В американському аналітичному центрі Atlantic Council є міркування про те, чи минеться урядові Росії його власне тлумачення міжнародного права. А британський аналітичний центр Emerging Europe пише про стрімкий розвиток IT-сфери в Україні.
В американському аналітичному центрі Atlantic Council є публікація про те, чи минеться урядові Росії його власне тлумачення міжнародного права. Автор статті зазначає, що міжнародне товариство широко ігнорує такі незаконні зусилля Кремля.
14 січня, наприклад, Костянтин Затулін, директор Інституту країн СНД та депутат Державної думи Росії, визнав, що Росія порушила свій договір про дружбу з Україною, і закликав до скасування договору. «Всі питання необхідно переглянути, в тому числі й щодо кордонів», – цитує автор Затуліна.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відреагував на слова Затуліна, зазначивши, що в політичному плані, на його думку, Росія продовжує поважати територіальну цілісність України, але в межах кордонів, що «змінилися» після «возз’єднання Криму з Російською Федерацією».
Слова міністра, які вказують на «нові» кордони України, суперечать логіці – «Росія не може продовжувати твердити про повагу до української території після того, як захопила її частини силою», стверджує автор статті.
Раніше Лавров також висунув власну версію інтерпретації Будапештського меморандуму 1994 року: мовляв, у договорі йшлося про те, що Україна віддала ядерну зброю, а Росія просто пообіцяла її не використовувати. Лавров також говорив про те, що Будапештський меморандум зобов’язує всіх підписантів просто не використовувати ядерну зброю щодо України. Міністр повністю проігнорував положення договору, за яким Росія погодилася утримуватися від використання та погрози будь-якою силою щодо України.
Ще раніше, нагадує публікація, Лавров твердив, що Будапештський меморандум – це угода між урядами, а не між державами: мовляв, у 1994 році в Україні був інший уряд, а отже, договір більше не є обов’язковим, мовиться у статті. Більше того, він навіть звинувачував жертву агресії – Україну – в порушенні договору.
«Жодна країна не має ніякого права інтерпретувати по-своєму договори в односторонньому порядку», – пояснює автор. Заходові не слід ігнорувати такі дії Росії і треба порушувати це питання в ООН.
Британський аналітичний центр Emerging Europe пише про стрімкий розвиток IT-сфери в Україні. Наразі це третій найсильніший економічний сектор у країні, і 13 українських компаній потрапили у список IAOP Top 100 за 2017 рік як найкращі аутсорсингові компанії світу.
«Українські технологічні стартапи пропонують продукти й послуги в різних галузях промисловості: домашній енергоменеджмент, кібербезпека, «інтернет речей» для домашніх тварин, будівництво автономних «розумних» будинків, агротехніка, охорона здоров’я, транспорт, технологія носіння й розпізнавання мовлення», – мовиться в публікації.
Молоді українські підприємці починають дедалі більше засновувати свої власні проекти, які користуються успіхом в інших країнах. Досить відомими стали такі стартапи, як PassivDom, Ecoisme, Agrieye тощо.
Українська ІТ-галузь стала потужним рушієм зростання місцевої економіки. «З глобалізацією технологічних стартапів в Україні існує чудова можливість створити всесвітній бренд для країни, що зосереджується на інноваціях, креативності та високому рівні технічного розвитку», – йдеться в статті. Автор переконаний, що це дозволить Україні змінити репутацію з «житниці Європи» на енергійний центр розвитку технологій зі «власним унікальним внеском у світову економіку».
