Гості програми «Ваша Свобода»: Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики; Леонід Радзиховський, російський журналіст і політичний експерт.
Росія продовжує готуватися до повномасштабної війни в Україні – наголосив сьогодні секретар РНБО Олександр Турчинов. За його даними, на Донбасі перебуває до 30-и тисяч бойовиків, а вздовж кордону з Україною – 50 тисяч російських військовослужбовців. «На Донбасі – не «заморожений» конфлікт, а гаряча російська агресія», – заявив зі свого боку телеканалу Sky News президент України Порошенко. Путін «ховає» Мінські угоди і планує загарбати Донбас. Хоча Кремль не планує офіційного приєднання цих територій – стверджує агенція Bloomberg. Натомість речник Путіна Пєсков назвав «примітивними» публікації преси щодо нібито спроб Москви відокремити Донбас від України. За словами голосу Путіна, «план один у Росії – добитися виконання Мінських угод».
Олександр Лащенко: Пане Перепелиця, за даними із зони АТО, нібито послаблення обстрілів. Це оманлива тиша, на Ваш погляд?
Росія спланувала довготривалу війну на виснаження України, щоб обмежити власні втрати у процесі бойових дійГригорій Перепелиця
Григорій Перепелиця: Персонально я ніколи це не називав «тишею». З точки зору воєнного мистецтва, це є форма ведення війни, яка називається «систематичні бойові дії». Така форма ведення бойових дій запроваджується у випадку, коли одна зі сторін або обидві сторони, у даному випадку – Росія спланувала довготривалу війну на виснаження України, щоб обмежити власні втрати у процесі бойових дій. Найбільш підходящою формою ведення бойових дій є систематичні бойові дії, що ми й спостерігаємо на Донбасі. Тому й війна продовжується. Ніякого перемир’я не було, немає і не очікується в найближчій перспективі.
– Наведені сьогодні цифри секретарем РНБО Олександром Турчиновим, на Ваш погляд, відповідають дійсності – 30 тисяч бойовиків і 50 тисяч вздовж кордону росіян?
Григорій Перепелиця: Вони там постійно розміщуються. Секретар РНБО періодично оголошує ці цифри, але вони не говорять про широкомасштабну наступальну операцію, про яку заявляють офіційні очільники України. Це сили, які призначені для таких систематичних бойових дій – випалювання нашої оборони і нанесення систематичних, але постійних втрат українським військам. З одного боку, систематичні воєнні дії дають можливість розтягнути воєнні ресурси в часі, а з іншого – вони їх виснажують. Є свої плюси і мінуси. У кінцевому рахунку програє та сторона, яка має менші ресурси – Україна.
– А які перспективи «Мінська»? Пєсков запевнив, що Росія хоче добиватися виконання Мінських угод.
Григорій Перепелиця: «Мінськ» – це дипломатичний канал проведення бойових дій, який має легітимізувати бойові дії, закріплювати переваги або нівелювати поразки. Це меседжі міжнародної спільноти, хто правий в цій ситуації, тобто хто порушує, а хто не порушує. Такий інформаційний пінг-понг лунатиме постійно – обидві сторони говоритимуть, що дотримуються Мінських угод. Хоча реально дотримується цього українська сторона. Але для, так би мовити, легітимізації Росії, як миротворця, як посередника, такий «мінський процес» підходить. Будуть й далі говорити, що дотримуються Мінських угод, бойові дії не ведуть, а фейкові «республіки», які вони й придумали у цій гібридній війні. Хоча реально ведуть російські війська – перший і другий армійські корпуси належать до Сухопутних військ Збройних сил Росії.
– Пане Радзиховський, чи має рацію видання Bloomberg, яке вважає, що Путін хоче поховати Мінські угоди і остаточно забрати Донбас?
Леонід Радзиховський (переклад): Я думаю, що немає в Москві ніякого остаточно рішення. Планів там багато. Але одне рішення остаточне, що ніякого приєднання не буде. Це стовідсотково. Це з першого дня говорилося, а зараз це тим більше неможливо. Включення Донбасу до складу Росії – це нові санкції, які Росії абсолютно непосильні і непотрібні. Про ліквідацію теж не йдеться. Путін давно міг закрити проект, якби хотів. До речі, жодної катастрофи, з точки зору рейтингів, всередині Росії не було б. В Росії це людям набридло.
Старий путінський план – «ЛНР» і «ДНР», як Троянський кінь, входить до складу України і стане гальмом чи блокуючим пакетом акцій, які знаходяться в руках ПутінаЛеонід Радзиховський
Залишається між двома кілочками невеликий простір цієї самої «ДНР». Перше – зберегти статус-кво. Друге – «впхнути невпихуєме». Старий путінський план – «ЛНР» і «ДНР», як Троянський кінь, входить до складу України і стане гальмом чи блокуючим пакетом акцій, які знаходяться в руках Путіна. Цей номер не проходить. Україна на це не згодна. Формально від «Мінська» ніхто не відмовлятиметься – слова будуть «мінськими», а фактура – нинішньою. «ЛНР», «ДНР» будуть по факту все більше інтегруватимуться до складу Росії.
– Пане Радзиховський, чи можлива повномасштабна активізація військових дій на Донбасі, на Вашу думку?
«Маленькая побєдоносная война» для Росії абсолютно нереальна. Війна на Донбасі буде абсолютно непопулярною у РосіїЛеонід Радзиховський
Леонід Радзиховський: «Маленькая побєдоносная война», при чому не така вже й маленька, для Росії абсолютно нереальна. Така війна означає велику і зовсім не переможну економічну і політичну війну проти Росії, на що в Росії просто немає ресурсів. Ресурс увесь спалений.
І війна на Донбасі буде абсолютно непопулярною у Росії. По другому колу через три роки розпалити це оскаженіння дуже складно. Треба 100 «розіп’ятий» хлопчиків, 500 «зґвалтованих» дівчат... І то не допоможе. Цей суп охолов. Ця осетрина другої свіжості і пропхнути її та ще й так, щоб народ був у захваті, талантів у жодних кисельових, у жодних соловйових не вистачить.
А чи працює час на Україну? Це питання до України. Чи підуть ці знамениті реформи, не підуть, зможуть скористатися українські політики відносинами з Європою, чи ні. Але сама ситуація на Донбасі… Для України набагато вигідніше, щоб Донбас був від неї від’єднаний, ніж отримати цей подаруночок всередину. Це для України чисте безглуздя.
– Панове, деякі оглядачі кажуть, що не збулися мрії Москви, що «Трамп – наш».
Григорій Перепелиця: Для Трампа Україна не є цінністю. Він дивиться на Україну тільки з точки зору проблеми і прецеденту – російська воєнна агресія проти України, анексія Криму. Прецедент проковтнути – можуть повторитися. Трамп не відмовиться від санкцій проти Росії. Вони не стільки на захист України, скільки це порушення міжнародного права. Він не Обама у багатьох випадках. Я сказав би: анти-Обама. Росія веде війну перш за все з Заходом. Україна і Донбас – тільки лінія гарячого фронту, воєнний плацдарм. Поки Росія не вирішить свої проблеми з Заходом – цей плацдарм палатиме.
Леонід Радзиховський: Не думаю, що в Росії остаточно поставили хрест на Трампі. Обміняти Україну на Сирію – ні, на це ніхто не розраховує. Єдиний хід теоретичний, за якого можна обміняти, добитися відміни санкцій і фактичного, хоч і не формального становища, за якого нікого не цікавитиме, що там в Україні – ввести в Сирії численні сухопутні війська і в «російській крові» втопити ІДІЛ. Але Путін на це не піде ніколи.
Повна версія програми:
