Президент України Петро Порошенко запропонував прискорити вирішення питання про розміщення на Донбасі міжнародного миротворчого контингенту під егідою ООН. Про це він сказав державному секретареві США Рексу Тіллерсону під час телефонної розмови у зв’язку із підривом патрульного автомобіля Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Унаслідок наїзду на міну броньованої машини місії, 1 член екіпажу загинув, двоє були поранені. У свою чергу, бойовики звинуватили українську сторону у диверсійній операції. Штаб воєнної операції на сході України відкинув такі звинувачення.
Близько 11-ї ранку 23 квітня два броньовані автомобілі Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ рухалися через село Пришиб, яке контролюється підтримуваними Росією бойовиками на тимчасово окупованих територіях Луганської області. Один із автомобілів, у якому були громадяни США, Чехії та Німеччини, наїхав на вибуховий пристрій, за попередньою інформацією – протитанкову міну. В результаті – американець загинув, двоє інших спостерігачів були доставлені до лікарні в Луганськ. Про це на брифінгу розповів перший заступник глави місії в Україні Александр Гуґ.
У свою чергу, бойовики зробили дві заяви. В першій вони зазначили, що, мовляв, представники ОБСЄ відхилилися від свого маршруту, а згодом «офіційно» повідомили, що у всьому винна так звана «українська диверсійна група».
«Попередньо, ще до завершення слідчих дій, можна зробити висновок про навмисну атаку на міжнародних спостерігачів з боку українських диверсантів», – заявив представник проросійських сил на Луганщині.
Мін там не повинно бути взагаліАлександр Гуґ
Перший заступник глави Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні Александр Гуґ на брифінгу зазначив: «Ця дорога, якою прямував патруль місії, раніше використовувалася як патрулями місії, так і місцевим транспортом. Незважаючи на це, мін там не повинно бути взагалі», – заявив представник СММ ОБСЄ в Україні.
Зі свого боку, штаб української воєнної операції спростував інформацію щодо можливої диверсійної участі Збройних сил в інциденті із ОБСЄ. За їхньою інформацією, такі звинувачення мають провокативний характер і мають на меті дискредитувати Україну.
Прикра випадковість чи спланований міжнародний акт?
Військовий експерт Олег Жданов теж не вірить у такі заяви бойовиків. Більше того, він вважає це більш політичною, ніж військовою справою. Адже, за його словами, патрулі місії ОБСЄ в районі розташування збройних угруповань їздять у військовому супроводі. За його словами, представники ОБСЄ болісно відреагують на втрату свого колеги, що призведе до подальших перемовин на міжнародному рівні стосовно конфлікту на Донбасі.
Військовий експерт вважає: те, що сталося з ОБСЄ, вигідне Росії, бо ситуація на Донбасі з літа минулого року є патовою. Зустрічі у «нормандському форматі» не дієві, як і тристоронні зустрічі у Мінську. З огляду на те, як складаються міжнародні відносини Росії і Заходу, виглядає, що сусідів загнали в кут, каже Жданов і порівнює цю країну із хуліганом, який не може образити сильнішого, а шукає слабшого.
«В даній ситуації Росію завели у кут, і вона може зігнати злість на нас. Тим самим можуть, знову ж, постаратися зрушити з мертвої точки ситуацію з імплементацією Мінських домовленостей. Справа в тому, що місія ОБСЄ, як перебуває на сході України, взагалі не виконує своїх функцій, саме в цьому форматі місія не працює. Це пуста трата грошей», – констатував Жданов.
Міжнародна спільнота і розмови про миротворчий контингент під егідою ООН
Міністерство закордонних справ України засудило інцидент із ОБСЄ, що стався на частині Луганщини, яка нині контролюється бойовиками. Більше того, українське МЗС звинуватило Росію та підтримуваних нею бойовиків у спробі зірвати процес стабілізації ситуації на лінії розмежування. В свою чергу, російське Міністерство закордонних справ розмістило на офіційному сайті заяву із засудженням цього інциденту і закликало до посилення безпеки спостерігачів ОБСЄ. Втім, воно ніяк не відреагувало на звинувачення української сторони.
Свою стурбованість та сподівання на об’єктивне розслідування ситуації висловили лідери інших країн та організацій. Зокрема канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила про те, що очікує швидкого розслідування підриву автомобіля. Водночас генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ закликав посилити безпеку спостерігачів ОБСЄ. «Необхідно ретельно розслідувати цей трагічний інцидент з СММ ОБСЄ на сході України. Безпека і свобода пересування мають бути захищені», – заявив Столтенберґ на сторінці у Twittwer.
Президент України Петро Порошенко під час телефонної розмови із державним секретарем США Рексом Тіллерсоном запропонував американській стороні пришвидшити розгляд питання про розміщення миротворчого контингенту під егідою ООН на Донбасі. Про це повідомляється на офіційній сторінці президента України у Facebook. Про реакцію на таку пропозицію у повідомленні не йдеться, утім, далі зазначено, що президент дякує Тіллерсону «за тверду та непохитну позицію США на підтримку нашої держави».
Введенням миротворчого контингенту може скористатися Росія
Введенням миротворчого контингенту може скористатися Росія, щоб легалізувати свою присутність. Таку думку висловив Радіо Свобода юрист-міжнародник Геннадій Друзенко. Він додає, що будь-який міжнародний контингент під егідою ООН – це завжди чиїсь військовслужбовці, які входять у конфлікт під блакитними шоломами і фінансуються міжнародною спільнотою через структури ООН. І це не є панацеєю. Більше того, Друзенко задається питанням, а хто буде фінансувати цю миротворчу місію, і чи дасть Рада безпеки ООН дозвіл, адже Росія як член Ради безпеки може накласти вето.
У мене велике побоювання, аби це не було першим кроком довгострокової операції Росії для нав’язування миротворців ОДКБГеннадій Друзенко
«У мене велике побоювання, аби це не було першим кроком довгострокової операції Росії для нав’язування миротворців ОДКБ (Організація договору про колективну безпеку – ред.). Росія готується чи хоче нав’язати (свою присутність – ред.) через рішення міжнародних структур: чи то через ООН, чи то через ОБСЄ – і таким чином фактично легалізувати свою присутність на Донбасі, але уже як миротворець», – сказав Геннадій Друзенко.
Про миротворчу місію чи об’єктивне спостереження, за словами Друзенка, можна буде говорити тоді, коли Росія де-юре на міжнародному рівні визнаватиметься країною-агресором.
«Якщо Росію в міжнародному полі визнають як країну-агресора, то вона не братиме участь в умиротворенні, бо агресор апріорі не може бути миротворцем чи навіть у спостережних місіях. Тоді ми б мали менш-більш об’єктивних, незалежних міжнародних спостерігачів, а не одну із сторін, яка і суддя, і учасник конфлікту», – продовжив юрист-міжнародник.
Поки ж така миротворча місія не дасть результату, і, як свідчить міжнародний досвід, ще жодні «блакитні шоломи» не припинили війну, зауважив експерт. В кращому разі вони сприятимуть замороженню конфлікту. В гіршому – будуть просто спостерігати за ситуацією. Як приклад Друзенко навів чинну Спостережну моніторингову місію ОБСЄ, яка має незмінний мандат з березня 2014 року. За цей час, пригадує юрист, щонайменше сталися події в Іловайську, Дебальцеві та Донецькому аеропорту, і констатує, що місія ніяк не вплинула на ситуацію, яка складалася тоді.
