Чим небезпечний популізм? Чи загрожує Україні фінансова криза? Чим відрізняється корупція на материковій частині України і в анексованому Росією Криму? Про це в «Денному шоу» на Радіо Крим.Реалії говоримо з політичним аналітиком Карлом Волохом.
– Наскільки популізм небезпечний для Україні, особливо перед виборами?
– Якщо ранжувати, то серед небезпек популізм стоїть навіть вище, ніж корупція. Чи може в нас бути інший порядок денний? Очевидно, ні. Наше минуле не дає нам такої можливості. Комуністичні елементи, на яких багато хто виховувався – все це в суспільстві збереглося і тільки роздмухується. А в останні чотири роки ми маємо російське ембарго, війну, розграбовану країну за 2010–2013 рік… На тлі зниження рівня життя популістські гасла звучать прекрасно. І ніяких інших пояснень ніхто слухати не хоче. Пересічному українцю легше зрозуміти, що він погано живе тому, що Порошенко, Яценюк та інші вкрали його гроші, а не тому, що в країні є реальні проблеми.
Пересічному українцю легше зрозуміти, що він погано живе тому, що Порошенко, Яценюк та інші вкрали його гроші
– Що робити з цим в Україні?
– Я думаю, що настане момент, коли умовним німцям набридне фінансувати греків, іспанців, французів і так далі. Ви ж бачите історію з Італією – прийшов уряд, абсолютно легітимний, а його розпускають. Тому що ідеологія цього уряду популістська, і це може завести країну в гірші умови.
– Вони обмежилися зміною тільки міністра економіки.
– Але це був сигнал. Тепер згадайте, що було в Греції, коли Ципрас (Алексіс Ципрас – прем’єр-міністр Греції – ред.) прийшов, всі кричали: ой, це ж популіст! А він почав працювати так, ніби він був на чолі правої партії, а не найбільш популістської.
– Виявилося, що частина соратників Ципраса їздила до Москви, працювати разом із аналітиками Російського інституту стратегічних досліджень. Там вони випрацювали план виходу Греції з зони євро. Це свідчить про те, що Росія свідомо роздмухує популізм у цивілізованому світі.
– А це майже безпрограшна позиція. Народ навіть там любить популізм. А в нас це взагалі жахлива зараза. Я тут переважно бачу постсовкізм, даруйте за такий дивний неологізм.
– Уявімо: 2019 рік, президентом став політик із популістського табору. На парламентських виборах також виграє коаліція популістських партій. Що вони робитимуть?
Можливість маневру українського уряду мізерна
– На щастя, ми перебуваємо в таких умовах, коли можливість маневру українського уряду мізерна. На початку 2019 року ми маємо здійснити такі виплати, які неможливо зробити без реструктуризації. Це боргові зобов’язання, які ми брали ще уряди Тимошенко й Азарова… Якщо в нас не буде доброї волі МВФ, який перенесе виплати ще на кілька років або дозволить їх розтягнути, все станеться. Будемо мати дефолт, 50 гривень за долар або різке зниження соціальних зобов’язань бюджету… Говорити перед виборами можна будь-що. Можна обіцяти знизити тарифи, підняти зарплати, а робити доведеться те саме, що зараз робить Гройсман.
– Вам не здається, що деякі політичні діячі не усвідомлюють рівня загроз? Ви ж пам’ятаєте, як напередодні 2008 року уряд запевняв, що криза не може торкнутися України.
– 2008 року ми були другими у світі серед тих, хто найбільше потерпав від кризи. На першому місці була Угорщина. Я не вірю, що сьогодні серед політиків є люди, які можуть щиро вірити в таку дурню.
Радіослухач із Харкова: Що буде, якщо президентом стане Степан Хмара, а прем’єр-міністром – Міхеїл Саакашвілі?
– З точки зору ймовірності це те саме, що уявити президентом України Дональда Трампа. Він (Хмара – ред.) не стане, це абсолютно гіпотетична ситуація. Щодо Саакашвілі як прем’єра: що б він не кричав, він усе одно діятиме так само, як будь-хто, хто завтра стане прем’єр-міністром України. Тут немає варіантів для маневру.
У Грузії Саакашвілі, по суті, був імператором. Він був президентом у президентській республіці та мав конституційну більшість у парламенті. Він міг робити, що завгодно. В Україні таке навіть уявити неможливо.
У Грузії Саакашвілі, по суті, був імператором
– Кримська чи російська корупція відрізняється від української?
– Звичайно, різниця величезна. Кримська чи російська корупція має природу, схожу на ту, що була за часів Януковича. Це корупційні вертикалі. Згадайте ситуацію з Магнітським (Сергій Магнітський – російський юрист, арештований у Росії 2008 року, через рік помер у СІЗО. Правозахисники вважають, що Магнітського довели до смерті за те, що він розкрив злочинну схему, за допомогою якої співробітники МВС і чиновники відмивали в Росії гроші – КР). Людина виявила корупційну схему і подала заяву до ФСБ. Цим навіть хтось зайнявся, а потім виявилося, що хтось «краде не за чином». А це в таких корумпованих країнах – чи не найбільший гріх.
Основний прогрес, що в Україні зараз такого різновиду корупції немає. Всі вертикальні схеми або вбиті, або значно пошкоджені. Такими були ДАІ (Державна автомобільна інспекція – ред.), МРЕВ (Міжрайонний реєстраційно-екзаменаційний відділ – ред.) і так далі. Вони сьогодні законодавчо знищені.
