Американська газета The Wall Street Journal звертає увагу на ще один фронт у конфлікті Росії та України, на якому бої точаться у соціальній мережі Twitter. Західний економіст Андерс Ослунд у своїй статті для аналітичної групи Project Syndicate розмірковує над останніми перешкодами на шляху відновлення української економіки. Видання Financial Times пише про посилення тиску західних країн на Україну після того, як «Нафтогаз» залишився без наглядової ради.
Американська газета The Wall Street Journal звертає увагу на ще один фронт у конфлікті Росії та України – соціальну мережу Twitter. Автори статті Дрю Гіншоу та Джеймс Марсон зазначають, що «Україна наразилася на болісні удари в конфлікті з Росією, втративши контроль над Кримом та деякими східними територіями, спостерігаючи за тим, як мережі потрапляють до рук, імовірно, російських хакерів». Та все ж у конфлікті в соціальній мережі Twitter Україна тримається досить стійко, вважає видання.
Акаунт @Ukraine у Twitter є низько-бюджетним проектом журналіста Яреми Духа, його колеги (обидва вони працюють у прес-службі президента України) та одного волонтера, зазначає газета.
Автори розповідають, що на початку серпня акаунт @Russia, який належить Міністерству закордонних справ Росії, опублікував відео зі словами: «Той, хто прийде до нас із санкціями, від санкцій і загине. Ми присвячуємо це відео тим, хто намагається завдати нам шкоди новими санкціями!». На відео зображені «божевільні лицарі, які розмахують середньовічною зброєю», – інформує видання.
У відповідь, @Ukraine написав: «Якщо б ви поважали міжнародне право, ви б уникли санкцій, і тепер могли б висилати місії на Марс, а не бігати з палицями». Відео, на якому персонаж із мультсеріалу South Park лупцює іншого дерев’яним мечем, було прикріплене до тексту, повідомляє видання.
«При всьому величезному механізмі інтернет-пропаганди, Кремль не дуже добре справляється зі своєрідним гумором у Twitter», – зазначає автор. Кремль широко використовує ботів, а ті не дуже дотепні.
Виходячи із реакцій користувачів, @Ukraine є набагато дотепнішим від @Russia, пише видання. Сам Дух вважає, що війна в Україні зачепила кожного, тому було б неправильно не використати всі можливі інструменти, щоб дати відсіч, мовиться у статті.
Раніше, під час Холодної війни, такі протистояння можна було побачити, наприклад, у змаганнях з хокею або шахів між СРСР та США. Сьогодні протистояння знайшли відображення в інтернет-мережі, пояснюють автори.
У статті наводять ще один із багатьох прикладів такого протистояння. Нещодавно у Twitter-акаунті Посольства Росії у Великій Британії написали: «Моніторингова місія ООН з прав людини у своєму останньому звіті засудила жорстоку дискримінацію, обстріл людей на Донбасі та катування».
У відповідь @Ukraine розмістив уривок із мультсеріалу The Simpsons, зазначивши: «Здається, британський морський вітерець повернув @Russia неправильним шляхом. Конфлікт виник через агресію Росії, яка постачає зброю проксі-групам».
Західний економіст Андерс Ослунд у своїй статті для аналітичної групи Project Syndicate розмірковує над останніми перешкодами на шляху відновлення української економіки. Він зазначає, що, незважаючи на суттєве економічне відновлення, все ще існує проблема корупції. «І хоча Адміністрація президента Петра Порошенка стабілізувала державні фінанси, вона так і не змогла приборкати клієнтелізм (відносини, коли одна із сторін, патрон, є панівною, а друга, клієнт, залежною – ред.)», – йдеться в статті.
Наразі важливим питанням є те, чи зможуть судові й правові реформи створити реальні умови для стійкого зростання економіки, пише автор. Проблеми України не пов’язані із макроекономікою, вважає економіст. «Своїми економічними успіхами Україна багато в чому зобов’язана колишньому голові Національного банку Валерії Гонтаревій, яка упродовж трьох останніх років наводила порядок у банківському секторі», – переконаний Ослунд.
Зазвичай, коли країна покращує ситуацію зі внутрішніми фінансами, її зовнішній фінансовий стан також покращується, пояснює економіст.
«Починаючи від 2014 року розмір валютних резервів України викликав особливе занепокоєння, але сьогодні він досяг 18 мільярдів доларів, які вселяють спокій, що відповідає об’єму імпорту впродовж 3,5 місяців на поточному рівні», – мовиться в статті. Більше того, автор звертає увагу й на те, що гривня укріпилася на 6% щодо долара в цьому році. Завдяки торгівлі з ЄС український експорт збільшився на 25%, а інвестиції теж зростають, зауважує Ослунд.
Та все ж таки залишається низка причин, чому фінансова стабільність України поки що не призвела до кращих економічних показників, пояснює автор. Він зауважує, що не слід забувати про те, що конфлікт на сході країни негативно вплинув на аграрний сектор економіки, який упродовж багатьох років був суттєвою складовою економічного зростання.
Україна почала активно працювати над подоланням корупції, вважає автор, «однак серйозною проблемою залишається нездатність уряду дотримуватися принципів верховенства закону». Ослунд зауважує: «Тепер найбільшою причиною для занепокоєння є Генеральна прокуратура і Служба безпеки. Обидві установи перебувають під контролем президента, і обидві часто називають відомствами-хижаками».
«Якщо Україна хоче і далі йти шляхом відновлення економіки, їй доведеться продемонструвати, що ніхто, навіть президент, не може бути над законом», – підсумовує Ослунд.
Видання Financial Times пише про посилення тиску західних країн на Україну після того, як «Нафтогаз України» залишився без наглядової ради. Автори статті Роман Олеарчук та Майкл Піл зазначають, що після цього «Україна опинилася під тиском своїх західних прихильників щодо дотримування важливих структурних реформ».
Відставка високопосадовців компанії, яка стала прикладом запровадження реформ в останні роки, призвела до стурбованості загальною ситуацією із реформами в країні, мовиться у статті. Також з’явилися побоювання стосовно того, що Міжнародний валютний фонд зупинить свою програму для України.
Справи «Нафтогазу» впродовж багатьох років ішли погано, зазначає видання, він був збитковим підприємством, ба більше – «газова торгівля вважалася однією з найбільш корумпованих в Україні». Нове ж керівництво перетворило «Нафтогаз» у найприбутковішу компанію у країні, яка сплачує податки, пояснюють автори.
Та «зусилля, спрямовані на те, щоб зробити «Нафтогаз» менш вразливим до зовнішнього впливу політиків і потужних корпоративних інтересів в Україні були підірвані офіційним затягуванням плану корпоративного управління «Нафтогазу» щодо призначення ефективнішої ради з більш незалежними директорами», – йдеться в статті.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман запевнив, що реформи «Нафтогазу» та газового сектору триватимуть, зазначає видання.
Але залишається й низка інших проблем, які привертають увагу західних партнерів України, враховуючи Міжнародний валютний фонд. Серед них, наприклад, неефективна пенсійна система і затягування формування незалежного антикорупційного суду, йдеться в статті.
