Київ – Революція гідності та участь у бойових діях на сході України у складі батальйону «Айдар» науковець Біжан Шаропов називає важливим життєвим досвідом та своєрідним психологічним оздоровленням. Тож, повернувшись у мирне життя, Шаропов не лише поновив свої наукові дослідження, а й разом з військовими побратимами заснував фірму, яка виготовляє тест-системи на всі види гепатитів та на інші інфекційні хвороби. Детальніше Шаропов розповідає в інтерв’ю для Радіо Свобода.
З участю й за підтримки моїх побратимів вдалося запустити роботу сучасної лабораторії, яка почала виробляти тестові системи на деякі інфекційні хвороби
– «Прощавай, прекрасне довоєнне життя!» – казав я собі, потрапивши в епіцентр боїв на Луганщині у 2014 році. Але, повернувшись пару років тому до Києва, я повернувся до наукової праці в Інститут фізіології імені академіка Богомольця, я про це розповідав Радіо Свобода раніше. Ба більше, з участю й за підтримки моїх побратимів вдалося запустити роботу сучасної лабораторії, яка почала виробляти тестові системи на деякі інфекційні хвороби. Ця наша лабораторія, чи то фірма, має назву «Українські генетичні технології».
– Ці тест-системи вже можна використовувати?
– На сьогодні можна сказати, що тестові системи вже розроблені і наразі перебувають у процесі випробування (так званий тестовий режим) та перевірки для сертифікації. А почали ми роботу «Українських генетичних технологій» із розробки, як науковці кажуть, примітивних речей, які потрібні для молекулярної діагностики. Якщо коротко, то ми розробили ензими, які будуть розмножувати ДНК, реагенти тощо, але навряд чи широкому загалові варто розповідати деталі про їхні функції, ці назви можуть розповісти, що до чого, хіба що спеціалістам.
– Так. А наявність чи відсутність яких захворювань визначають зроблені вами тест-системи?
– Кінцевим продуктом «збору» простих реагентів і є тестова система. Ми на сьогодні розробили 17 тест-систем відповідно під 17 різних збудників та 2 тестові системи, призначені для комплексної діагностики: одна така тестова система може виявити наявність або ж відсутність найбільш поширених захворювань сечо-статевої системи. Мова іде про сім захворювань. Це робиться, сказати б, в одній пробірці: фахівці вам скажуть, що це круто, тому що усемеро менше реактивів треба витрачати. Ви ставите один тест і бачите, яку патологію людина має, чи гонорею, чи сифіліс, тощо. Також ми розробили одну комплексну, мультиплексну по-науковому, систему для тестування захворювань шлунково-кишкового тракту. Наші тести здатні визначити гепатити різних видів, це важливо, тому що людина, яка вже хворіє на гепатит, не завжди про свою хворобу знає.
– Який процес запровадження цих тест-систем у медичне життя?
Сподіваємось, що наші тест-системи будуть в порядку і ми зможемо поставити виробництво на потік, щоб наші медичні заклади їх використовували замість закордонних аналогів, які коштують дорожче
– Як я казав вище, ми в «Українських генетичних технологіях» лише виготовляємо тест-системи, далі фахівці тестують наші тест-системи. Ми їх продаємо, але лише для досліджень: в англійській науковій лексиці це називається research use only. Наприклад, з саме такою метою наші тести купує Інститут мікробіології та вірусології імені Заболотного. Окремі маленькі пробні партії ми постачаємо у клініки, лікарні для проведення тестування. Звісно, ми сподіваємось, що наші тест-системи будуть в порядку і ми зможемо поставити їхнє виробництво на потік, щоб наші медичні заклади їх використовували замість закордонних аналогів, які коштують дорожче.
– Чи Ви використовуєте українські технології, техніку і матеріали?
– Ми «з нуля» виробляємо наші тест-системи. Так, існують проблеми, з якими багато хто з технологічного бізнесу стикаються в Україні: важко знайти матеріали, складно знайти спеціаліста, матеріали іноді доводиться шукати за кордоном. А якщо говорити чесно, наша держава іноді замість підтримати не на словах, а по-справжньому українського виробника ставить перепони. Пробиватись через бюрократію державної системи доволі складно, але мусимо. Варто було б Міністерству економічного розвитку звернути увагу на те, що ми багато часу витрачаємо на підготовку різних паперів. Процедури реєстрації, ліцензування української продукції треба спрощувати, я у цьому переконаний. Ми долаємо ці перешкоди, насправді в Україні достатньо людей, які мають знання і бажання змінювати країну на краще, чимало талановитих людей.
– Маєте приклади вашої співпраці з такими людьми?
Ми купили 3D-принтер, він на сто відсотків made in Ukraine, ми на ньому друкуємо деякі пластикові витратні матеріали
– Так! Наприклад, у таких позитивних і натхненних людей ми купили 3D-принтер, він на сто відсотків made in Ukraine, ми на ньому друкуємо деякі пластикові витратні матеріали. Купуємо деяке обладнання українських виробників. Але, на жаль, нам потрібна інженерна підтримка, а знайти кваліфікованого інженера у нашій галузі складно, як з’ясувалось. Щоправда, ми таки знайшли чудового хлопця. Він, як на мене, справжній бог інженерії. Тобто проблеми існують, але їх можна розв’язувати і долати.
