Обмеження на роботу для жінок хочуть скасувати. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 1993 року передбачає заборону жінками обіймати сотні посад через шкідливий вплив на здоров’я. Та в окремих профспілках не згодні із таким рішенням, бо вбачають ризики потрапляння жінок в «рабські умови». Обмеження на посади існують і у військовій службі, з чим борються жінки-військові. Та незабаром в Україні має запрацювати нова інституція задля забезпечення гендерної рівності. 5 мільйонів євро на ці ініціативи надає країні уряд Швеції.
Машиніст метро, кранівник, водій автомобіля на більш ніж 14 місць, водолаз, гірник та ще понад 400 професій, які не можна обіймати жінкам, на сьогодні вказані в переліку Міністерства охорони здоров’я.
Цей документ від 1993 року виконувач обов’язків міністра Уляна Супрун пропонує повністю скасувати.
«За» і «проти» жінок-гірників
Жінки мають самостійно вирішувати, чи є робота для них шкідливою, зазначає співголова координаційної ради Коаліції з протидії дискримінації в Україні Ірина Федорович. Вона додає, що скасування цього переліку буде лише маленьким кроком на шляху до гендерної рівності в Україні.
Жінка самостійно визначає, де вона хоче працювати і яким чином захищати своє здоров’я, материнство, а не держава це буде визначатиІрина Федорович
«Подібні переліки – це залишки радянської системи. В розвинених країнах таких переліків немає. Жінка самостійно визначає, де вона хоче працювати і яким чином захищати своє здоров’я, материнство, а не держава це буде визначати, як ми маємо на сьогодні. Дуже важливо, щоб слідом за МОЗом інші міністерства переглянули свою нормативну базу таким чином, щоб такі переліки були видалені», – наголошує Ірина Федорович.
«Здоровий глузд нарешті перемагає», – так прокоментувала ідею скасування згаданого документа народний депутат, член міжфракційного депутатського об’єднання Ольга Червакова. За її словами, «застарілий» наказ треба було скасувати ще раніше, оскільки він і так не виконується. Депутат наголошує: вимоги повинні ставитися до стану здоров’я, а не до статі людини.
Так ми дійдемо до того, що жінці йти в політику не можна, бо там теж велике навантаженняОльга Червакова
«Це сексизм вважати, що жінка не може впоратися з таким навантаженням. Лише сама жінка, точніше будь-яка людина, може вирішувати, чи вона може впоратися з тим чи іншим навантаженням, чи не може. Бо так ми дійдемо до того, що жінці йти в політику не можна, бо там теж велике навантаження. І якщо вже наказ розглядати до останньої літери, він передбачає, що жінкам не можна працювати вночі. Хочу нагадати, як ми приймали бюджет вночі. Відповідно, 12% депутатів (така частка жінок у нинішньому складі парламенту – ред.) працювали незаконно? Тоді взагалі можна поставити під сумнів представницьку функцію парламенту», – зазначила Ольга Червакова.
Гірник в минулому, а зараз голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець вважає, що не варто скасовувати заборони на працю в небезпечних місцях для жінок.
Це ненормально. В нас жахливі умови праці в шахтахМихайло Волинець
«Це ненормально. В нас жахливі умови праці в шахтах. А зараз на такі маленькі зарплати вже не буде кому працювати в шахтах, хіба що жінки та одинокі матері, в яких немає годувальників, змушені будуть йти в рабські умови працювати. Колись в шахтах працювали жінки – вони були мотористами, коногонами. І там, де жінки працювали, звісно, завжди було чистіше, якісь ромашки стояли в банці з водою, підметено завжди, акуратно і мужики не так матюкаються…», – зазначає Михайло Волинець.
Гендерний омбудсмен з’явиться в Україні
Зарплата жінок в Україні на 25% менша за чоловічу, такі дані зазначив в своїй доповіді офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. В дослідженні від лютого також йдеться, що серед причин дискримінації передовсім – недостатній рівень захисту та недостатні зусилля державної влади щодо підвищення правової культури жінок.
Та останнім часом питання рівності прав чоловік і жінок стали порушувати на найвищому рівні держави.
У Кабінеті міністрів заявили про запровадження посади Урядового уповноваженого з питань гендерної політики. Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе сподівається, що такий Уповноважений почне роботу вже через 3 місяці, і що подавати на конкурс свої кандидатури будуть як жінки, так і чоловіки.
Фінансувати проекти спрямовані на рівність готові і європейські країни. Швеція виділила 5 мільйонів євро, за рахунок яких будуть підтримувати роботу новоствореного офісу Уповноваженого та реалізовувати національні програми.
Правозахисники, які відстоюють питання рівності, стверджують, що проблема насправді не в коштах, а в бажанні влади втілювати антидискрімінаційні ідеї. Із певним скептицизмом ставляться і до новоствореного офісу при Кабміні. Ірина Федорович стверджує, що все залежить від того, хто обійме посаду та які матиме повноваження, бо є ризик, що структура матиме лише номінальний характер.
«Чому у нас зі всіх міністрів аж дві жінки? І цей розклад не міняється роками, незалежно від Кабінету міністрів. Чому в нас завжди прем’єр-міністри та президенти лише чоловіки? Жінки не можуть, чи не доходять, чи їх щось зупиняє? Потрібно поступово вибудовувати цю систему, змінювати, шукати системні недоліки і їх вирішувати. Це не питання одного року, це не питання одного гранту. Це питання в першу чергу бажання реально працювати над цим», – зазначає Ірина Федорович.
«Снайперок оформлюють кухарками» – жінки в ЗСУ
«Крім кораблів і суден», «крім високомобільних десантних військ», «тільки для навчальних підрозділів» – подібні поправки можна знайти лише для жінок-військовослужбовців у переліку штатних посад, затверджених Міністерством оборони.
Це вже розширений перелік, зазначає громадська активістка, доброволець та керівник Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська. Його подовжили після презентації дослідження «Невидимий батальйон», яке провела Марія із кількома експертами. До цього жінки офіційно навіть снайперами не мали права бути.
Три чверті посад для жінок закриті. Плюс військова освіта закрита, плюс багато офіцерських посад закритіМарія Берлінська
«Все одно три чверті посад для жінок закриті. Плюс військова освіта закрита, плюс багато офіцерських посад закриті. Чи можлива гендерна рівність – звичайно, можлива. Подивіться на США, на Ізраїль. Жінки мають право обіймати весь перелік посад. Це найуспішніші армії світу і вони давно відмовились від цих обмежень. Це радянські пережитки. І ми зараз з ними боремось», – розповідає громадська активістка.
Жінок нагороджують менше, ніж чоловіків, виходячи із дослідження. Хоча станом на жовтень 2015 року службу проходили близько 14,5 тисяч жінок-військовослужбовців та 30,5 тисяч працівниць Збройних сил, а участь у проведенні АТО взяли близько 1000 військовослужбовиць.
«Снайперок оформлюють кухарками. Досі жінок оформлюють не за тими посадами, на яких вони перебувають. Оформлюють прибиральницями, швачками, діловодами тилу і так далі. Мають бути зміни в законі. Я зараз знімаю кіно з трьома цілями: задокументувати, розширити для жінок можливості обіймати будь-які посади в залежності від професійної кваліфікації та показати на Заході, нагадати, що в нас війна», – пояснює Марія Берлінська.
Основні проблеми, на які вказують жінки: їх фактично не допускають до прийняття рішень у Збройних силах, а також відсутність певних побутових умов – брак спеціалізованого медичного обслуговування для жінок, відповідних розмірів форми і взуття.
«Фактично, інфраструктура Збройних сил України облаштована під потреби чоловіків і виключає із армії жінок із їхніми специфічними потребами», – йдеться в дослідженні.
Ці всі моменти можливо виправити лише змінами до законодавства, переконані правозахисники, на думку яких в Україні чоловікам легше досягати успіху.
Офіс Уповноваженого з питань гендерної політики буде четвертою інституцією в Україні, яка займатиметься питаннями рівності.
Міністерство соціальної політики має відповідний департамент у себе в структурі, при комітеті Верховної Ради з прав людини є підкомітет із гендерної рівності і недискримінації, є представниця омбудсмана з питань рівності і недискримінації – Аксана Філіпішина.
