поточна дискусія в Україні показує, наскільки важливим є радянське минуле для сучасного та майбутнього України і наскільки могутніми є сили, спрямовані на відновлення зв’язку України з колишнім гегемоном, Росією», – пише автор.
Він нагадує про те, що українські режисери працюють над фільмом про життя й боротьбу українського письменника й дисидента Василя Стуса, який загинув у Сибірському таборі в 1985 році. Стус виступав за незалежність України, проти радянського режиму. Медведчук був адвокатом Стуса, проте, як згадують інші дисиденти, він діяв швидше як прокурор, бо не мав на меті допомагати Стусу й підтримував радянську систему. Стус відмовився від його послуг.
Україна здобула незалежність через кілька років після смерті Стуса. Медведчуку вже вдалося до того часу побудувати успішну політичну кар’єру. Він став народним депутатом, а потім заступником спікера в українському парламенті. Пізніше він очолив адміністрацію президента Леоніда Кучми.
У 2011 Медведчук заснував «Український вибір» – проросійський громадянський рух і політичну партію. Її члени виступали за федералізацію України, легалізацію подвійного громадянства й поглиблення зв’язків із Росією.
Після анексії Росією Криму Медведчук був серед перших осіб, щодо яких США застосували санкції через зв’язки з Кремлем. Згодом він став посередником у гуманітарних питаннях у Мінському процесі.
Своїх проросійських поглядів та зв’язків із російським президентом Володимиром Путіним Медведчук не приховує і вважає, що їх можна використати в інтересах України. Він також не приховує своїх амбіцій щодо можливості повернутися до української політики. Наприкінці липня він приєднався до проросійської політичної партії «За життя», яка в даний час користується відносно високими рейтингами.
Згідно з деякими джерелами, Медведчук відіграє важливу роль за кулісами української політики. Нещодавно він також придбав канал 112 через наближених осіб, і тепер канал буде вірний власникові.
Проте, з іншого боку, випуск фільму «Стус» може серйозно вплинути на імідж Медведчука та його партії під час кампанії. Фільм планують випустити в лютому 2019 року, незадовго до президентських виборів, які мають відбутися в Україні 31 березня.
У статті видання Financial Times йдеться про те, що війна на Сході України «вислизнула» з політичного порядку денного на Заході. Конфлікт, який за останні чотири роки забрав понад 10 тисяч життів і став найкривавішим європейським конфліктом від 1990-х років, став забутою війною Європи.
Дії президента Росії Володимира Путіна в Україні, тим часом, розглядають як частину більшого списку звинувачень: втручання у вибори в США, військове вторгнення для відновлення режиму Башара Асада в Сирії та напад на колишнього російського агента в британському місті Солсбері.
Попри мінські домовленості, кількість жертв продовжує зростати. «Немає якихось ознак вирішення конфлікту. Війна ледве була присутньою на порядку денному Гельсінського саміту між президентом США Дональдом Трампом та Путіним у липні. І незважаючи на спроби США та їхніх союзників модернізувати й озброїти 200-тисячні військові сили України, люди в Авдіївці почуваються покинутими», – мовиться у статті.
Вдень у Авдіївці панує оманливий спокій – можна побачити, як батьки гуляють вулицями зі своїми маленькими дітьми, а група пенсіонерів торгує в центрі,на ринку, продуктами . Але війна завжди близько.
Отримати чітку картину про життя людей по той бік конфлікту досить важко. «Чиновники з боку проросійської «ДНР», яка не визнана на міжнародному рівні, відмовили в доступі Financial Times для звітування з території, але люди з «ДНР» постійно перетинають лінію фронту», – зазначає автор.
У підконтрольних українському урядові районах владі необхідно завоювати серця російськомовних жителів України. З огляду на це армія та інші державні інституції заблокували російське телебачення, вони відвідують дитячі садки й школи.
За роки війни українська армія значно модернізувалася за рахунок допомоги Заходу. Проте дехто на передовій лінії й досі скаржиться, що доводиться використовувати автомати Калашникова, старші від них самих. Один солдат показав, що він і його товариші, щоб обдурити ворога, зробили копію «Джавеліну» з дерева.
У той час, коли війна йде вже п’ятий рік, перспектива військового чи дипломатичного врегулювання виглядає далекою, переконаний автор. «США та інші західні держави хочуть, щоб російські війська покинули Україну, але Путін не демонструє ознак зміни свого підходу. Радник з питань національної безпеки США Джон Болт нещодавно заявив, що, коли справа доходить до України, Вашингтон і Москва мають «погодитися не погоджуватися».
Німецьке новинне агентство Deutsche Welle розповідає про проблеми в сфері послуг сурогатного материнства в Україні.
Україна є однією з провідних країн світу в даній сфері. Проте відсутність належного правового регулювання цього процесу може суттєво збільшити ризик таких злочинів, як торгівля людьми.
Минулого місяця генеральний прокурор України Юрій Луценко оголосив про справу щодо клініки BioTexCom у Києві. У 2011 році італійська пара підписала договір із українською сурогатною матір’ю. Після народження хлопчика подружжя повернулося з дитиною до Італії.Однак тест ДНК, який є обов’язковим у цій країні, не підтвердив, що чоловік був генетичним батьком хлопчика. Дитину всиновила інша сім’я.
Власник BioTexCom Альберт Точиловський повідомив виданню, що генетичний матеріал дитини дійсно відрізнявся, проте він наголосив на можливості ризику людської помилки в подібних процедурах. У липні Точиловському й головному лікарю клініки пред’явили звинувачення в торгівлі людьми. Якщо їх визнають винними, їм може загрожувати до 15 років позбавлення волі, мовиться у статті.
За словами віце-президента Української асоціації репродуктивної медицини Валерія Сукіна, такі звинувачення безпідставні і мають на меті завдати шкоди репутації репродуктивної медицини в країні.
Адвокат Єлена Бабич пояснює, що проблема полягає в тому, що процедури сурогатного материнства не мають адекватного охоплення з боку українського законодавства. За її словами, права та обов’язки сурогатних матерів і генетичних батьків не обумовлюються законодавством, немає ніякого захисту від порушень договору сурогатного контролю. Також не існує законів щодо забезпечення компенсації сурогатної матері, додала вона.
Після ситуації із BioTexCom, в українському парламенті з’явилося п’ять законопроектів з репродуктивної медицини, проте жоден все ще не передбачає обов’язкогово ДНК-тесту для встановлення генетичного зв’язку.
Це означає, що в країнах, де доказ біологічного зв’язку є обов’язковим, суди можуть не визнавати батьківство дитини, яка народилася у сурогатної матері в Україні.
