Новий аналіз дослідницького центру Центр Карнеґі за міжнародний мир висловлює занепокоєння тим, що напередодні президентських та парламентських виборів в Україні увага до реформ може відійти на другий план. Автори оцінюють загальний прогрес реформ та визначають основні перешкоди для їхнього ухвалення.
На думку авторів аналізу, Балаша Ярабіка та Томаса де Вааля, найважливішим питанням напередодні виборів наступного року буде те, чи зможуть різні фракції мирно конкурувати між собою, при цьому уникаючи дестабілізації країни.
Найважливіше питання - чи зможуть різні фракції мирно конкурувати, уникаючи дестабілізації
Аналітики прогнозують, що прогрес у реформах, успіх яких до цього часу був нерівномірним, ймовірно, буде перерваний сезоном передвиборчих кампаній. Україна, тим часом, не зважаючи на деякі позитивні зрушення в економічному зростанні за останні чотири роки, продовжує страждати від впливу олігархічних монополій та надмірного регулювання економіки, мовиться у статті. Більшість українців не сильно вражені досягненнями уряду з 2014 року, тому попереду політиків очікуватиме боротьба за їхню довіру та голоси.
Пріорітети Порошенка
40% населення поки не визначилося із тим, за кого голосувати
Завданням чинного президента України Петра Порошенка у передвиборчій компанії, на думку авторів, буде винайти новий підхід до розчарованих виборців та відновити рівень суспільної довіри. Сьогодні все ще залишається 40 відсотків населення, яке поки не визначилося із тим, за кого голосувати, і це залишає відкритою можливість для приходу нових облич, ребрендинґу та неочікуваних альянсів.
Та увійти в українську політику не так просто – будь-який новий гравець потребуватиме фінансової підтримки олігархів, йдеться у дослідженні.
«Адміністрація Порошенка підштовхнула важливі структурні реформи в системі освіти, охорони здоров’я та державного управління і розпочала комплексну програму децентралізації», – зазначають автори. Вони також наголошують, що популярність Порошенка в країні є досить низькою – «частково через те, що він не бажає відкласти в сторону свої бізнес-інтереси і таким чином створив принаймні враження про великий конфлікт інтересів у найвищому офісі країни».
Пріоритети президента, на думку авторів, суперечать принципам західних партнерів України
Водночас, пріоритети президента, на думку авторів, суперечать принципам західних партнерів України – МВФ та ЄС, які наполягають на створенні незалежного антикорупційного суду, підвищенні цін на газ та збереженні жорсткості у фіскальній політиці. Чинний президент поступово зміцнює свою владу, і на думку деяких спостерігачів, хоче посилити владу над основними інститутами, мовиться у статті.
Боротьба з корупцією
Прогрес у боротьбі з корупцією дослідники вважають досить нерівномірним. НАБУ, наприклад, хоча й відкрили сотні кримінальних справ, у тому числі проти голови Державної податкової служби Романа Насірова, лише одиниць змогли притягнути до відповідальності. Парламентарі та державні чиновники декларували свої активи, але усіляко уникали пояснень того, як ці активи їм дісталися.
Основний пріоритет ГПУ - відданість президентові
Тим часом прогрес в судовій реформі, яка на думку президента Петра Порошенка є «матір’ю всіх реформ», був досить болісним, йдеться в аналізі. Однією з причин може бути те, що уряд вирішив спершу створити правові рамки для зміцнення незалежності суду, і лише потім перейти до процесу заміни суддів.
Багато порушень системи правосуддя, на думку аналітиків, походять саме з Генеральної прокуратури, яка «залишається потужним інструментом в руках адміністрації президента». ГПУ не змогли притягнути до відповідальності попередніх лідерів країни за розкрадання, хоча й певна частина вкрадених грошей була повернута в державну касу. Як стверджують критики, основним пріоритетом ГПУ є демонструвати відданість президентові, зауважують автори.
Перешкоди для реформ
Основним фактором гальмування реформ є опір ветеранів старої олігархічної системи
Основним рушієм реформ протягом останніх чотирьох років були саме західні партнери України разом із її активним неурядовим сектором. На думку авторів аналізу, саме двом головним міжнародним донорам України, ЄС та МВФ, можна завдячити забезпеченням необхідної макроекономічної стабілізації в Україні з 2014 року.
Тим часом основним фактором гальмування реформ є жорсткий опір «ветеранів старої олігархічної системи, яка зуміла вижити». А українська громадськість, у свою чергу, залишається відчуженою від усього політичного класу. Церква, армія та громадські волонтерські організації користуються набагато більшою довірою суспільства, ніж політичні групи. А основною причиною занепокоєння людей є соціальні проблеми, зокрема підвищення цін, йдеться в статті.
Земельна реформа залишається досить чутливим політичним питанням, але у разі успішної роботи уряду, все ще може принести надзвичайні результати, вважають аналітики.
Економічне зростання
Негативні наслідки для економіки також має торгівельна війна з Росією
Успіх чи невдача реформ в Україні загалом визначатиметься тим, наскільки економічно корисними вони будуть для громадян. «На даний момент економічні показники країни розчаровують», – йдеться в аналізі.
Негативні наслідки для економіки також має поточна торгівельна війна з Росією. Хоча й експорт у країни ЄС складає 35 відсотків від загального експорту України, він все одно не може компенсувати втрату торгівельних відносин з Росією. Але найбільшою перешкодою для економічного зростання, як вважають автори, є низький рівень інвестицій.
За оцінками аналітиків, найближчим часом фінансова ситуація залишатиметься крихкою, тому українському уряду доведеться винайти баланс між вимогами західних фінансових інститутів та великою кількістю виборців, які жадають бачити
покращення свого життя.
