Київ – Україна посідає 69-е місце у рейтингу рівноправності чоловіків і жінок Світового економічного форуму, який складається на основі даних із 144 країн світу. Найгірша ситуація – із участю українських жінок в ухваленні рішень, вважають дослідники: попри те, що до парламенту цього скликання пройшла рекордна кількість жінок – загалом вони становлять тільки 12% від загальної кількості депутатів. Водночас, за даними дослідження руху «Чесно», жінки у Верховній Раді значно продуктивніші за чоловіків. Про те, як у такому складі захищають жіночі права і чого вдалося досягти, Радіо Свобода поцікавилось у депутата від «Самопомочі» Олени Сотник, яка входить до міжфракційного об’єднання «За рівні можливості».
Нам довелося проаналізувати більше ніж тисячу нормативних актів, і виявилось, що у 30% з них не права жінок порушуються, а права чоловіків
– У кожного з нас є свої пріоритети у міжфракційному об’єднанні. Зокрема, наприклад, я працюю над частиною гендерної експертизи законодавства і розробкою спеціальної методології. І це не стосується тільки прав жінок, це стосується і прав чоловіків. За цей рік роботи, наприклад, разом із програмою USAID «Рада» нам довелося проаналізувати більше ніж тисячу нормативних актів, і виявилось, що у 30% з них не права жінок порушуються, а права чоловіків.
Якщо ж говорити про досягнення, то, напевно, ключовим питанням є наша боротьба за ратифікацією Стамбульської конвенції проти насильства в родинах. Ми також працюємо над тим, щоб правоохоронні органи розуміли, в чому полягає їхнє завдання, і не тільки покарання вважалось ключовим, а й попередження, можливо, якась профілактика насильства у сім’ї.
Це по-перше. А по-друге, ми працюємо окремо, зокрема, щодо реабілітації жінок-переселенок, дружин військових, які загинули або отримали травми. Багато таких речей, які стосуються нових викликів, які сьогодні є в суспільстві.
– Але Стамбульська конвенція досі не ратифікована. Так само як і закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству» Верховна Рада ухвалила тільки у першому читанні в листопаді минулого року і досі не ухвалила в цілому. Чому цей процес такий тривалий? В чому там проблема?
– Насправді в комітеті вже завершена робота щодо підготовки цього законопроекту до другого читання, узгодили остаточно усі поправки між усіма авторами, і я сподіваюся, найближчим часом вдасться винести на розгляд, але логічно було б розглядати цей законопроект у другому читанні, коли буде ратифікована конвенція. Тому що принципи цієї конвенції, визначення і термінологія закладені у цьому законі.
Що ж до Стамбульської конвенції, то тут питання стало в одному слові – це поняття «гендер»
Що ж до Стамбульської конвенції, то тут питання стало в одному слові – це поняття «гендер», яке, на превеликий жаль, пересмикується і трактується у форматі, мовляв, ратифікація у такому вигляді Стамбульської конвенції – це чи не легалізація одностатевих шлюбів. Тобто розповсюджують у суспільстві міфи, які не відповідають дійсності. Тому ми намагаємося, принаймні, з тими представниками, хто готовий вести діалог, зокрема, це Рада церков, вести цей діалог.
– Організація Міжпарламентський союз (Inter-Parliamentary Union) проводила дослідження минулого року: вони опитали 55 жінок-депутатів у 39 країнах. Як повідомляється, 80% їхніх опитаних заявили, що відчували на собі психологічне насильство, 40% – що їм погрожували. Як ви оцінюєте ситуацію в українській політиці? Наскільки бути українською жінкою-політиком безпечно?
Я відчувала на собі тиск, пов’язаний із моєю професійною позицією щодо окремих законопроектів
– Політика в Україні, взагалі, не є безпечною справою. Це однозначно. Я, наприклад, можу про себе сказати, що я відчувала на собі тиск, пов’язаний із моєю професійною позицією щодо окремих законопроектів, які містили корупційні ризики, ризики, пов’язані з порушенням прав людини. Я відчувала на собі ті ситуації, коли у людини, політика, є більше ресурсів, зокрема, доступ до медіа, і цей доступ використовувався з метою дискредитації. Я не можу сказати, що як політик, як жінка я почуваюся в безпеці.
– А як ви оцінюєте доступ жінок до високих посад? Тому що з одного боку, жінок обирають до Верховної Ради, призначають на відповідальні посади, а з іншого боку, наприклад, зчинялися скандали навколо призначення заступником міністра внутрішніх справ Анастасії Дєєвої, заступником міністра енергетики Наталії Бойко.
В цивілізованому світі абсолютно не має значення стать, має значення тільки професіоналізм
– Ці ситуації, у першу чергу, були пов’язані з упередженим ставленням не до жінок, а до молодих жінок. Я вам скажу, що, в принципі, я й на собі відчувала перші рік-півтора, коли ти просто доводиш, що ти не просто там жінка, особливо, якщо ти – приваблива жінка, а що в тебе є ще розум, що ти можеш запропонувати якусь експертизу, що у тебе є якесь розуміння і бачення.
Це – непроста ситуація, але поступово Україна все одно змінюється, вона рухається до цивілізованого світу, а в цивілізованому світі абсолютно не має значення стать, має значення тільки професіоналізм.
– І феміністські організації, і зокрема, наприклад, Конфедерація вільних профспілок вказують на різницю в оплаті праці жінок і чоловіків. Що ви думаєте з приводу цієї ситуації?
Цей світ залишається світом чоловіків, тому що у більшості випадків, на жаль, ним керує сила, дуже часто – зброя
– Це є не тільки українською проблемою, це трапляється і в більш заможних країнах. Зокрема, якщо пригадаєте, однією з частин програми кандидата в президенти Сполучених Штатів Гілларі Клінтон, було зрівняння заплат у жінок і чоловіків.
Ми не повинні забувати, що попри те, що кількість жінок і чоловіків – приблизно рівна, все одно, цей світ залишається світом чоловіків, тому що у більшості випадків, на жаль, ним керує сила, дуже часто – зброя, а це все знаходиться, як правило, в руках чоловіків.
Ми часто у побуті чуємо «не жіноча справа». Не коментуйте військові проблеми, нам кажуть деякі колеги у парламенті, чоловіки. Але насправді це – міф, тому що як чоловіки стикаються із війною, так і жінки стикаються з війною. У кожного з нас є своє бачення і своє розуміння цієї трагедії і цієї проблематики.
Поступово жінки починають грати рівноправну роль – це питання часу і зростання суспільства
Через такі установки у світі, жінки і займають, в тому числі, і в оплаті другу роль. І є дуже багато досліджень про те, що коли доводиться вибирати між чоловіком і жінкою на керівні посади, то, як правило, віддають перевагу чоловікам, а якщо говорити про «середню ланку», то віддають перевагу жінкам, тому що вони є більш працездатними, відповідальними і зосередженими, ніж чоловіки.
Але суспільство – це живий організм. Зараз ми перебуваємо на такому етапі, коли питання прав жінок, навіть в багатьох ісламських країнах, де, в принципі, є обмеження щодо жінок, навіть там відбувається серйозне реформування. Тому я вважаю, що поступово жінки починають грати рівноправну роль – це питання часу і зростання суспільства.
– Якою є ваша особиста позиція щодо відзначення 8 березня? Як відомо, були ініціативи Інституту національної пам’яті щодо того, щоб зробити цей день робочим, проти чого протестували феміністичні організації.
Це просто ще один приємний день, коли твій чоловік або твій тато виявляє до тебе додаткову увагу
– Я народилася в Радянському Союзі, але виросла я, все ж таки, в Україні, в незалежній Україні. Я ніколи для себе не сприймала це як радянське свято. Для мене це вже склалася родинна традиція, коли чоловіки вітають своїх жінок. І це просто ще один приємний день, коли твій чоловік або твій тато виявляє до тебе додаткову увагу і підкреслюють, що ти – все ж таки, жінка, прекрасна, жіночна, чуйна.
Я думаю, що тут не інститути мають вирішувати, хоч це і поважний заклад, а мають вирішувати люди. Якщо люди хочуть, щоб це свято залишалось, і воно їм приносить радість, то я не бачу в цьому жодних проблем.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
