У Дніпрі суд відмовився задовольнити позов щодо повернення органної зали від Української православної церкви (Московського патріархату) громаді. Позивачі – громадські активісти, готуються продовжувати судову боротьбу. Строки позовної давності не порушені, констатує суд, відтак у активістів є шанс оскаржити рішення. Натомість у Московському патріархаті наполягають – будівля з органною залою є власністю цієї церкви. І пропонують владі міста перенести унікальний орган в інше приміщення. А органні майстри можливість перенесення відкидають з точки зору акустики.
Понад шість років тому, за часів президентства Віктора Януковича і головування в облраді регіонала Юрія Вілкула, Дніпропетровська обласна рада віддала Будинок органної та камерної музики з унікальним німецьким органом Українській православній церкві (Московського патріархату). «Мирову угоду», затверджену господарським судом області, між облрадою та релігійною громадою Свято-Миколаївського храму парафії Дніпропетровської єпархії УПЦ (МП) від імені облради підписав екс-посадовець, якого певний час не могли знайти.
У лютому в Дніпрі розпочався судовий процес за повернення органної зали з власності церкви громаді. Позивачем виступав керівник громадської організації «Справа принципу» Олександр Гуміров. Відповідачем – обласна рада та її екс-посадовець Олександр Смирний, який свого часу від облради підписав «мирову угоду» з єпархією УПЦ (МП) про передачу права власності закладу культури.
Як пояснював позивач Олександр Гуміров, доводячи в суді нелегітимність (з його точки зору) передання органної зали церкві, розпочав з того, що намагався довести незаконність довіреності від облради, за якою підписував документи екс-посадовець Олександр Смирний.
Минуло вже шість років, мені потрібно було знайти нову обставину, аби відновити строки давності. І такою обставиною могло стати визнання незаконною довіреності, за якою все відбулосьОлександр Гуміров
«В обхід сесії обласної ради, в обхід всіх законних процедур ця унікальна споруда була по суті подарована УПЦ (Московського патріархату). Це змогли здійснити завдяки одному документу, на одній сторіночці, підписаному тодішнім головою обласної ради Юрієм Вілкулом. Це довіреність, видана такому собі Олександру Смирному, на те, що він може підписувати угоди від імені обласної ради. І він підписав такі угоду, а суд її затвердив, про перехід права власності до Московського патріархату. Ось така несправедливість. Я вважаю, що справедливість має бути відновлена, а будівля повернута громаді. Дуже складно було обрати шлях для відновлення справедливості, адже минуло вже шість років, про цю оборудку мало говорилось публічно. Я виробив такий шлях: аби «розбити» первісне рішення суду, мені потрібно було знайти нову обставину, аби відновити строки давності. І такою обставиною могло стати визнання незаконною довіреності, за якою все відбулось», – розповів Олександр Гуміров.
«Довіреність цілком відповідає закону» – суд
Ані екс-посадовець облради Олександр Смирний, ані колишній голова облради Юрій Вілкул на судовий процес не з’являлись. Рішення суду виявилось не на користь позивача. Суддя Кіровського районного суду, де справа слухалась упродовж кількох місяців, зрештою ухвалив рішення: довіреність, за якою підписували документи, передаючи заклад культури церкві, була цілком законною. Суддя зазначив, що як людина цілком підтримує повернення органної зали громаді, але зроблено це має бути у законний спосіб. За його словами, можливості в активістів не вичерпані, термін давності у справі не сплив.
Це питання ще може бути вирішене, але не в спосіб, обраний позивачемМихайло Католікян
«Я як суддя зобов’язаний діяти винятково відповідно до закону і свого внутрішнього переконання. Вважаючи по суті позовну заяву позивача правильною, я не можу керуватись тільки ідеєю. Я зобов’язаний керуватись законом. Є довіреність. Довіреність цілком відповідає закону. Як на мене, це питання ще може бути вирішене, але не в спосіб, обраний позивачем. Строки давності, на думку суду, не порушені», – сказав суддя Михайло Католікян.
Водночас в УПЦ (МП) наполягають: приміщення – їхнє, а орган можна забрати та перенести в іншу залу. Будівлю органної зали в єпархії розглядають як храм. І зазначають: віряни мають право на будівлю органної зали, адже та первісно була збудована як церква.
Дніпровський Будинок органної та камерної музики розташований у приміщенні колишньої Брянської церкви, збудованої коштом одного з металургійних заводів на початку 20-го століття. За радянських часів її забрали на користь держави, а у 1980-ті там облаштували концертну залу з унікальним органом. У єпархії наполягають: згідно із законом про повернення культових споруд релігійним громадам, органна зала – законна власність церкви.
На судовому процесі представники релігійної громади, які перебували в залі суду цілими родинами, з малими дітьми, неодноразово заявляли, що не віддадуть своє приміщення. Ось що сказав один із присутніх у залі Олександр.
«Претензії громадянського суспільства необґрунтовані щодо храму, на який поширюється лише влада Бога. Чому ж ви дивитесь і не можете зрозуміти: це не культова споруда цивільна, це православний храм Божий», – заявив представник вірян.
Перенести не можна
У тексті «мирової угоди», яку поки не вдалось оскаржити, йдеться про те, що до 2020 року унікальний орган, який свого часу збудувала німецька компанія «Зауер», із будівлі органної зали, а тепер – церкви, має бути забраний. На заяви вірян і представників єпархії про те, що його можна перенесений в інше приміщення, відповідають фахівці: цього не можна робити. Унікальний інструмент, збудований під конкретну будівлю, з урахуванням усіх особливостей її акустики, після зрушення з місця втратить свій «голос», каже столичний органний майстер Дмитро Тітенко.
Найчастіше, і про це свідчить міжнародний досвід, перенесення є невдалими, після цього орган втрачаєтьсяДмитро Тітенко
«Кожен інструмент будується під конкретну споруду. Дуже складно знайти абсолютно ідентичні акустичні умови. Найчастіше, і про це свідчить міжнародний досвід, перенесення є невдалими, після цього орган втрачається», – зазначив фахівець.
Тим часом прихильники повернення органної зали громаді розмірковують над тим, як довести свою правоту в суді. Днями вони звернулись за підтримкою до Міністерства культури України. Але, як повідомив один із активістів Олександр Дзюба, отримали відповідь про те, що питання «виходить за рамки компетенції» Мінкульту. Радіо Свобода готове надати можливість висловитися і Міністерству культури з приводу Будинку органної та камерної музики у Дніпрі.
