Американська газета The Wall Street Journal розмірковує над тим, які труднощі Україна вже змогла подолати, а які ще чекають на неї попереду. Американське видання Newsweek пояснює, чому президент Росії Володимир Путін цього року не відвідає зустрічі світових лідерів у штаб квартирі ООН у Нью-Йорку. Видання Financial Times повідомляє про те, що Україна «підняла» 3 мільярди доларів США завдяки своїй першій угоді за міжнародними облігаціями з часів анексії Росією українського Криму в 2014 році.
Американська газета The Wall Street Journal розмірковує над тим, чи «виживе Україна як вільна, незалежна, прозахідна нація». Автор статті Джудіт Міллер зазначає, що скоро почнеться четвертий рік від початку «мало інтенсивної» війни з Росією, яка окупувала понад 7% території України.
Видання зауважує, що Україна змогла встояти як перед військовою агресією сусіда, так і перед її наслідками, враховуючи економічний занепад, з якого держава почала виходити у 2016 році. Згідно з прогнозами Світового банку, у 2018 році економіка України зросте на 3,5%, а у 2019-му – на 4%, зазначає Міллер.
Багато з успіхів України відбулися не тільки завдяки західній фінансовій підтримці, враховуючи позику в 17,5 мільярдів доларів від Міжнародного валютного фонду, але й завдяки реформам, які підвищили довіру інвесторів, йдеться у статті. Від початку правління президента Петра Порошенка Україна запровадила новий Податковий кодекс, що сприяє розвитку бізнесу, закрила неефективні банки, провела активні переговори з Європейським союзом про вільну торгівлю, а українці тим часом почали подорожувати до Європи без віз, перераховує автор. Важливим є також те, що «Україна більше не залежить від російського природного газу, який до 2013 року становив понад 99% її поставок», – зазначає Міллер.
Та, незважаючи на численні успіхи, все ще залишаються проблеми корупції та уповільнення реформ, зазначає видання. Земельна реформа і приватизація 3300 державних підприємств ще не відбулася, при цьому «невдоволення поширюється і зростає», – пояснює автор.
Міллер посилається на слова української народної депутатки Світлани Заліщук про те, що «український уряд зробив багато, але недостатньо».
«Порошенко й сам є предметом багатьох корупційних чуток та скарг», – пояснює автор. Навіть попри війну, президент України припинив діяльність своєї фабрики у Росії лише після того, як Путін вирішив закрити її, мовиться у статті. Україна витрачає на свою оборону 5% від ВВП, що складає 5 мільярдів доларів США, а «призначення двох колишніх ділових партнерів Порошенка на ключові посади, пов’язані з військовими витратами, спричинило звинувачення у спекуляції на війні», – зазначає Міллер.
Видання також звертає увагу на те, що в Україні також є й демографічна проблема – «смертність у 45-мільйонній державі перевищує народжуваність», і багато людей мігрують за кордон. Кількість молодих політичних активістів, як зазначив колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавічус, також скорочується.
Американське видання Newsweek пояснює, чому президент Росії Володимир Путін цього року не відвідає зустрічі світових лідерів у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку, а замість цього спостерігатиме за проведенням спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017». Автор статті Дамієн Шарков зазначає, що востаннє Путін виступав із промовою в ООН ще у 2015 році.
Замість приміщення Генеральної асамблеї ООН Путін обрав кімнату командування військовими навчаннями біля Санкт-Петербурга, йдеться у статті.
«Рішення Путіна утриматись від відвідування Генеральної асамблеї не є чимось незвичним, оскільки він досить рідко відвідує США», – посилається автор на слова колишнього британського дипломата в Росії Родрика Лайна. Лайн зазначає, що Путін подорожує набагато менше, ніж раніше, і після анексії Криму він нечасто відвідував країни Заходу. Для нього це незручна територія, особливо США, після останніх санкцій і дипломатичних сварок».
Дослідниця путінського режиму Лілія Шевцова вважає, що рішення Путіна не відвідувати США є досить передбачуваним, можливо, йому просто нічого сказати на сесії ООН.
«Якщо на порядку денному в ООН переважатиме програма президента США Дональда Трампа, яка стосуватиметься витрат та реформи ООН, то Росія мало у чому могла б допомогти», – мовиться у статті.
Видання Financial Times повідомляє про те, що Україна «підняла» 3 мільярди доларів США завдяки своїй першій угоді за міжнародними облігаціями» з часів анексії Росією українського Криму в 2014 році. Автори статті Кейт Аллен та Роман Олеарчук зазначають, що «Київ вважає це значним кроком на шляху до економічної нормалізації».
Міністр фінансів України Олександр Данилюк під час виступу в Лондоні минулого тижня заявив, що ці облігації є надзвичайно важливими як для держави, так і для її компаній, і вони також «зменшують тиск на бюджет у найближчому майбутньому», – мовиться у статті. Данилюк повідомив Financial Times, що це дасть Україні «змогу поліпшити кредитний рейтинг, що здешевить отримання кредитів не тільки для урядів, але й для приватних компаній, що поліпшить умови для підприємців».
Та важливим питанням все ще залишається запровадження необхідних реформ в Україні, йдеться у статті. Автор звертає увагу на те, що минулого тижня під час візиту до Києва перший заступник генерального директора Міжнародного валютного фонду Девід Ліптон нагадав про необхідність реформування неефективної пенсійної системи, підняття ціни на газ, щоб відповідати витратам на імпорт, а також створення незалежного антикорупційного суду.
В окремому коментарі для «Української правди» Ліптон зазначав, що все ще залишається ризик «повернутися назад», зазначає видання.
Данилюк тим часом зауважив, що Україна перебуває в «дуже добрій формі», тому він має «позитивні сподівання стосовно наступної оцінки МВФ», – мовиться у статті.
