Гості передачі «Ваша Свобода»: Олександр Дроздик, голова підкомітету з питань регулювання трудових відносин та зайнятості населення комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики зайнятості та пенсійного забезпечення; Андрій Павловський, народний депутат України VI і VII скликань («Скайпом»)
Незалежна Україна досі послуговується радянським Трудовим кодексом 1971 року. Щоправда, до нього неодноразово вносилося багато змін. Разом з тим є інформація, що проект Трудового кодексу готовий для розгляду в другому читанні і остаточно буде ухвалений Верховною Радою вже цієї сесії. Робоча група, що працювала над проектом, опрацювала 1900 правок народних депутатів, а також декілька сотень поправок органів влади, професійних спілок, експертів, роботодавців. Також враховано більшість висновків експертів Міжнародної організації праці. Між тим, якщо одні кажуть, що тепер проект Трудового кодексу відповідає нормам міжнародного права, то інші стверджують, що новації Трудового кодексу приведуть українців до рабства.
Інна Кузнецова: Панове, на сайті парламенту можемо бачити лише проект кодексу, ухваленого у першому читанні. Представники незалежних профспілок кажуть, що це приховується, аби не було збурень. Наскільки це відповідає дійсності?
Олександр Дроздик: Це дуже об’ємний документ. На сайті комітету і проект, і правки є. Говорити про приховування – це не відповідає дійсності.
Цей Трудовий кодекс планується бути з перевагою на користь роботодавцівАндрій Павловський
Андрій Павловський: Правки, які приймалися групою, не один раз переглядалися. Нам відомо, що пані Денисова ледь не вночі збиралися з представниками роботодавців, щось там погоджувала і в останній момент вносила зміни. Важко казати щось, поки не побачимо остаточної редакції. Цей Трудовий кодекс планується бути з перевагою на користь роботодавців, там не враховані зауваження Міжнародної організації праці, яка просила не зловживати правами роботодавців. Автори кодексу представляють великий олігархічний капітал – Гройсман від БПП, Денисова від «Народного фронту» і Папієв від «Опоблоку», то, зрозуміло, там написано на користь роботодавців. Саме у цих фракціях сконцентровані найбільші роботодавці.
– Пане Дроздик, що саме криється там вигідного для роботодавців?
Олександр Дроздик: Це не кодекс якихось окремих прізвищ, авторів. Кодекс напрацьовувався дуже багато років – з 2001 року. Це результат праці великої кількості людей: і представників громадськості, і роботодавців, і експертів.
Відносини роботодавця з працівником мають бути лише на підставі письмового трудового договору. У нині діючому законодавстві – лише за згодою. Це захист працівникаОлександр Дроздик
– Що буде конкретному будівельнику, слюсарю, перукарю? Не секрет, що багато будівельників зараз працює без жодних договорів. Найняли, як працює, так працює, сьогодні працює, завтра – ні. Як це буде врегульовано?
Олександр Дроздик: Врегульовується як обов’язок – відносини роботодавця з працівником мають бути лише на підставі письмового трудового договору. У нині діючому законодавстві – лише за згодою. Це захист, в першу чергу, працівника. У договорі мають бути прописані умови. Порушені умови – працівник зможе захистити права і не виконувати роботу, яку роботодавець намагатиметься пропонувати, якщо це не передбачено договором.
Для працівників дуже багато плюсів. Збільшується щорічна відпустка з 24 до 28 днів. Збільшується безоплатна відпустка з 15 до 30 днівОлександр Дроздик
Для працівників дуже багато плюсів. Збільшується щорічна відпустка з 24 до 28 днів. Збільшується безоплатна відпустка з 15 до 30 днів. Вперше застосовується таке поняття, як надомна праця. Зараз це не врегульовано взагалі. І пенсіонери зможуть залучатися до роботи такої, і люди, які за станом здоров’я не можуть на звичайній роботі працювати. Мами з дітьми до 3 років не можуть офіційно працювати, бо втрачають право на допомогу від держави. У новому кодексі це прибрано.
І ще додатковий захист для працівника. Якщо більше ніж 7 днів не виплачується зарплата, працівник матиме право письмово звернутися до роботодавця, що припиняє виконувати роботу до виплати йому заборгованості по зарплаті. Йому за це нічого не буде. Крім того, відновлює свою роботу лише, якщо буде виплачена зарплата і за весь період, колине працював. Йому нараховується середня зарплата.
Також вводиться таке поняття, як право роботодавця проводити відеоспостереження, якщо необхідно для специфіки виробництва чи роботи. Відеоспостереження має бути лише, якщо попереджений працівник роботодавцем письмово. І не мають бути порушені особисті права працівника.
Андрій Павловський: Це добре, але з іншого боку, Трудовий кодекс так написаний, що заохочує роботодавців заключати строкові так звані договори, де не прописаний мінімальний термін – права працівника будуть звужені. З необ’єктивних причин, наприклад, не сподобається ваша зачіска роботодавцю – через півроку скаже: збирайте речі і йдіть на вулицю. Якщо договору немає, за діючим кодексом, прийнята людина на роботу вважається, що прийнята на безстроковий термін. Це краще, ніж буде строковий договір на півроку, коли не знатимете, коли ви не будете впевнені у своєму майбутньому.
Олександр Дроздик: Це маніпуляція текстом кодексу. У кодексі є стаття 58, де чітко визначено вичерпний перелік можливості укладання строкового трудового договору.
– Пане Дроздик, а що буде з профспілками?
У новому Трудовому кодексі жодним чином не порушуються права профспілокОлександр Дроздик
Олександр Дроздик: У новому Трудовому кодексі жодним чином не порушуються права профспілок. Навпаки, деякі норми сьогоднішнього законодавства удосконалені, інші – закріплюють більше прав профспілок. Роль профспілки – захищати права працівника і не дати можливості порушити права, а не давати чи не давати згоди на ті чи інші дії роботодавця. Ми відходимо від цього.
Роль профспілок зводиться до нуляАндрій Павловський
Андрій Павловський: Цей кодекс написаний з перевагою старих радянських профспілок, які об’єдналися у Федерацію профспілок. Роботодавець повинен брати до уваги тільки найбільшу профспілку. На підприємстві, згідно з законодавством, не може бути декілька профспілок. Стаття 86 – тепер щодо звільнення працівників треба тільки в обмежених випадках проводити з ними консультації, зокрема тільки в разі масового скорочення працівників чи за станом здоров’я. По всіх інших статтях (стаття 92 і стаття 97), які визначають підстави звільнення, консультацій і погоджень з профспілками не потрібно. Роль профспілок зводиться до нуля.
