Уряд готовий до «адекватних рішень» щодо російського «Сбербанку», який заявив про початок роботи з псевдопаспортами угруповань «ДНР» та «ЛНР», сказав прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Після перевірки щодо цієї фінансової установи можуть запровадити санкції. В українському представництві «Сбербанку» заявляють, що обслуговують лише громадян із українськими документами. Думки економістів щодо того, як має діяти уряд та НБУ в цій ситуації, розділились.
Очільник Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков під час засідання уряду у п’ятницю закликав запровадити санкції проти російського «Сбербанку», який має філії в Україні. Цей банк фінансує угруповання бойовиків «ДНР» та «ЛНР», сказав він.
«Сбербанк Росії» вже після вказівок, відповідно, пана Путіна ухвалив рішення про визнання «документів» так званих «ЛНР» і «ДНР». А цей банк працює в Україні, він заробляє прибутки в Україні, які інвестує в сепаратистські «республіки», – зазначив Аваков.
Аваков закликав Кабінет міністрів звернутись до НБУ та РНБО, аби невідкладно запровадити обмежувальні заходи.
У відповідь на це прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що у четвер мав розмову на цю тему з президентом Петром Порошенком та головою НБУ Валерією Гонтаревою.
«Зараз з’ясовуються юридичні підстави, чи це є так насправді. Якщо ж це так, я думаю, що і Нацбанк, і РНБО, і президент дуже швидко відреагують на цю ситуацію. І відповідь буде дуже-дуже адекватною», – сказав Гройсман на засіданні уряду.
Неприпустимо, коли фінансові інституції починають визнавати «вовчі білети», сказав Гройсман, маючи на увазі «паспорти», видані угрупованнями бойовиків на окупованій частині українського Донбасу.
Українське відділення відмежувалось від політики «Сбербанку Росії»
7 березня російський «Сбербанк» заявив, що починає обслуговування в усіх відділеннях клієнтів із «паспортами» так званих «ДНР» і «ЛНР». У прес-службі фінансової установи додавали, що потрібен час, аби налагодити процес.
Та вже 8 березня дочірній банк «Сбербанку Росії» в Україні відмежувався від тієї заяви. У відповідь на запит Радіо Свобода в установі заявили, що ПАТ «Сбербанк» є українським комерційним банком: працює на підставі ліцензії НБУ і дотримується норм українського та міжнародного законодавства.
«Банк не обслуговував, не обслуговує і не має наміру обслуговувати фізичних і юридичних осіб на підставі «документів», виданих на непідконтрольних українській владі територіях, і не здійснює фінансові операції на даних територіях», – йдеться у текстовій відповіді на запит Радіо Свобода.
Додали також, що не обслуговують «осіб, які включені до офіційного переліку причетних до здійснення терористичної діяльності або щодо яких застосовані міжнародні санкції». ПАТ «Сбербанк» також «блокує фінансові операції таких осіб», відповіли у прес-службі.
Про які санкції йдеться?
Санкції можуть запровадити лише після комплексної перевірки, і поширюватимуться вони виключно на «Сбербанк Росії», а не його дочірні відділення. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів член наглядової ради Нацбанку, доцент економіки у Піттсбурзькому університеті Тимофій Мілованов.
І серйозність обмежувальних заходів залежатиме від того, наскільки серйозними є порушення: чи лише кілька клерків здійснювали операції із «паспортами» угруповань «ДНР» та «ЛНР», чи за офіційною заявою «Сбербанку» стоїть комплексна робота із псевдодокументами, говорить він: «Перші санкції будуть обмежувати, наприклад, вивід капіталу чи дивідендів між материнським відділенням і «дочками». Це ще не вирішено. Суть полягає в тому, що капітал залишатиметься в Україні».
Таким чином вдасться досягти ключової цілі: завдати збитків материнському відділенню і не нашкодити українській економіці, каже він. Перевірка може тривати кілька тижнів із залученням РНБО та СБУ. Власне, НБУ має досить багато можливостей у цій ситуації, адже впливає на ліцензії банків, говорить Мілованов.
Проте слід враховувати, що після запровадження санкцій проти «Сбербанку» Кремль зробить зустрічний крок, говорить він. Тоді може відкритись ще один фронт боротьби – банківський, каже він.
«Уряд імітує бурхливу діяльність» – Сугоняко
Російський «Сбербанк» в Україні є юридичною особою цієї держави, тому має працювати в її юридичному полі, говорить екс-заступник голови НБУ Ярослав Солтис. Проте карати потрібно конкретних працівників, які обслуговують клієнтів на основі фейкових документів, вважає він.
«Інша справа, що цей банк є збитковим, і до нього зовсім інші санкції потрібно запроваджувати. Працюючи в Україні, наносить збитки, не платить податки. І друге – це банк держави, яка з нами воює. І ми їй дозволяємо працювати і заробляти гроші», – говорить Солтис у коментарі Радіо Свобода.
Подібними заявами про санкції проти «Сбербанку» уряд «імітує бурхливу діяльність», вважає президент Асоціації банків України Олександр Сугоняко. На тлі того, що Росія розгорнула війну, в Україні продовжують діяти державні банки агресора, розвивається російський бізнес, говорить він. І якби на вищих щаблях було бажання припинити чи обмежити їхню роботу, уряд, НБУ і РНБО не обговорювали б це на засіданнях Кабінету міністрів, а просто виконували б вказівки, каже Сугоняко.
«Це політичне, серйозне питання міжнародних відносин України з Росією, і не лише з нею, до речі. І це торкається наших помилок, які ми наробили, запустивши сюди державні банки Росії, яких не можна було сюди запускати. Тому що ми знаємо: будь-які російські структури, навіть приватні, крім економічних цілей, мають політичні цілі», – говорить Сугоняко в коментарі Радіо Свобода.
Слід узяти на контроль діяльність російських банків на території України, вважає голова ради Асоціації банкірів Станіслав Аржевітін.
«Ми повинні розглянути не тільки розрахунки, які вони ведуть, а й у комплексі дати аналіз: а яка застава у цих банків, які об’єкти вони кредитують і на яких умовах, скільки дивідендів через ці банки вивозяться з України різними російськими компаніями», – говорить Аржевітін у коментарі Радіо Свобода.
Які банки і як працюють в Україні
За останні 3 роки частка банків з російським державним капіталом на ринку України зменшилася з 45% до 8%, говорив в ефірі Радіо Свобода голова ради НБУ Богдан Данилишин. За його словами, у кожному з банків з російським капіталом («Сбербанк Росії», «Проминвестбанк», «ВТБ Банк», «VS Банк», «БМ Банк») ще від 2014 року працює куратор від НБУ, який ретельно відстежує всі операції.
При цьому, за словами Данилишина, щоб обмежити роботу російських банків в Україні, не достатньо лише рішення НБУ.
«Зараз в Україні працює п’ять банків з державним російським капіталом. У цих банках обслуговуються мільйони наших співвітчизників і тисячі підприємств. НБУ застосував усі обмеження, які передбачені рішенням РНБО та указами президента. Аби обмежити роботу банків з російським капіталом, потрібна політична воля. За відповідний законопроект має проголосувати Верховна Рада або рішення має ухвалити РНБО», – наголосив голова ради НБУ.
А голова НБУ Валерія Гонтарєва у лютому заявила в коментарі Liga.net, що дочірні представництва російських банків є гарно докапіталізованими, проте у них «немає світлого майбутнього в Україні».
«Якщо знайдуть покупців на свої активи, ми будемо тільки раді», – говорила Гонтарєва.
«Поплічники «ДНР», «ЛНР» – активісти в Одесі обписали стіни «Сбербанку»
Та позиція Національного банку не переконує активістів «Національного корпусу», які організували під його стінами акцію проти присутності російських банків в Україні.
«Наша вимога одна: щоб забрали чи скасували ліцензію у російських банків. У першу чергу, це «Сбербанк» та інші банки, які стосуються Російської Федерації», – сказав Назарій Кравченко, організатор акції.
Окрім того, «припинити роботу» російського «Сбербанку» в Україні погрожують представники торговельної блокади Донбасу. Про це під час прес-конференції заявив другий командир батальйону «Донбас» Анатолій Виногородський.
«Ми даємо два тижні, щоб усім вкладникам «Сбербанку» Росії забрати свої гроші. Якщо уряд не закриє це підприємство, ми закриємо його самі», – сказав Виногородський.
У п’ятницю в центрі Одеси будівлю «Сбербанку Росії» облили фарбою і розписали написами «Зачинено» і «Поплічники «ДНР», «ЛНР». Про виконавців акції наразі не відомо.
18 лютого президент Росії Володимир Путін підписав указ про визнання на території Російської Федерації «документів», які видані громадянам України та особам без громадянства, які постійно проживають на територіях Луганської та Донецької областей, окупованих проросійськими бойовиками.
