Київ – Великий продаж державних підприємств може стартувати незабаром. Фонд держмайна спільно із Міністерством економічної політики презентував законопроект «Про приватизацію» і повідомив, що до 2020 року планують передати у приватну власність через аукціон 60 великих державних підприємств і кількасот малих об’єктів.
Державна власність в Україні сьогодні використовується неефективно, а інвестор, який зацікавлений у таких активах, стикається із величезною кількістю бюрократичних перепон, вважає заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов.
«Тому процес хочеться спростити. Хочеться, щоб це стало справді таким супермаркетом», – каже він.
За його словами, Міністерство економіки зараз завершує розподілення підприємств на групи: ті, що лишатимуться у державній власності, ті, які приватизують, а також ті, що об’єднають або ліквідують.
Ми дивимось на цей процес системно: чи відповідає необхідність таких активів потребі у виконанні функцій державиМаксим Нефьодов
«Ми пропонуємо лісові господарства (реструктурувати – ред.) – їх там майже 500, керувати кожним окремо досить важко. Ті підприємства, які мають бути ліквідовані, реально вже не існують, а тільки рахуються на папері, там працює дві людини і так далі. Ми дивимось на цей процес системно: чи відповідає необхідність таких активів потребі у виконанні функцій держави. Наприклад, держава цілком може бути ефективним власником лазні, але просто, напевно, це не функція держави – керувати лазнями», – зазначає Нефьодов.
Зараз Фонд державного майна спільно із Міністерством економічного розвитку розробили проект закону «Про приватизацію», відповідно до якого планується продати близько 900 об’єктів державної власності, з них 60 – це великі підприємства, вартість активів за останній звітний рік яких перевищує 250 мільйонів гривень, розповідає голова Фонду держмайна Ігор Білоус. За його словами, малі об’єкти планують продавати на електронних торгах, тоді як для великих запроваджується двоетапний аукціон, який буде проводитись за участю радників.
Фонд буде перебувати в ролі інфраструктури, агента, платформи, а всю приватизацію буде проводити саме фахівецьІгор Білоус
«Ми будемо підходити до вибору фахівців – це, як правило, інвестиційні компанії та інвестиційні банки – за певним фахом, мається на увазі – за галузевим спрямуванням. У Фонді держмайна немає людей, які розуміються фахово, експертно у певних компаніях. Цим мають займатися фахівці, ці фахівці повинні стимулюватись – тобто вони будуть отримувати певний відсоток від продажу і їхні заробітки будуть залежати від успішності того чи іншого проекту. На них буде покладена досить велика відповідальність: визначення середовища, пошук покупців, ціна попередня, сам процес проведення. Фактично фонд буде перебувати в ролі інфраструктури, агента, платформи, а всю приватизацію буде проводити саме фахівець», – розповідає Ігор Білоус.
За його словами, зараз проект закону автори надіслали у всі відповідальні міністерства на погодження, тож чиновник сподівається, що ще у першому півріччі документ внесуть на розгляд парламенту.
Державі доведеться активно шукати покупця на свої активи – Юрчишин
Ідея двоетапної процедури приватизації – коли спочатку збираються всі пропозиції від ймовірних фахівців, і тоді найвища пропозиція оголошується базовою ціною – використовується у світі, зокрема у Великій Британії, зауважує у коментарі Радіо Свобода виконавчий директор українського представництва Transparency international Ярослав Юрчишин. Водночас він вказує на те, що не міг поки що ознайомитись детально із текстом законопроекту, але Фонд держмайна напередодні розповідав для представників їхньої організації основні ідеї, які вони пропонують впровадити.
Чекати, що прийдуть люди з мішками грошей, зароблених чесно, придбати активи у країні, що перебуває у стані війни, – це трохи наївноЯрослав Юрчишин
«Тут ключові моменти – це відкритість, довіра до процедур, повнота інформації і проактивна позиція держави. Тобто чекати, що прийдуть люди з мішками грошей, зароблених чесно, придбати активи у країні, що перебуває у стані війни, – це трохи наївно. Тут треба шукати покупця дуже активно. В той же час ми раді вітати активізацію цього процесу, бо держава апріорі не є ефективним власником. І що довше підприємства перебувають у власності держави, то менше шансів їх вигідно продати. Знову ж таки, хочу наголосити, що ризик продажу активів країні-окупанту чи бізнесу, пов’язаному із країною-окупантом, знятий, оскільки ухвалені закони, які забороняють це робити», – пояснює Юрчишин.
Тим часом колишній міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий остерігається створення після приватизації монополій в руках олігархів – українських або іноземних.
Лише в дуже окремих випадках підприємства потрібно продавати на конкурсахВолодимир Лановий
«Лише в дуже окремих випадках підприємства потрібно продавати на конкурсах. При чому продавати не 99% (акцій – ред.), а 30-40%. – вважає він. – Цього достатньо, щоб мажоритарний власник зміг сформувати правління підприємств, але це дозволить іншим учасникам його контролювати, це дозволить ставити питання щодо публічності компаній. Включити такі інститути, які потребують додаткових доходів, наприклад, Пенсійний фонд може тримати у власності там 10-15% прибуткового підприємства, і таким чином мати додаткові доходи для себе, місцева влада може отримати права на 10-15% – така структура забезпечить взаємний контроль».
За даними Фонду держмайна, нині в Україні є 3,5 тисячі державних підприємств, з них – 1,7 тисячі є фактично банкрутами.
